Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/6072/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2018. Зареєстровано: 13.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2018.
Дата набрання законної сили: 05.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 487/6072/17 
		                        Провадження № 2/487/680/18 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05.03.2018 року                            м. Миколаїв 
		Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Попович А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №487/6072/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, треті особи: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, прокуратури Миколаївської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, - 
		ВСТАНОВИВ:
		    17.11.2017 року адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 01.11.2017 року №1101/17-1 в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, треті особи: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, прокуратура Миколаївської області, в якій просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 500 00,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.06.2016 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17.03.2017 року, ОСОБА_1 виправдано у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч.4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України. В ході досудового розслідування були проведені слідчі дії, притягнення його як обвинуваченого, незаконне взяття і тримання під вартою, незаконне проведення в ході розслідування обшуку, виїмки, незаконне накладення арешту на майно та інші процесуальні дії, що обмежували право позивача на недоторканість приватного життя, які призвело до спричинення йому моральної шкоди, яка підлягає стягненню з органів, якими вона завдана. 
		Ухвалою суду від 21.11.2017 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду.
		28.12.2017 року до суду надійшли пояснення представника прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3, в яких вона висловлює незгоду із розміром моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідно ст. 13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», таке відшкодування проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом. Крім того зазначає, що в позові відсутнє обґрунтування моральних страждань, які зазнав позивач. Вважає, що на підставі п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», як розрахункову величину при визначенні моральної шкоди, слід застосовувати мінімальну зарплату у розмірі 1600 грн., а тому відшкодуванню позивачу підлягає моральна шкода за 32 дні 18 місяців перебування під слідством і судом із розрахунку 1600 грн. за кожен місяць, тобто у розмірі 52160 грн.   
		03.01.2018 року до суду надійшло пояснення від заступника начальника Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, в яких він посилається на відсутність доказів заподіяння моральної шкоди діями відповідача, на які б поширювалась дія Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», не зазначили в чому полягає ця шкода, не надали жодних доказів і не обґрунтували її розмір. Зазначили, що у разі доведеності спричинення позивачу моральної шкоди, розмір моральної шкоди складає 46201,46 грн. (виходячи із розрахунку мінімальної зарплати у 2014-2017 роки). Просив у задоволенні позову відмовити.
		01.02.2017 року ухвалою суду постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		02.02.2018 року до суду надійшла відповідь адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на пояснення третіх осіб, в яких він зазначає, що третіми особами не вірно зроблені розрахунки моральної шкоди, адже відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, суд має виходити з розміру заробітної плати, що діє на час розгляду справи. Тобто мінімальний розмір моральної шкоди повинен бути не менше 121053, 60 грн.(3723*12/365=122,40; 122,4*989=121053,60). Також зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину. Пункт 3 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року у даному випадку не застосовується, оскільки моральна шкода не віднесена ані до посадових окладів, ані до заробітної плати працівників, ані до інших виплат, а розрахунок наданий суду це орієнтир, мінімальна точка, з якої починається розрахунок розміру завданої моральної шкоди, а таку, виходячи з принципу співмірності, позивач оцінив у розмірі 500000,00 грн.
		Представник Державної казначейської служби України відзив на позов, заяви, клопотання до суду не надіслав.
		    Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		    Судом встановлено, що 19.06.2014 року слідчим управління МВС України в Миколаївській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120141500000000158 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369-2 КК України та розпочате досудове розслідування.
		    22.04.2014 року ухвалою апеляційного суду Миколаївської області №2165т надано дозвіл на проведення негласних оперативно-розшукових заходів по аудіо- відео контролю розмов або інших звуків та інших пристроїв ОСОБА_1, а 11.06.2014 року та 17.06.2014 року УОТЗ УМВС України в Миколаївській області проведені відповідні заходи.
		    Також, 20.06.2014 року ухвалою апеляційного суду Миколаївської області №3245т надано дозвіл на проведення негласних оперативно-розшукових заходів по аудіо- відео контролю розмов або інших звуків та інших пристроїв ОСОБА_1, а 01.07.2014 року та 02.07.2014 року УОТЗ УМВС України в Миколаївській області проведені відповідні заходи.
		    02.07.2014 року о 17 год. 45 хв. в службовому кабінеті директора ДЮСШ олімпійського резерву № 3 ОСОБА_1 затримано та доставлено в ізолятор тимчасового тримання.
		    02.07.2014 року на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва слідчим СУ УМВС України в Миколаївській області Бондар О.О. проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1, в результаті якого нічого не виявлено.
		    03.07.2014 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
		    04.07.2014 року відносно позивача ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено на нього обовязки, передбачені ч. 5 ст. 195 КПК України та звільнено з-під варти в залі суду.
		    Також, 04.07.2014 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва накладено арешт на грошові кошти у розмірі 2128,00 грн. та мобільний телефон «MagicM-800», які належать ОСОБА_1
		    04.07.2014 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва до ОСОБА_1 застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді його відсторонення від здійснення повноважень секретаря постійної комісії Миколаївської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин, а також від посади директора Дитячо-юнацької спеціалізованої школи олімпійського резерву №3.
		    11.07.2014 року ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надано тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні оператора телекомунікаційної мережі.
		    11.07.2014 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва накладено арешт на майно ОСОБА_1, а саме: автомобіль Mitsubishi Outlander н.з. ВЕ9900АХ 2010 року випуску, 1/3 частки квартири № 8 по вул. Кузнечна (Скороходова), 50.
		    22.07.2014 року до ОСОБА_1 застосовано електронний засіб контролю «Трекер» № 35432796 браслет №078СЕ.
		    27.08.2014 року начальником відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 затверджено обвинувальний акт та направлено до суду.
		    Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2016 року ОСОБА_1 виправдано за недоведеністю вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
		    17 березня 2017 року ухвалою апеляційного суду Миколаївської області, вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.06.2016 року залишено без змін.
		    Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		    Згідно статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
		    Також, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів, досудового слідства, прокуратури або суду передбачене Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" .
		    Так, відповідно до п. 1 ст.1, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду» відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру  у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян - в повному обсязі незалежно  від  вини 
		посадових  осіб  органів,  що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
		    Згідно п.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду» (далі - Закон) право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
		    Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону, у наведених в ст. 1 Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.
		За вказаних обставин, суд дійшов висновку щодо наявності права у позивача на відшкодування моральної шкоди завданої йому внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого та постановлення у кримінальній справі виправдувального вироку.
		Посилання представників третіх осіб на той факт, що моральна шкода позивачем не доведена, суд вважає безпідставним, оскільки будь-яке порушення конституційного, цивільного права, чи охоронюваного законом інтересу спричиняє моральну шкоду. Предметом доказування в цьому випадку є глибина моральної шкоди, від якої залежить її розмір та форма відшкодування.
		    Частинами 1, 5, 6 ст. 4 Закону визначено, що відшкодування шкоди у випадках,  передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі,  коли незаконні  дії  органів,  що  здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної  втрати  громадянинові, призвели до порушення його 
		нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною   шкодою   визнаються   страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		    Як зазначено у ст. 13 Закону, питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства.
		    За наявності заподіяння громадянинові моральної шкоди її розмір визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством, але не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом з урахуванням вимог розумності та справедливості, як того вимагає ч.3 ст.23 ЦК України.
		    Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.
		Така правова позиція Верховного Суду України, висловлена у постанові від 2 грудня 2015 року по справі за № 6-2203цс15.
		Враховуючи час незаконного перебування під слідством та судом позивача, а саме з 02.07.2014 року (час затримання) по 17.03.2017 року (постановлення ухвали апеляційним судом Миколаївської області), що становить 32 календарних місяці 15 днів, або 989 днів, а також розмір мінімальної заробітної плати, яка на час розгляду справи в суді, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» складає 3723 грн., мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 становить 121 053,60грн.
		Суд вважає, що вказаний розмір моральної шкоди відповідає обставинам справи, глибині та тривалості моральних страждань позивача, повязаних з характером предявленого йому звинувачення, що призвело до зміни в організації його життя та докладання додаткових зусиль для відновлення морального стану та ділової репутації. Такий висновок ґрунтується на вимогах наведених норм матеріального права ст. 23 ЦК України та відповідає положенням загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 ЦК України, в тому числі і принципу справедливості, добросовісності та розумності.
		Крім наведених мотивів часткового задоволення даної вимоги, на переконання суду, моральна шкода у більшому розмірі доведена належними та допустимими доказами не була.
		Посилання прокурора в поясненнях на необхідність визначення розміру моральної шкоди виходячи не з мінімальної заробітної плати, а з суми 1600,00 грн., суд вважає необґрунтованими.
		Так, в п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про винесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року дійсно зазначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі 1600,00 грн.
		Однак, як вбачається зі змісту даної норми закону, вона розповсюджується саме на ті правовідносини, коли мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових з окладів, заробітної плати працівників та інших виплат. У даному випадку йде мова не про здійснення позивачу виплати, а про відшкодування йому шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, тобто між сторонами виникли деліктні правовідносини, на які вищезазначена норма не розповсюджується.
		На думку суду саме з цим повязано те, що до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду» відповідних змін не було внесено і розмір моральної шкоди визначається виходячи з розміру заробітної плати.
		За такого, з урахуванням конкретних обставин справі, в тому числі, тривалості перебування позивача під слідством та судом, характеру пред'явленого обвинувачення, та врахувавши вимоги розумності і справедливості, той факт, що позивачем не доведено, що перебування під слідством і судом вплинуло на стан його здоровя, суд не вбачає підстав для стягнення відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у розмірі більшому, ніж 121 053,60 грн.
		Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою частково, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Згідно до вимог ст.25, п.9 розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України, п.35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845, виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів здійснюється Державним казначейством України за вимогою органів державної виконавчої служби України за черговістю їх надходження, за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету. Такий порядок передбачений й п. 1.3 Порядку, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.02.2008 року №39.
		Тобто, виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, здійснюється Державною казначейською службою України, за рахунок коштів державного бюджету.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167, 1176 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 82, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 354ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання зі спеціального рахунку призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) - 121 053,60 грн. (сто двадцять одна тисяча п'ятдесят три гривнi 60 копійок.) в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		    В решті позовних вимог відмовити.
		    Судові витрати віднести на рахунок держави.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Суддя:                                                      З.М. Сухаревич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...