Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/4464/16-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2018.
Дата набрання законної сили: 06.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                  
		Іменем України
		 
		6 березня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 496/4464/16-ц
		провадження № 61-9890 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1
		відповідач - Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в 
		м. Одесі
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну 
		скаргу Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в 
		м. Одесі на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 2017 року у складі судді Дранікова С. М. та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Калараш А. А., 
		Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про стягнення невиплаченої пенсії та інфляційних втрат.
		 
		На обгрунтування позовних вимог зазначав, що постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 3 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2011 року, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо відмови в перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та державної пенсії, виплати яких передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та сплачувати йому пенсію по інвалідності у розмірі не менш 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з 1 травня 2009 року, з урахуванням сплачених за цей час коштів. 
		 
		Посилаючись на те, що у період з 1 травня по 3 липня 2009 року йому було виплачено лише 7 208 грн 50 коп., після чого виплати припинено, залишок виплат з пенсії становить 117 805 грн 54 коп., просив стягнути з відповідача зазначену суму грошових коштів та інфляційні втрати у розмірі 113 481 грн 
		18 коп.
		 
		Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 
		2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. 
		 
		Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 231 286 грн 72 коп., 
		з яких: невиплачена пенсія у розмірі 117 805 грн 54 коп., індекс інфляції - 113 481 грн 18 коп.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що неправомірними діями Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області позивачу завдано збитків у сумі недоотриманої суми пенсії у розмірі 117 805 грн 54 коп., як інваліду другої групи, що нарахована йому відповідно до статей 
		50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та підлягають відшкодуванню на підставі статті 22 ЦК України, з урахуванням інфляційних втрат. 
		 
		Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування на виплату недоплаченої пенсії позивачу суд відхилив, посилаючись на те, що реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
		 
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року залучено до участі у справі як правонаступника Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області - Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Одесі.
		 
		Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення суду в новій редакції. 
		 
		Стягнуто з Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 231 286 грн 
		72 коп., з яких: невиплачена пенсія - 117 805 грн 54 коп., індекс інфляції - 113 481 грн 18 коп.
		 
		У решті рішення залишено без змін. 
		 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, проте не урахував, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 
		2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області було реорганізовано шляхом злиття, та 31 березня 
		2017 року утворено новий територіальний орган - Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області та Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
		 
		У жовтні 2017 року Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Одесі звернулось з касаційною скаргою на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 2017 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року, у якій просило скасувати вищезазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» у 2011 році соціальне забезпечення осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. 
		 
		На виконання положень зазначеного закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745, якою урегульовані окремі питання щодо захисту соціальних прав громадян, в тому числі, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. 
		 
		Кабінет Міністрів України урегульовує порядок та розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету, а тому рішення про стягнення таких виплат за рахунок цих коштів, виконуються на підставі виконавчих документів в порядку черговості, у межах відповідних державних призначень та визначених бюджетних асигнувань.
		 
		Зазначене свідчить про відсутність вини відповідача у невиплаті позивачу пенсії на підставі рішення суду, оскільки виплата зазначених сум залежить від наявності чинного на час виникнення правовідносин нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України та відповідного призначення у Державному бюджеті України. 
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, суд дійшов  висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII«Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у редакції Закону України № 2147-VIIIвід 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. 
		 
		Згідно зі статтею 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом. 
		 
		За змістом частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		 
		Положеннями статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
		 
		При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		 
		Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилався на заподіяну відповідачем майнову шкоду, яка полягає у невиплаті перерахунку пенсії на виконання рішення суду, з підстав, передбачених статтями 22, 1166 ЦК України
		Судами установлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за присвоєним статусом ліквідатора аварії на ЧАЄС та особи, яка отримала інвалідність внаслідок її ліквідації.
		 
		Постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 3 серпня 
		2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2011 року, позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області задоволено частково. 
		 
		Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо відмови в перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та державної (основної) пенсії, виплати яких передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 
		 
		Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та сплачувати позивачу з 1 травня 
		2009 року пенсії по інвалідності у розмірі не менш 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з зарахуванням сплачених за цей час коштів.
		 
		На виконання рішення Теплодарського  міського суду Одеської області 
		від 3 серпня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області позивачу перераховано та сплачено 7 208 грн 50 коп.
		 
		З листа Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області від 4 жовтня 2013 року убачається, що за рішенням апеляційної інстанції позивачу проведено перерахунок пенсії в сумі 117 805 грн 54 коп. за період 
		з 4 липня 2009 року по 22 липня 2011 року. Виплата боргу за судовим рішенням буде здійснена у разі наявності фінансування на зазначені виплати з Державного бюджету.
		 
		Станом на 1 квітня 2015 року заборгованість Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області перед ОСОБА_1 складає 117 805 грн 54 коп. 
		 
		Правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, урегульовані Законом України «Про виконавче провадження», а тому несплачена позивачеві сума пенсії, що підлягає стягненню на його користь за рішенням суду, не може вважатися майновою шкодою чи збитками в розумінні статей 
		22, 1166 ЦК України, а є сумою нарахованої пенсії, яка підлягає виплаті в порядку виконання постанови адміністративного суду, відтак зазначені норми права не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.  
		 
		Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з позивача суми невиплаченої пенсії, яка нарахована на виконання судового рішення, суди попередніх інстанцій на зазначене увагу не звернули, та дійшли помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин, що виникли у зв'язку з виконанням судового рішення підлягають застосуванню положення статей 22, 1166 ЦК України. 
		 
		Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а також особливості їх виконання 
		 
		Статтею 3 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником яких є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.   
		 
		Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Постановою Кабінету Міністрів України 
		від 3 вересня 2014 року № 440.
		Рішення про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів, або з боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами казначейської служби у порядку черговості надходження таких документів, з попереднім інформуванням Міністерства Фінансів України, у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань.
		 
		Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»» у 2011 році норми і положення статей 39, 50-51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 
		 
		На виконання цього закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову 
		від 6 липня 2011 року № 745, якою врегульовано окремі питання стосовно захисту соціальних прав громадян, у тому числі, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах наявності фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України.
		 
		Аналогічні положення містяться у Законах України «Про державний бюджет» на 2012-2014 роки.
		 
		На теперішній час соціальне забезпечення осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		 
		Отже, починаючи з 2011 року розмір виплат основної та додаткової пенсії особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідами визначається відповідно до урядових постанов.
		 
		Порушені права позивача відновлено постановою суду про зобов'язання нарахувати та виплатити призначену пенсію, яка знаходиться на виконанні та частково виконана, зокрема відповідачем проведено перерахунок пенсії, визначено розмір та нарахована доплата до пенсії, частково сплачено 7 208 грн 50 коп., а тому стягнення заявленої суми у зазначеному спорі є подвійною відповідальністю за одне і те ж зобов'язання, що відповідно до положень Конституції України - є недопустимим.
		Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. 
		 
		Предметом розгляду цієї справи не є сума недоотриманого підвищення до пенсії, оскільки судом уже вирішений спір щодо перерахунку пенсії позивачу і  правовідносини сторін перейшли у стадію виконання судового рішення, а тому застосування судами до цих правовідносин статті 46 вищезазначеного Закону є безпідставним. 
		 
		Також помилково суди застосували до спірних правовідносин статтю 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», стягнувши з відповідача суму інфляційних втрат. 
		 
		За змістом частин першої, другої  статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміна рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміні рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
		 
		Ураховуючи, що суди неправильно визначили правовідносини, що виникли між сторонами, та застосували норми матеріального права, що не підлягають до застосуванню, оскаржувані рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому в силу статті 412 ЦПК України, підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задовольнити.
		Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 2017 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення. 
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про стягнення невиплаченої пенсії та інфляційних втрат відмовити.
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий:                                                                 В. А. Стрільчук
		 
		 
		Судді:                                                                                      В. О. Кузнєцов
		 
		 
		А.С. Олійник 
		 
		 
		                                                                                      С.О. Погрібний
		 
		 
		Г.І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...