Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/6661/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; У С Ь О Г О СПРАВ УСІХ КАТЕГОРІЙ (сума рядків:1, 2, 6, 10, 12, 19, 26, 33, 34, 39, 40, 44, 47, 53, 55, 59, 60, 65, 68, 80, 81), з них; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими (виключними) обставинами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2018.
Дата набрання законної сили: 06.03.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		06 березня 2018 року
		м. Київ
		справа № 727/6661/15-к
		провадження № 51- 1426 км 18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		(в режимі відеоконференції)
		засудженого  ОСОБА_6 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 9 лютого 2017 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014260000000143, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Купки Глибоцького району Чернівецької області та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, 
		у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК); частиною 4 статті 27, частиною 3 статті 369КК; частиною 1 статті 190 КК; частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 369 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини.
		За вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 вересня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за частиною 3 статті 369-2 КК на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна (крім житла) та спеціальною конфіскацією грошових коштів у сумі 31000 грн; за частиною 4 статті 27, частиною 3 статті 369 КК на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна (крім житла); за частиною 1 статті 190 КК на 2 роки обмеження волі; за частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК на 4 роки 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю (крім житла). На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць з конфіскацією майна (крім житла) та спеціальною конфіскацією коштів у сумі 31000 грн. 
		Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, обіймаючи посаду майстра лісу Верхньопетрівецького лісництва державного підприємства «Сторожинецький лісгосп», будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яку наділено владою, а також організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, знаючи порядок виписки необробленої лісодеревини та осіб, які можуть впливати на вирішення цього питання, діючи умисно, в особистих інтересах з метою незаконного збагачення, використовуючи надану йому владу та службове становище, а також свій статус Голови Глибоцького районного відділення Громадської організації «Антикорупційна комісія Народної ради Чернівецької області», вчинив умисні корисливі злочини за таких обставинах.
		Так, в другій половині серпня 2014 року ОСОБА_6 , будучи призначеним головою комісії із проведення комплексного громадського моніторингу та контролю роботи Верхньопетрівецького лісництва згідно з наказом голови ГО «Антикорупційна комісія Народної ради Чернівецької області» №123 від 14 серпня 2014 року, під приводом проведення перевірки прибув разом зі своїм братом ОСОБА_7 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, до столярної майстерні (деревообробного цехупилорами), розташованої на АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_8 та запропонував йому співпрацю, повідомивши, що залишаться працювати тільки ті пилорами, які будуть працювати на його ( ОСОБА_9 ) умовах та з яких останній буде одержувати прибуток.
		Однак  ОСОБА_8 відмовився співпрацювати з ОСОБА_6 із-за дефіциту необробленої лісодеревини, яку можна придбати виключно через аукціон, при цьому ОСОБА_6 , маючи на меті спонукати ОСОБА_8 до надання йому неправомірної вигоди, призначив зустріч останньому на наступний день у себе вдома.
		Наступного дня ОСОБА_8 прибув за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, з метою незаконного збагачення, заявив ОСОБА_8 , він має надавати ОСОБА_6 неправомірну вигоду від кожного закупленого кубічного метра лісодеревини, в розмірах по 100 грн незаконної винагороди за кожен виписаний потерпілому кубічний метр лісодеревини.
		ОСОБА_6 також зазначив, що в разі відмови ОСОБА_8 від його умов він, використовуючи свій вплив, авторитет, зв`язки з вищими службовими особами області та можливості Антикорупційної комісії, застосує всіх можливих заходів для перешкоджання ОСОБА_8 у виписуванні лісодеревини та у веденні лісопереробної діяльності.
		ОСОБА_8 , побоюючись, наведених запевнень ОСОБА_6 погодився надавати таку неправомірну вигоду.
		Реалізуючи злочинний умисл на систематичне отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 , діючи з метою одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, у серпні 2014 року прийшов до службового кабінету ОСОБА_10 і умовив посприяти в безперешкодній виписці на користь ОСОБА_8 лісодеревини.
		У результаті такого впливу ОСОБА_10 , вважаючи, що ОСОБА_6 безкорисно допомагає підприємцям району, погодився допомогти і зателефонував директору ДП «Сторожинецький лісгосп» ОСОБА_11 щодо можливості законної виписки лісодеревини без прийняття підприємцем участі в аукціоні. На що ОСОБА_11 повідомив про наявність в резерві 100 кубічних метрів деревини, від придбання якої відмовився переможець торгів яку, згідно з чинним законодавством, може бути відпущено без аукціону.
		Після цього ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що завдяки впливовим людям, йому буде виписано лісодеревину в кількості 100 кубічних метрів без участі в аукціоні, і нагадав, що, крім офіційної оплати в касу лісгоспу, ОСОБА_8 має надати йому ( ОСОБА_6 ), кошти в сумі 10 000 грн., як неправомірну вигоду за сприяння у вирішенні цього питання.
		Так, за сприянням ОСОБА_6 протягом вересня-жовтня 2014 року, ОСОБА_8 , офіційно оплативши в касу лісгоспу ДП «Сторожинецький лісгосп», одержав лісодеревину в кількості 100 кубічних метрів.
		Протягом, жовтня 2014 року, ОСОБА_8 , діючи відповідно до вимог  ОСОБА_6 , щоразу перебуваючи в салоні свого автомобіля марки «Mitsubishi Pajero Wagon» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), біля приміщень власної столярної майстерні (с. Просіка Глибоцького району Чернівецької області, вул. Польова, 5), біля крамниці «Мінімаркет» (с. Петричанка Глибоцького району Чернівецької області), біля Чернівецької ОДА (м. Чернівці, вул. Грушевського, 1), біля Глибоцького ринку райспоживспілки (майд. Базарний, 1, смт. Глибока Чернівецької області), кожного разу передавав ОСОБА_6 раніше обумовлену неправомірну вигоду за вплив на прийняття службовими особами рішення на користь потерпілого, що в загальній сумі становила 10000 грн.
		У кінці жовтняна початку листопада 2014 року ОСОБА_6 , знову запропонував ОСОБА_8 надавати йому неправомірну вигоду за сприяння отримання лісодеревини з розрахунку: 70 грн за кожен виписаний кубічний метр лісодеревини.
		На початку листопада 2014 року, ОСОБА_6 , попросив посприяти в безперешкодній виписці на користь його знайомого підприємця  ОСОБА_12 лісодеревини в кількості 300 кубічний метрів.
		При цьому ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що за таку послугу останній зобов`язаний надати йому, кошти в сумі 21000 грн, як неправомірну вигоду за сприяння у вирішенні цього питання.
		З листопада 2014 року по 05 січня 2015 року ОСОБА_8 систематично в обумовлених місцях, які зазначено у вироку районного суду та ухвалі суду апеляційної інстанції передавав ОСОБА_6 частинами раніше обумовлену неправомірну вигоду за вплив на прийняття службовими особами рішення на користь ОСОБА_8 , тобто в наслідок таких умисних дій, ОСОБА_6 , вимагав від ОСОБА_8 кошти та одержав неправомірну вигоду від останнього у розмірі 21000 грн., 
		При цьому, з метою переконання підприємця ОСОБА_8 у тому, що він ( ОСОБА_6 ) дійсно, використовуючи свій авторитет, впливає на високопосадовців області ОСОБА_6 брав ОСОБА_8 разом із собою до Чернівецької ОДА, де вони відвідували службові кабінети голови ГО «Антикорупційна комісія Народної ради Чернівецької області» ОСОБА_13 , в.о. начальника відділу кадрової роботи та нагород Чернівецької ОДА ОСОБА_10 , інших службових осіб ОДА.
		Після виписування з ДП «Сторожинецький лісгосп» лісодеревини та отримання підприємцем ОСОБА_8 нарядів від 16.02.2015 на відпуск лісопродукції в кількості 300 кубічних метрів кругляка, під час розмови ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_10 про надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 21000 грн за вирішення питання щодо виписування йому 300 кубічних метрів лісодеревини. ОСОБА_6 бажаючи морально реабілітуватись перед ОСОБА_10 вирішив знову вимагати та одержати від ОСОБА_8 неправомірну вигоду за подальше сприяння у виписуванні лісодеревини та частину цієї неправомірної вигоди передати ОСОБА_10 як службовій особі Чернівецької ОДА, керівнику структурного підрозділу органу державної влади, державному службовцю п`ятої категорії, який вчиняв в інтересах ОСОБА_8 дії з використанням наданої йому влади та службового становища.
		16 лютого 2015 року, приблизно о 15 год. ОСОБА_6 , зустрівшись зі ОСОБА_8 за місцем свого проживання, діючи умисно, з метою подальшого одержання від останнього неправомірної вигоди, повідомив йому, що надалі має можливість впливати на вищих службових осіб області та Чернівецької ОДА, зокрема на ОСОБА_10 , у зв`язку із чим існує можливість виписати потерпілому лісодеревину в кількості 500 кубічний метрів і за таке сприяння  ОСОБА_12 , має надати йому і ОСОБА_10 неправомірну вигоду в загальній сумі 35 000 грн, з яких 21000 грн.для ОСОБА_10 , а 14 000 грнособисто для нього ( ОСОБА_6 ).
		Такими своїми діями ОСОБА_6 підбурював ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди в сумі 21000 грн ОСОБА_10 , який в силу займаної посади та V категорії державного службовця є особою, що займає відповідальне становище, за вчинення ним дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_8 .
		Крім того, розуміючи, що ОСОБА_8 із ОСОБА_10 про надання такої неправомірної вигоди не домовлявся, ОСОБА_6 не маючи на меті передавати ОСОБА_10 всю суму коштів, у сумі 21000 грн вирішив передати останньому тільки 15000 грн, а рештою коштів у сумі 6000 грн заволодіти шляхом обману та зловживання довірою.
		Зранку 18 лютого 2015 року, ОСОБА_8 , діючи відповідно до попередніх домовленостей із ОСОБА_6 , прибув на своєму автомобілі марки «Mitsubishi Pajero Wagon», до господарства і, забравши останнього та його брата  ОСОБА_14 , виїхав до Чернівецької ОДА, де ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 грошові кошти, в якості неправомірної винагороди за сприяння у виписці  ОСОБА_8 лісодеревини в сумі 35 000 грн., з яких 21 000 грн. призначена для ОСОБА_10 , а 14 000 грн.особисто для ОСОБА_6 
		Таким чином, ОСОБА_6 систематично й повторно вимагав і одержував від ОСОБА_8 по частинах неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави на загальну суму 45 000 грн.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 , маючи на меті передавати ОСОБА_10 тільки 15 000 грн та приховуючи це від  ОСОБА_8 , зайшов у приміщення Чернівецької ОДА, де розділив кошти на дві частини, а саме: на 15 000 грн та 6 000 грн з яких 15 000 грн, переклав у паперовий конверт для передачі ОСОБА_10 та поклав у папку, а грошові кошти в сумі 6 000 грн поклав собі у кишеню, привласнивши їх шляхом обману, чим спричинив ОСОБА_8 збитків на суму 6000 грн.
		Після цього, близько 12.45, ОСОБА_6 зайшов у приміщення службового кабінету в.о. начальника відділу кадрової роботи та нагород апарату ОДА ОСОБА_10 дістав зі своєї папки конверт із грішми в сумі 15000 грн і поклав на робочий стіл останнього, який в силу займаної посади, є особою яка займає відповідальне становище, однак не завершив свій намір до кінця через незалежні від нього причини, оскільки ОСОБА_10 відмовився одержувати неправомірну вигоду.
		ОСОБА_6 , забравши вказаний конверт, вирішив передати неправомірну вигоду через дружину службовця та реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 сказав ОСОБА_10 , що в нього в багажнику, начебто є свіже м`ясо кабана, яке він хотів би передати, але через відсутність на роботі у ОСОБА_10 холодильника запропонував відвезти його дружині додому, однак усвідомлюючи, що в нього немає м`яса, знаючи, що в автомобілі  ОСОБА_12 є картонний пакетз коробкою цукерок і пляшкою віскі, вирішив передати дружині ОСОБА_10 вказаний пакет, попередньо приховавши, що там міститься конверт з грошима в сумі 15 000 грн.
		Цього ж дня, приблизно о 13:05 ОСОБА_6 , прибувши до житлового будинку ОСОБА_10 , та передав ОСОБА_15 картонний пакет, з прихованим паперовим конвертом із коштами в сумі 15 000 грн., про які дружина службовця не була обізнана. Тим самим ОСОБА_6 вчинив замах на надання неправомірної вигоди службовій особі за сприяння у виписці лісодеревини в сумі 15 000 грн., виконавши при цьому всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
		Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 9 лютого 2017 року вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2016 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
		У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на незаконність судових рішень, вказує, що докази здобуті під час досудового слідства, сфальсифіковані працівниками правоохоронних органів і є недопустимими, оскільки його підбурювали до скоєння зазначених злочинів, тобто мало місце штучне створення доказів у кримінальному провадженні та провокація злочину. При цьому посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) та зазначає, що не мав умислу на скоєння злочинів. До того ж мотивувальна частина касаційної скарги містить ряд наведених рішень ЄСПЛ, на які засуджений посилається та які вважає прийнятними щодо порушення судом його конституційного права, а саме принципу презумції невинуватості.
		Обґрунтовуючи недопустимість доказів у кримінальному провадженні, зазначає, що відсутня вказівка на первинні технічні характеристики носія інформації з яких перенесено аудіо- та відеозаписи слідчих дій щодо нього.
		Крім того вказує, що суд апеляційної інстанції не проаналізував доводів апеляційної скарги та надав формальну оцінку доказам щодо їх достатності та достовірності. 
		Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав касаційну скаргу, зваживши на доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.
		Мотиви Суду.
		Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		У касаційній скарзі засуджений порушує питання про відсутність технічних характеристик носіїв інформації на які було перенесено аудіо- та відеозаписи слідчих дій щодо ОСОБА_6 .
		Однак у матеріалах кримінального міститься протоколи слідчих дій (т.2 а.с.3-6), в яких зазначено носії інформації, в тому числі первинні, на яких зафіксовано здобуті в ході проведення слідчої дії відомості. Такі ж самі спростування доводів апеляційної скарги засудженого містить і ухвала апеляційного суду.
		Тобто посилання засудженого на недопустимість доказів у кримінальному провадженні, а саме протоколів, які відображають хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії, є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час перевірки матеріалів провадження.
		Засуджений вказує що всі докази під час досудового розслідування, отримано незаконним шляхом. Посилається на провокацію з боку правоохоронних органів та зазначає, що такі докази отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд.
		Перевіряючи такі доводи касаційної скарги засудженого, які є аналогічними за змістом та вимогами апеляційній скарзі, суд прийшов до висновку, що такий факт, як провокація злочину не знайшов свого підтвердження, з огляду на таке.
		Як убачається з перевірених записів розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , ініціатором протизаконних дій був саме ОСОБА_6 , оскільки він першим приїхав на пилораму та повідомив, що використовуючи зв`язки в ОДА, сприятиме у виписуванні лісу для підприємницької діяльності ОСОБА_8 , тобто ОСОБА_6 добровільно, без всякого примусу вчиняв кримінальні правопорушення. Крім того матеріалами НСРД достовірно підтверджено, що саме ОСОБА_6 вказав  ОСОБА_8 на необхідність надання неправомірної вигоди за виписування 500 кубів лісу в сумі 35000 грн.
		Із наведеного вбачається, що в матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину ОСОБА_6 , а в суду наявні всі можливості перевірити такі твердження засудженого, що і стало предметом перегляду у суді апеляційної інстанції.
		При цьому відповідно до вимог ЄСПЛ для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є низка критеріїв, тобто під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм  наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням рівності змагальності та рівності сторін.
		Тобто будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу .
		А посилання засудженого на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод та посилання на рішення ЄСПЛ «Худобін проти Російської Федерації», «Тейшейро де кастро проти Португалії», зміст яких зводиться до вислову «не було б скоєно, якби не було спровоковано» не є прийнятними до застосування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки у справі «Худобін проти Російської Федерації» спокусившись на гроші, заявник прийняв пропозицію співробітників міліції, які працювали під прикриттям, та продав їм героїн, скоївши злочин у сфері обороту наркотичних речовин, тобто в такому випадку встановлена провокація злочину. Тобто, такі висновки ЄСПЛ у зазначеній справі не можуть беззастережно поширюватись на ситуацію, яку моделює у своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 намагаючись обґрунтувати свою позицію, про те, що він є потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, і що йому нав`язали та змоделювали протизаконну поведінку.
		Тобто доводи касаційної скарги про провокацію злочину з боку правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження у ході перевірки матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції, а посилання на рішення ЄСПЛ не є належними у зазначеному кримінальному провадженні.
		Крім того, у касаційній скарзі засуджений зазначив, що слідчий суддя порушив принцип презумпції невинуватості, а саме в ухвалі про обрання міри запобіжного заходу продублював зміст обвинувального акта.
		Однак такі аргументи засудженого не знайшли свого підтвердження під час перевірки матеріалів кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт, на незаконність якого посилається останній, відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України містить (окрім іншого) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Тобто в обвинувальному акті вже сформульовано обвинувачення та фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими. Однак такі обставини перевіряються судом, і доки вину особи не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, особа вважається невинуватою.
		З уваги на таке, твердження засудженого про порушення презумції невинуватості є надуманим, оскільки слідчий суддя зазначив лише об`єм обвинувачення, який сформульовано слідчим під час досудового розслідування, а твердження засудженого, що таке рішення наперед до прийняття вироку містить доведеність його вини, є необґрунтованим.
		Також, засуджений наполягає, що у кримінальному провадженні відсутні протоколи огляду та вручення ОСОБА_8 технічних та інших засобів спецтехніки, якими фіксувалися негласні слідчі дії, як і відсутні протоколи вилучення у  ОСОБА_8 цих технічних засобів.
		Однак такі доводи касаційної скарги були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, який ретельно їх перевірив та надав відповідні висновки, вказавши на безпідставність таких тверджень.
		Також суд апеляційної інстанції взяв до уваги всі доводи апеляційної скарги засудженого та надав їм обґрунтовані спростування. При цьому повною мірою врахувавши та проаналізувавши їх, суд апеляційної інстанції, зазначив, що такі докази не містять суперечностей та узгоджуються між собою, а тому суд першої інстанції правильно зробив висновок про їх прийняття. 
		До того ж, судом апеляційної інстанції проаналізовано та спростовано посилання засудженого, що ОСОБА_8 передавав ОСОБА_10 кошти на АТО, однак у суді першої та апеляційної інстанціях ОСОБА_10 показав, що ОСОБА_6 , коли передавав йому кошти, вказував, що це подяка за допомогу його знайомому ОСОБА_8 , а не грошові кошти на придбання автомобіля для АТО. 
		Крім того, посилання ОСОБА_6 на те, що саме ОСОБА_8 поклав конверт з грошима між пляшкою віскі та цукерками і передав їх ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження, оскільки такі доводи апеляційної скарги також перевіряв суд апеляційної інстанції. При цьому зафіксовано, що, приїхавши до будинку ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_14 вийшли з автомобіля та курили, а ОСОБА_6 , вийшовши з автомобіля, тримаючи пакет у руці, направився до будинку ОСОБА_10 .
		Тобто, установивши в порядку статті 91 КПК обставини, які підлягали доказуванню в кримінальному провадженні, з урахуванням доводів сторони захисту та наведених мотивів щодо їх спростування, суд дійшов правильного висновку, що у вироку районного суду оцінено кожний доказ з огляду на його належність та допустимість, а у сукупності ці докази повною мірою вказують, що винуватість ОСОБА_6 у одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди; підбурювання до надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за кваліфікуючими ознаками: підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище; шахрайстві, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману та замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, тобто замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища за кваліфікуючими ознаками: замах на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, вчинене повторно, повністю доведена дослідженими в суді доказами, яким районний суд та суд апеляційної інстанції дав повну і всебічну оцінку, тобто неправомірні дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК); частиною 4 статті 27, частиною 3 статті 369 КК; частиною 1 статті 190 КК; частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 369 КК.
		Вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції, засуджений зазначає, що суд не надав належної оцінки доводам його апеляційної скарги, натомість дав формальну оцінку доказам, не проаналізувавши їх з точки зору належності та допустимості.
		Мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції, погодившись з позицією районного суду, повторно дослідив усі обставини кримінального провадження, належним чином обґрунтував доводи зазначені у апеляційній скарзі засудженого та його захисника, при цьому оцінив докази із точки зору належності та допустимості.
		Ухвала Апеляційного суду Чернівецької області від 9 лютого 2017 року відповідає вимогам статті 419 КПК.
		З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, а судові рішення є законними та обґрунтованими. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд
		ухвалив:
		Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 9 лютого 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу  без задоволення.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...