Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/4707/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2018. Зареєстровано: 13.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2018.
Дата набрання законної сили: 22.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		27.02.2018 Справа №607/4707/17 
		        Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
		в складі : 
		головуючого             Ромазана В.В.
		з участю секретаря                 Буцик О.П.
		представників позивача     ОСОБА_1, ОСОБА_2
		представників відповідача     ОСОБА_3, ОСОБА_4
		представників третіх осіб     ОСОБА_3, ОСОБА_5
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_6 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, прокуратури Тернопільської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури ,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 
		     Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, прокуратури Тернопільської області, у якому просять стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України 400000,00 грн. моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_6 незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і прокуратури. В обґрунтування заявлених вимог вказала на те, що 14 травня 2012 р. працівники міліції не законно затримали неповнолітнього ОСОБА_6, примусово доставили в Тернопільський міський відділ УМВС України в Тернопільській області, провели обшук, утримували понад дві години. Працівники міліції не повідомляли підстав та мотивів затримання, не дозволили зателефонувати батькам, не розяснили права на захист і на відмову від надання пояснень до прибуття захисника. Крім того, 14 травня 2012 р. ОСОБА_6 незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. 17 травня 2012 р. слідчий Галунка О.П., за відсутності достовірних доказів, порушив щодо ОСОБА_6 кримінальну справу, обравши міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, предявила йому обвинувачення за ч. 2 ст. 263 КК України, а в липні 2012 р. направила справу для розгляду до суду. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2014 року. Зазначену кримінальну справу повернуто на додаткове розслідування з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства. На час порушення та розгляду кримінального провадження, ОСОБА_6 навчався на 3-му курсі Тернопільського обласного державного музичного училища ім.. ОСОБА_7, за спеціалізацією - оркестрові духові та ударні інструменти. Однак, у зв»язку із порушенням кримінальної справи стосовно ОСОБА_8 викладачі та значна частина студентів училища змінили своє ставлення до нього, внаслідок чого він звільнився з училища 28 грудня 2012 р. Крім цього через негативні психоемоційні зміни у ОСОБА_6 погіршився стан його здоров»я. Внаслідок незаконних дій оперативних працівників, слідчих, прокурорів Шиманський В.О. 04 роки 10 місяців перебував під слідством і судом. Також, йому було відмовлено в оформленні візи для виїзду за кордон. Враховуючи інтенсивність та глибину сприйняття всіх психотравмуючих факторів, що супроводжували ОСОБА_6 під час перебування під слідством і судом, а також негативні наслідки цього, вважає, що йому повинна бути відшкодована моральна шкода, яка складає 400000 грн. 
		    Представники ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять суд їх задовольнити.
		    Представник Державної казначейської служби України в судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просить відмовити через його безпідставність та необґрунтованість. 
		    Представник Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області в судовому засіданні позовних вимог не визнав, подав відзив на позов, вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні. 
		    Представник Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області в судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просить відмовити через його безпідставність, подавши відзив на позов. 
		    Представник прокуратури Тернопільської області в судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просить відмовити, подавши при цьому письмові пояснення.
		    Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.
		    17.05.2012 року слідчим СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_9 порушено кримінальну справу №1174391 за ч.2 ст. 263 КК України, відносно громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		    Підозрюваному ОСОБА_6 24.05.2012 року у даній кримінальній справі обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
		    28.05.2012 року ОСОБА_6 предявлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.263 КК України. 
		    23.07.2012 року першим заступником прокурора м. Тернопіль ОСОБА_10, затверджено обвинувальний висновок по справі та скеровано справу в Тернопільський міськрайонний суд для її розгляду по суті.
		    Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.10.2014 року, яка набрала законної сили, повернуто матеріали кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти наявних в справі даних.
		    09.07.2015 року відомості  про  вчинення ОСОБА_6  кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України внесені до Єдиного реєстру
		досудових розслідувань за №12015210010001853.
		    28.12.2016 року прокурор Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_11 прийняв постанову про закриття зазначеного кримінального провадження на підставі
		ч.1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
		     Із постанови про закриття кримінального провадження, вбачається, що ОСОБА_6 перебував під слідством із 2.05.2012 року (обрання запобіжного заходу) по 28.12.2016 року (моменту закриття кримінального провадження), що становить 55 календарних місяців.
		     Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		     Відповідно до ст.56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		     Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		    Відповідно до ст.23 ЦК України, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		     Відповідно до ч.1 ст.1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
		     Відповідно до ч.2 ст.1176 ЦК України, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
		     Відповідно до ч.7 ст.1176 ЦК України, порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		     Зокрема, вищезазначений порядок відшкодування шкоди встановлений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду».
		     Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		     Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження за відсутності події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		     Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		     Тобто, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.
		     Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року в справі №6-2203цс15. 
		     Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», розмір мінімальної заробітної плати на 2017 рік становить 3200гривень.
		     Судом встановлено, що ОСОБА_6 перебував під слідством та судом з 24.05.2012 року по 28.12.2016 року, тобто 55 календарних місяців, тому розмір відшкодування моральної шкоди буде становить 204765 грн. із розрахунку (3723х55), де 1723 грн. розмір мінімальної заробітної плати на момент ухвалення судового рішення.
		     Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		    Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
		Аналізуючи вищенаведене, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, враховуючи, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази щодо заподіяння шкоди позивачу, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. При цьому суд враховує моральні страждання які заподіяні позивачу внаслідок незаконного пред»явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.263 КК України, перебування його під слідством тривалий час, визначаючи йому розмір моральної шкоди. Також, задовольняючи частково позовні вимоги суд зазначає, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.175-1 КУпАП, оскільки зазначену адміністративну справу Тернопільським міськрайонним судом 21 червня 2012 року було направлено для до оформлення, в подальшому втрачено в органах внутрішніх справ. Крім цього, суд зазначає, що позивача було відраховано із Тернопільського обласного музичного училища ім..ОСОБА_7 за власним бажанням, а не у зв»язку із перебуванням останнього під слідством та порушенням стосовно нього кримінальної справи. Також позивачем на надано суду доказів, які б підтверджували, що погіршення стану його здоров»я упродовж 2012-2016 років було пов»язане через незаконне його перебування під слідством.      
		     Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд,   
		У Х В А Л И В :
		     Позов ОСОБА_6 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, прокуратури Тернопільської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури  задовольнити частково.
		    Стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_6 204 765 (двісті чотири тисячі сімсот шістдесят п»ять) гривень заподіяної моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування.
		    Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
		     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
		    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		    Повне судове рішення складено 05 березня 2018 року.
		Головуючий суддяОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...