Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/7242/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2018. Зареєстровано: 08.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2018.
Дата набрання законної сили: 06.03.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 442/7242/14-к            Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  
		Провадження № 11-кп/783/89/18     Доповідач: ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 березня 2018 року у м.Львові.
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
		 під головуванням судді ОСОБА_2 , 
		 суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року відносно ОСОБА_7 
		 з участю прокурора ОСОБА_8 ,
		 захисника ОСОБА_6 ,
		 обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.12.2017 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 12750 гривень.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено особисте зобов`язання.
		Вирішено питання про судові втрати та речові докази у кримінальному провадженні. 
		Згідно з вироком суду  ОСОБА_7 , будучи викладачем кафедри математики Інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка та у відповідності до наказу №79 від 27.02.2014 року призначеним на період вступної кампанії 2014 року членом відбіркової комісії - користувачем Єдиної державної електронної бази з питань освіти Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, висунув пропозицію про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США, а в подальшому отримав таку вигоду за вирішення питання щодо зарахування сина ОСОБА_9  ОСОБА_10 на навчання до Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка.
		Так, в середині липня 2014 року ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні головного корпусу Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, з метою отримання консультацій щодо умов вступу її сина ОСОБА_10 на денну форму навчання у вказаний навчальний заклад звернулась до раніше невідомого їй чоловіка ОСОБА_7 .
		В свою чергу обвинувачений ОСОБА_7 з метою власного збагачення та отримання неправомірної вигоди повідомив ОСОБА_9 , що являється викладачем однієї із кафедр вказаного університету і водночас членом комісії по зарахуванню абітурієнтів на навчання, та за надання йому грошових коштів у розмірі 500 доларів США посприяє у зарахуванні на навчання її сина ОСОБА_10 , шляхом здійснення впливу на відповідального секретаря приймальної комісії, який в силу своїх функціональних обов`язків здійснює оперативне керівництво приймальною комісією університету та організовує і контролює її роботу тобто згідно п.п. «а» п. 2 ч.1ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, так як працює з ним на одній кафедрі і перебуває в дружніх відносинах.
		Усвідомлюючи, що ненадання вказаної суми грошових коштів може ускладнити вступ до зазначеного навчального закладу її сина, ОСОБА_9 погодилась на ці умови, при цьому вони домовились зустрітись в кінці липня поточного року.
		31.07.2014 року в ході телефонної розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , останній запропонував ОСОБА_11 приїхати в м. Дрогобич та закрити питання щодо поступлення її сина в університет, а саме привезти йому раніше обумовлену суму грошових коштів.
		01 серпня 2014 року близько 14 години 30 хвилин перебуваючи на площі навпроти «Народного дому», що в м. Дрогобичі, по вул. І.Франка,20, ОСОБА_9 передала ОСОБА_7 конверт, в якому знаходилась раніше обумовлена сума грошових коштів в розмірі 6000 гривень, в якості неправомірної вигоди за вплив останнього на відповідального секретаря приймальної комісії, щодо зарахування на навчання її сина ОСОБА_10 , на денну форму навчання у Дрогобицький державний педагогічний університет ім.І.Франка.
		Після чого злочинна діяльність ОСОБА_7 була припинена працівниками органів внутрішніх справ, а предмет неправомірної вигоди вилучений.
		На даний вирок захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог захисник ОСОБА_6 покликається на те, що в діях ОСОБА_7 відсутня об`єктивна сторона злочину та умисел на вчинення такого, кошти від ОСОБА_9 отримав за надання консультативних послуг щодо вступу її сина на навчання, які не мав наміру передавати будь-якій посадовій особі навчального закладу. Обвинувачений ОСОБА_7 як викладач, так і член відбіркової комісії ДДПУ ім.. І.Франка, не мав можливостей, пов`язаних із службовими повноваженнями, завдяки яким він мав вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави. На підтвердження цього в матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази Крім цього, в ОСОБА_7 не було впливу на колегіальний орган, тобто на приймальну комісію. Таким чином, сторона захисту вважає, що дії ОСОБА_7 не можуть бути кваліфіковані за ч.2 ст.369-2 КК України. Крім цього, захисник вказує на недопустимість доказів отриманих внаслідок негласних слідчих дій, зокрема протокол ідентифікації коштів, протокол огляду місця події та проведені експертизи.
		В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник та обвинувачений підтримали подану апеляційну скаргу з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
		Прокурор заперечив проти апеляційної скарги захисника, вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим. 
		Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення прокурора, пояснення захисника та обвинуваченого, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд судом першої інстанції проводився відносно обвинуваченого ОСОБА_7 в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ч.1ст.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив отримані у передбаченомуКПК Українипорядку докази в даному кримінальному провадженні, оцінивши їх в сукупності, зробив правильний висновок, що незважаючи на невизнання винуватості у вчиненому обвинуваченим ОСОБА_7 , винуватість останнього у вчиненні злочину, за які він засуджений, повністю та об`єктивно стверджується зібраними та перевіреними в ході судового розгляду доказами.
		ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, тобто прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
		Виходячи зі змісту диспозиції ч.2 ст.369-2 КК України, обставин кримінального провадження, доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 , який будучи викладачем однієї із кафедр ДДПУ ім. І.Франка і водночас членом комісії по зарахуванню абітурієнтів на навчання та здійснював оперативне керівництво приймальною комісією університету та організовував і контролював її роботу, кваліфіковані правильно та у відповідності до вимог закону про кримінальну відповідальність. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 є суб`єктом злочину, у вчиненні якого він обвинувачується.
		Разом з тим, вивчаючи матеріали кримінального провадження та судового провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що свідок ОСОБА_9  повідомляла незмінні та послідовні відомості, як відносно того факту, що передання коштів обвинуваченому ОСОБА_7 здійснювалось з метою впливу на приймальну комісію ДДПУ ім. І.Франка, способу його вчинення та особи обвинуваченого ОСОБА_7 .. Зазначенні відомості були належним чином перевірені на досудовому розслідуванні та судом першої інстанції. В матеріалах кримінального провадження відсутні докази і стороною захисту не надано доказів того, що вказана особа могла оговорити обвинуваченого ОСОБА_7 ..
		Заперечення обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником, зокрема в поданій апеляційній скарзі, причетності та вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і судом апеляційної інстанції оцінюються як форма захисту. 
		Крім цього, суд апеляційної інстанції не бере до уваги покликання апелянта про те, що докази отримані в наслідок проведення негласних слідчих дій є недопустимими, оскільки судом першої інстанції такі доводи були ретельно та ґрунтовно досліджені, і зокрема було чітко встановлено те, що апеляційним судом Львівської області було постановлено ухвалу від 31.07.2014 року про надання дозволу на проведення негласних (розшукових) дій в цьому кримінальному провадженні (а.с.159). А тому не має жодних підстав вважати такі докази, на які посилається сторона захисту, є неналежними та/або недопустимими.
		Таким чином жодних істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування чи зміну вироку, судом апеляційної інстанції не встановлено.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 426 КПК України, колегія суддів
		У Х В А Л И Л А:
		Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7  без задоволення.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги на протязі трьох місяців з дня проголошення.
		Головуючий: 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...