Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/4606/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2018. Зареєстровано: 07.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2018.
Дата набрання законної сили: 05.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 369/4606/15-а                                                                             Суддя першої інстанції: Коваьлчук Л.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  05 березня 2018 року                                                                                       м. Київ
		          
		          Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		          судді-доповідача                       - Горяйнова А.М.,
		          суддів                                            - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,  
		розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до сільського голови села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області Короля Олександра Григоровича та Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати  протиправною бездіяльність сільського голови села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області Короля О.Г. (далі - сільський голова) та Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Бобрицька сільська рада), яка виразилася у тому, що не установлені правила утримання домашніх тварин у селі Бобриця; не забезпечено створення притулків для тварин та вилов небезпечних для людей та їх майна (в т.ч. домашніх тварин) безхазяйних собак у селі; не оприлюднено в мережі Інтернет адресу електронної пошти для надсилання запитів на інформацію до Бобрицької сільської ради, а також іншу інформацію, яка підлягає до оприлюднення, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме про: місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти Бобрицької сільської ради; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень, дій чи бездіяльності Бобрицької сільської ради; нормативно-правові акти Бобрицької сільської ради; інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає Бобрицька сільська рада; організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) Бобрицької сільської ради; перелік і службові номера засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Бобрицької сільської ради; плани проведення та порядок денний відкритих засідань Бобрицької сільської ради; інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень Бобрицької сільської ради та зобов'язання відповідачів вчинити наступні дії: установити правила утримання домашніх тварин у селі Бобриця; забезпечити створення притулків для тварин та вилов небезпечних для людей та їх майна (в т.ч. домашніх тварин) безхазяйних собак у селі; оприлюднити в мережі Інтернет адресу електронної пошти для надсилання запитів на інформацію до Бобрицької сільської ради, а також іншу інформацію, яка підлягає до оприлюднення, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме про: місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти Бобрицької сільської ради; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень, дій чи бездіяльності Бобрицької сільської ради; нормативно-правові акти Бобрицької сільської ради; інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає Бобрицька сільська рада; про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) Бобрицької сільської ради; перелік і службові номера засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Бобрицької сільської ради; плани проведення та порядок денний відкритих засідань Бобрицької сільської ради; інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень Бобрицької сільської ради.
		Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2015 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2017 року вказані судові рішення було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		За результатами нового розгляду Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив постанову від 02 листопада 2017 року про часткове задоволення позову: визнав протиправною бездіяльність Бобрицької сільської ради щодо не встановлення правил утримання домашніх тварин в селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області та зобов'язав установити відповідні правила.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Бобрицька сільська рада подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження колегіального органу. Також Бобрицька сільська рада зазначає, що у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» не визначений вид та рівень органу місцевого самоврядування, який уповноважений на установлення правил утримання домашніх тварин. Крім того скаржник вважає, що предмет позову не відповідає інтересам позивача.
		ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що він утримує домашніх тварин у с. Бобриця, у зв'язку з чим відсутність відповідних правил впливає на його права та обов'язки. Також позивач вважає, що скаржник невірно тлумачить ч. 2 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бобрицької сільської ради залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2017 року - без змін виходячи із наступного.
		Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність Бобрицької сільської ради щодо прийняття правил утримання домашніх тварин порушує вимоги ч. 2 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та впливає на інтереси позивача.
		Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. 
		Висновки суду в частині підстав відмови у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 не перевіряються відповідачем відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України. 
		Верховна Рада України прийняла Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», який спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав та укріплення моральності й гуманності суспільства. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
		Положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
		Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.
		Застосовуючи вказану норму права, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що установлення правила утримання домашніх тварин є обов'язком органу місцевого самоврядування. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері захисту тварин від жорстокого поводження визначаються цим Законом та іншими законами України.
		Як раніше зазначалося, згідно з ч. 2 ст. 9 вказаного Закону повноваженнями щодо установлення правила утримання домашніх тварин наділені саме органи місцевого самоврядування.
		Повноваження інших органів у сфері захисту тварин від жорстокого поводження визначені у ст.ст. 29-32 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», серед яких відсутнє установлення правила утримання домашніх тварин. 
		Враховуючи, що необхідність таких правил прямо передбачена спеціальним законом, а їх установлення віднесене до повноважень органів місцевого самоврядування, колегія суддів вважає, що прийняття відповідного рішення є обов'язком Бобрицької сільської ради.
		Також колегія суддів вважає, що установлення правила утримання домашніх тварин є обов'язком саме місцевої ради. 
		Так, виключна компетенція сільських, селищних, міських рад визначена у ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 29 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
		Адміністративна відповідальність за порушення Правил утримання домашніх тварин, зокрема собак і котів, передбачена ст. 154 КУпАП. 
		Компетенція районних і обласних рад визначена у главі 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою не передбачене повноваження з установлення правил утримання домашніх тварин.
		Доводи Бобрицької сільської ради про те, що суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування також є необґрунтованими. 
		Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		У даному випадку суд дійшов до висновку, що установлення правил утримання домашніх тварин є обов'язком Бобрицької сільської ради, тобто у скаржника відсутня свобода розсуду при вирішенні питання щодо необхідності установлення таких правил. 
		Відтак, зобов'язавши Бобрицьку сільську раду установити правила утримання домашніх тварин, суд першої інстанції діяв у відповідності до вимог закону та з метою ефективного поновлення прав та інтересів позивача, на захист яких був поданий даний адміністративний позов.
		Крім того, з 15 грудня 2017 року набув чинності Кодекс адміністративного судочинства України у новій редакції. Згідно з п. 10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Положеннями ч. 4 ст. 245 КАС України передбачено, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_2 посилався на те, що відсутність правил утримання домашніх тварин призводить до незахищеності навколишнього середовища у с. Бобриця та наносить шкоду власникам домашніх тварин.
		Сторонами даної справи не заперечується, що ОСОБА_2 проживає у с. Бобриця та утримує домашніх тварин. 
		З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана бездіяльність Бобрицької сільської ради впливає на права та інтереси ОСОБА_2 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги Бобрицької сільської ради не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові суду від 02 листопада 2017 року та не можуть бути підставою для її скасування судом апеляційної інстанції. 
		З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2017 року - без змін.
		Керуючись ст.ст. 242, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -       
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		          Апеляційну скаргу Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2017 року - без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		          Суддя-доповідач А.М. Горяйнов                                                                 
		 
		Судді                                                                                            О.М. Кузьмишина
		 
		          В.В. Файдюк 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Горяйнов А.М.            
		 
		Судді:                                                                                           Файдюк В.В. 
		 
		                                                                                                                    Кузьмишина О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...