Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/1261/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2018.
Дата набрання законної сили: 27.02.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД
		КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД
		 
		 
		справа № 707/1261/15-к 
		провадження № 51-589км18
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 лютого 2018року  м.Київ
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючогоОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурораОСОБА_5 ,засудженогоОСОБА_6 ,захисникаОСОБА_7 ,розглянув в судовому засіданні касаційні скарги прокурора, яка брала участь урозгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій, та засудженого ОСОБА_6 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від21березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017року щодо 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Пальміра Золотоніського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 ,
		засудженого за частиною другою статті 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і на підставі статті 75 КК звільненого від покарання звипробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , 
		засудженого за частиною другою статті 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і на підставі статті 75 КК звільненого від покарання звипробуванням з іспитовим строком тривалістю 2роки;
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 ,
		засудженого за частиною другою статті 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і на підставі статті 75 КК звільненого від покарання звипробуванням з іспитовим строком тривалістю 2роки;
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та жителя АДРЕСА_4 , 
		засудженого за частиною другою статті 146 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки і на підставі статті 75 КК звільненого від покарання звипробуванням з іспитовим строком тривалістю 1рік.
		Обставини справи
		 
		1.Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звинувачувалися у вчиненні злочинів, передбачених: частиною другою статті 28, частиною першою статті 129, частиною другою статті 146, частиною другою статті 28, частиною другою статті 365 КК, за таких обставин:
		В ніч з 12 на 13 квітня 2014 року між засудженими ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та потерпілими ОСОБА_13 і ОСОБА_14 стався конфлікт. 13квітня2014року ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , кожен з яких був працівником міліції, попередньо домовившись, приїхали наавтомобілі в с.Червона Слобода Черкаського району зметою з`ясувати стосунки зі згаданими потерпілими. Близько 22 години на вулиці вони побачили ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , після чого, вийшовши з автомобіля, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 нанесли Бережному численні удари ногами поголові і тулубу, а ОСОБА_17 і ОСОБА_16 застосували до Культенкасльозогінний газ та кайданки. Після цього засуджені силою посадили потерпілих до свого автомобіля та відвезли до лісосмуги на 106 кілометрі автодороги між селами Леськи та Червона Слобода Черкаського р?ну, де тримали їх близько години. Приблизно о 23:30 засуджені на тому ж автомобілі відвезли потерпілих дос.Червона Слобода, дей висадили їх. 
		2.Суд першої інстанції визнав доведеним обвинувачення у злочині, передбаченому частиною другою статті 28, частиною першою статті 146 КК, виключивши зобвинувачення таку кваліфікуючу ознаку як вчинення злочину із застосуванням зброї. 
		3.Суд виправдав всіх обвинувачених за обвинуваченням у злочинах, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 129 КК тачастиною другою статті 28, частиною другою статті 365 КК через відсутність вїхдіях складу злочину.
		4.Апеляційний суд Черкаської області ухвалою від 27липня 2017 року залишив без змін вирок суду першої інстанції. 
		Вимоги і доводи учасників судового провадження 
		 
		5.У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок та ухвалу апеляційного суду щодо засуджених і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Надумку прокурора, суди першої та апеляційної інстанцій допустили істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
		6.Прокурор вважає, що суд першої інстанції, виправдавши засуджених застаттею 365КК, не прийняв до уваги важливі обставини справи, а саме, що засуджені дійшли згоди про умисні спільні дії, які закінчилися подіями вечора 13 квітня 2014року, вранці цього ж дня, коли всі вони перебували на службі і виконували службові обов`язки, а також що засуджені використовували балончики зісльозогінним газом та кайданки, до яких мали доступ виключено завдяки своєму службовому становищу.
		7.Також прокурор наполягає, що суд невмотивовано відкинув показання потерпілих і дійшов помилкового висновку про відсутність в діях засуджених складу злочину, передбаченого частиною другою статті 129 КК, оскільки потерпілі сприйняли демонстрацію зброї як реальну погрозу вбивством. 
		8.Окрім того, прокурор не погоджується з висновком суду про відсутність в діях засуджених такої кваліфікуючої ознаки за частиною другої статті 146 КК яквчинення злочину із використанням зброї.
		9.На думку прокурора, суд апеляційної інстанції в порушення статті 419 КПК неперевірив та не спростував доводів апеляційної скарги прокурора, залишив поза увагою вимоги про повторне дослідження доказів.
		10.Прокурор стверджує, що, оскільки суди не взяли до уваги докази, які могли істотно вплинути на їх висновки, це призвело до неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність і виправдання за частиною другою статті28, частиною першою статті 129 КК та частиною другою статті 28, частиною другою статті 365 КК, а також виключенню з обвинувачення за частиною другою статті 146 КК ознаки вчинення злочину із використанням зброї. 
		11.Також, на думку прокурора, призначене засудженим покарання є явно несправедливим через його м`якість, оскільки не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених. Крім того, суд першої інстанції призначив засудженим різні строки покарання і терміни іспитового строку, при цьому жодним чином не вмотивував таке своє рішення, а апеляційний суд не розглянув цей довід апеляційної скарги прокурора. 
		12.Засуджений ОСОБА_6 в касаційній скарзі, не ставлячи під сумнів покази, надані в судовому порядку учасниками, а також інші докази вини обвинувачених, стверджує, що в його діях відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 146 КК, оскільки судом першої інстанції невстановлено та не доведено прямого умислу нанезаконне позбавлення волі абовикрадення людини, а його дії були спрямовані виключно на нанесення тілесних ушкоджень потерпілим. Саме тому в своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_15 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу злочину.
		13.Під час судового розгляду прокурор частково підтримала скаргу сторони обвинувачення тапросила скасувати ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. 
		14.Засуджений ОСОБА_6 та його захисник просили залишити без задоволення касаційну скаргу прокурора, а скаргу сторони захисту  задовольнити в повному обсязі.
		Оцінка Суду
		 
		15.Заслухавши доводи сторін, перевіривши доводи касаційних скарг, дослідивши судові рішення та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.
		16.Зі змісту статей 370, 404КПК випливає, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, в тому числі занеобхідності і шляхом дослідження доказів.
		17.Відповідно до вимог ст.419КПК у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов`язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення повністю або частково апеляційний суд в своїй ухвалі має надати вичерпні відповіді, чому відхилені апеляційним судом доводи він вважає необґрунтованими. Недотримання наведених положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
		18.Проте зазначених вимог процесуального закону апеляційний суд недотримався, оскільки суттєві доводи прокурора залишилися без належної відповіді.
		19.В апеляційній скарзі прокурор вказував, що виправдання обвинувачених застаттею129 КК є необґрунтованим, оскільки в потерпілих існували реальні підстави побоюватися здійснення погрози вбивством. Відхиляючи доводи прокурора, апеляційний суд послався лише на те, що відповідно до показів потерпілих у суді першої інстанції, потерпілі не сприйняли цю погрозу як реальну загрозу їх життю, спираючись на виклад фактичних обставин увироку. 
		20.Суд у вироку (абз. 2 стор. 4) зазначив, що потерпілий ОСОБА_14 стверджував, нібито він не сприймав серйозно загрозу «застрелити їх». Однак, такий виклад показань потерпілого суперечить матеріалам кримінального провадження. Під час судового розгляду 15грудня 2015 року потерпілий ОСОБА_14 в своїх показаннях стверджував, що він боявся за своє життя (том 1, компакт-диск №1095, допит ОСОБА_14 в судовому засіданні 15.12.2015 року).
		21.Однак, всупереч вимогам статті 411 КПК суд апеляційної інстанції не перевірив відповідність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи доказам, які були досліджені під час судового розгляду.
		22.Крім того, апеляційний суд, не зважаючи на вимоги статті 411 КПК, залишив без уваги істотні суперечності, які містяться увироку. Суд першої інстанції у вироку зазначив: 
		« ОСОБА_9 погрожував предметом, схожим на пістолет, але ніяких намірів в подальшому на позбавлення потерпілих життя обвинувачені не застосовували, що об`єктивно позбавило потерпілих підстав реально боятися погрози вбивством». 
		23.Із цього висновку суду випливає, що в потерпілих існували підстави побоюватись засвоє життя, але згодом такі підстави зникли, оскільки серйозність намірів обвинувачених не була підкріплена їх подальшими діями. 
		24.Проте для кваліфікації дій за статтею 129 КК проміжок часу, протягом якого існують реальні підстави побоюватися здійснення погрози, не має значення, якітаобставина, що згодом підстави побоюватися здійснення погрози зникли. Також не впливає на кваліфікацію цього злочину наявність чи відсутність дійсного наміру обвинувачених позбавити потерпілих життя, а також  реальної можливості здійснити погрозу.
		25.Крім того, апеляційний суд надав «особливе»  і, фактично, вирішальне  значення показанням потерпілих щодо їх сприйняття погрози, внаслідок чого залишив поза увагою інші обставини, які мають значення для кваліфікації дій обвинувачених.
		26.Суд касаційної інстанції вважає, що індивідуальній реакції потерпілого напогрозу неможе надаватися вирішальне значення при визначенні того, чиіснували реальні підстави побоюватися здійснення погрози. Така індивідуальна реакція, хоча і не може залишатися поза увагою, але її значення має оцінюватися всукупності з іншими обставинами в контексті конкретної справи.
		27.Як слідує з вироку, суд першої інстанції встановив, що обвинувачені зненацька напали на потерпілих, завдали їм численних ударів, застосувавши кайданки і сльозогінний газ, силою посадили до машини, вивезли в безлюдне місце. За обставин, коли про місце перебування потерпілих нікому, крім нападників не було відомо, один зобвинувачених продемонстрував потерпілим предмет, який ті сприйняли запістолет, супроводивши демонстрацію словами «Вас що, пристрелити?».
		28.Апеляційний суд не надав вичерпної відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині і не навів доводів, чому ці обставини несвідчать про наявність у потерпілих реальних підстав побоюватися здійснення погрози вбивством.
		29.Оскаржуючи вирок у частині виправдання за частиною другою статті 365 КК прокурор апеляційній скарзі також посилався на обставини, значення яких длякваліфікації дій обвинувачених мало бути оцінене судом. Зокрема, посилаючись на положення законодавства, які регулюють діяльність органів внутрішніх справ, прокурор зазначав, що обвинувачені, займаючи відповідні посади в правоохоронному органі, діяли всупереч цим положенням і дійшли змови про вчинення протиправних дій щодо потерпілих, перебуваючи на службі, а також використали спеціальні засоби, до яких мали доступ завдяки їх службовому становищу.
		30.Однак апеляційний суд, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, послався лише на ту обставину, що дії обвинувачених були зумовлені особистим конфліктом. Незаперечуючи важливість цієї обставини для кваліфікації дій обвинувачених, касаційна інстанція відзначає, що апеляційний суд не надав відповіді на доводи прокурора щодо значення інших обставин і не навів доводів, чому, на думку апеляційної інстанції, ціобставини не свідчать про зв`язок дій обвинувачених з їх службовими повноваженнями. 
		31.Також суд апеляційної інстанції не відповів на доводи апеляційної скарги прокурора, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав недоведеним факт наявності зброї уобвинувачених. Як видно зі змісту вироку, суд першої інстанції визнав достовірними показання потерпілих щодо обставин події, поклавши ціпоказання в основу свого висновку про винуватість обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 146 КК. Однак ці ж показання потерпілих містять і вказівку на те, що в обвинувачених був пістолет або предмет, який потерпілі сприйняли за пістолет. Суд першої інстанції не обґрунтував, чому він визнав показання потерпілих достовірними в одній частині, але недостовірними  в іншій.
		32.Таким чином, апеляційний суд не перевірив дотримання судом першої інстанції вимог статті 94 КПК і не надав вичерпної відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора в частині виключення з кваліфікації дій обвинувачених за частиною другою статті 146 КК ознаки «із застосуванням зброї», чим порушив вимоги статті419 КПК.
		33.Враховуючи вищевикладене, касаційний суд позбавлений можливості оцінити обґрунтованість доводів касаційної скарги засудженого щодо кваліфікації його дій зачастиною другою статті 146 КК. Правильність кваліфікації дій засуджених, а також визначення того, чимають вони кваліфікуватися як самостійний злочин як складова іншого злочину, має вирішуватися апеляційним судом після з`ясування фактичних обставин справи іоцінки сукупності цих обставин з погляду кримінального закону. 
		34.Апеляційний суд при новому апеляційному розгляді має використати всі повноваження, надані процесуальним законом, зокрема статтями 404 і405 КПК, для з`ясування дійсних обставин справи, і надати правову кваліфікацію діям засуджених на підставі своїх висновків про фактичні обставини. В світлі такої правової оцінки суду апеляційної інстанції також належить відповісти на доводи апеляційної скарги прокурора щодо правильності призначення покарання.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від3жовтня 2017 року, суд ухвалив:
		 
		Касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді: 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...