Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/2122/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2018. Зареєстровано: 07.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2018.
Дата набрання законної сили: 07.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2122/17
		Харківський апеляційний адміністративний суд
		у складі колегії:
		головуючого судді: Мінаєвої О.М.
		суддів: Макаренко Я.М. ,  Бартош Н.С. 
		за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2017  по справі № 816/2122/17, суддя Є.Б. Супрун, м. Полтава
		за позовом               фізичної особи-підприємця ОСОБА_1               
		до               Управління Держпраці у Полтавській області                                                  
		про визнання протиправною та скасування постанови,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області від 23.11.2017 р. №16-25-234/8-443 про накладення штрафу у розмірі 9600,00 грн.  
		Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2017р. по справі № 816/2122/17  позовну заяву залишено без задоволення. 
		Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно зясовано обставини справи, що мають значення для справи, та зазначає, що він не допускав порушення вимог абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України в частині недопущення інспектора до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, не створював перешкод у її проведенні, оскільки в даному випадку проводилася не перевірка, а інспекційне відвідування, за недопущення до якого відповідальність не передбачена. Також вказує, що інспектором праці під час відвідування не було пред'явлено службового посвідчення чи будь-яких інших документів на підтвердження повноважень. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2017р. по справі № 816/2122/17 та прийняте нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
		Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. 
		Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
		Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у зв'язку з надходженням до Управління Держпраці у Полтавській області звернення особи про порушення вимог законодавства про працю, на підставі наказу начальника Управління Держпраці у Полтавській області від 06.11.2017 р. №36/09 (а.с. 65-66) та направлення на проведення заходу державного контролю від 07.11.2017 р. №1689 (а.с. 25) головному державному інспектору Черкаській А.М. було доручено проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 у період з 08.11.2017 р. по 09.11.2017 р.  
		З письмових пояснень ОСОБА_2 встановлено, що 08.11.2017 р. о 10:40 головний державний інспектор Черкаська А.М. прибула для проведення інспекційного відвідування до ФОП ОСОБА_1 за адресою: смт. Решетилівка, вул. Тельмана, 20. Однак, після пред'явлення службового посвідчення її не було допущено на територію підприємства чоловіком, який представився ОСОБА_1 і в усній формі з використанням ненормативної лексики та лайки виразив незгоду на проведення інспекційного відвідування та в грубій формі запропонував залишити територію господарства, а також надав охоронцю вказівку провести інспектора до виходу з території. 
		Про факт недопуску до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, державний інспектор доповіла начальнику Управління Держпраці у Полтавській області службовою запискою, вказавши на наявність підстав для застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій (штрафу), передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України (а.с. 27). 
		У зв'язку з недопуском державного інспектора до проведення інспекційного відвідування 08.11.2017 р. був складений акт № 16-25-234/8. 
		Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, заступник начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_3 прийняла рішення про розгляд справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 23.11.2017 р., про що останнього повідомлено листом від 13.11.2017 №0212/5568 (а.с. 10). На розгляд справи прибув позивач та його представник ОСОБА_4 
		Як пояснив представник позивача ОСОБА_4, розгляду справи про накладення штрафу фактично не відбулося, оскільки постанова про накладення штрафу була виготовлена і лежала на столі у заступника начальника.
		У зв'язку з тим, що головного державного інспектора до перевірки допущено не було, на підставі пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 р. №96, та на підставі абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, заступник начальника Управління виніс постанову від 23.11.2017 р. №16-25-234/8-443 про накладення на позивача штрафу в розмірі 9600,00 грн (а.с. 28-29).
		Позивач, не погодившись з постановою від 23.11.2017 р. № 16-25-234/8-443, звернувся з даним позовом  до суду.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наявності законних підстав для застосування до позивача фінансових санкцій, оскільки доведено факт недопуску повноважної особи до проведення перевірки, а тому позовні вимоги визнано судом необґрунтованими та безпідставними.   
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.
		У відповідності до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Згідно з частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
		Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
		Згідно з пп. 1 п. 3 Положення про Управління Держпраці у Полтавській області завданням Управління є, зокрема, реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
		Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до пп. 49 цього ж пункту Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
		Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок № 295).
		Відповідно до п. 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
		Таким чином, інспекційне відвідування є формою здійснення перевірки, як заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, а тому колегія суддів вважає безпідставним довід апеляційної скарги про неможливість застосування до нього санкції, передбаченої абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, оскільки інспекційне відвідування є формою перевірки з питань додержання законодавства про працю, за недопуск до якої і передбачена відповідальність статтею 265 КЗпП України.
		Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно з'ясовано обставини щодо наявності у головного державного інспектора Черкаської А.М. повноважень по здійсненню державного контролю за дотриманням законодавства про працю у позивача (наявність посвідчення, направлення) та встановлено факт створення позивачем відповідних перешкод, які супроводжувались використанням ним не нормативної лексики, лайки інше. Отже, позивач фактично проявив неповагу до посадової особи державного органу, уповноваженого на здійснення державного нагляд) за дотриманням законодавства про працю, що як наслідок призвело до приниження її честі, гідності та ділової репутації.
		З матеріалів справи встановлено, що обставини щодо неможливості інспекційного відвідування у зв'язку з недопущенням головного державного інспектора Черкаської А.М. до проведення заходу викладені в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування та в оскаржуваній постанові. Крім того, зазначені в документах обставини підтвердила особисто головний державний інспектор Черкаська А.М. в наданих до матеріалів справи письмових поясненнях та в усних поясненнях, які вона надала в судовому засіданні судді першої інстанції, будучи допитаною як свідок. Також судом першої інстанції було допитано свідка, який був заявлений зі сторони позивача - ОСОБА_5, який на питання представника відповідача відповів та підтвердив, що при спілкуванні з ОСОБА_2 позивач вів бесіду в підвищеному тоні, а ОСОБА_2 поводилася спокійно.
		Відповідно до п. 9 Порядку № 295, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Також наказом Міністерства соціальної політики України від 24.05.2017 р. №866 затверджено форму та опис службового посвідчення інспектора праці, які є у вільному доступі.
		Довід апеляційної скарги про обставини непред'явлення службового посвідчення колегія суддів не приймає, з огляду на факт наявності такого посвідчення у ОСОБА_2 з 10.07.2017р. (а.с. 68), а також на ту обставину, що на офіційному веб-сайті Держпраці (http://dsp.gov.ua) у розділі "Діяльність" - "Нормативна база" - "Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" міститься інформація про службові посвідчення інспекторів праці, в т.ч. і головного державного інспектора Черкаської А.М. 
		Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за наявності обставин протиправного втручання у господарську діяльність позивача з боку невстановленої особи, а саме головного державного інспектора Черкаської А.М., позивач мав можливість невідкладно звернутися до правоохоронних органів, проте цього не зробив. В той же час інспектор, встановивши факт недопуску його до проведення перевірки, має право на альтернативу дій у вигляді звернення за сприянням до тих же правоохоронних органів на підставі пп. 4 п. 11 Порядку № 295 або шляхом фіксації факту недопуску у відповідному акті, як те передбачено п. 16 Порядку № 295, та подальшим застосуванням санкцій, що й мало місце у даному випадку.
		Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509, визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України.
		Довід апеляційної скарги, щодо порушення на думку позивача, посадовою особою Управління - заступником начальника Управління ОСОБА_3, зазначеного Порядку, колегія суддів не приймає, оскільки уповноважена особа під час розгляду такої справи вивчає всі документи та проект майбутньої постанови, зміст якої може підлягати коригуванню лише після прийняття відповідного рішення постанова реєструється у відповідному журналі, примірних якої вручається під розписку роботодавцю.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для застосування до позивача фінансових санкцій.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, з огляду на доведений факт винних дій  позивача в частині недопуску повноважної особи до проведення перевірки.
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 
		Згідно  ст. 316  КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2017р. по справі № 816/2122/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.  
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 по справі № 816/2122/17  залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. 
		 
		Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис)  (підпис) ОСОБА_7    ОСОБА_8   Повний текст постанови складено  07.03.2018 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...