Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/3843/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2018. Зареєстровано: 13.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2018.
Дата набрання законної сили: 11.12.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		Справа № 638/3843/17
		 Провадження № 1-кп/638/310/18
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		12 березня 2018 року     Дзержинський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді         ОСОБА_1 
		при секретарях             ОСОБА_2 , ОСОБА_3  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкова кримінальне провадження №12016220480005460 від 01.11.2016 у відношенні :
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м. Харкові, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, працюючого робітником ТОВ « Паркінг + », раніше не судимого, який мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , 
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1КК України, -
		за участю : 
		прокурора ОСОБА_5 
		потерпілої                 ОСОБА_6 
		представника потерпілої         ОСОБА_7 
		захисника             ОСОБА_8 
		підсудного     ОСОБА_4 
		                    
		            В С Т А Н О В И В :
		   Підсудний ОСОБА_4 07 жовтня 2016 року, близько 03 години ранку, перебуваючи за місцем мешкання, в квартирі АДРЕСА_2 , під час сварки з співмешканкою потерпілою ОСОБА_6 , яка раптово виникла на грунті ревнощів та особистих неприязних стосунків, діючи умисно, з метою завдання тілесних ушкоджень, тильними поверхнями долонь рук наніс останньої три удари в область обличчя, чим заподіяв потерпілої ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а саме : травматичний повний вивих 1, 2 зубів верхньої шелепи зліва і неповний травматичний вивих 1, 2 зубів верхньої шелепи справа с подальшою повною екстракцією зубів, закритий уламковий перелом альвеолярного відростка фронтального відділу верхньої шелепи. За ступенем тяжкості, травматичний повний вивих 1, 2 зубів верхньої шелепи зліва і неповний травматичний вивих 1, 2 зубів верхньої шелепи справа с подальшою повною екстракцією зубів, відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя, однак такі що спричинили значну стійку втрату загальної працездатності до 15 %, тобто менше як на одну третину.
		   У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України визнав повністю та пояснив, що 07.10.2016, близько 03 години ранку в квартирі за місцем мешкання, між ним та співмешканкою ОСОБА_6 сталася сварка на грунті ревнощів, в процесі якої він руками наніс потерпілої три сильні удари в область обличчя, внаслідок чого заподіяв її тілесні ушкодження, а саме пошкодження зубів. Вину визнає повністю, кається у скоєному. В ході досудового розслідування частково відшкодував заподіяну потерпілої шкоду.
		   Крім повного визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.
		   В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що з підсудним ОСОБА_4 на протязі тривалого часу вона спів мешкала однією родиною. Вночі 07.10.2016 вона повернулась додому від подруги. Між нею та ОСОБА_4 стався з цього приводу конфлікт на грунті ревнощів, внаслідок якого останній наніс її три сильні удари руками в область обличчя, в результаті чого вибив зуби. В ході досудового розслідування ОСОБА_4 частково відшкодував заподіяну її матеріальну шкоду.
		Також вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами :
		- протоколом слідчого експерименту від 04.11.2016 за участю потерпілої ОСОБА_6 , в ході якого остання виклала обставини вчиненогоОСОБА_4  щодо неї кримінального правопорушення, вказав механізм та локалізацію нанесених її підсудним множинних ударів. ( а.с.а.с. 109-112 ); 
		- висновками судово  медичних експертиз № 1318-А/16 від 04.11.2016 та № 1332-А/16 від 09.11.2016, відповідно до яких при судово  медичному обстеженні потерпілої ОСОБА_6 , було встановлено, що останньої були заподіяні тілесні ушкодження : травматичний повний вивих 1, 2 зубів верхньої щелепи зліва і неповний травматичний вивих 1,2 зубів верхньої щелепи справа з подальшою повною екстракцією зубів, закритий уламковий перелом альвеолярного відростка фронтального відділу верхньої шелепи. Перераховані ушкодження утворились від дії тупого твердого предмета (предметів) з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості якого у вказаних у ушкодженнях не відобразилися, не виключено, що при обставинах в строк відомих з постанови і зі слів оглянутої і не могли утворитись при падіння з висоти зросту. Згідно інструкції міністерства фінансів СРСР від 08.01.1986 «Про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи ст. 54 вивихнуті, а потім видалені зуби з метою протезування по ступеню тяжкості оцінюється по відсотку втрати загальної працездатності. Відповідно до пункту №58 таблиць відсотків втрати загальної працездатності втрата 4-х зубів відноситься до 15% втрати загальної працездатності. Травматичний повний вивих 1, 2 зубів верхньої щелепи зліва і неповний травматичний вивих 1,2 зубів верхньої щелепи справа з подальшою повною екстракцією зубів належить до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм стійкої втрати загальної працездатності ( п.2,2.1 «г» Правил «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Вказаний в історії хвороби №29235 стаціонарного хворого щелепно - лицьового відділення ХМКЛШНМД діагноз «закритий уламковий перелом альвеолярного відростка фронтального відділу верхньої щелепи» не підтверджений об`єктивними рентгенологічними даними, тому при визначенні ступеня тяжкості не враховувався. ( п.4.13.4 Правил «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Діагноз «забій м`яких тканин обличчя» вказаний в історії хвороби №29235 не підтверджений об`єктивними медичними даними, тому при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховувався. ( Примітка п.4.6. Правил «судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Механізм утворення тілесних ушкоджень, які мали місце у потерпілої ОСОБА_6 , взаєморозташування потерпілої та підсудного ОСОБА_4 , не суперечить засобу їх спричинення, на які вказує потерпіла в ході проведення слідчого експерименту за її участю від 04.11.2016. ( а.с.а.с. 105-106, 107-108 ).
		   Таким чином, ступінь вини підсудного ОСОБА_4 , у вчиненні вищевказаного протиправного діяння, в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів, в об`єктивності яких у суду немає підстав для сумнівів.
		   Сукупність наведених та досліджених в судовому засіданні доказів, свідчать про те, що дії підсудного ОСОБА_4 , за ст. 122 ч. 1 КК України кваліфіковано вірно, так як він своїми умисними діями вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
		   При визначенні підсудному ОСОБА_4 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, данні про особу підсудного, який раніше не судимий, працює, за місцем проходження строкової військової служби характеризується з позитивної сторони, на диспансерному обліку в ОНД та МПНД не перебуває, однак в період з 04.07.2016 по 06.07.2016 перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі охорони здоров`я у зв`язку з токсичною дією наркотичних засобів та алкоголю, за висновком складеної представником уповноваженого органу з питань пробації досудової доповіді виправлення підсудного можливо без ізоляції його від суспільства. 
		   У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_4 судом визнаються : щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданого збитку.
		   Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_4 покарання, у межах санкції ст. 122 ч. 1 КК України, з урахуванням приписів ст. 69-1 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.
		Однак, приймаючи до уваги вищевказані обставини, дані, які характеризують особу підсудного ОСОБА_4 , наявність обставин, які пом`якшують покарання, відношення до скоєного злочину, щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданого збитку, обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 , можливо без відбування покарання, з застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, на підставі ч. 6 ст. 181 КПК України, вважається скасованим.
		Прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_4 1750,68 грн., які були витрачені лікувальним закладом КУОЗ « ХМКЛШНМД ім. професора О.І. Мещанінова » на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 , у зв`язку з заподіянням її тілесних ушкоджень. ( а.с.а.с. 21-24 ).
		Вказана сума витрат понесених бюджетним лікарняним закладом, стверджується відповідною довідкою лікарняного закладу. ( а.с. 79 ).
		У судовому засіданні прокурор зазначені позовні вимоги не підтримав, просив суд залишити позов без розгляду, так як підсудний ОСОБА_4 в ході досудового розслідування добровільно відшкодував понесені лікувальним закладом витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 , про що свідчить відповідний фіскальний чек щодо грошового переказу. ( а.с. 78 ).
		При таких обставинах суд вважає за необхідне зазначений цивільний позов прокурора залишити без розгляду. 
		Потерпілою ОСОБА_6 , заявлений цивільний позов на суму 45050 гривень, яка є коштами витраченими нею на своє лікування, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а також на суму 100000 гривень у відшкодування моральної шкоди, заподіяної її внаслідок протиправних дій підсудного ОСОБА_4 ( а.с. 43-46 ).
		В обґрунтування поданого цивільного позову потерпіла ОСОБА_6 вказувала, що в результаті злочинних дій підсудного було заподіяно зазначену нею матеріальну та моральну шкоду.
		У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 наголошувала на тому, що в ході досудового розслідування підсудний ОСОБА_4 добровільно відшкодував її заподіяну своїми протиправними діями моральну шкоду в розмірі 59800 гривень, що еквівалентно 2300 доларів США, про що нею була складена відповідна розписка щодо отримання суми відшкодування. На теперішній час підсудним ОСОБА_4 не відшкодована заподіяна її матеріальна шкода в розмірі 45050 гривень, що еквівалентно 1700 доларів США, про що також свідчить надане її підсудним письмове зобов`язання. Тому потерпіла просить суд стягнути на її користь з підсудного ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 45050 гривень. ( а.с.а.с. 117, 120 ).
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вказаний цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав в повному обсязі, наголошуючи на тому, що ним дійсно добровільно відшкодована лише моральна шкода, матеріальну шкоду зобов`язується відшкодувати у визначеному розмірі. 
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. 
		Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження як вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому вищевказаного злочину, так і розмір зазначеного цивільного позову, в частині відшкодування матеріальної шкоди, проти якого останній не заперечує, суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілої в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі, стягнувши з підсудного ОСОБА_4 вказану суму в розмірі 45050 гривень на користь потерпілої.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, - 
		З А С У Д И В :
		    ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у виді 2 років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4  звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 3 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4  наступні обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, на підставі ч. 6 ст. 181 КПК України, вважати скасованим.
		 Стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди  45050 гривень.
		Цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з засудженого ОСОБА_4 коштів витрачених лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 , - залишити без розгляду. 
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області, через Дзержинський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.
		Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		 Вирок надруковано в нарадчої кімнаті в одному примірнику.
		 Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...