Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/2247/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; У С Ь О Г О СПРАВ УСІХ КАТЕГОРІЙ (сума рядків:1, 2, 6, 10, 12, 19, 26, 33, 34, 39, 40, 44, 47, 53, 55, 59, 60, 65, 68, 80, 81), з них; Скарга на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2018. Зареєстровано: 08.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2018.
Дата набрання законної сили: 07.03.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 201/2247/18
		Провадження № 1кс/201/2496/2018
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 березня 2018 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська у складі:
		головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 розглянувши за участю захисника ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на дії та бездіяльність слідчого, скасування постанов, зобовязання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		Захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищевказаною скаргою у кримінальному провадженні № 12016040650004857 від 18.11.2016 року.
		В обгрунтування скарги з врахуванням поданих уточнень зазначив, що упровадженні Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування за декількома заявами ОСОБА_5 і його батька ОСОБА_6 (від 19.04.2014 року до Жовтневого РВ м. Дніпропетровська, 13.06.2014 року до прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська, 10.03.2015 року до Ленінського РВ м. Запоріжжя, 10.07.2017 року до Соборного ВП м. Дніпра) відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 121 КК України, які об`єднані в одне провадження за № 12016040650004857 від 18.11.2016 року.
		Посилаючись на численні порушення вимог КПК України з боку слідчих при оголошенні підозри, оголошенні у розшук  ОСОБА_4 , при здійсненні викликів останнього захисник у скарзі сформулював вимоги про : 
		1) скасування постанови слідчого від 05.01.2018 року про відмову у вчиненні дій щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 , виключення відомостей щодо набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного та скасування постанови слідчого про оголошення ОСОБА_4 у розшук від 16.11.2017 року по кримінальному провадженню № 12016040650004857;
		2) зобов`язання слідчого розглянути клопотання від 02.02.2018 року з урахуванням обставин, встановлених ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 від 29.01.2018 року по справі № 201/461/18 щодо невручення повідомлення про підозру та ненабуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного;
		3) зобов`язання слідчого вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей від 30.05.2017 року про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відомостей від 16.11.2017 року про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відомостей щодо набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного, а також зобов`язати слідчого вчинити дії щодо скасування постанови про оголошення ОСОБА_4 у розшук від 16.11.2017 року по кримінальному провадженню № 12016040650004857, з виключенням відповідних відомостей з ЄРДР.
		Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав у ній викладених.. Наполягав на розгляді скарги в даному судовому засіданні за відсутності слідчого та прокурора, посилаючись на те, що вони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, але не повідомили суд про причини своєї неявки, вважає, що вони навмисно намагаються затягнути розгляд скарги.
		Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, копії скарги, уточнень до скарги отримали, про що свідчать викопіювання з разносної книги суду, про причини неявки суд не повідомили. За таких обставин суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності слідчого та прокурора.
		Вислухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, додані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що упровадженні Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування за декількома заявами ОСОБА_5 і його батька ОСОБА_6 (від 19.04.2014 року до Жовтневого РВ м.Дніпропетровська, 13.06.2014 року до прокуратури Жовтневого району м.Дніпропетровська, 10.03.2015 року до Ленінського РВ м. Запоріжжя, 10.07.2017 року до Соборного ВП м. Дніпра) відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 121 КК України, які об`єднані в одне провадження за № 12016040650004857 від 18.11.2016 року.
		29 травня 2017 року слідчою Соборного ВП ОСОБА_7 з приводу подій 26.01.2013 року було складено підозру за ч.2 ст. 125 КК України, відносно ОСОБА_4 . 
		30.05.2017 року слідчою ОСОБА_7 винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_4 . Досудове розслідування було зупинено.
		18.08.2017 року досудове розслідування кримінального провадження відновлювалось для об`єднання матеріалів та зупинялось постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 з тих же підстав, що і в постанові від 30.05.2017 року.
		Ухвалою від 21.09.2017 року по справі № 201/13313/17 слідча суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_9 скасувала постанову прокурора ОСОБА_8 від 18.08.2017 року про зупинення досудового розслідування, зазначивши при цьому, що оскільки рішення про повідомлення ОСОБА_4 та оголошення його у розшук приймалися слідчим у один і той самий день (30.05.2017 року), а в матеріалах справи відсутні докази проведення будь-яких слідчих або процесуальних дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та його розшуку, що є необхідною умовою для зупинення досудового розслідування з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України (тобто з підстав переховування підозрюваного), таке зупинення є незаконним.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_10 від 08.11.2017 року по справі № 201/16210/17 було знову скасовано постанову прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 від 18.10.2017 року про зупинення досудового розслідування.
		Ухвалою слідчої судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_9 від 08.12.2017 року по справі № 201/17635/17 було скасовано постанову про зупинення досудового розслідування від 16.11.2017 року.
		У вказаній ухвалі зазначено, що неодноразово попередніми ухвалами слідчих суддів Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська скасовувалися постанови слідчого або прокурора про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016040650004857 від 18.11.2016 року, у яких зазначалось про необхідність вжиття всіх необхідних заходів, в тому числі слідчих та процесуальних дій, після відновлення досудового розслідування для встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та обставин, які б свідчили про умисні дії останнього щодо переховування від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що є для прокурора або слідчого обов`язковою умовою для прийняття рішення про зупинення досудового розслідування.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29.01.2018 року по справі № 201/461/18 було скасовано постанову про зупинення досудового розслідування від 05.01.2018 року. В мотивувальній частині даної ухвали було зазначено, у тому числі наступне:
		«…З аналізу вищевикладених вимог КПК України вбачається, що зупинення досудового розслідування на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України допускається лише після повідомлення особі про підозру та за умови оголошення цієї особи вже після набуття статусу підозрюваного у розшук.
		Водночас, для оголошення особи у розшук за ст. 281 КПК України повинна існувати сукупність таких обставин як: набуття особою статусу підозрюваного, відсутність інформації щодо місцезнаходження підозрюваного чи перебування його за межами України, здійснення належного повідомлення підозрюваного про необхідність явки до прокурора чи слідчого, декілька (дві або більше) неявок підозрюваного без поважних, причин на такі виклики.
		При цьому, навіть за наявності вищевказаних обставин, слідчий зобовязаний виконати усі можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, в тому числі і для здійснення розшуку підозрюваного, і лише потім зупиняти досудове розслідування на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України.
		Як вбачається з матеріалів скарги та наданих доказів, органом досудового розслідування вказані вище вимоги КПК України дотримано не було, що в тому числі зазначалося в попередніх, ухвалах слідчих суддів Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська.
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що належного підтвердження отримання повідомлення про підозру від 30.05.2017 року та повідомлення про зміну підозри від 16.11.2017 року безпосередньо ОСОБА_4 , членом його сім`ї чи іншими уповноваженими особами матеріали кримінального провадження не містять, а тому суд вважає обгрунтованими доводи захисника щодо не набуття ОСОБА_4 процесуального статусу підозрюваного….»
		В даній ухвалі суду також було встановлено безпідставність посилань органу досудового розслідування на переховування ОСОБА_4 від слідства та суду про що було зазначено наступне:
		«…Крім цього, судом досліджено доповідну записку о/у Соборного ВІЇ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 без вихідного номеру та дати її складання, зі змісту якої вбачається, що органам досудового розслідування відомо про той факт, що ОСОБА_4 перетнув державний кордон 29.05.2017 року і назад на територію України не повертався.
		Однак, за відсутності належних доказів здійснення викликів ОСОБА_4 до слідчого чи прокурора до моменту складання повідомлення про підозру 30.05.2017 року та безпосередньо на 30.05.2017 року, посилання органу досудового слідства на умисність дій ОСОБА_4 щодо переховування від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності не мають достатнього підґрунтя, про що вже зазначалося в ухвалі слідчої судді ОСОБА_9 від 08.12.2017 року по справі № 201/17635/17.»
		Встановлено, що 02.02.2018 року представниками ОСОБА_4 було подано клопотання про виконання ухвали слідчого судді від 29.01.2018 року, вчинення дій щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 , відомостей щодо набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного, а також скасування постанови слідчого про оголошення ОСОБА_4 у розшук від 16.11.2017 року по кримінальному провадженню № 12016040650004857.
		16.02.2018 року представниками ОСОБА_4 отримано постанову слідчого про часткове задоволення клопотання, датовану 05.02.2018 року.
		У вказаній постанові слідча в частині вимог клопотання про виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення ОСОБА_4 про підозру та відомостей щодо набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного, зазначила про встановлення наявності достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але в порушення вимог ст 110 КПК України, належним чином не вмотивувала підстави відмови вчинення дій з виключення відомостей з ЄРДР.
		Аналогічні доводи були викладені слідчою і в частині відмови у скасуванні постанови про розшук ОСОБА_4 . 
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
		Враховуючи те, що клопотання було подане слідчому 02.02.2018 року, згідно положень ст.220 КПК України, слідчий мав до 05.02.2018 року (включно) вчинити процесуальні дії, зазначені у клопотанні.
		Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
		Враховуючи те, що копію постанови слідчого від 05.02.2018 року фактично було отримано представником ОСОБА_4 16.02.2018 року, то останнім днем строку подання скарги на бездіяльність слідчого є 26.02.2018 року.
		При цьому, згідно положень ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу чи інший документ здано до закінчення строку на пошту.
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що скаржником подано скаргу в межах строків передбачених діючим КПК України.
		Оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про те, що відомості від 30.05.2017 року та від 16.11.2017 року про повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та ч. 1 ст. 121 КК України (відповідно), та відомості щодо набуття ним статусу підозрюваного підлягають виключенню з ЄРДР, а постанова слідчого про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_4 від 16.11.2017 року підлягає скасуванню у зв`язку з наступним.
		У даній справі судом встановлено, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного у спосіб, який передбачений КПК України.
		Так, приписами ч. 1 ст. 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Згідно ч.1 ст.111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
		Частиною 3 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
		Ч.1 ст.135 глави 11 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
		При цьому, згідно ч.1 ст.136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
		Згідно ч. 4 ст. 278 КПК України, дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Тобто, враховуючи відсилочні норми ст. 278 КПК України на глави 6 та 11 КПК України, повідомлення про підозру має бути складено слідчим чи прокурором та в той же день вручене особі, відносно якої таке повідомлення складене, після чого особа вважається такою, що набула статусу підозрюваного.
		У разі, якщо таке вручення повідомлення про підозру у день складення неможливе, воно має бути вручене у спосіб, який передбачений для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 135 КПК України)  надіслано поштою.
		При цьому, належним підтвердженням отримання повідомлення про підозру є саме розпис особи про отримання (ч. 1 ст. 136 КПК України).
		Лише після розпису особи про отримання повідомлення про підозру слідчий, прокурор невідкладно вносять до ЄРДР відомості про дату, час повідомлення про підозру і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа (ч. 4 ст. 278 КПК України).
		Однак, вказаної вище послідовності процесуальних дій слідчим дотримано не було, а тому у слідчого чи прокурора були відсутні підстави для внесення до ЄРДР відомостей про повідомлення про підозру ОСОБА_4 та, відповідно, відомості про набуття ним статусу підозрюваного.
		Слідчим та прокурором не надано суду належних та достатніх доказів отримання ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 30.05.2017 року та зміненого повідомлення про підозру від 16.11.2017 року.
		30.05.2017 року слідчим було складено вказане повідомлення про підозру, а 16.11.2017 року  зміненого повідомлення про підозру.
		При цьому, як було встановлено вищевказаними ухвалами суду, матеріали кримінального провадження містять супровідний лист від 30.05.2017 року за вих. № 45.5/3-К-54 про направлення вказаного повідомлення про підозру ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Додатками до вказаного супровідного листа зазначено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного на 4-х аркушах.
		Цього ж дня (30.05.2017 року) слідчим було винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_4 .
		Наявність в матеріалах справи супровідного листа від 30.05.2017 року за вих. № 45.5/3-К-54 про направлення вказаного повідомлення про підозру ОСОБА_4 не є належним доказом його направлення поштою та, не є належним доказом отримання вказаного повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
		Більш того, додатками до супровідного листа від 30.05.2017 року за вих. № 45.5/3-К-54 зазначена лише пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного на 4-х аркушах, а повідомлення про підозру серед додатків до листа відсутнє.
		З відповіді слідчої ОСОБА_7 на адвокатський запит від 14.11.2017 року вбачається, що вказаний вихідний номер не містить відомостей про те, який документ за ним направлявся, так само відсутні відомості коли та куди він направлений, що свідчить про те, що вказане повідомлення про підозру не надсилалося, а ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного.
		За приписами ч.1 ст.136 КПК України належним доказом вручення повідомлення про підозру є розпис про його отримання, однак таких доказів слідчим суду не надано.
		Такі ж обставини встановлено судом і щодо зміненого повідомлення про підозру від 16.11.2017 року.
		Оскільки станом на час розгляду скарги ОСОБА_4 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України, не вручене, тому суд приходить до висновку про те, що останній не набув статусу підозрюваного у порядку, встановленим кримінальним процесуальним законом.
		Отже, внесені до ЄРДР відомості щодо дати та часу повідомлення про підозру ОСОБА_4 (та відповідно набуття ним статусу підозрюваного) не відповідають дійсності та мають бути виключені з ЄРДР уповноваженою на те особою.
		Оцінюючи постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у розшук від 16.11.2017 року суд приходить до наступного.
		Встановлено, що 16.11.2017 року слідчою було винесено постанову про оголошення ОСОБА_4 у розшук.
		При винесенні вказаних постанов 30.05.2017 року та 16.11.2017 року слідча зазначала, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру; на теперішній час виникла необхідність у проведенні слідчих дій за участю ОСОБА_4 , проте за вказаною адресою реєстрації він не перебуває; вжиті заходи не дозволили одержати достовірні дані стосовно точного місця перебування ОСОБА_4 та забезпечити його явку до Соборного ВП; місцезнаходження ОСОБА_4 на сьогоднішній день невідоме; у кримінальному провадженні виконані усі необхідні та можливі слідчі (розшукові) дії без участі підозрюваного, які можливо було провести без його участі.
		Ч.1 ст.281 КПК України визначено, що у разі, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
		Підстави та порядок зупинення досудового розслідування передбачені главою 23 КПК України.
		Зокрема, ч.1 ст.280 КПК України передбачено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо: 1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком; 2) оголошено в розшук підозрюваного; 21) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування; 3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
		Аналізуючи положення статей 280-281 КПК України суд приходить до висновку про те, що оголошенню особи у розшук мають передувати такі обставини: 1) набуття особою статусу підозрюваного (вручення особі належним чином повідомлення про підозру);2) виклики слідчого чи прокурора, які особа вже в статусі підозрюваного належним чином (з дотриманням вимог ст. 135-136 КПК України);3) безпідставні (неодноразові) неявки підозрюваного на такі виклики.
		Однак, на час винесення вказаних постанов про оголошення у розшук та зупинення кримінального провадження 30.05.2017 року, та на час винесення постанов 16.11.2017 року, жодна із вказаних обставин не існувала, доказів протилежного слідчим та прокурором суду не надано.
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, жодного разу слідчий чи прокурор не викликали ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні і у зв`язку з цим, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4  безпідставно не з`являвся до слідчого чи прокурора.
		Оголошення у розшук особи, яка не набула статусу підозрюваного є незаконним та таким, що протирічить вимогам КПК України.
		Враховуючи вищевикладене та встановлені слідчим суддею обставини щодо не набуття ОСОБА_4 процесуального статусу підозрюваного, такі відомості підлягають виключенню з ЄРДР.
		Разом з тим, постанова про розшук ОСОБА_4 також підлягає скасуванню, оскільки у ст. 281 КПК України йдеться про розшук підозрюваного, яким ОСОБА_4 не являється.
		Згідно положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За приписами ст. 63 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
		У відповідності до принципів і засад, гарантованих ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що належного підтвердження отримання повідомлення про підозру від 30.05.2017 року та повідомлення про зміну підозри від 16.11.2017 року безпосередньо ОСОБА_4 , членом його сім`ї чи іншими уповноваженими особами матеріали кримінального провадження не містять, а тому суд вважає обгрунтованими доводи захисника щодо не набуття ОСОБА_4 процесуального статусу підозрюваного.
		Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню, оскільки слідчим у даному кримінальному провадженні було порушено передбачений КПК України порядок виклику осіб до органів досудового слідства, порядок повідомлення особі про підозру, порядок оголошення особи у розшук. 
		В частині тверджень скаржника про відсутність доказів наявності складу злочину в діях ОСОБА_4 суд вважає необхідним зазначити, що на даній стадії досудового розслідування суд по суті не надає оцінку даним обставинам, оскільки це є завданням наступних стадій кримінального провадження, однак порушення слідчим передбаченого КПК України порядку повідомлення особі про підозру і оголошення її у розшук є самостійною і достатньою підставою для скасування спірної постанови та зобовязання слідчого вчинити певні дії.
		Вирішуючи вимоги скарги в частині зобов`язання вчинити певні дії суд враховує рекомендації викладенні в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» підготовлені Головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільнихі кримінальних справ ОСОБА_12 та секретарем пленуму, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_13 в якому, зокрема зазначено, що не відповідають вимогам процесуального законодавства ухвали слідчих суддів, якими за результатами розгляду скарг, пов`язаних з відмовою у вчиненні слідчих (розшукових) дій, приймається не конкретне рішення щодо зобов`язання вчинити слідчу (розшукову) дію, а, приймається абстрактне рішення. Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання слідчого вчинити конкретні дії з метою належного захисту прав всіх осіб у даному кримінальному провадженні.
		Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя
		У Х В А Л И В :
		Скаргу задовольнити.
		Постанову слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про часткове задоволення клопотання від 05.02.2018 року у кримінальному провадженні № 12016040650004857 від 18.11.2016 року  скасувати.
		Повідомлення про підозру від 30.05.2017 року у кримінальному провадженні № 12016040650004857 від 18.11.2016 року щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст.125 КК України  скасувати.
		Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 16.11.2017 року у кримінальному провадженні № 12016040650004857 від 18.11.2016 року щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України  скасувати.
		Постанову слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про оголошення розшуку ОСОБА_4 від 16.11.2017 року у кримінальному провадженні № 12016040650004857 від 18.11.2016 року  скасувати.
		Зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні №12016040650004857 від 18.11.2016 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей від 30.05.2017 року про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та щодо виключення з ЄРДР відомостей від 16.11.2017 року про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а також щодо виключення з ЄРДР відомостей щодо набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного та виключення з ЄРДР відомостей про оголошення розшуку ОСОБА_4 .
		Ухвала оскарженню не підлягає, та підлягає негайному виконанню. 
		 
		Головуючий: слідчий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...