Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/21939/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2018. Зареєстровано: 07.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2018.
Дата набрання законної сили: 27.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Верховний
		Суд
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2018 року 
		м. Київ
		 
		справа №  910/21939/15 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,
		за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
		учасники справи:
		ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркомерцгруп»,
		представник кредитора - Шумєєвої О.О.,
		боржник - Приватне акціонерне товариство «Феодосійський механічний завод»,
		ліквідатор - Рамазанов С.Г. у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином,
		Уповноважена особа акціонерів Приватного акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» Радченкова А.В. у судовому засіданні брала участь особисто,
		розглянув матеріали касаційної скарги Уповноваженої особи акціонерів Приватного акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» Радченкової А.В.
		на постанову  Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017
		у складі  колегії суддів: Доманська М.Л. (головуючий), Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.
		у справі за заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркомерцгруп»
		про визнання банкрутом.
		За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.11.2012 № 4212-VI, чинній після 19.01.2013).
		 
		ФАКТИ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		1.          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 порушено провадження у справі № 910/21939/15 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Рамазанова С.Г.
		Оголошення про порушення провадження у справі № 910/21939/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» (далі - ПрАТ «Феодосійський механічний завод») опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 03.09.2015 за № 22126.
		Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 2 723 673, 61 грн.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 скасовано ухвалу попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 11.08.2016 в частині визнання кредитором ПрАТ «Феодосійський механічний завод» Єльчанінова В.С. на суму 72 436 грн та затвердження реєстру вимог кредиторів на загальну суму 2 723 673, 61 грн, прийнято нове рішення -кредиторські вимоги Єльчанінова В.С. до ПрАТ «Феодосійський механічний завод» відхилено повністю та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 2 651 237, 61 грн.
		Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017.
		 
		Короткий зміст заявленого ліквідатором боржника клопотання.
		 
		2.          14.08.2017 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Рамазанова С.Г., з яким останній звернувся на підставі відповідного рішення комітету кредиторів боржника.
		У цьому рішенні комітету кредиторів наведено такі мотиви: згідно з проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Феодосійський механічний завод» у останнього наявні ознаки надкритичної неплатоспроможності, оскільки коефіцієнт покриття оборотними активами поточних зобов'язань боржника менший 1, 0; підприємство прибуток не отримало і відсутні перспективи його отримання.
		 
		Рішення судів попередніх інстанцій.
		 
		3.          Постановою Господарського суду міста Києва від 07.09.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017, припинено процедуру розпорядження майном ПрАТ «Феодосійський механічний завод». Визнано боржника банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рамазанова С.Г. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 19.04.13 № 840). Завершено підприємницьку діяльність банкрута та вирішено низку процесуальних питань у справі.
		4.   В основу судових рішень покладено висновки про те, що у боржника наявні ознаки неплатоспроможності, які відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства. При цьому, станом на день розгляду справи судом першої інстанції у підсумковому засіданні заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника не надходило, що дало підстави вважати суду першої інстанції, що підприємство не є інвестиційно привабливим. У суді апеляційної інстанції учасники судового процесу, крім апелянта, підтвердили відсутність потенційних інвесторів, представник апелянта послався на наявність потенційних інвесторів, але доказів цього суду не надано.
		5.          Колегія суддів також зазначила про наявність правових механізмів у ліквідаційній процедурі боржника, які дозволяють ліквідатору боржника повернути незаконно відчужене до моменту порушення провадження у справі про банкрутство майно боржника до ліквідаційної маси (статті 10, 20 Закону) та перейти з ліквідаційної процедури до процедури санації боржника за наявності інвестора або волевиявлення засновників боржника (статті 37, 39 цього Закону), а також укласти мирову угоду у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури за рішенням комітету кредиторів та ліквідатора боржника у разі виявлення активів боржника (статті 77 - 79 цього Закону).
		 
		 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		6.          Уповноважена особа акціонерів ПрАТ «Феодосійський механічний завод» Радченкова А.В. подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та передати справу на новий розгляд (без вказівки до суду якої інстанції). 
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		7.     Посилання зроблені на:
		 
		1) порушення частин другої і третьої статті 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у частині того, що, на думку скаржника, виключно на підставі відповідного рішення зборів кредиторів (а не комітету кредиторів) суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру;
		 
		2) порушення статті 43 ГПК України щодо не дослідження доказів стосовно виявлення потенційного санатора (інвестора);
		 
		3) порушення положень статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» через позбавлення Уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) приймати участь у зборах кредиторів.
		 
		Б. Відзив ПрАТ «Феодосійський механічний завод» на касаційну скаргу.
		 
		8.  ПрАТ «Феодосійський механічний завод», посилаючись на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив відмовити у задоволенні касаційної скарги Уповноваженої особи акціонерів Приватного акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» Радченкової А.В. та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		9.    Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.11.2012 № 4212-VI, чинній після 19.01.2013).
		 
		Стаття 22. Введення процедури розпорядження майном боржника
		1. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
		Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.
		Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.
		2. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
		3. Розпорядник майна зобов'язаний:
		розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;
		вести реєстр вимог кредиторів;
		повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
		вживати заходів для захисту майна боржника;
		аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
		виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
		скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
		надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство;
		надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
		не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;
		брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів;
		виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.
		 
		Стаття 26. Збори кредиторів та комітет кредиторів
		1. Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
		Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.
		У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу:
		кредитори, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів окремо;
		представник працівників боржника;
		уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
		представник органу, уповноваженого управляти державним майном;
		арбітражний керуючий.
		2. Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше ніж дві треті голосів. Наступні збори вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів.
		Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
		3. Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
		Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.
		Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.
		4. Конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень.
		Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.
		5. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про:
		визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів;
		дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів;
		схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном;
		інші питання, передбачені цим Законом.
		6. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.
		Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.
		Кредитор, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів.
		Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
		7. Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду.
		8. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:
		обрання голови комітету;
		скликання зборів кредиторів;
		звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом;
		звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства;
		звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора);
		підготовку та укладення мирової угоди;
		схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом;
		визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута;
		внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
		інші питання, передбачені цим Законом.
		У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор та в разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування.
		9. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
		10. Проведення зборів кредиторів у зв'язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень.
		11. Засідання комітету кредиторів з питання введення наступної судової процедури, крім першого, повинно відбутися не пізніше п'яти днів до судового засідання.
		 
		Стаття 27. Закінчення процедури розпорядження майном
		1. У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі.
		2. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень:
		схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
		відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації;
		подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником;
		подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
		подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.
		У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.
		3. У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень:
		ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону;
		ухвалу про введення процедури санації та зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником;
		постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
		ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство;
		ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.
		4. У разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.
		5. У разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень або прийняте рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд має право винести ухвалу про введення процедури санації у випадках:
		якщо є достатні підстави вважати, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та встановлена реальна можливість відновити платоспроможність боржника;
		якщо після проведення засідання комітету кредиторів виявились обставини, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена;
		в інших випадках, передбачених цим Законом.
		6. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації, або затвердження мирової угоди процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		А. Оцінка аргументів учасників справи
		і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		 
		Щодо суті касаційної скарги
		10.          Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і зазначає, що доводи касаційної скарги стосовно порушення частин другої і третьої статті 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) у частині того, що виключно на підставі відповідного рішення зборів кредиторів (а не комітету кредиторів) суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру, є безпідставними у зв'язку з наступним.
		Так, згідно з частинами першою та другою статті 22 Закону під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
		Частинами першою та третьою статті 27 Закону визначено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень: про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону; про введення процедури санації та зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; про припинення провадження у справі про банкрутство; про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.
		Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 було порушено провадження у справі № 910/21939/15. Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 11.08.2016 зобов'язано розпорядника майна боржника у строк до 07.09.2016 надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.
		У даному випадку строк процедури розпорядження майном закінчився та не продовжувався.
		Частиною четвертою статті 27 Закону унормовано, що у разі, якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.
		Нормами частини шостої статті 26 Закону визначено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
		Згідно з частиною восьмою статті 26 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом.
		Відповідно до частини дев'ятої статті 26 Закону рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
		Таким чином, аналіз наведених положень Закону дає підстави для висновку, що рішення про перехід до ліквідаційної процедури у даному випадку може бути прийнято за результатами рішення комітету кредиторів боржника.   
		 
		11.  Стосовно тверджень скаржника про порушення статті 43 ГПК України щодо не дослідження доказів стосовно виявлення потенційного санатора (інвестора) суд касаційної інстанції зазначає про наступне.
		Аналізуючи через призму статті 43 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		У нинішній справі, з урахуванням тієї судової практики, що її навели суди першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, у тому числі стосовно того, що доказів виявлення потенційного санатора (інвестора) скаржником не надано до суду.
		 
		12.          Судова колегія констатує, що доводи касаційної скарги щодо неналежного проведення кредиторами зборів кредиторів не спростовують встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин щодо стійкої неплатоспроможності боржника та факту недостатності активів боржника для задоволення вимог кредиторів.
		          
		Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		13.  Таким чином, оскільки оскаржені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги Уповноваженої особи акціонерів Приватного акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» Радченкової А.В. і про залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017.
		 
		На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1.          Касаційну скаргу Уповноваженої особи акціонерів Приватного акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» Радченкової А.В. залишити без задоволення. 
		 
		2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 910/21393/15 залишити без змін.
		 
		3.          Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                      В.Г. Пєсков
		Судді                                                                                                                 Л.Й. Катеринчук
		                                                                                                      В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...