Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/71/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2018. Зареєстровано: 13.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2018.
Дата набрання законної сили: 10.01.2019
Результат оскарження 17.12.2019 Верховний Суд: скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанції повністю і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/71/16-к 
		Провадження № 1-кп/750/8/18 
		 
		 В И Р О К
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		12 березня 2018 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
		головуючого: судді     ОСОБА_1  
		з участю: секретарів     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		прокурора     ОСОБА_5 
		представника потерпілої ОСОБА_6 
		потерпілої ОСОБА_7 
		захисника  ОСОБА_8 
		обвинуваченого  ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015270000000289 від 05 листопада 2015 року щодо
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленінакана, республіка Вірменія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , не судимого
		обвинуваченого за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 1 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_2 та будучи знайомим з ОСОБА_7 , у липні 2015 року під час зустрічі з ОСОБА_7 біля будинку номер АДРЕСА_3 близько 16-ї години, достовірно знаючи, що згідно своїх функціональних повноважень за своєю посадою він не уповноважений приймати рішення з кадрових питань, діючи умисно, використовуючи свій статус службовця Державної прикордонної служби України, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману та зловживання її довірою до нього, запевнив потерпілу, що зможе вирішити питання щодо переведення її брата ОСОБА_10 з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4  до ІНФОРМАЦІЯ_2 за умови надання йому ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 1 300 (одна тисяча триста) доларів США нібито для подальшої передачі зазначених коштів в якості неправомірної вигоди уповноваженим службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дійсності маючи намір залишити грошові кошти собі. При цьому, на виконання спільної домовленості про негайну сплату частини грошей, а решти- після оголошення наказу про переведення ОСОБА_10 , ОСОБА_7 того ж дня передала ОСОБА_9 першу частину грошей в розмірі 700 доларів США. У період з дня передачі першої частини грошей та до 05 листопада 2015 року ОСОБА_9 неодноразово повідомляв ОСОБА_7 про необхідність сплати решти суми.
		05 листопада 2015 року близько 18-ї години, перебуваючи біля магазину АТБ, розташованого за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 80, ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_7 решту грошових коштів у сумі 400 доларів США.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину за ч. 1 ст. 190 КК України визнав повністю, за ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України - не визнав, та суду пояснив, що з червня 2010 року за контрактом перебував на військовій службі на посаді кулеметника у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		З потерпілою ОСОБА_7 , яка працювала секретарем у раді адвокатів Чернігівської області, познайомився у червні-липні 2015 року через свого друга  адвоката ОСОБА_11 , на прохання якого разом з ОСОБА_7 на своєму автомобілі доставляв до прикордонного загону його адвокатський запит. Потім ще кілька разів підвозив її з запитами і в ході спілкування ОСОБА_7 розповіла, що її брат теж працює у прикордонному загоні, але з роботою у нього не ладиться, його постійно переводять у різні міста та на той час він перебував у м. Білгород-Дністровському Одеської області, але житла не надають, а дружина з дитиною живуть у військовому містечку селища Гончарівське Козелецького району Чернігівської області. Цікавилась, чи не має він можливості допомогти брату перевестися назад у м. Чернігів, на що він відповів, що в їх установі все вирішується за гроші. ОСОБА_7 сама виступила ініціатором та повідомила, що заради допомоги брату вона готова заплатити і він сказав, що спробує дізнатися та чимось допомогти.
		Він усвідомлював, що насправді допомогти нічим не зможе, так як обіймав рядову посаду та мав складні стосунки у загоні по причині судових процесів з його участю, які він виграв, але вирішив обманним шахрайським шляхом заволодіти коштами ОСОБА_7 , не маючи наміру їх нікому передавати. ОСОБА_7 у липні 2015 року повідомив, що її питання може бути вирішено та назвав суму 1300 доларів США, яку визначив самостійно. Повідомив, що ці гроші необхідно передати службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 для вирішення переведення до м. Чернігова її брата. Хотів отримати всю суму одразу, однак потерпіла попросила розрахунок частинами, оскільки не мала такої суми, на що він погодився. ОСОБА_7 через кілька днів після їх розмови передала йому 700 доларів США, а потім постійно нагадувала на необхідності вирішення питання, так як не було ніяких зрушень у переведенні.
		Коли він хотів отримати другу частину коштів, став придумувати різні версії, що начебто ускладнювали процес переведення брата, спираючись на свій досвід, та повідомив, що виконавці замовлення погоджуються на зменшення суми. Кілька разів потерпіла просила повернути гроші назад. Одного дня випадково дізнався з телеграми, яка надійшла в прикордонний загін, що брата ОСОБА_7  ОСОБА_10 дійсно переводять до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що сповістив ОСОБА_7 та запевнив , що питання вирішено. Наступного дня потерпіла, у свою чергу, зателефонувала та домовилась з ним про місце і час зустрічі.
		Біля магазину АТБ на просп. Миру в районі готелю «Градецький» у м. Чернігові близько 18 год. вони зустрілись і при передачі коштів у сумі 400 доларів США він був затриманий співробітниками СБУ, які вилучили у нього речі, ключі, гроші та мобільні телефони. 
		Потім витягли з пакета ключі від автомобіля ВАЗ-111830, яким він приїхав, посадили його на заднє сидіння, до салону автомобіля сіли також п`ять співробітників СБУ, та поїхали до прокуратури Чернігівської області. Там він закрив на центральний замок автомобіль та передав їм ключі. Більше доступу до автомобіля він не мав і йому невідомо, яким чином проводився обшук автомобіля та вилучено набої.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 визнає частково. 
		Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_9 винуватості за ч. 1 ст. 190 КК України його вина у вчиненні цього діяння повністю підтверджується наступними доказами.
		Потерпіла ОСОБА_7 суду повідомила, що у 2015 році працювала помічником голови ради адвокатів Чернігівської області. Адвокат ОСОБА_11 надавав правову допомогу ОСОБА_9 , який працював у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у червні 2015 року попросив її доставити до чергової частини прикордонного загону запит по ОСОБА_9 , для чого також попросив ОСОБА_9 підвезти її до чергової частини на своєму автомобілі. В ході спілкування вона познайомилась з ОСОБА_9 та повідомила йому, що її брат також працював у цьому прикордонному загоні, але зараз перебуває у Житомирській області, де проходить службу без належних житлових умов та не може перевестися назад. Коли вдруге з ОСОБА_9 возила запит до цієї ж військової частини, то знову повідомила йому, що перебуває у відчаї від того, що не може допомогти брату. ОСОБА_9 запропонував їй зателефонувати на «гарячу лінію», а потім повідомив, що зможе допомогти з переведенням брата за винагороду в сумі 1300 доларів США, не заперечував про сплату частинами. Стверджував, що його дядько працює у відділі кадрів прикордонного загону і ці гроші є подякою людям, що займаються переведенням його брата. Вона зателефонувала брату та повідомила про це, але він сумнівався у добропорядності ОСОБА_9 , хоча мав велике бажання перевестися до м. Чернігова та погодився. 
		Удвох з ОСОБА_9 на його автомобілі вони їздили у смт. Гончарівське, де вона взяла 600 доларів США у братової дружини  ОСОБА_12 , а 100 доларів США по приїзду у м. Чернігів вона взяла у себе вдома. Гроші у сумі 700 доларів США ОСОБА_9 попросив покласти на «бардачок» в салоні автомобіля, у руки не брав. Повідомив, що питання з переведенням її брата у ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішено, проблема лише з ІНФОРМАЦІЯ_5 , звідки брата поки-що не відпускає начальник, але запевнив, що за два тижні питання буде вирішено. При зустрічі у серпні 2015 року ОСОБА_9 повідомив про можливість переведення брата у прикордонний пункт пропуску «Добрянка» Чернігівської області, сказав, що решту коштів доплачувати не потрібно, однак вона наполягала на переведенні у м. Чернігів. Після цього ОСОБА_9 припинив з нею зв`язок. Випадково зустрівши його на вул. Київській, вона попросила повернути сплачені кошти та сказала, що він її обманює. ОСОБА_9 відповів, що гроші вже передані і повернути їх він не може, запевняв, що брата скоро переведуть, так як він має на це законне право.
		30 жовтня 2015 року ОСОБА_9 зателефонував та наполягав на передачі решти коштів, називаючи їх «рештою документів», на що вона здивувалась по причині того, що напередодні він стверджував інакше. 01 листопада 2015 року ОСОБА_9 під`їхав до її будинку на АДРЕСА_4 та став погрожувати, що у разі несплати коштів її брата відправлять у зону АТО або посадять, робив вигляд, що говорить з кимось по телефону та повідомляв, що за роботу не хочуть платити. Вона злякалась та просила вирішити все по-доброму. Зайшли до неї у квартиру, де вона повідомила про відсутність необхідної суми грошей та на вимогу ОСОБА_9 зателефонувала брату, який сказав, що її обманюють, а його і так скоро переведуть, просив нічого не платити. Переконавшись остаточно, що ОСОБА_9 її обманює, 02 листопада 2015 року вона звернулась з заявою до Управління служби безпеки. 04 листопада 2015 року вона знову випадково зустріла ОСОБА_9 , який сказав, що люди з Києва вимагають оплати за свої послуги. ЇЇ здивувало, що раніше ОСОБА_9 говорив, що питанням переведення брата займаються у м. Чернігові.
		За кілька днів до переведення брата ОСОБА_9 показував їй якийсь наказ про його переведення, але без підпису та печатки, стверджуючи, що він виконав свою обіцянку.
		Цивільний позов підтримує у повному обсязі.
		Свідок ОСОБА_13 повідомив, що 05.11.2015 близько 23 год. їм повідомили про затримання сина, а наступного дня близько 11 год. він з дружиною прибули до обласної прокуратури, де їй допитав слідчий, а потім він був присутнім при огляді автомобіля ВАЗ-111830 «Калина», який проводився біля приміщення обласної прокуратури. Автомобіль зареєстрований на його дружину, але ним користуються усі члени сім`ї. Ще у приміщенні прокуратури слідчий передав йому ключі від автомобіля та попросив його відчинити. Вже до відчиненого автомобіля вийшли слідчий та дві жінки у якості понятих. Слідчий сказав, що буде проведено огляд автомобіля, після чого у салоні на полу перед пасажирським переднім сидінням виявив 10-12 штук набоїв 12-го калібру, а під «бардачком» 16-17 штук набоїв до малокаліберної гвинтівки, а також мобільний телефон. Вилучене слідчий поклав у пакет, не зав`язуючи, без підписів та опечатування. Пізніше, після розгляду в суді клопотання про обрання сину запобіжного заходу, хтось із прокуратури просив його розписатися у паперах. Від сина дізналися, що він давав автомобіль своєму знайомому ОСОБА_14 , який на його автомобілі возив на ремонт рушницю та залишив набої у салоні автомобіля.
		Свідок ОСОБА_15 суду повідомила, що 06.11.2015 об 11 год. вони прибули на виклик до обласної прокуратури. ОСОБА_16 попросив слідчого ОСОБА_17 , на всяк випадок, провести огляд їх автомобіля, який стояв навпроти прокуратури, та передав ключі чоловіку, який пішов до автомобіля. Вона залишилась у кабінеті писати дозвіл на проведення огляду, а коли вийшла, слідчий ОСОБА_18 , дві жінки та її чоловік були біля автомобіля, з салону якого ОСОБА_17 вилучив диски та якісь набої, кількості яких не знає. Підписувала якийсь документ про вилучення. Син повідомив, що набої йому не належать, а можуть бути його знайомого ОСОБА_19 , якому того дня він давав у користування свій автомобіль.
		Свідок ОСОБА_20 пояснила, що працювала у обласній прокуратурі Чернігівської області та 06.11.2015 року разом з архіваріусом обласної прокуратури були запрошені та присутні у якості понятих при вилученні банківської картки, набоїв та ще якихось предметів з автомобіля ВАЗ, що стояв навпроти прокуратури. Слідчий ОСОБА_17 озвучував свої дії при вилученні, після чого вони підписували документи. Предмети вилучались з «бардачка» автомобіля чи ззаду на полу салону автомобіля.
		Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що згідно наказу прокурора області працювала на посаді архіваріуса обласної прокуратури та 06.11.2015 року була присутня понятою при огляді автомобіля, який проводив слідчий ОСОБА_17 . Слідчий оглядав автомобіль, який стояв навпроти прокуратури, а вона та інший понятий, а також незнайомі їй чоловік і жінка, стояли поруч. Ключі від автомобіля були в руках у слідчого, він і відчиняв салон автомобіля. Оглядали салон та багажник автомобіля, їй здалось, що різні набої слідчий дістав з «бардачка» автомобіля.
		Свідок ОСОБА_22 , начальник відділу кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив суду, що військовослужбовець ОСОБА_10 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 та десь у 2013-2014 роках був переведений у інший регіон. Дійсно, восени 2015 року він знову був переведений до ІНФОРМАЦІЯ_2 з ІНФОРМАЦІЯ_6 , але їх загін у його переведенні участі не приймав, це прерогатива центральних органів прикордонної служби. Документообіг у них здійснюється двома способами: паперовим через спецзв`язок чи телеграмою, та у електронному вигляді. Вузол спецзв`язку цілодобово приймає електронну пошту та роздруковану у форматі World інформацію передає до відділення документального забезпечення. Особисто до нього ОСОБА_9 з приводу переводу ОСОБА_10 чи когось іншого не звертався.
		Свідок ОСОБА_23 , старший офіцер відділу кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що ОСОБА_10 переведений до їх загону наказом і ОСОБА_9 жодним чином не міг впливати на його кадрове переміщення.
		Свідок ОСОБА_24 , офіцер відділу кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що ОСОБА_9 відношення до кадрової служби загону не мав і його стосунки з ним лише службові. Особисто до нього з питань переводу військовослужбовців ОСОБА_9 не звертався. Після надходження до них розпорядження з Державної прикордонної служби про переведення, у тому числі і ОСОБА_10 , атестаційною комісією було розподілено місця служби у межах прикордонного загону.
		Свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що потерпіла ОСОБА_7 є його рідною сестрою. 11.04.2013 року він був переведений з ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_7 . По причині постійних переїздів та незабезпечення військовослужбовців житлом просив сестру з`ясувати, що потрібно для переведення до м. Чернігова. До цього звертався до керівництва сам, але на його письмові рапорти відповідали усною відмовою. Зателефонувала сестра та повідомила, що за винагороду у 1300 доларів США допомогти з переведенням згодився військовослужбовець з ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 Повідомила, що він має знайомих, які протягом 2-х тижнів вирішать питання його переведення до м. Чернігова. У нього виник сумнів щодо таких можливостей ОСОБА_9 , але він погодився. Гроші в сумі 600 доларів США дала його дружина, а 100 доларів США сестра взяла у мами. ОСОБА_9 просив написати рапорт на переведення, але думка керівництва з цього приводу не змінилась. Через два тижні він зателефонував сестрі, але та повідомила, що «нагорі не дають добро» і треба почекати ще 1-2 тижні. Через два тижні з адміністрації Держаної прикордонної служби прибула комісія, на яку викликали його та ще трьох з ІНФОРМАЦІЯ_8 , поцікавились, куди бажають перевестись. Після цього він зрозумів, що сестру обманюють, так як ніякого зв`язку ОСОБА_9 з його переведенням не прослідковувалось, тому зателефонував їй, щоб вона забрала у ОСОБА_9 гроші. Телеграма про його переведення надійшла, коли ОСОБА_9 уже був затриманий співробітниками СБУ. Через два дні він прибув до Чернігова, де у відділі кадрів йому повідомили, що він буде проходити службу у ІНФОРМАЦІЯ_9 .
		Свідок ОСОБА_25 суду повідомила, що в липні 2015 року у смт. Гончарівськ, де вона проживає з донькою, зателефонувала сестра чоловіка та повідомила, що приїде з людиною, що може допомогти її чоловіку перевестися на службу до м. Чернігова, але потрібні гроші. Напередодні про це її повідомив і чоловік, тому вона передала ОСОБА_7 600 доларів США, а та, як вона потім повідомила, передала ці гроші ОСОБА_9 , який приїхав з нею на автомобілі темного кольору.
		Свідок ОСОБА_26 пояснив, що з ОСОБА_9 знайомий з 2007 року. Має дозвіл на носіння нарізної і гладкоствольної зброї. 05.11.2015 року їхав на своєму автомобілі ВАЗ-2108 з смт. Ріпки до м. Чернігова за товаром та мав з собою гвинтівку, яку збирався доставити на ремонт до стрілкового клубу. У зв`язку з поломкою автомобіля, залишив його на роботі у ОСОБА_9 , а на його автомобілі поїхав у місто купувати запчастини до автомобіля. Повернувши автомобіль ОСОБА_9 , забрав з салону автомобіля рушницю, яку не встиг здати на ремонт, але частину набоїв, яких було три види у трьох пачках, випадково залишив у автомобілі ОСОБА_9 . 
		Винуватість ОСОБА_9 у вчинені шахрайства підтверджується також наступними доказами:
		-заявою ОСОБА_7 до Управління СБ України в Чернігівській області по факту вимагання у неї ОСОБА_9 неправомірної вигоди в сумі 600 доларів США (т. 2 а.п. 8);
		-ухвалами слідчого судді апеляційного суду від 05.11.2015 про дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у вигляді контролю за телефонними розмовами та здійснення візуального спостереження щодо ОСОБА_9 (т. 2 а.п. 22-23), контролю за телефонними розмовами та здійснення аудіо-, відео контролю за ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 24-25), у строк до 04 грудня 2015 року;
		-постановою прокурора відділу прокуратури Чернігівської області від 05.11.2015 про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту та вручення ОСОБА_7 600 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_9 у якості неправомірної вигоди (т. 2 а.п. 26-27);
		-протоколом огляду та вручення коштів від 05.11.2015, згідно якого ОСОБА_7 у присутності понятих було вручено 600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів: КВ54694967Q, HB94771517C, FB90600102C, CE49940858A, KL53126951B, KB48490376E для вручення ОСОБА_9 ;
		-протоколами обшуку та огляду вилучених речей від 05.11.2015, згідно яких при затриманні ОСОБА_9 у нього було виявлено та вилучено, окрім іншого, грошові кошти в сумі 400 доларів США, що відповідають номіналу, серіям та номерам купюр, переданих ОСОБА_7 для вручення ОСОБА_9 (т.2 а.п. 38-39, 45-47); 
		-протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (контролю за вчиненням злочину) від 05.11.2015, з доданими до них оптичними лазерними дисками, переглянутими та дослідженими у судовому засіданні, якими зафіксовані наступні факти:
		?розмова по мобільному телефону ОСОБА_7 та ОСОБА_9 05.11.2015 о 17 год. 40 хв. про можливість зустрічі біля магазину АТБ по просп. Миру, 80 у м. Чернігові та телефонний дзвінок ОСОБА_9 о 17 год. 49 хв. про прибуття на місце зустрічі;
		?зустріч та розмова ОСОБА_7 з ОСОБА_9 05.11.2015 біля магазину АТБ по просп. Миру, 80 у м. Чернігові, передача потерпілою ОСОБА_7 обвинуваченому ОСОБА_9 400 доларів США та затримання ОСОБА_9 після отримання коштів.
		 
		Сукупність наданих стороною обвинувачення та перевірених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою, вказує на обґрунтовані та достатні підстави вважати доведеною винуватість ОСОБА_9 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		Разом з тим, суд приходить до висновку, що кваліфікація органом досудового розслідування дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15., ч. 1 ст. 369 КК України у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, а доводи прокурора у судовому засіданні в цій частині є необґрунтованими, з огляду на наступне.
		Відповідно до положень ст. 26 та ч. 1 ст. 27 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб`єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник. Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що підбурювання є формою співучасті, а відповідно, для наявності співучасті у злочині необхідні мінімум два суб`єкти злочину. 
		Зі змісту обвинувального висновку вбачається, що «…у липні 2015 року громадянка ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що ОСОБА_9 проходить службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмові повідомила останньому, що має проблему з приводу переведення її рідного брата ОСОБА_10 з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ...». 
		В ході судового розгляду зазначені обставини знайшли своє підтвердження, зокрема, обвинувачений ОСОБА_9 повідомив, що саме ОСОБА_7 була ініціатором вирішення проблеми з її братом та не тільки погодилась на його умови, а й добровільно, одразу ж після домовленості, передала йому частину обумовлених коштів. 
		У справі «Раманаускас проти Литви» (рішення від 05 лютого 2008 року) Європейський суд констатував, що підбурювання до вчинення злочину є однією з форм співучасті. У кримінальному законодавстві підбурювання визначене як форма змови. Особа, яка внаслідок підбурювання вчиняє злочин, підлягає такій самій кримінальній відповідальності, що й особа, котра діяла з власної волі. І особа, яка дає хабара, і особа, яка одержує хабара, реалізують своє волевиявлення, а тому можуть вибирати можливі способи поведінки.
		З огляду на наведене, дії ОСОБА_7 , по суті, охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 369 КК України, однак органом досудового розслідування жодна правова оцінка цим діям не надана. За наведених обставин обвинувачення ОСОБА_9 у шахрайстві та підбурюванні до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди є взаємовиключними по причині відсутності іншого суб`єкта співучасті, у зв`язку з чим ОСОБА_9 підлягає виправданню за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України за відсутністю в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.
		Крім того, відповідно до відомостей, внесених до ЄРДР 05.11.2015, вказані дії початково були кваліфіковані лише за ч. 3 ст. 368 КК України (т. 2 а.п. 10). Матеріали кримінального провадження містять рапорт слідчого в ОВС прокуратури Чернігівської області від 23.12.2015 на ім`я заступника прокурора області з проханням дозволу на внесення відомостей до ЄРДР за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, та перекваліфікації дій з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України (т. 2 а.п. 13). Разом з тим, витяг з ЄРДР свідчить про те, що відомості з такою правовою кваліфікацією вже були внесені до ЄРДР 05.11.2015, хоча у постанові від 23.12.2015 про об`єднання матеріалів досудового розслідування зазначена кваліфікація за ч. 3 ст. 368 КК України (т.2 а.п. 18-19). 
		Кваліфікацію органом досудового розслідування дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 263 КК України суд також вважає невірною, враховуючи наступне. 
		З обвинувачення вбачається, що 06 листопада 2015 року під час огляду автомобіля ВАЗ-111830, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким 05 листопада 2015 року керував ОСОБА_9 , виявлено та вилучено 18 набоїв калібру 5,6 мм., що є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, та які ОСОБА_9 зберігав без передбаченого законом дозволу. Обвинувачений ОСОБА_9 категорично заперечує причетність до інкримінованого правопорушення.
		Підтвердженням винуватості ОСОБА_9 сторона обвинувачення вважає лише сам факт виявлення та вилучення вказаних боєприпасів в автомобілі, що був у користуванні ОСОБА_9 05 листопада 2015 року. Інших доказів його винуватості за вказаним обвинуваченням суду не надано. 
		Згідно ч. 1 ст. 237 КПК України огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Таким кримінальним правопорушенням, у зв`язку з яким проводився огляд автомобіля, відповідно до відомостей, внесених до ЄРДР, була ч. 3 ст. 368 КК України  вимагання неправомірної вигоди службовою особою. При цьому, на місці вчинення діяння та при затриманні ОСОБА_9 автомобіль не оглядався, з місця події до приміщення обласної прокуратури на ньому переміщалися разом з ОСОБА_9 співробітники Управління Служби безпеки, автомобіль з вечора 05 листопада до 11 год. 06 листопада 2015 року перебував припаркованим біля прокуратури області без опечатування дверей салону, ключі від автомобіля перебували у вільному доступі слідчого прокуратури. Крім того, автомобіль не належить ОСОБА_9 , а перебуває у спільному користування членів його сім`ї, зокрема, також, батька і матері, про що вони підтвердили в судовому засіданні. 
		З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку, що сам факт виявлення у салоні автомобіля набоїв, без достатніх підстав для проведення обшуку та відсутності інших доказів, не містить достатніх доказів винуватості обвинуваченого у незаконному зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, у зв`язку з чим ОСОБА_9 підлягає виправданню за ч. 1 ст. 369 КК України за недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
		Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_9 за місцем проживання та роботи негативно не характеризується. Раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у нарколога та під наглядом психіатра не перебуває.
		З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді обмеження волі на певний строк у межах санкції статті, за якою він засуджується. 
		Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_9 вперше притягається до кримінальної відповідальності, свою провину визнав, вчинене ним діяння відповідно до ст. 12 КК України належить до злочинів невеликої тяжкості, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, та з застосуванням ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання, з призначенням іспитового строку.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування завданої матеріальної шкоди на суму 1 100 доларів США (що згідно позовної заяви в еквіваленті станом на 24.12.2015 складає 27 709 грн.) та моральної шкоди на суму 7 000 грн. суд вважає за необхідне задовольнити частково, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. В ході судового розгляду достовірно встановлено, і цього не заперечує обвинувачений, що ОСОБА_7 передала обвинуваченому загалом 1100 доларів США, однак у ході затримання ОСОБА_9 у нього було вилучено 400 доларів США, які відповідно до протоколу огляду та вручення належать ОСОБА_7 а тому підлягають поверненню їй як володільцю. Таким чином, сума матеріальної шкоди, що підлягає стягненню, складає 700 доларів США, що у еквіваленті до національної валюти становить 17633 грн.
		При визначенні ступені моральних страждань потерпілої ОСОБА_7 та розміру моральної шкоди, суд виходить із обґрунтування суми такої шкоди потерпілою, яка повідомила суду, що шкоду визначила у розмірі 7000 грн. саме тому, що це її любиме число. З огляду на наведене та з врахуванням певних незручностей, викликаних протиправними діями обвинуваченого, що впливали на звичний життєвий уклад потерпілої, суд вважає достатньою сатисфакцією моральних страждань потерпілої суми в розмірі 700 грн. 
		Процесуальні витрати на залучення експерта під час здійснення досудового розслідування в розмірі 1 843 грн. 20 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд 
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_9 визнати невинуватим та виправдати:
		- за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України  за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення;
		- за ч. 1 ст. 263 КК України  за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
		ОСОБА_9 визнати винуватим за ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання  1 (один) рік обмеження волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні зобов`язання: 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
		   - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Зарахувати ОСОБА_9 у строк відбування покарання час перебування його під вартою у період з 05 листопада 2015 року по 11 листопада 2015 року включно.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта під час здійснення досудового розслідування в сумі 1 843 грн. 20 коп.
		Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 17633 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 700 грн. в рахунок моральної шкоди, а всього 18333 грн.
		Речові докази після набрання вироком законної сили:
		-три відео носії DVD+R «Nanotex» від 07.07.2015 вн. №№ 1641, 1642, 1643  зберігати у матеріалах кримінального провадження.
		Речові докази, що зберігаються в частині матеріалів кримінального провадження, яке перебуває у розпорядженні прокуратури Чернігівської області, після набрання вироком законної сили:
		-18 набоїв калібру 5.6 мм  знищити;
		-два мобільних телефони «Самсунг» повернути ОСОБА_9 ; 
		-кошти у національній валюті в сумі 1361 грн. та 20 доларів США  звернути в рахунок відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_7 ;
		-грошові кошти в сумі 400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів: FB90600102C, CE49940858A, KL53126951B, KB48490376E,  повернути ОСОБА_7 . 
		Заставу в розмірі 29920 грн., внесену ОСОБА_27 згідно ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2015 року, повернути заставодавцю після набрання вироком законної сили.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги  після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Суддя               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...