Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/4619/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:; оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2018. Зареєстровано: 20.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2018.
Дата набрання законної сили: 14.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		----------------------
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		14 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4619/17
		Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого - судді Федусика А.Г.,
		суддів - Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,
		при секретарі - Пальоній І.М.,
		за участю: представника апелянта - Продан Алли Олександрівни та представника позивача - Селіванова Сергія Анатолійовича,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР" звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС та просило визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС (далі ДФС) про коригування митної вартості товарів №UА500060/2017/000034/2 від 06 червня 2017 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00074 Одеської митниці ДФС.
		Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов було задоволено.
		Не погоджуючись з постановою суду, ДФС подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що 06 червня 2017 року декларантом позивача - ТОВ «Таніт» для здійснення митного оформлення товару «Механічні пристрої для зрошування, що використовуються в сільському господарстві - Кругова буксируємо зрошувальна дощувальна система: модель «Reinke E2085/E2065-G 4WD Center Pivot Urrigation System» - 1 од. Поставляється без дизельного двигуна. Складається з 7-ми секцій (прольотів), 7-ми пресувальних опор з арочним каркасом, однієї центральної стаціонарної опори з панеллю керування та додатковим крилом дополива кутів для зрошення більшого обсягу посівних площ. Довжина системи 419 м. Серійний номер 0317-69179-2085/2065 TOW Нова, рік виробництва 2017. Торгівельна марка "Reinke". Виробник Reinke Manufacturing Company, Inc., країна виробництва: США» до ДФС подано митну декларацію № UA500060/2017/007569, в якій задекларовано митну вартість товару на рівні 2,975 дол. США за кг нетто.
		За результатами опрацювання зазначеної декларації відповідачем було направлено ТОВ запит, відповідно до якого позивачу запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, так як подані декларантом документи мали розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
		На виконання запиту ТОВ були направлені митному органу переклад експортної декларації, прайс-лист Reinke Manufacturing Company, Inc., лист-роз'яснення № ДСИ/2017/000371 від 06 червня 2017 року.
		За результатами розгляду поданих декларантом документів, відповідно до ч.1 ст.55 МК України  митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/000034/2 від 06 червня 2017 року. Також згідно ч.6 п.2 ст.54 МК України Одеською митницею ДФС була складена картка відмови № UA500060/2017/00074 в митному оформленні товару за митною декларацією UA500060/2017/007569.
		Винесення ДФС вказаних актів індивідуальної дії і стало підставою для звернення з даним позовом.
		Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.
		Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що митним органом в порушення приписів вищенаведених норм було необґрунтовано відмовлено у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів, а рішення про коригування митної вартості прийнято відповідачем в порушення норм Митного кодексу України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
		Пунктом 1 ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Згідно до ч.1 та 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
		Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
		Згідно з положеннями ст.57 МК України (Глава 9) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
		1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
		2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості та не застосовуючи основний метод визначення митної вартості, відповідач виходив з того, що подані декларантом документи мали розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. 
		Частиною 2 ст.53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів, якими є:
		1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
		2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
		3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
		4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
		5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
		6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
		7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
		8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		З аналізу ст.53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
		Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року № 3018-IV Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
		З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу: зовнішньоекономічний договір від 10 січня 2017 року № RE-UDC-17, доповнення до вказаного договору № 2 від 27 лютого 2017 року, рахунок-фактура (інвойс) від 29 березня 2017 року № 170224А/1, сертифікат якості б/н від 29 березня 2017 року, пакувальний лист б/н від 29 березня 2017 року, рахунок-проформа № 170224А/1-1 від 29 березня 2017 року, коносамент Е12960757 від 25 квітня 2017 року, автотранспортна накладна № 1950 від 02 червня 2017 року, сертифікат про походження товару № ЕС001098787 від 04 травня 2017 року, банківські платіжні документи № 55 від 09 березня 2017 року, № 56 від 14 березня 2017 року, № 57 від 15 березня 2017 року, № 59 від 27 березня 2017 року, страховий поліс W000598904 від 25 квітня 2017 року, договір про надання послуг митного брокера № 0013 від 15 листопада 2016 року, акт зважування від 03 червня 2017 року, довідка УкрЦВТ від 29 травня 2017 року, копія митної декларації країни відправлення № 470795187 від 05 квітня 2017 року.
		Однак, ДФС не визнаючи митну вартість, заявлену ТОВ згідно ціни контракту, посилалась на відсутність даних щодо витрат на тару та пакування, що унеможливлює встановити правильність обчислення митної вартості товару. Також, було зазначено, що відповідно до доповнення №2 до вказаного договору від 27 лютого 2017 року умовою оплати за товар є 100% передоплата, але згідно наявних банківських документів №№ 55, 57, 59 неможливо визначити, яка саме була переведена сума за дану поставку товару, оскільки в примітках є посилання на додатки 1, 2 та 5 до зовнішньоекономічного договору. 
		Колегія суддів, вважає безпідставними такі посилання митного органу та зазначає, що згідно п.8.2 контракту упаковка складається з поліетиленових пакетів та є складовою вартістю зрошувальних систем відповідно до інвойсів, тобто, загальна (кінцева) ціна виставлена продавцем покупцю враховувала не лише сам товар (зрошувальна система), а й інші складові, зокрема, і упаковку, і додаткових витрат на тару та пакування позвачем не було понесено.
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на адресу ТОВ надійшов вантаж згідно інвойсу № 170224А/1 від 29 березня 2017 року у трьох контейнерах згідно коносаменту № 12960757 від 25 квітня 2017 року та відповідно до додатку № 2 до контракту: 
		1) зрошувальна кругова система Reinke E2085/E2065-G, загальна довжина 547,4 м; 
		2) зрошувальна кругова система Reinke Е2085/E2065-G 4WD, загальна довжина 419 м; 
		3) зрошувальна кругова система Reinke Е2085/E2065-G 4WD Maxigator, загальна довжина 524 м.
		Сплата коштів здійснювалася за різні товари, що підтверджується платіжними дорученнями № 55 від 09 березня 2017 року, № 56 від 14 березня 2017 року, № 57 від 15 березня 2017 року, № 59 від 27 березня 2017 року, але в межах одного контракту від 10 січня 2017 року № RE-UDC-17. Експортна декларація зроблена на загальну суму цієї поставки.
		Згідно з п.1.2. контракту № RE-UDC-17 від 10.01.2017 найменування товару, ціна, кількість, умови поставки згідно ІНКОТЕРМС 2010, умови оплати та валюта вказані в Додатках по кожній партії поставленого Товару до даного Договору.
		Так, в додатку № 2 від 27 лютого 2017 року до контракту № RE-UDC-17 від 10 січня 2017 року під № 1 зазначено найменування товару: Reinke E2085/E2065-G 4WD Center Pivot Irragation System, total length 419 m / оросительная круговая система Reinke E2085/E2065-G 4WD, общая длина 419 м, що відповідає номенклатурі товару за №UA500060/2017/007569, в якій задекларовано митну вартість товару на рівні 2,975 дол. США за кг нетто. В додатку 2 до контракту зазначено ціну за цю одиницю товару - 48095,84 дол. США. Умови поставки CIP Одеса. Оплата за товар здійснюється за кожну окрему поставлену партію товару шляхом 100% передплати загальної вартості товару.
		Згідно з платіжним дорученням № 55 від 09 березня 2017 року кошти на загальну суму 137000 дол. США сплачені за поставку товару згідно додатку № 1 до контракту - 73213 дол. США; за поставку товару згідно додатку № 2 до контракту (про поставку товару - Reinke E2085/E2065-G 4WD Center Pivot Irragation System, total length 419 m / оросительная круговая система Reinke E2085/E2065-G 4WD, загальна довжина 419 м, що відповідає номенклатурі товару за № UA500060/2017/007569; а також двох інших зрошувальних кругових систем: Reinke E2085/E2065-G, загальна довжина 547,4 м; Reinke Е2085/E2065-G 4WD Maxigator, загальна довжина 524 м) - 63787 дол. США.
		Крім того, коригуючи митну вартість спірного товару, ДФС застосовувало інформацію з подібними (аналогічними) товарами та ґрунтувалось на показниках МД від 26 травня 2017 року №UA 500060/2017/006780. 
		Разом з тим, колегія суддів зазначає, що застосування інформації з вказаної МД є безпідставним, оскільки, товар за вказаною декларацією є - фронтальна зрошувальна дощувальна система, водночас, спірним товаром за даними правовідносинами є 2 кругові зрошувальні дощувальні системи та лише 1 фронтальна зрошувальна дощувальна система, що свідчить про помилковість митної вартості, визначеної ДФС в даних спірних правовідносинах, оскільки товар за МД від 26 травня 2017 року №UA 500060/2017/006780 та спірні товари не є подібними та аналогічними (крім однієї позиції, що принципово не впливає на зазначені висновки суду).
		Крім того, слід зазначити, що з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, водночас. 
		В ході розгляду справи ДФС не було обґрунтовано підстав, за наявності яких поданих декларантом документів було недостатньо для визначення митної вартості за основним методом, тобто за ціною договору.
		Таким чином, враховуючи все вищенаведене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправними та скасування рішення ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/000034/2 від 06 червня 2017 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00074 Одеської митниці ДФС є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
		Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
		За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
		Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321,322, 325 КАС України, суд - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року - без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя  Федусик А. Г.Судді    Зуєва Л.Є.    Шевчук О.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...