Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/5729/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2018. Зареєстровано: 13.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2018.
Дата набрання законної сили: 12.03.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		3 березня 2018  р.                     м. Чернівці
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
		Судді-доповідача ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3 
		при секретарі ОСОБА_4 . 
		Учасники судового провадження: 
		прокурор ОСОБА_5  
		   обвинувачений ОСОБА_6 
		   захисник ОСОБА_7 
		   
		розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Заставна Чернівецької області та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, неодруженого, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		Згідно вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 листопада 2016 року  ОСОБА_6   обвинувачено за ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3-и роки.
		На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 років 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти
		ЄУНСС №727/5729/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_8 
		Провадження №11-кп/794/14/18     
		Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач: ОСОБА_1 
		органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до вступу вироку в закону силу залишено попередню - заставу. Після набрання вироком законної сили, визначено повернути заставу в сумі 200000 грн. згідно квитанції №15669075 від 20.05.2016 року заставодавцю ОСОБА_9 .. 
		Стягнуто з ОСОБА_6 кошти в сумі 25089 (двадцять п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) гривень 37 коп. на користь держави в рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз.
		Вирішено долю речових доказів у відповідності із ст.100 КПК України.
		На вказаний вирок державний обвинувач, прокурор Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу.
		В своїй апеляційній скарзі, прокурор не заперечуючи правової кваліфікації дій ОСОБА_6 , доведеності його вини у скоєнні кримінального правопорушення, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та неправильним звільненням обвинуваченого від відбування покарання.
		Звертає увагу, що судом належним чином не надано оцінку висновку судово-токсикологічної експертизи, який долучений до обвинувального акту та досліджений в ході судового розгляду, у відповідності до якого в крові обвинуваченого ОСОБА_6 виявлено більше 2% етилового спирту. 
		Зазначає, що за таких обставин, визнання вини та щире каяття, не впливають на зменшення суспільної небезпеки вчиненого злочину, оскільки ОСОБА_6 свідомо порушував цілий ряд пунктів ПДР України, а саме керував технічно несправним автомобілем на перевищеній швидкості в стані алкогольного сп`яніння, чим поставив в небезпеку не тільки своє життя та здоров`я, але й інших учасників дорожнього руху, в наслідок чого сталась дана дорожньо-транспортна пригода.
		Просить скасувати вирок районного суду щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та неправильним звільненням обвинуваченого від відбування покарання, і призначити покарання в межах санкції статті. 
		Судом І інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 15.05.2016 року о 00-09 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно несправним автомобілем марки «Мерседес Бенц» д.р.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. Героїв Майдану в м. Чернівці, зі сторони площі Соборної в напрямку проспекту Незалежності на швидкості більше 60 км/год., що перевищує допустиму в межах населеного пункту.
		Наближаючись до будинку №98 вказаної вулиці, водій ОСОБА_6 не вибравши безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, допустив наїзд на пішохода  працівника фірми «Альтфатер Чернівці» ОСОБА_11 , який здійснював роботи по завантаженню баків із побутовим сміттям у вантажний автомобіль (сміттєвоз) марки «ДАФ- М44» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12 на дорозі, після чого в стані бокового юзу виїхав за межі проїзної частини дороги вправо, із подальшим наїздом на електроопору.
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_11 відповідно до висновку СМЕ №314 від 21.06.2016 року спричинено смерть, яка настала від розтрощення голови з руйнуванням речовини головного мозку.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав повністю та щиро розкаявся, повністю підтвердив обставини викладені в обвинуваченні та пояснив, що не оспорює жодну з них, шкоду відшкодував в повному обсязі, вибачився перед потерпілою та просив суворо не карати.
		Потерпіла ОСОБА_13 в судовому засіданні надала свої пояснення та зазначила, що шкода їй відшкодована в повному обсязі, будь-яких претензій до обвинуваченого вона не має. Враховуючи поведінку обвинуваченого просила не позбавляти його волі та суворо не карати.
		Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, думку прокурора, який просив скасувати вирок та ухвалити новий вирок, і призначити покарання, яке передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі, міркування обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження та з`ясувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд скориставшись правом (ст. 349 ч.3 КПК України), проти якого не заперечували учасники провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. 
		При перевірці вироку суду І інстанції, колегією встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи, дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, висновок про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину відповідає сукупності зібраних у справі і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дано остаточну юридичну оцінку, яка ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності та з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що в судовому рішенні наведено докладні мотиви та, які ніким не оскаржується.
		Згідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Беручи до уваги, що в апеляційній скарзі прокурора порушено питання про скасування вироку в частині призначеного покарання, а обвинувачений ОСОБА_6 апеляцію не подавав, колегія суддів керуючись п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» не наводить докази на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні поставленого йому у вину злочину та його кваліфікації.
		Отже, даючи оцінку призначеному покаранню, колегія суддів вважає. що застосування до ОСОБА_6 ст.ст. 75, 76 КК України, тобто звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, є м`якою і не відповідає скоєному, т.я. суд здійснив формальну оцінку обставин, що підлягали врахуванню при визначені форми відбування покарання шляхом перерахування їх у вироку. 
		У відповідності до ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" та положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. 
		Ці вимоги закону судом при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_6 , від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України не в повній мірі враховані.
		Так, обвинувачений вчинив тяжкий, необережний злочин, яким було спричинено смерть потерпілого ОСОБА_11 , однак як вбачається з вироку (а.с.123-124) визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд ці обставини до уваги не взяв.
		Також суд не взяв до уваги, що обвинувачений ОСОБА_6 проявив не уважність до дорожньої обстановки, проявивши неуважність та самовпевненість у своїх діях не переконавшись, що його дії під час керування автомобілем будуть безпечними для інших учасників дорожнього руху, діючи в порушення та невиконання ряду вимог пунктів ПДР, зокрема п.п. 1.5, 2.3 (б), 2.9 ( а), 12.3 12.4, 31.1, 31.6 і допустив наїзд на пішохода  працівника фірми «Альтфатер Чернівці» ОСОБА_11 , який здійснював роботи по завантаженню баків зі побутовим сміттям. В результаті чого, пішоходу ОСОБА_11 відповідно до висновку СМЕ №314 від 21.06.2016 року спричинено смерть, яка настала від розтрощення голови з руйнуванням речовини головного мозку.
		За таких обставин, вирок суду щодо ОСОБА_6 , в частині звільнення від відбування призначеного основного покарання з випробуванням підлягає скасуванню. 
		Визначаючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
		Тому враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, що вчинено в стані алкогольного сп`яніння та внаслідок, у тому числі відволікання від керма керування, а також непоправність у будь-який можливий спосіб наслідків від злочину  як смерть потерпілого, колегія суддів вважає. що виправлення ОСОБА_6  можливе лише у вигляді позбавлення волі.
		Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
		Відповідно до ч.2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Як вбачається з вироку районного суду, і це встановлено в апеляційному суді, ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, щиро розкаявся у його скоєнні, повністю відшкодував потерпілій шкоду, яка претензій до нього не має та просила його суворо не карати, що на думку колегії суддів є пом`якшуючими обставинами. 
		Разом з тим. до обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , слід врахувати вчинення дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп`яніння, а також непоправні наслідки у вигляді смерті людини.
		Ураховуючи особу ОСОБА_6 , слід також зазначити, що останній позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, його молодий вік, те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, завдану потерпілій шкоду відшкодував в повному обсязі добровільно та активно спряв у розкритті злочину і його поведінку після вчинення злочину, що потерпіла не наполягала на позбавленні волі. Колегія суддів вважає ці обставини такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого з необережності злочину.
		Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) ст. 286 ч.2 КК України, але у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 ч.2, 414, 418, 420 ч.1 п.4 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
		З А С У Д И Л А:
		Апеляційну скаргу прокурора Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_10  задовольнити частково. 
		Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 листопада 2016 року щодо  ОСОБА_6  в частині звільнення від відбування призначеного покарання  скасувати та ухвалити новий вирок. 
		Вважати  ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання, з застосуванням ст. 69 КК України у виді одного року позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Запобіжний захід  ОСОБА_6   у вигляді застави скасувати.
		Взяти  ОСОБА_6  під варту із зали суду негайно. 
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_6 обчислювати з 03.03. 2018 року, тобто з дня взяття його під варту. 
		В строк відбуття покарання, на підставі ст. 72 ч.5 КК України зарахувати  ОСОБА_6  строк попереднього ув`язнення з 18 травня 2016 року по 25 травня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Заставу в сумі 200 000 грн. згідно квитанції №15669075 від 20.05.2016 року повернути заставодавцю   ОСОБА_9 .
		В іншій частині вирок залишити без змін. 
		Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення проте може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суд протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той самий порядок і строк з дня отримання копії вироку. 
		Суддя-доповідач: ОСОБА_1 
		Судді:  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...