Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/1190/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2018. Зареєстровано: 07.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2018.
Дата набрання законної сили: 06.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		                                                                                                        Головуючий І інстанції: Кунець О.М.
		06 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1190/17Харківський апеляційний адміністративний суд
		у складі колегії:
		головуючого судді: Старостіна В.В.
		суддів: Бегунца А.О. ,  Рєзнікової С.С. 
		за участю секретаря судового засідання Машура Г.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р. розташованого за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 25.09.17 по справі № 818/1190/17
		за позовом                ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт"                
		до                Державної фіскальної служби  України                    третя особа                 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко"               
		про скасування рішення та зобовязання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		18.08.2017р., позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко", в якому просив суд:
		- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №88152/38867768 від 16.08.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №30 від 15.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобовязати провести реєстрацію податкової накладної №30 від 15.06.2017 на суму 11675376,00 грн.;
		- зобовязати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 30 від 15.06.2017р. складену ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю" Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" і вважати її прийнятою та зареєстрованою датою напрвлення - 31.07.2017р.
		В обгрунтування вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення від 20.07.2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.06.2017р. №30 прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Позивач вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані документи, але відповідачем були оцінені надані документи як такі, що складені з порушенням законодавства та/або не є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вважає, що таке рішення відповідача суперечить  приписам чинного законодавства.
		Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р. позовні вимоги задоволено.
		Скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України №88152/38867768 від 16.08.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" у реєстрації податкової накладної №30 від 15.06.2017.
		Зобовязано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" №30 від 15.06.2017 і вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення "31.07.2017".
		Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Державною фіскальною службою України, подано апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р. та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
		В судове засідання сторони не зявились, про день, час та місце судового засідання  були повідомлені своєчасно та належним чином.
		Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Стандарт" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТД САНБЕРІ" 14.06.2017р. було  укладено договір №14/06 про купівлю-продаж обладнання. Закупівля відбулась без ПДВ, оскільки постачальник на час укладення договору та поставки було позбавлено статусу платника податку на додану вартість.
		Факт оплати реалізованого товару підтверджується банківською випискою по рахунку №26002210390368 від 27.07.2017 р.
		У подальшому, отримане обладнання було реалізовано ТОВ "БВК КОМПАНІЯ" "Федорченко"  відповідно до договору купівлі-продажу №336 від 15.06.2017р.. Зобовязання зі сплати ПДВ виникло у позивача, оскільки ОСОБА_1 має статус платника податку на додану вартість і реалізація товару при подальшій реалізації повинна включати ПДВ навіть за умови купівлі товару без ПДВ. Придбання даного обладнання здійснено з метою використання у виробництві соняшникової олії, що є основним видом діяльності ОСОБА_1.
		На виконання умов вищевказаного Договору, 31.07.2017р. позивачем складено і направлено ДФС України на реєстрацію податкову накладну №30 від 15.06.2017р. на загальну суму операції з ПДВ 11675376 грн..
		Відповідно до квитанції №1 від 31.07.2017р., "реєстрація податкової накладної №30 від 15.06.2017р. зупинена з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки податкова накладна не відповідає критеріям оцінки ступня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3925,8479". Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН.
		09.08.2017р. на підтвердження здійснення господарської операції позивачем було направлено повідомлення №30 з копіями документів: договір купівлі-продажу обладнання від 14.06.2017р. №14/06, прибуткова накладна №333 від 14.06.2017р., банківська виписка по рахунку №26002210390368, договір купівлі-продажу №336 від 15.06.2017р., акт прийому-передачі обладнання від 15.06.2017р., податкова накладна №30 від 15.06.2017р., видаткова накладна №378 від 15.06.2017р.
		16.08.2017р. відповідачем прийнято рішення №88152/38867768 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.06.2017 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних у звязку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом грубо порушено норми пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанції № 1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
		Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
		Відповідно до пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
		Відповідно до пункту 2 Постанови  Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010р., податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
		Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обовязкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
		Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
		Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
		Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
		У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критеріїю(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Зі змісту Квитанцій №1 по податкової накладної від 15.06.2017 №30 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. В судовому засіданні представник відповідача  пояснив, що  в квитанції зазначено - "виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД".  
		Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що фіскальним органом у Квитанції №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Щодо критерію зазначеного в квитанції  №1 ("виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД"), слід зазначити, що даний критерій не відповідає жодному критерію визначеному в пункті 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567. 
		Судом першої інстанціїї зазначено, що в судовому засіданні представник відповідача не зміг чітко пояснити, який саме критерій оцінки ступня ризиків було  застосовано  в даному випадку, оскільки ввезення на митну територію України  товару позивачем не відбувалося, відповідно митні декларації не досліджувались,  докази перевірки залишки товару відсутні. Відповідно, представник податкового органу  не зміг пояснити  обставини на підставі яких відповідач  дійшов висновку про невідповідність  обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД і не довів правомірність  зупинення реєстрації вищезазначеної податкової накладної.  
		Слід зазначити, що  пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
		1) - обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
		2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право субєкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
		Тобто, фіскальний орган був зобовязаний у Квитанції №1 від 31.07.2017 чітко вказати на  конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,  що визначення фіскальним органом у Квитанціях №1 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі іменується Вичерпний перелік документів).
		Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):
		1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
		2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
		З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
		Також, зі змісту Квитанції №1 по податковій накладній від 15.06.2017 №30 вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
		Таким чином, у Квитанції №1 фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).
		Враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів, йому необхідно чітко зазначати, яких саме документів бракує для прийняття Рішення про реєстрацію податкової накладної.
		У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобовязання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
		Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).
		Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом пяти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.
		У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, позивачем було направлено відповідачу копії документів та пояснення до вищезгаданих господарських операціях та податкової накладної.
		Рішення комісії  №88152/38867768 від 16.08.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №30 від 15.06.2017 не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що  причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
		Також, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
		Абзацом 1 Постанови  Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобовязання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
		Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
		- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу ;
		- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;
		- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
		Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено.
		Судом першої інстанціїї встановленлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач при декларуванні зобов'язань з ПДВ по господарській операції продажу обладнання, надав фіскальному органу податкову накладну засобами електронного зв'язку 15.06.2017р., реєстраційний номер НОМЕР_1. У податковій накладній,  у розділі А, пунк І, позивач відображено обсяг операції у сумі 11675376,00 грн. з податковим агентом ТОВ "БВКК "Федорченко", з них податкового кредиту на суму 1945896,00 грн.
		Також, платник податку надав фіскальному органу документи щодо походження товару, а саме: Договір купівлі-продажу обладнання від 14.06.2017 №14/06, укладений з ТОВ "ТД САНБЕРІ"", прибуткову накладну, виписку з банківського рахунку, що підтверджує розрахування за придбання обладнання, яке було реалізовані у подальшому ТОВ «БВКК "Федорченко».  
		В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент - ТОВ «БВКК "Федорченко» були зареєстровані платниками податку на додану вартість, про що свідчать дані офіційного веб-сайту ДФС України, які містяться в матеріалах справи, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів та послуг за видатковою накладною та надання послуг за актом прийняття послуг.  
		Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
		Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "БВКК "Федорченко", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №30 від 15.06.2017. 
		Також судом першої інстанції зазначено, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України від 16.08.2017 №88152/38867768 є актом індивідуальної дії.
		Правовий акт індивідуальної дії виданий субєктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообовязкових правил поведінки та стосується прав і обовязків чітко визначеного субєкта (субєктів), якому він адресований.
		Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
		Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень субєктами адміністративного права, які видають такі акти; розвязання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
		Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обовязку платником податків виконати юридичне волевиявлення субєкта владних повноважень.
		Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобовязувати субєкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
		Відповідно підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України зазначено, що  податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
		У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.
		У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
		Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
		Задовольняючи позовну вимогу щодо зобовязання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15 червня 2017 року №30, суд першої інстанції зазначає, що це є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
		Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі доследжіно положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
		Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додетражжям норм матеріального та працесуального права.
		Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права
		Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.  
		Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321    Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби  України залишити без задоволення.
		Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 по справі № 818/1190/17  залишити без змін 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_2Судді   ОСОБА_3    ОСОБА_4   Повний текст постанови складено  07.03.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...