Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10020/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; адвокатури.
Надіслано судом: 12.03.2018. Зареєстровано: 13.03.2018. Оприлюднено: 14.03.2018.

Результат оскарження 25.02.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення суду першої інстанції із закриттям провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		19 лютого 2018 року                   14:30           № 826/10020/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Семеняка А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовом          Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області  
		до                    Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
		третя особа          ОСОБА_1
		про                    визнання протиправним та скасування рішення від 31.05.2017 року
		за участю представників сторін:
		представник позивача: Добросбко Л.В.
		представник відповідача: Вольвак О.М., Христова М.М.
		представник третьої особи: ОСОБА_1 (особисто)
		 
		Відповідно до частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.02.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:
		Позивач, в особі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області  (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - Відповідач), третя особа - ОСОБА_1, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 травня 2017 р. №V-020/2017.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 04.12.2017 р.
		В судовому засіданні представником Відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі, Судом в судовому засіданні оголошено перерву до 11.12.2017 р. та надання часу сторонам для ознайомлення з даним клопотанням.
		В судовому засіданні 11.12.2017 р. Судом оголошено перерву до 13.12.2017 р. на стадії запитань та стадії розгляду клопотань про закриття  провадження у справі.
		Судом в судовому засіданні 13.12.2017 р. оголошено перерву до 22.01.2018 р.
		В судовому засіданні 22.01.2018 р. Судом оголошено перерву до 05.02.2018 р. для витребування додаткових доказів.
		В судовому засіданні 05.02.2018 р. Судом оголошено перерву для підготовки до дослідження доказів та судових дебатів до 19.02.2018 р.
		В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач при прийнятті спірного рішення вийшов за межі своїх повноважень, оскільки заявник, який звернувся до ВКДКА на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має право оскаржити тільки рішення дисциплінарної палати КДКА. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 52 вказаного Закону Відповідач розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, проте останній своїм рішенням вийшов за межі оскарження, здійснивши перевірку довідки члена ДП КДКА, що є неприпустимим та є порушенням вимог законодавства.
		В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
		В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву наданих представником Відповідача, в обґрунтування яких останній зазначає, що рішення Відповідача правомірно скасовані рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, оскільки в дисциплінарному провадженні підлягає встановленню факт наявності чи відсутності у діях адвоката саме складу дисциплінарного проступку та підстави притягнення адвоката до дисциплінарного проступку в силу вимог статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того, Відповідач зазначає, що ознаки дисциплінарного проступку встановлюються на стадії порушення дисциплінарної справи, а не на стадії розгляду дисциплінарної справи та прийняття рішення у дисциплінарній справі. Так, в рішенні від 31.05.2017 року ВКДКА дійшла обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням досліджених матеріалів дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1, в діях останньої не вбачається склад дисциплінарного проступку, а тому справа підлягає закриттю.
		В судовому засіданні представники Відповідача наполягали на відмові в задоволенні позовних вимог.
		Третя особа проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі та надала суду письмові пояснення.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що суддею Ірпінського міського суду Київської області Кафтановою В.В. від 06 квітня 2016 року винесено Ухвалу по справі №367/6210/14-к (кримінальне провадження №1-кп/367/46/2016) щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		Судом встановлено, що 26.04.2016 р. до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за вх №274  надійшла Ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 06 квітня 2016 року щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (надалі - Ухвала суду від 06 квітня 2016 року). До Ухвали додавався диск з аудіозаписом судового засідання.
		За результатом розгляду документів на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (надалі - КДКА Київської області) 03 квітня 2017 року розглянуто дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та прийнято рішення притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
		Крім того, рішенням КДКА Київської області від 19 квітня 2017 року зупинено адвокатську діяльність ОСОБА_1 строком на один рік.
		Адвокатом ОСОБА_1 подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення КДКА Київської області від 03 квітня 2017 року та рішення кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 квітня 2017 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік (надалі - Скарга).
		Крім того, 04 травня 2017 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли додаткові пояснення адвоката ОСОБА_1 щодо подаваної нею скарги.
		Також, 13 квітня 2017 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла заява адвоката ОСОБА_1 про прискорення розгляду скарги, у зв'язку з обраним щодо неї виду дисциплінарного стягнення.
		Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури 31.05.2017 р. прийнято рішення № V-020/2017, яким скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03.04.2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 квітня 2017 року - задоволено. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03.04.2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 квітня 2017 року - скасовано та ухвалене нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1, - закрито.
		Позивач вважає, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-020/2017 від 31 травня 2017 року незаконне, протиправне та звернувся до суду з даним позовом
		Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012р. (надалі - Закон №5076-VI), адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
		З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
		У відповідності до ст. 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
		За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України (ч.1 ст.63 Правил адвокатської етики).
		Згідно з ч.1 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Відповідно до п.3 ч.2 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики.
		Згідно із ч.ч.1,2 ст.35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
		Як вбачається з рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 травня 2017 р. №V-020/2017 (надалі - Рішення №V-020/2017), що член КДКА Київської області - Качан В.Т. не мав права самостійно відшукувати докази винуватості адвоката у вчиненні правопорушення, що стало однією із підстав для скасування рішень Позивача, Суд вважає дані посилання в спірному рішенні протиправними та необґрунтованими.
		Відповідно до ст.37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Згідно зі статтею 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Статтею 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		З аналізу наведених вище правових норм встановлено, що дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.
		Крім того, в Рішенні №V-020/2017 зазначено, що висловлювання адвоката ОСОБА_1 - «я не буду приймати участь у шоу» є оціночним судженням та скаржник, будучи суддею, мав бути готовим до того, що критика на його адресу може бути зроблена у спосіб та за стилем, які не будуть схвальними для нього. Окрім того, оцінюючи дії адвоката ОСОБА_1 під час судового засідання 06.04.2016 року, ВКДКА не вбачає в ньому одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики, Суд не погоджується з даними твердженнями, з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що суддею Ірпінського міського суду Київської області Кафтановою В.В. від 06 квітня 2016 року винесено Ухвалу по справі №367/6210/14-к (кримінальне провадження №1-кп/367/46/2016) щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		В Ухвалі суду від 06 квітня 2016 року зазначено, що в судовому засіданні 06.04.2016 р. захисник ОСОБА_1 поводила себе вкрай не коректно, на зауваження головуючого по провадженню не реагувала, заявила, що не бажає більше здійснювати захист обвинуваченого ОСОБА_6 Обґрунтування даного твердження суду не надала. Після чого зібрала речі і покинула зал суду під час судових дебатів, що призвело до відкладення судового засідання.
		Відповідно до ст.21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
		Згідно ст.7 Правил адвокатської етики від 17 листопада 2012 року, у своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.
		Згідно ст.19 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. У цих випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов'язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.
		Статтею 8 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат має, за можливості, сприяти позасудовому врегулюванню спорів між клієнтом та іншими особами, а в разі неможливості цього, застосовувати всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта.
		В судовому засіданні Відповідач та третя особа наполягали на тому, що зал судового засідання адвокат ОСОБА_1 залишила за вказівкою свого клієнта (обвинуваченого ОСОБА_6).
		У відповідності до ст. 54 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії. Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
		В абз 5 стор. 2 Рішенні №V-020/2017, зазначено, що адвокат ОСОБА_1 приймала участь в судових засіданнях:10.05.2016 р., 02.08.2016 р., 07.11.2016 р., 26.01.2017 р., як захисник ОСОБА_6
		Суд звертає увагу, що нормами КПК України передбачена відмова підозрюваного, обвинуваченого від захисника або замінити його, при цьому передбачений порядок заміни даного захисника.
		Проте, як свідчать матеріали справи Відповідачем не досліджувалася поведінка захисника (адвокат ОСОБА_1.) в судовому засіданні 06.04.2016 р. не прослуховувався запис судового засідання, що в свою чергу свідчить про те, що Відповідачем поверхнево проведено аналіз документам, які містилися в матеріалах дисциплінарної справи.
		Крім того, в Скарзі від 13.04.2017 р. адвокат ОСОБА_1 зазначає наступне: «Враховуючи поведінку головуючого у справі, іншого засобу припинити порушення прав мого клієнта, аніж залишити зал суду, у мене не було, оскільки суддя не відреагував на жодне з моїх законних звернень та клопотань, всі процесуальні механізми з моєї сторони були вичерпані. Тому, залишення адвокатом судового засідання було процесуальною поведінкою, а не дисциплінарним проступком, як вказано у оскаржуваному рішенні. Щодо права адвоката залишити зал судового засідання, така процесуальна можливість описана у ст. 169 ЦПК України, тобто, така процесуальна поведінка допустима законом. У кримінальному процесі не вказані наслідки залишення залу захисником, однак, за аналогією права, така поведінка, в силу своїх процесуальних характеристик, не може одночасно порушувати Правила адвокатської етики. Разом із тим, участь у процесуальних діях (судових засіданнях) закон відносить до процесуальних прав, а не обов'язків захисника (ч. 5 ст. 46 КПК).».
		Крім того, у відповідності до п. 7 Наукового коментаря до ст. 167 ЦПК України, наслідки неявки сторони застосовуються також у разі, якщо вона залишить залу судового засідання. Це правило застосовується лише до сторін (позивача і відповідача). Відтак, залишення зали представником сторони не дає підстав для застосування наслідків неявки. Залишення залу засідання може відбутися на будь-якій стадії судового розгляду та з різних причин. Для застосування ч. 5 коментованої статті це не має значення. Проте, обставини, за яких це відбулося, повинні враховуватися судом. Якщо сторона відсутня у залі внаслідок протиправних дій суду або інших осіб (вигнали, видалили, обманули), то вона не може вважатися такою, що залишила зал за власною волею. Якщо особа залишає зал у зв'язку із різким погіршенням самопочуття, за природніми потребами, суд повинен з повагою ставитися до прав людей і не повинен застосовувати процесуальні наслідки, які мають каральний характер. У разі залишення залу позивачем настають спеціальні правові наслідки. Відповідно до ч. 9 п. 1 ст. 207 ЦПК суд залишає заяву без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
		Суд звертає увагу, що за аналогію права ЦПК України за неповагу до суду настає відповідальність за ст. 185-3 КпАП у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Згідно із  ч. 3 ст. 28 КПК України, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
		У відповідності до ст. 42, ст. 43 Правил адвокатської етики, здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання безоплатної правової допомоги, є важливим професійним обов'язком адвоката. Необґрунтована відмова від прийняття на себе захисту або участі у проведенні окремої процесуальної дії за цих умов є неприпустимою; Відмову слід вважати обґрунтованою тільки у випадках: 1.1. коли адвокат через тимчасову непрацездатність не може повноцінно виконувати свої професійні обов'язки; 1.2. коли з об'єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним; 1.3. коли при прийнятті адвокатом на себе захисту певної особи через конкретні причини неможливо забезпечити дотримання вимог цих Правил, які регламентують неприпустимість конфлікту інтересів або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації; 1.4. коли прийняття доручення або залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об'єктивні причини може потягнути суттєве порушення прав і законних інтересів інших клієнтів адвоката. Адвокат, який здійснював захист клієнта під час досудового розслідування на підставі договору або за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, може відмовитись від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді першої інстанції виключно з підстав визначених законом. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно. В ході судового розгляду справи адвокат не повинен: намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами; робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи; подавати суду завідомо неправдиві докази або свідомо брати участь в їх формуванні; посилатися в суді на завідомо неправдиві або завідомо викривлені фактичні обставини, або обставини, що завідомо не стосуються предмета спору; або на подані клієнтом докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими, або докази, отримані з порушенням положень цих Правил; а також на особисту обізнаність з обставинами справи, а у виступі в судових дебатах - крім того, на обставини, які не були предметом дослідження під час судового провадження (щодо яких адвокатом не заявлялися клопотання, спрямовані на доказування таких обставин) за винятком загальновідомих фактів; порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу. Схиляння адвокатом підзахисного, сторін в процесі та свідків до давання завідомо неправдивих пояснень та показань або експертів до надання завідомо неправдивих висновків - категорично забороняється.
		Як вбачається з Рішенні №V-020/2017  Відповідачем не досліджено те, що захисником подавалися заяви про відвід судді (неодноразову, з різних підстав), залишення залу судового засідання без поважних причин (некоректне висловлювання), що в свою чергу може свідчити про затягування розгляду справи зі сторони захисника, що є порушенням вимог КПК України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.
		Суд звертає увагу, що саме адвокат ОСОБА_1 надавала оцінку поведінці судді, з чим погодився і Відповідач.
		Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Конституції України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 42 37 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
		Частинами другою та третьою статті 93 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників. Адвокат зобов'язаний перевірити факти, які можуть тягнути дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної скарги (заяви). Адвокат, прокурор зобов'язаний відмовити у зверненні зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді за наявності конфлікту інтересів, а також у разі, якщо такий адвокат є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя, щодо поведінки якого подається відповідне звернення. Скарга (заява) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: 1) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку; 2) прізвище, ім'я, по батькові та посада судді (суддів), на дії якого (яких) скаржиться заявник; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного правопорушення, що відповідно до частини першої статті 92 цього Закону може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені заявником відомості. Скарга (заява) підписується заявником із зазначенням дати її підписання. Вища кваліфікаційна комісія суддів України і Вища рада юстиції затверджують та розміщують на офіційному веб-порталі судової влади зразок скарги (заяви) щодо поведінки судді.
		Порушення обов'язків судді можуть мати наслідком його притягнення до дисциплінарної відповідальності чи звільнення за порушення суддівської присяги, зокрема про таку підставу припинення суддівської служби зазначається в пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України.
		З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що надання оцінки діям судді віднесено до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції, а не до повноважень третьої особи та Відповідача.
		Також, Суд звертає увагу, що в Рішенні №V-020/2017 Відповідач робить  посилання на рішення Європейського суду, проте, не керується нормами права України, як передбачено ст. 3 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		Відповідно до частин 1, 5 ст. 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
		З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що Відповідачем прийнято спірне рішення з порушенням вимог законодавства, а отже таке рішення підлягає скасуванню.
		Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.
		Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		1.          Адміністративний позов Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (адреса: 04080, м. Київ, вуд. Кирилівська, 15; код ЄДРПОУ 23243231) задовольнити повністю.
		2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 травня 2017 р. №V-020/2017.
		3.          Стягнути з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 6, 3 поверх; код ЄДРПОУ 26080214) на користь Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (адреса: 04080, м. Київ, вуд. Кирилівська, 15; код ЄДРПОУ 23243231) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. 
		Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		          Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...