Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/8946/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2018. Зареєстровано: 20.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 н\п 2-а/490/165/2018                                                                 Справа № 490/8946/17
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		__________________________________________________________
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 березня  2018 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
		головуючого судді - Черенкової Н.П.,
		при секретарі - Літвін А.П.,
		за участю позивача - ОСОБА_1,
		адвокатів -Хорунжій Ю.А., ШвецьН.О., 
		представників відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про скасування рішення Миколаївської міської ради від 05 жовтня 2017 року № 27/2 "Про дострокове припинення повноважень міського голови",-
		                                      В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до відповідача, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської міської ради № 27/2 від 05.10.2017 року "Про дострокове припинення повноважень міського голови".
		Підставами для звернення до суду позивач вказав наступне.
		В основу діяльності органів місцевого самоврядування покладений принцип законності.
		Повноваження міського голови на підставі вимог ст.79 ЗУ "Про місцеве самоврядування" можуть бути достроково припинені за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
		Однак, ні норми законодавства України, ні Регламент Миколаївської міської ради не визначили порядок підготовки та розгляду цього питання та не встановлювали повноваження для окремого депутата вносити такий проект рішення на розгляд міської ради.
		Відсутність чітко визначеного порядку дострокового припинення повноважень міського голови фактично зробило процес розгляду цього питання однобоким та позбавило права позивача висловити свою позицію та надати для розгляду доводи та матеріали у свій захист.
		Розробником проекту рішення (депутатом ОСОБА_7) не було дотримано загальних вимог до підготовки питань до розгляду на пленарному засіданні Ради, визначених Регламентом.
		Пояснювальна записка, яка готувалась розробником проекту рішення не була затверджена постійною комісією, до проекту рішення не надано жодного документу, що став підставою для підготовки та винесення проекту рішення.
		Окрім того, рішення судів, на які послався розробник проекту не набрали законної сили, а також містять посилання на рішення міської ради, які є чинними на цей час.
		До проекту рішення були надані доповнення до пояснювальної записки, що не передбачено Регламентом, та з його змістом не були ознайомлені особи, які здійснюють попередній розгляд проекту рішення.
		При цьому, також у порушення вимог Регламенту, розробником проекту не були враховані та узагальнені зауваження, надані особами, що підписували аркуш погодження проекту рішення, а також не здійснювали їх вивчення, аналіз та пошук взаємоприйнятного рішення.
		Проект рішення, всупереч вимогам статті 23 Положення про постійні комісії, нею не вивчався, будь-які обґрунтування та мотиви прийнятої рекомендації відсутні, саме рішення не відповідає вимогам щодо описової, мотивувальної та резолютивної частини висновків та рекомендацій.
		Рішення суб'єктом владних повноважень прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення, не ґрунтується на оцінці усіх фактів та обставин, а за такого не виправдані дії та не наведені обґрунтування свого рішення, що є порушенням вимог ст.2 ч.3 КАС України.
		При проведенні таємного голосування порушені вимоги Регламенту, так як не встановлена форма таємного голосування (за допомогою бюлетенів чи за допомогою електронної системи для голосування). Окрім того, лічильна комісія не контролювала процес виготовлення бюлетенів, при голосуванні надавала їх депутатам без пред'явлення посвідчення депутата міської ради. При надходженні до кабінки для таємного голосування депутати міської ради мали можливість вільно спілкуватись між собою, а при виході з неї виносили бюлетені, які не були запечатані у конверти. 
		Посилаючись на вимоги ст. ст. 141, 19, 144, 55 Конституції України, вимоги ст.ст.26,79,46,47,59,43,56,55 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ст.19 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», ст.ст. 5,23,29 Регламенту Миколаївської міської ради, ст.ст.2,9,8 Положення про постійні комісії, ст.ст.2, 6 КАС України, позивач і просив про задоволення позову.
		Зміст позовних вимог викладений та підтриманий позивачем та його адвокатами у судовому засіданні. При цьому, при постановленні рішення суду адвокати просили врахувати, що одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість слід розглядати у пропорційності юридичної відповідальності у вчиненому правопорушенню; а також ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		При цьому вважали, що викладені відповідачем доводи у відзиві є необґрунтованими, оскільки останнім не спростовано невідповідність прийнятого рішення вимогам закону. 
		Відповідачем наданий відзив та надані докази, на підтвердження заперечень проти позову. 
		Заперечення проти позову підтримані представниками у судовому засіданні та полягають у наступному.
		За частинами 2,3 статті 79 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", крім іншого, передбачено, що повноваження міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Повноваження міського голови за наявності підстав, передбачених абз.1 ч.2 цієї статті припиняються достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
		Отже, рішення прийнято у межах своїх повноважень.
		Проект рішення було подано на розгляд депутатом ради ОСОБА_7, який діяв у межах повноважень, передбачених ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.19 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», та статей 5, 23 Регламенту, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 28.01.2016 року № 2/5.
		Законодавство України не містить застережень щодо особливого порядку прийняття рішення міської ради про дострокове припинення повноважень міського голови, окрім того, що таке рішення приймається шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
		Таємне голосування проведено відповідачем у відповідності до вимог ст.29 Регламенту.
		До проекту рішення Миколаївської міської ради надані всі документи, передбачені ч.9 ст.23 Регламенту, в тому числі виписки із протоколів засідань постійної комісії від 13.06. та 04.10.2017 років, що свідчать про розгляд відповідною профільною комісією ради проекту рішення про дострокове припинення повноважень міського голови та врахування всіх окремих пропозицій чи зауважень, долучених до проекту рішення іншими особами, які з ним ознайомлювались відповідно до аркуша погодження проекту рішення.
		Наявність рекомендацій постійної комісії міської ради щодо проекту рішення, викладених в протоколі засідання комісії від 04.10.2017 року свідчить про розгляд останньою проекту рішення відповідно до вимог Регламенту.
		Порушення міським головою законів України встановлені рішеннями судів, які набрали законної сили, а стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судові рішення є обов'язковими до виконання, отже, оскаржуване рішення є обґрунтованим, та таким, що відповідає чинному законодавству.
		Крім того, проект рішення було розміщено на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради в мережі Інтернет.
		У відповідності до ч.10 ст.23 Регламенту, особи, які ознайомились з проектом рішення, мають право, у разі наявності, додати викладені у письмовому вигляді окрему думку, пропозиції чи зауваження, які долучаються до матеріалів проекту рішення.
		ОСОБА_1, як головуючий на пленарному засіданні, мав змогу висловити свою позицію та надати для розгляду доводи та матеріали у свій захист.
		За такого, рішення ради відповідає у повному обсязі вимогам ст. 2 КАС України.
		Ухвалою суду від 29 січня 2018 року, задоволенні клопотання сторін щодо виклику та допиту у судовому засіданні свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10- з боку позивача, та з боку відповідача: ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17
		Витребувано також за клопотанням учасників процесу копії стенограми 27 позачергової сесії Миколаївської міської ради від 05.10.2017 року, копії Положення про юридичний департамент, копії стенограм пленарних засідань від 18.10.2016 року та 14.07.2017 року, всі матеріали, які послугували підставі ініціювання та прийняття рішення міської ради від 05.10.2017 року. 
		Дані матеріали представником відповідача надані суду.
		У відповідності до визначеного порядку з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, ухвалою суду від 29.01.2018 року, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, визначено розпочати із вступного слова учасників справи, дослідження відеозапису, письмових доказів та допиту свідків.
		У судовому засіданні заслухані представники сторін, досліджений відеозапис пленарного засідання від 05.10.2017 року в частині розгляду питання про дострокове припинення повноважень міського голови,засідань постійної комісії, письмові докази, надані сторонами у підтвердження своїх позовних вимог та заперечень.
		В якості дослідження доказів у розумінні ст. 72 КАС України, у судовому засіданні допитані у якості свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17
		Представники відповідача вважали, що необхідно допитати свідків, які не з'явились до суду, для чого оголосити в судовому засіданні перерву.
		При цьому, сторона відповідача не обґрунтувала належність показань свідків, як доказів щодо заперечень, які входять до предмету доказування у відповідності до вимог ст.ст. 72,73 КАС України, не вказали які обставини вони мають підтвердити, і яке значення вони мають для справи (ст. 91 КАС України ), та не виконала вимог ст.79 ч.4 КАС України щодо письмового повідомлення суду про неможливість їх явки до суду. 
		Позивач та його представники вважали таке клопотання безпідставним, направленим на затягування судового процесу та зловживанням процесуальними правами.
		На підставі вимог ст.243 КАС України, та керуючись вимогами ст.ст.72-77,79,205,206 КАС України, судом відмовлено у задоволенні даного клопотання. 
		Інших доказів сторони суду не надали, посилаючись на їх відсутність.
		Судом встановлені наступні обставини, відповідні їм правовідносини та докази.
		За постановою від 16.11.2015 року Миколаївської міської виборчої комісії Миколаївської області, ОСОБА_1 визнаний обраним Миколаївським міським головою Миколаївської області .
		На першій сесії сьомого скликання 24.11.2015 року оголошена постанова від 16.11.2015 року № 255 про визнання Миколаївського міського голови Миколаївської області обраним. ОСОБА_1 складена присяга.
		13.06.2017 року відбулось засідання постійної комісії та надано виписку із протоколу № 35, з якої вбачається, що в порядок денний включено питання: звернення депутата ОСОБА_7 щодо подальшої реєстрації подання про дострокове припинення повноважень міського голови та листа секретаря міської ради щодо повернення проекту про дострокове припинення повноважень міського голови на доопрацювання,
		ОСОБА_7 пояснив, що його подання про дострокове припинення повноважень міського голови управління апарату повернуло до опрацювання, посилаючись на Регламент Миколаївської міської ради VII скликання. Просив постійну комісію надати рекомендацію стосовно цього питання.
		Висновки та рекомендації: прийняти інформацію до відома, постійній комісії окремо опрацювати та внести зміни до Регламенту Миколаївської міської ради VII скликання з метою ліквідування правової колізії та реалізації законних прав депутатів, управлінню апарату Миколаївської міської ради прийняти та зареєструвати подання депутата ОСОБА_7 щодо дострокового припинення повноважень міського голови з метою здійснення законних прав депутата, передбачених п.3ч.2ст.19 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад" для подальшої реалізації свого права пропонувати питання для розгляду радою. 
		26.06.2017 року депутатом Миколаївської міської ради VII скликання ОСОБА_7 надана пояснювальна записка до проекту рішення Миколаївської міської ради про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1
		Зі змісту записки вбачається наступне.
		При складенні проекту рішення за основу взяті Закони України "Про місцеве самоврядування", "Про статус депутатів місцевих рад", Регламент Миколаївської міської ради VII скликання.
		У підтвердження фактів порушення міським головою законів України вказано наступне.
		-При видачі розпорядження про звільненні керівника КП «Міське ринкове господарство», порушені вимоги ст.ст.31 ч.3,п.8 ст.36, 184 КЗпП України, ст.ст.43,19 ч.2, 129-1 Конституції України, що підтверджується рішенням суду від 16.01.2017 р., яке вступило до законної сили 15.03.2017 року;
		-При розгляді питання "Про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування та умови оплати праці міського голови" на пленарному засіданні 1 сесії міської ради VII скликання 24.11.2015 року, порушені вимоги п.3 ч.1 ст.28, ч.2 ст.35 ЗУ "Про запобігання корупції", ч.1 ст.59-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", так як в умовах реального конфлікту інтересів, міський голова проголосував «за» прийняття рішення Миколаївської міської ради № 1/1 про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування та умови оплати праці міського голови в частині установлення надбавки за високі досягнення у праці у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років. За порушення вимог ст.172-7 КУпАП було складено адміністративний протокол.
		-15.12.2016 року міським головою особисто внесено проект рішення "Про затвердження на посади заступників міського голови та керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради" з порушенням ч.10ст.46,ч.5 ст.47,ч.4 ст.59 ЗУ"Про місцеве самоврядування в Україні",ч.3ст.15 ЗУ "Про доступ до публічної інформації в Україні", ч.2ст.28 ЗУ "Про статус депутатів міських рад".
		-Аналогічні порушення допустив міський голова при прийнятті рішення № 13/1 від 22.12.2017 року "Про затвердження структури Миколаївської міської ради", (рішення фактично приймалось у 2016 році), аналогічні порушення допущені і 22.12.2016 року при прийнятті рішення № 13/2 "Про виконавчий комітет Миколаївської міської ради", а також при прийнятті рішення № 13/26 від 23.02.2017 року "Про встановлення розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва ( нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) об'єктів, що здійснюються за рахунок коштів бюджету міста Миколаєва", № 13/3 "Про затвердження персонального складу виконавчого комітету Миколаївської міської ради", від 23.12.2016 року № 13/26 "Про міський бюджет міста Миколаєва на 2017 рік". При цьому, в діях міського голови, який підписав рішення, яке не відповідає прийнятому на сесії, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, та відкрито кримінальне провадження № 42017151030000024.
		- При видачі розпорядження від 23.01.2017 року про звільнення з роботи директора КП "Миколаївкомунтранс", міським головою порушені вимоги ч.3 ст.21, п.8 ст.36 КЗпП України, що підтверджується рішенням суду від 25.04.2017 року.
		Оскільки в діях міського голови мають місце порушення закону України "Про службу в органах самоврядування" (ст.ст.4,11,14,20), то це є порушенням присяги в частині неухильного дотримання Конституції та законів України, а тому на підставі вимог ч.3ст.42,ч.3ст.79 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", пропонується достроково припинити повноваження ОСОБА_1.( дата прийняття та реєстрації даної записки відсутня, додатки теж не вказані).
		05.07.2017 року, посилаючись на вимоги ч.3 ст.23 Регламенту Миколаївської міської ради, ОСОБА_7 пропонує секретарю Миколаївської міської ради винести на розгляд сесії міської ради проект рішення про дострокове припинення повноважень міського голови (реєстровий номер 2246), та вказує у додатках проект рішення на 1 аркуші, пояснювальну записку до проекту рішення на 9 аркушах, документи, що стали підставою для підготовки та винесення проекту на 47 аркушах, витяг з протоколу засідання постійної комісії на 1 аркуші, аркуш погодження проекту рішення на 1 аркуші.
		07.07.2017 року ОСОБА_7 звернувся до секретаря Миколаївської міської ради, у якому пропонує їй та апарату ознайомитися із запропонованим проектом рішення протягом 07.07.2017 року та відповідно до рекомендацій постійної комісії зареєструвати подання та розмістити відповідну інформацію на сайті Миколаївської міської ради.
		У разі неможливості його розгляду та реєстрації протягом 07.07.2017 року повернути всі документи разом із проектом рішення. 
		За № s-gs-053 на сайті Миколаївської ради міститься проект рішення про дострокове припинення повноважень міського голови, який надрукований не на номерному бланку, та має позначку внизу: секретар міської ради.
		Проект рішення викладений так:
		s-gs-053
		Про дострокове припинення
		повноважень міського голови
		Керуючись ст.ст. 42, 50, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи визнаний судом факт порушення Миколаївським міським головою ОСОБА_1 ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України, а також наявність в діях Миколаївського міського голови ОСОБА_1 ознак порушень ч.2 ст.19, ст.43, ст. 1291 Конституції України; ч. 3 ст. 21, п. 8 ст.36, ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України; ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; ст.ст. 366, 382 Кримінального кодексу України; ч. 10 ст. 46, ч. 5 ст. 47, ч. 4 ст. 59, ч. 1 ст. 59-1 Закону Украі?ни «Про місцеве самоврядування в Украі?ні»; ч. 2 ст. 28 Закону Украі?ни «Про статус депутатів місцевих рад»; п.п. 2,3 ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 35 Закону Украі?ни «Про запобігання корупції»; ч. 3 ст. 15 Закону Украі?ни «Про доступ до публічної інформації в Україні»; ст. 34 Закону Украі?ни «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; ст.ст. 4, 11 Закону Украі?ни «Про службу в органах місцевого самоврядування», міська рада
		                                    В и р і ш и л а:
		1. Припинити достроково повноваження міського голови ОСОБА_1.
		2. Звільнити ОСОБА_1 із займаної посади відповідно до законодавства України.
		3. Вивести ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Миколаївської міської ради VII скликання.
		4. Доручити секретарю міської ради ОСОБА_18 здійснювати повноваження Миколаївського міського голови з моменту дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 і до початку повноважень міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до законодавства України.
		5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на секретаря міської ради ОСОБА_18 та постійну комісію міської ради з питань прав людини, законності, гласності, антикорупційної політики, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики (ОСОБА_11).
		Секретар міської ради                             ОСОБА_18
		До проекту рішення ( без дати ) надані зауваження директора юридичного департаменту, наступного змісту.
		При видачі міським головою розпоряджень впливали висновки управління з використання та розвитку комунальної власності. Окрім того, рішення суду від 16.01.2017 року виконано шляхом видачі міським головою розпорядження про поновлення на посаді. 13 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження щодо перегляду рішення суду, та результатів розгляду справи немає.
		Рішення міської ради не скасовані, а за такого, є правомірними. Окрім того, рішення ради приймається на пленарному засіданні після обговорення депутатами та поіменного голосування і є колегіальним рішенням.
		До проекту рішення наданий також аркуш погодження, в яких є зауваження секретаря міської ради, голови постійної комісії, першого заступника голови міської ради. заступника міського голови, директора департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради; підпис ОСОБА_19, який надав зауваження за начальника управління апарату,директора юридичного департаменту, та підпис без заперечень завідувача сектору з протокольної роботи та архівної справи загального відділу департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Миколаївської міської ради.
		Окремі зауваження до проекту рішення секретаря міської ради ( без дати ) зареєстровані 09.10.2017 року, де вона вказує, що нею при підготовці, розгляді та прийнятті проекту рішення про дострокове припинення повноважень міського голови було вказано на вчинення заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, відповідно до норм чинного законодавства та положень Регламенту.
		 28.08.2017 року зареєстровано канцелярією Миколаївського міськвиконкому звернення до секретаря міської ради ОСОБА_7 про доповнення до пояснювальної записки до проекту рішення, в якому депутат повідомляє про додаткову інформацію щодо проекту рішення, про що просить повідомити депутатів Миколаївської міської ради та вказав у додатках про 7 аркушів доповнень до пояснювальної записки.
		     Рішенням № 24/1 від 13.09.2017 року внесені зміни та доповнення до Регламенту.
		 Так, ст. 23 доповнена ч.5 у відповідності до якої «Проект рішення подається до управління апарату Ради в друкованій формі на паперових носіях в оригіналі та його копії. Непрошитий примірник оригіналу проекту рішення з доданими до нього документами після прийняття рішення оформлюється як прийняте рішення, підписується головуючим на пленарному засіданні та направляється на зберігання до сектору з протокольної роботи та архівної справи загального відділу департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Ради. Копія прошитого примірника проекту рішення, до якого додаються лише додатки та документи, на які є посилання в тексті проекту рішення,аркуш погодження,пояснювальна записка, зауваження/пропозиції/окрема думка, зберігається в управлінні апарату Ради протягом скликання Ради, яка прийняла таке рішення. Копія проекту рішення з доданими до нього документами повинна буди підписана розробником відповідного проекту рішення на зворотному боці кожного аркуша»;
		       Частина 10 ст. 23 викладена  в наступній  редакції: до аркуша погодження виконавцем обов'язково включаються: секретар Ради; голова профільної постійної комісії Ради; заступник міського голови, до компетенції якого належить дане питання; начальник управління апарату Ради; керівник виконавчого органу Ради чи інші посадові особи, до компетенції яких належить дане питання; директор юридичного департаменту Ради та юрист виконавчого органу Ради, до компетенції якого належить дане питання; начальник відділу інформації та правового контролю управління апарату Ради; заступник начальника - завідувач сектору з протокольної роботи та архівної справи загального відділу департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Ради»;
		- у ч. 26 ст. 28 слова «з обов'язковим розглядом проекту рішення на засіданні профільної постійної комісії Ради» виключити;
		- абз. перший ч. 1 ст. 34 викласти в такій редакції: рішення Ради, прийняте без змін і доповнень, підписується головуючим на засіданні Ради»;
		- абз. шостий ч. 1 ст. 34 виключити;
		- у тексті Регламенту Миколаївської міської ради VII скликання слова «апарат Ради» замінити словами «управління апарату Ради» відповідно.
		       При цьому, як вбачається, зміни до Регламенту щодо механізму дострокового припинення повноважень міського голови не внесені.
		Витяг із протоколу № 39 від 04.10.2017 року містить дані про розгляд комісією звернення депутата ОСОБА_7 щодо подальшої реєстрації подання про дострокове припинення повноважень міського голови та листа секретаря міської ради щодо повернення проекту рішення про дострокове припинення повноважень міського голови на доопрацювання.
		Рекомендовано: протокол № 35 від 16.06.2017 року.
		За п.4.2.1- звернення депутата ОСОБА_7 № 168-17 від 17.08.2017 щодо включення до порядку денного засідання постійної комісії розгляд проекту рішення "Про дострокове припинення повноважень міського голови" (матеріали надіслані в електронному варіанті 23.08.2017 року).
		Рекомендовано: 19.09.2017 протокол № 38: інформацію (доповнення до пояснювальної записки до проекту рішення Миколаївської міської ради «Про дострокове припинення повноважень міського голови» депутата ОСОБА_7 взяти до відома; продовжити консультацію та обговорення даної інформації у фракціях Миколаївської міської ради (представники яких присутні на засіданні комісії) для надання результатів попереднього розгляду цього питання; продовжити розгляд даного питання на наступному засіданні постійної комісії.
		На засіданні комісії слухали депутата міської ради ОСОБА_7 та заступника директора юридичного департаменту ОСОБА_8, який зазначив, що депутат місцевої Ради не може бути ініціатором проекту рішення про дострокове припинення повноважень міського голови, а має право вносити питання про висловлення недовіри міському голові. Окрім того, зазначив, що Регламент не передбачає таку процедуру, як дострокове припинення повноважень міського голови.
		Депутат ОСОБА_12 зазначила, що на комісії неможливо провести голосування даного проекту рішення, в зв'язку з тим, що голосування повинно бути таємним.
		В обговоренні питання брали участь члени комісії. Рекомендовано: матеріали та інформацію по даному питанню прийняти до відома. Проект рішення винести на розгляд сесії Миколаївської міської ради VII скликання.
		05.10.2017 року на 27-й позачерговій сесії Миколаївської міської ради до порядку денного включено питання про звіт міського голови.
		ОСОБА_7 внесена пропозиція про включення до порядку денного питання про дострокове припинення повноважень міського голови.
		На сесії із загальної кількості депутатів міської ради (54) було присутніми 45. Засідання сесії проводив міський голова.
		За включення до порядку денного даного питання проголосувало 40 депутатів ( 4 проти, не голосував 1).
		Розгляд питання про дострокове припинення повноважень міського голови проводився з доповіді депутата ОСОБА_7, який підтримав викладене ним у пояснювальній записці та доповненнях до неї.
		На сесії виступив депутат ОСОБА_16, який вніс пропозиції до вказаного проекту рішення в частині його редакції та доповнення про доручення секретарю міської ради підписати дане рішення. 
		Представник юридичного департаменту в особі заступника директора департаменту звернув увагу депутатів на те, що розробник проекту вказує на порушення, які є фактично його припущеннями. Надати пояснення щодо додатків до пояснювальної записки не представляється можливим, в зв'язку з тим, що вона не була предметом дослідження юридичним департаментом.
		Окрім того, ОСОБА_8 вказав на те, що надані рекомендації постійної комісії не відповідають Положенню про постійні комісії. На засіданні комісії фактично не досліджувались рішення судів.
		Депутат ОСОБА_9 звернув увагу депутатів на те, що проект рішення є абсурдним, оскільки рішення приймались депутатами, а відповідальність за прийняті рішення сесія покладає лише на міського голову.
		На сесії головуючим та секретарем міської ради було заявлено про конфлікт інтересів.
		Рішення депутатами щодо виду таємного голосування не приймалось.
		Статтею 27 Регламенту Миколаївської ради VII скликання передбачений порядок роботи пленарного засідання до 18 години. Рішення про продовження пленарного засідання приймається більшістю голосів депутатів.
		На сесії 05 жовтня проголосовано про продовження роботи пленарного засідання до 21 години.
		Голова лічильної комісії ОСОБА_20 пояснив депутатам, що бюлетень виданий по проекту рішення про дострокове припинення повноважень міського голови, яке також передбачає дострокове припинення повноважень міського голови.
		Голова лічильної комісії оголосив протокол №4 засідання лічильної комісії, за яким 43 депутати отримали бюлетені, взяло участь у голосуванні 42, за проект рішення проголосувало 42 депутати. 
		Рішенням позачергової сесії № 27/2 від 05.10.2017 року про дострокове припинення повноважень міського голови, керуючись ст.ст. 42, 50, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи визнані судами факти порушень Миколаївським міським головою ОСОБА_1: ч. 3 ст. 21, п. 8 ст. 36, ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України; ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; ч. 1 ст. 15, ст. 19, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», а також наявність в діях Миколаївського міського голови ОСОБА_1 ознак порушень ч. 2 ст. 19, ст. 43, ст. 1291 Конституції України; ч. 3 ст. 7 Кодексу законів про працю України; ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; ст.ст. 172, 366, 382 Кримінального кодексу України; ч. 10 ст. 46, ч. 5 ст. 47, ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; ч. 2 ст. 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»; п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції»; ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації в Україні»; ст. 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; ст.ст. 4, 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», міська рада: вирішила: 1. Припинити достроково повноваження міського голови ОСОБА_1. 2. Звільнити ОСОБА_1 із займаної посади відповідно до законодавства України. 3. Вивести ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Миколаївської міської ради VII скликання. 4. Доручити секретарю Миколаївської міської ради ОСОБА_18 здійснювати повноваження Миколаївського міського голови з моменту дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 і до початку повноважень міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до законодавства України.5. Доручити секретарю Миколаївської міської ради ОСОБА_18 підписати рішення Миколаївської міської ради "Про дострокове припинення повноважень міського голови". 6. Контроль за виконанням даного рішення покласти на секретаря Миколаївської міської ради ОСОБА_18 та постійну комісію міської ради з питань прав людини, законності, гласності, антикорупційної політики, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики (ОСОБА_11).Рішення підписано секретарем міської ради ОСОБА_18
		Виписане судом підтверджено дослідженим відеозаписом, дослідженими матеріалами справи, та поясненнями свідків.
		За приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
		За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		У відповідності ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
		Згідно ч.ч. 4, 5, 7 ст. 246 КАС України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорювані права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу. 
		У резолютивній частині рішення зазначаються: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
		Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). 
		Згідно ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія права та закону не застосовується для визначення підстав, меж, повноважень та способу дій органу державної влади та місцевого самоврядування.
		Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а також Регламентом міської ради VII скликання, Положенням про постійні комісії Миколаївської міської ради VII скликання, Статутом територіальної громади міста Миколаєва, Положенням про громадські слухання, Конституцією України, ЗУ «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації в Україні».
		Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року була ратифікована Законом України № 475\97-ВР від 17.07.1997, та відповідно до ст.9 Конституції є частиною національного законодавства.
		Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України, ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.
		Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, при здійсненні правосуддя, принцип верховенства права охоплює правові відносини між людиною і державою на засадах визнання людини вищою соціальною цінністю, а процедурний аспект базується на вимогах відповідності правотворчої та правозастосовної практики певним стандартам: ясності та несуперечності закону; однакового застосування закону.
		У відомому звіті Венеціанської комісії 2011 року на підставі аналізу правових систем європейських держав у пошуках спільних елементів, характерних як для «верховенства права», так і для «правової держави», пропонується щонайменше 6 необхідних елементів, яких необхідно дотримуватися не лише формально, але й по суті. Ними є: 1) законність, включно з прозорим, підзвітним і демократичним процесом прийняття законів; 2) правова визначеність; 3) заборона довільності у прийнятті рішень; 4) доступ до правосуддя, що здійснюється незалежним і безстороннім судом, включно з можливістю оскаржити в суді ; 5) повага до прав людини; 6) недискримінація і рівність перед законом.
		Принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи основоположні свободи.
		ЄСПЛ зазначив, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права 
		У вже згаданому звіті Венеціанської комісії наголошується, що правова визначеність вимагає, щоб правові норми були зрозумілими і точними та мали на меті гарантування, що ситуації і правовідносини будуть передбачуваними. 
		Законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У законності сконцентрована виражена властивість права щодо протистояння сваволі в процесі впорядкування суспільних відносин. У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу; це явище у повному обсязі може існувати тільки за демократичних правових режимів, які здатні забезпечити прийняти закони, адекватні сутності права.
		Концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. ЄСПЛ розглядав законність стосовно права на свободу та особисту недоторканність, зазначивши, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.
		У справі «Воронцов проти України» (заява № 20372/11 Рішення Європейського Суду від 11.07.2013 року), зазначено, що саме законодавство повинно бути сформульованим з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону, та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався не складним для розуміння та застосування,а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню. 
		Принцип рівності перед законом і судом є проявом загального принципу рівності, який у різних системах права - міжнародно-правовій і національній (внутрішньодержавній) - зважаючи на особливості суб'єктного складу і характер відносин, виражається в таких особливих проявах, як принцип суверенної рівності у міжнародному праві та принцип рівності однойменних суб'єктів (громадян, юридичних осіб) у внутрішньодержавному праві. Принцип юридичної рівності в найзагальнішому сенсі означає, що до однойменних суб'єктів не можуть застосовуватися будь-які розрізнення, винятки, обмеження чи переваги з огляду на певні їхні властивості. Юридичне розуміння передбачає рівність у правах, у процедурах, стартових можливостях, правилах гри, на відміну від економічної рівності, що вимагає рівності на фініші.
		ЄСПЛ роз'яснює, що принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
		Для того, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції міг бути застосований у його цивільній частині, необхідна наявність спору щодо «права» як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві. Повинно йтися про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування. Крім цього, предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру.
		Механізм дострокового припинення повноважень міського голови нормами національного законодавства не урегульований. Регламентом Миколаївської міської ради це питання також не затверджено.
		Правовою підставою для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є порушення порядку, процедури або нормативно-правових актів при їх прийнятті.
		Відповідно до ч.10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, визнаються незаконними в судовому порядку.
		Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Відповідно до закону, місцеве самоврядування - це гарантована державою реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність обраних органів та посадових осіб вирішувати справи місцевого значення в межах визначених Конституцією і законами України.
		Діяльність місцевої ради не повинна створювати перешкод для здійснення безпосередньо управління містом громадянами шляхом використання таких інструментів як громадські слухання,місцева ініціатива, збори громадян, референдум, електронна петиція. (ст.1, 5).
		Місцеве самоврядування - це система органів, принципів і підходів.
		Представницькі органи місцевого самоврядування, міський голова, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку та у межах, визначених цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначається Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. (ст. 10 Закону).
		Для нормативного запровадження простих механізмів, що сприятимуть конкурентному функціонуванню гілок місцевої влади потрібно лише рішення депутатів місцевої ради. У подальшому має бути контроль з боку територіальної громади.
		Ключовими документами в цій частині є Статут територіальної громади і Регламент місцевої Ради.
		Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 8 Статуту територіальної громади міста Миколаєва жителі міста Миколаєва, органи місцевого самоврядування і державної влади, які діють на території міста Миколаєва в межах своєї компетенції, співпрацюють між собою з метою спільного вирішення питань для забезпечення необхідного життєвого рівня жителів міста та розвитку міста Миколаєва.  
		Згідно ч. 5 ст. 9.4 Статуту, колективні звернення жителів міста Миколаєва можуть мати на меті порушення питання про недовіру посадовій особі органу місцевого самоврядування.
		Члени територіальної громади мають право бути присутніми на відкритих засіданнях Миколаївської міської ради, на яких обговорюються питання загальноміського значення або які стосуються їх особисто. Особи, які виявили бажання бути присутніми на сесії міської ради, не пізніш як за день до її відкриття повинні подати відповідну заяву на ім'я секретаря міської ради. 
		За приписами ч. 2 ст. 29 Статуту територіальної громади міста Миколаєва жителі міста Миколаєва Територіальна громада міста Миколаєва у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб міського самоврядування територіальними громадами визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.
		Згідно п.п. 3.1. 3.2 Положення, метою громадських слухань є захист прав, реалізація свобод та законних інтересів членів міської громади через їх безпосередню участь та участь їх інститутів у прийнятті управлінських рішень, які стосуються  міської громади. Завданнями громадських слухань є забезпечення безпосередньої участі мешканців міста в прийнятті управлінських рішень, які стосуються міської громади.
		При існуванні збалансованої системи стримування і противаг з`являється можливість розвитку найкращих ідей, врахування позиції громади і реального контролю за управлінськими рішеннями. Саме в таких умовах найбільша вірогідність ухвалення справедливих і ефективних рішень.
		В даному випадку, вирішуючи питання про дострокове припинення повноважень міського голови , ні депутат, який ініціював це питання, ні постійна комісія, територіальну громаду до участі не залучала, громадських слухань не проводила.
		Повноваження міського голови визначені статтею 12 Закону, який передбачає, що міський голова є головною посадовою особою територіальної громади, обирається відповідною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування і здійснює свої повноваження на постійній основі. Міський голова очолює виконавчий комітет, головує на її засіданнях. На міського голову поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
		Статтею 37 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад" передбачена можливість відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою в разі порушення депутатом положень Конституції та законів України, що встановлено судом.
		При цьому, стаття 48 вказаного закону передбачає гарантії прав депутата при розгляді цього питання, та зокрема, передбачають, що депутат має право бути присутнім під час розгляду звернення щодо його відкликання та прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання.
		Депутат має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях, а також використовувати для роз'яснення своєї позиції і засоби масової інформації.
		Виписане свідчить про знехтування відповідачем даних вимог закону при вирішенні питання про дострокове припинення повноважень міському голові, та допустив звуження прав позивача, що є неприпустимим. 
		Депутат також має право звернутись до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання. 
		Чинний закон визначає міського голову як посадову особу, яка очолює не тільки виконавчий комітет, а й всю систему виконавчих органів влади, керівники яких несуть перед головою персональну відповідальність, що узгоджується з ч.2ст.141 Конституції України.
		Принцип колегіальності в організації та діяльності місцевого самоврядування зумовлює відповідну природу органів місцевого самоврядування - рад, що безпосередньо випливає з Конституції України (ч.3 ст.140, ч.1 ст.141 ).
		За приписами ст.24 Закону, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
		Повноваження міського голови, у відповідності до вимог ст. 42 закону, починаються з моменту складення ним присяги на пленарному засіданні, на якому виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії ради. обраної на наступних чергових виборах.
		Міський голова забезпечує здійснення в межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади, додержання Конституції, Законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури секретаря ради; про кількісний і персональний склад виконавчого комітету, структури виконавчих органів ради, апарату, їх штатів; здійснює керівництво апаратом, скликає сесії ради,вносить пропозиції та формує порядок денний сесії і головує на пленарних засіданнях; забезпечує підготовку проектів програм і т.д.;здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами. Видає розпорядження у межах своєї компетенції.
		Розпорядження голови є актами індивідуальної дії, та стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Процедура підготовки проектів розпоряджень законом не визначена. У практичній діяльності існують різні підходи.
		Проект розпорядження, як правило, готують керівники виконавчих органів, що безпосередньо організовують певну подію. Загалом, основний текст майбутнього розпорядження визначають керівники виконавчих органів. При цьому, міський голова позбавлений повноважень видавати розпорядження, що є нормативно-правовими актами.
		При здійсненні наданих повноважень, міський голова є підзвітним та підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою,відповідальним перед відповідною Радою.
		Аналізуючи викладене, можна прийти до висновку, що перед оцінкою законності виданого розпорядження необхідно вивчити всі матеріали та встановити коло осіб, які ініціювали його видання, та готували матеріали та доповісти раді та громаді. 
		Окрім того, розробником проекту рішення, пояснювальними записками, протоколами засідань постійних комісій не вказано, в чому заключаються порушення та чим підтверджуються відповідно, порушення норм Конституції, законів України, норм КК України та адміністративного судочинства міським головою при прийнятті колегіальних рішень Радою.
		До складу ради входять депутати, що обрані на відповідних місцевих виборах.
		Міська рада проводить свою роботу сесійно, які складаються з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал.
		Сесія проводиться відкрито і гласно. Скликання чергової і позачергової сесії, призначення пленарних засідань, підготовки і розгляду питань, прийняття рішень про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються Регламентом Ради.
		Початок нормотворчого процесу в раді починається із внесення проекту рішень.
		Пропозиції щодо питань на розгляд  ради можуть вноситися міським головою, постійними комісіями, депутатами, тощо.
		Статтею 18 вказаного вище Закону передбачено, що депутат місцевої ради зобов'язаний: додержуватися  Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів; брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень; виконувати доручення ради,  її  органів,  сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень. 
		У відповідності до ст. 19 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"  депутат місцевої ради користується правом пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити пропозиції і зауваження до  порядку  денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю; вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування.
		За приписами 23 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" пропозиції і зауваження, висловлені депутатами місцевої ради на сесіях ради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються радою або за її дорученням постійними комісіями ради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним  органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатів місцевої ради, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також відповідну раду. Рада  та  її виконавчі органи забезпечують виконання пропозицій і зауважень депутатів місцевої ради, схвалених радою, інформують  депутатів про реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними на сесіях рад. 
		Проект рішення - це визначена радою (фактично або юридично) загальна форма. Регламенти Рад описують обов'язкові вимоги, яким має відповідати проект рішення.
		Рада приймає акти у формі рішень.
		Статтею 26 ч.1 п.10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", передбачено, що виключно на пленарних засіданнях вирішується питання про недовіру міському голові, прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, передбаченому законом, прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених цим законом.
		За статтею 79 ч.2 даного закону, повноваження міського голови можуть бути достроково припиненими, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
		Ці повноваження у відповідності до ч.3, можуть бути достроково припинені за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради,прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
		Повноваження міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з дня прийняття відповідною радою рішення.
		У відповідності до Регламенту Миколаївської міської ради VII скликання, позачергова сесія із зазначених питань, які передбачається внести на розгляд ради, скликається міським головою за необхідністю. Сесія із зазначенням проекту порядку денного повинна бути скликана міським головою за письмовою пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради. Міський голова протягом трьох робочих днів з дня отримання письмової пропозиції повинен визначити дату проведення позачергової сесії( ст.9).
		Згідно п.п. 2, 3, 5 ст. 3 вказаного Регламенту, у випадку прийняття законодавчих актів, внаслідок чого виникає невідповідність окремих положень Регламенту нормам законодавства, застосуванню підлягають норми чинного законодавства.  Контроль за дотриманням Регламенту покладається на міського голову, секретаря Ради та постійну профільну комісію Ради, до повноважень якої входять питання Регламенту. Регламент змінюється та доповнюється Радою більшістю голосів від загального складу ради за умови попереднього погодження профільною постійною комісією Ради, до повноважень якої належать питання Регламенту.  Будь-яка зміна цього Регламенту стає постійною нормою і вноситься до основного тексту.
		За статтею 10, рішення про скликання позачергової сесії доводиться до відома депутатів і населення не пізніше 10 днів до сесії, а у виняткових випадках-не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
		Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситись міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом та загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням ЗУ "Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		З метою дотримання вимог ст.15 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" проекти рішень ради підлягають оприлюдненню не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду на черговій сесії ради. 
		Вказані проекти рішень підлягають обов'язковому розміщенню на офіційному веб-сайті ради, а також можуть публікуватися у друкованих засобах масової інформації.
		Пропозиції до порядку денного із зазначенням доповідача, проектом рішення та іншими матеріалами, що планується винести на розгляд ради, подаються до апарату ради в друкованій та електронній формі не пізніше як за 30 днів до їх розгляду на пленарному засіданні, крім випадків термінового розгляду питань.
		Відповідно до ч.11 ст.59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню. Проекти актів органів самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому ЗУ "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайної ситуації та інших невідкладних ситуацій у випадках,передбачених законом, коли такі проекти оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		За роз'ясненнями комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформації № 04-33/19-330 визначено, що з урахуванням надзвичайного стану та ситуацій природного техногенного або іншого стану, з урахуванням суспільної необхідності, завчасне не опублікування проектів рішень органів самоврядування не може розглядатися як правопорушення відповідно до положень чинного законодавства.
		При цьому, згідно п. 24 ст.2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або на водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
		Відповідач не довів, що термінове прийняття вказаного рішення пов'язане із суспільною необхідністю
		Окрім того, повістка дня не містить даних про термінове засідання.
		Стаття 7 Регламенту передбачає реквізити проекту рішення, який планується винести на розгляд ради.
		Перший аркуш проекту рішення повинен бути надрукований на номерному бланку рішення Миколаївської міської ради. У лівому верхньому куті зазначається файл проекту рішення, вгорі з лівого боку першого аркуша проекту рішення ради зазначається його назва, нижче-текст рішення ради, у кінці зазначається міський голова, який підписує рішення, в інших випадках - секретар ради або депутат.
		Текст проекту рішення складається з мотивуючої, в якій міститься посилання на закон, інший акт або документ, обставини, якими викликана необхідність прийняття цього рішення; вирішальної,- в якій конкретно і чітко формулюються заходи рішення, визначаються виконавці поставленого завдання, а також термін виконання рішення; заключної - в якій зазначається назва постійної комісії, заступник міського голови,до компетенції якого входить дане питання або інша посадова особа, на яку покладається контроль за виконанням рішення.(п.8 ст.23 Регламенту ).
		Наданий та затверджений текст рішення не відповідає вимогам затвердженого Радою Регламенту.
		До проекту рішення додаються пояснювальна записка, що готується розробником проекту, форма та зміст якої затверджується постійною комісією,документи, що стали підставою для підготовки та винесення проекту рішення, передбачені текстом додатки, витяг з протоколу постійної комісії з рекомендаціями та висновками, аркуш погодження проекту рішення, інші необхідні документи.
		У пояснювальній записці обґрунтовується суть рішення, необхідність його прийняття, наслідки від прийняття та механізм його виконання.
		Існування пояснювальних записок є корисним для громади, оскільки з тексту проекту рішення важко зрозуміти наміри влади.
		Однак, надані суду тексти пояснювальних записок є формальними, немотивованими та неінформативними.
		У разі наявності у осіб, що підписують аркуш погодження зауважень та пропозицій, робиться запис у графі «примітки» та додається викладена у письмовому вигляді окрема думка, пропозиція чи зауваження, які долучаються до матеріалів проекту рішення. У такому випадку керівник виконавчого органу ради повинен забезпечити його обговорення із зацікавленими органами та посадовими особами з метою пошуку взаємоприйнятного рішення. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту та їх урахування, доповідач інформує депутатів ради на засіданнях постійних комісій ради або на сесії ради.
		Проекти рішень та інші матеріали, що плануються до розгляду на засіданні ради надсилаються апаратом ради не пізніше ніж за сім днів до дня проведення засідання ради на електронну пошту депутата.
		Статтею 10 п. 23 Регламенту передбачено, що керівник виконавчого органу Ради, який є відповідальним за його підготовку, повинен забезпечити його обговорення із зацікавленими органами та посадовими особами з метою пошуку взаємоприйнятого рішення. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, визначення його остаточного варіанту покладається на розробника проекту рішення. Про все це доповідач інформує депутатів Ради на засіданнях постійної комісії або на сесії ради. 
		За п.11 даної статті Регламенту, підписи редактора та розробника проекту рішення проставляються на зворотньому боці кожного аркуша примірника проекту рішення Ради.
		Дані статті Регламенту не змінені відповідачем при прийнятті доповнень до Регламенту рішенням від 13.09.2017 року № 24/1.
		Як вбачається із наданих письмових доказів та відеозапису, дані вимоги Регламенту при прийнятті рішення також не виконані.
		Формування проекту порядку денного пленарного засідання передбачено статтею 24 Регламенту.
		Проект порядку денного готується апаратом ради і повинен бути готовим не пізніше як за 14 днів до пленарного засідання.
		Питання, які вносяться «додатково». «нагально», «з голосу» вносяться на самому початку пленарного засідання.
		Зрозуміло, що такі проекти рішень не були належним чином оприлюднені та не проходили повноцінного обговорення. На думку суду, громадськість має вимагати припинення таких дій, а кожне з ухвалених у такий спосіб рішень повинно бути прискіпливо перевірено та досліджено (хто є автором, чому порушено процедуру, в чому нагальність, кому воно вигідне, тощо ).
		Пленарні засідання відкриває і веде міський голова, а у випадках передбачених Регламентом секретар або депутат ради.
		Під час обговорення питань порядку денного головуючий надає слово депутатам, які бажають виступити з місця, за умови запису депутата в чергу на виступ. Список депутатів, які бажають виступити, обов'язково оголошується головуючим на пленарному засіданні.
		Пунктом 13 статті 28 Регламенту передбачено, що голосування проекту рішення Ради включає в себе: прийняття проекту рішення в цілому у разі відсутності зауважень, пропозицій та поправок, крім редакційних поправок: прийняття проекту рішення за основу для голосування зауважень, пропозицій та поправок, внесених депутатами на пленарному засіданні Ради під час обговорення проекту рішення; голосування і прийняття або відхилення зауважень, пропозицій та поправок, внесених депутатами на засіданні Ради; прийняття проекту в цілому з урахуванням прийнятих зауважень, пропозицій та поправок; відхилення проекту рішення.
		Надана стенограма позачергової сесії та відеозапис свідчать про порушення даної процедури під час пленарного засідання.
		За статтею 29, голосування на пленарному засіданні може бути відкритим, поіменним та таємним, із застосуванням електронної системи або без неї. При застосуванні таємного голосування без електронної системи - шляхом подачі бюлетеней. Форма таємного голосування визначається рішенням ради, прийнятим більшістю голосів.
		При проведенні таємного голосування за допомогою бюлетенем діє лічильна комісія.
		За статтею 34 Регламенту, рішення Ради, прийняте без змін та доповнень, підписується головуючим на засіданнях ради, а додатки - секретар ради.
		За такого, Регламент не передбачає можливості підписання рішення Ради при головуванні на засіданні головою міської ради - секретарем.     
		Про скликання сесії міський голови видає розпорядження, яке оприлюднюється,після чого відбуваються засідання постійних комісій, на яких попередньо розглядаються проекти рішень.
		Згідно Положення про постійні комісії Миколаївської міської ради VII скликання, вони є постійно діючими органами Миколаївської ради,які обираються з числа депутатів на термін дії ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
		У своїй діяльності комісії керуються Конституцією України, ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", Статутом територіальної громади м. Миколаєва, та Положенням про постійні комісії.
		Інформація про поточну діяльність постійних комісій, прийняті їм рекомендації та висновки розміщуються на офіційному веб-сайті ради та в інших засобах масової інформації.
		Статтею 9 вказаного Положення передбачено, що постійні комісії з питань прав людини, законності, гласності, антикорупційної політики, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики, готує висновки та рекомендації з питань дострокового припинення повноважень міського голови, депутатів ради у відповідності до чинного законодавства.
		Постійні комісії мають право вносити пропозиції щодо включення питань до порядку денного сесії ради, вимагати обов'язкового розгляду керівниками органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування рекомендацій постійних комісій та отримання інформації, про результати розгляду та вжиті заходи в установлений термін, запрошувати посадових осіб на засідання постійних комісій при розгляді відповідних питань, інформувати у засобах інформації про діяльність постійних комісій, отримувати та вивчати та досліджувати інформацію з питань, що належать до функціональної спрямованості постійної комісії (ст.10)
		Формами комісії є засідання, які є відкритими. Засідання комісії проводяться відповідно до затвердженого плану роботи, затвердженого Радою, за дорученням ради або з власної ініціативи, та проводяться відкрито і гласно.( ст.19).
		За п.5 даної статті, постійні комісії повинні повідомити апарат Ради про дату, місце проведення засідання та перелік питань, що виносяться для обговорення, не пізніше ніж за тиждень до його початку для здійснення організаційних заходів з підготовки проведення засідання. Якщо постійна комісія проводить засідання щотижня, то перелік питань, які вносяться на обговорення, надаються апарату Ради не пізніше ніж за два дні.
		Згідно приписів Положення, передбачених ст.21 п.п.3,4, для розгляду на засіданнях питань, віднесених до їх компетенції, можуть бути запрошені автори та ініціатори внесених проектів рішень, консультанти і експерти, фахівці-практики та інші особи. Постійні комісії зобов'язані не пізніше як за три дні до дня проведення засідання повідомити керівників органів державної влади. виконавчих органів міської ради інших осіб, а також авторів проектів рішень про час і місце засідання та перелік питань, що розглядатимуться на ній.
		Стаття 23 Положення містить вимоги щодо висновків та рекомендацій постійних комісій.
		Так, у висновку постійної комісії повинна бути обов'язково зазначено обґрунтування висновків, загальна характеристика проблеми. Висновки те рекомендації постійної комісії доводяться до відома Ради або органів, зазначених у висновку, не пізніше ніж за три дні до їхнього прийняття.
		Рекомендації постійних комісій повинні містити в собі проблему, з якої прийнято рекомендацію, органи чи посадові особи , яким вона адресована, аналіз пропозиції, терміни розгляду пропозиції. Висновки та рекомендації постійних комісій складаються із описової, мотивувальної та резолютивної частини. У описовій частині зазначаються за чиїм дорученням або ініціативою було розглянуто питання. У мотивувальній - обґрунтування і мотиви прийнятого висновку, у резолютивній - позицію постійної комісії щодо включення до порядку денного пленарного засідання та щодо подальшого прийняття рішення Радою стосовно проекту рішення, 
		У рекомендаціях щодо посадових осіб - положення нормативно-правових актів, які були порушені або неналежно виконані відповідними органами чи посадовими особами із зазначенням фактів, які це підтверджують,формування оцінки роботи посадової особи, заходи, які необхідно здійснити для усунення порушення нормативно-правових актів, пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності за зазначені порушення.
		Положення про комісії також містить вимоги щодо оформлення протоколів засідань постійних комісій.
		Так, зокрема, за ч.2ст.24, у протоколі зазначається номер протоколу, дата, час та місце проведення засідання комісії, порядок денний, розглянуті питання порядку денного, назви документів, розглянутих на засіданні або поширених серед членів постійної комісії, результати голосування та прийняті рішення та рекомендації.
		До протоколу додаються матеріали, що розглядалися під час заслуховування кожного питання і викладена в письмовій формі окрема думка членів, які голосували «проти» або утрималися від голосування.
		Принципами діяльності постійних комісій є законність, гласність,плановість, колективність, вільне обговорення питань та прийняття рекомендацій, висновків.
		Окрім того, рекомендації комісій підлягають обов'язковому розгляду особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
		Надані протоколи, висновки та рекомендації постійної комісії не відповідають вимогам вказаного вище Положенню.
		Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що засідання носило суто формальний характер, відсутнє повноцінне обговорення, вирішення проблеми у спосіб, передбачений законом. Окрім того, протокол підлягає обов'язковому оприлюдненню. За такого, порушена не тільки процедура, але й загальні принципи діяльності комісії.
		При цьому, комісія не визначилась, щодо прийнятої нею рекомендацією щодо внесення змін до Регламенту по механізму застосування ст. 79ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині дострокового припинення повноважень міського голови. Не виконала комісія вимог закону щодо врегулювання конфлікту інтересів, не узагальнила зауважень до проекту рішення, не заслухала міського голову, не залучила фахівців,та представників громади,не дослідила всіх матеріалів, враховуючи наявність заперечень та свій обов'язок щодо їх усунення. 
		У відповідності до ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" мiський голова, секретар, депутат сiльської, селищної, мiської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у мiстi ради бере участь у розглядi, пiдготовцi та прийняттi рiшень вiдповiдною радою за умови самостiйного публiчного оголошення про це пiд час засiдання ради, на якому розглядається вiдповiдне питання. Здiйснення контролю за дотриманням вимог частини першої цiєї статтi, надання зазначеним у нiй особам консультацiй та роз'яснень щодо запобiгання та врегулювання конфлiкту iнтересiв, покладається на постiйну комiсiю, визначену вiдповiдною радою.           
		Для національного терміну конфлікту інтересів характерна наявність трьох об'єктивних компонентів: приватний інтерес; службове повноваження, представницьке повноваження; протиріччя між ними, що впливає на об'єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи. 
		Наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою. 
		        Конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об'єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є об'єктивними та неупередженими і відповідають закону.
		       Статтею 15 Регламенту Ради передбачено, що у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів. Міський голова, секретар Ради, депутат Ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень Ради за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання Ради, на якому розглядається відповідне питання та врегулювання конфлікту інтересів у відповідності до вимог ЗУ "Про запобігання корупції" та іншого антикорупційного законодавства. 
		У відповідності до ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів.
		   Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження державних органів, місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов'язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів службових осіб, діяльність яких вони регулюють.
		      Між тим, як встановлено судом із відеозапису та стенограми, на сесії головуючим та секретарем міської ради було заявлено про конфлікт інтересів.
		    Окрім того, секретарем міської ради надані окремі зауваження до проекту рішення, його підготовці та розгляду щодо наявності конфлікту інтересів.
		     Виписане свідчить про порушення вимог чинного законодавства і при таких обставинах рішення не могло бути прийнятим без попереднього врегулювання конфлікту інтересів. 
		Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України.
		Міська рада мала можливість внести до Регламенту зміни та врегулювати питання щодо механізму застосування дострокового припинення повноважень міського голови.
		При цьому, орган влади немає права застосовувати аналогію права та закону, та має діяти лише у спосіб, передбачений законом та Конституцією.
		У відповідності до ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно ч.ч. 1, 4, 5 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		За приписами ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (ч. 4 ст. 143 Конституції).
		У відповідно до ст.ст. 144, 145 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
		У рішенні Європейського Суду з прав людини від 24.07.2014 року у справі «Будченко проти України» (Заява № 38677/06) зазначено: Заявник стверджував, що незапровадження відповідного правового механізму реалізації положень відповідного закону України становило втручання у його право, а також порушення  статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Враховуючи положення статей 39-41 даного рішення, можна прийти до висновку,що дострокове припинення повноважень міського голови, проведеного без механізму реалізації відповідного законодавчого положення, це є втручання у право позивача за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Суд вказує, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади має бути законним. Цей принцип означає, що застосовані положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні ( рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП] заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І).
		   Європейський Суд також вважає, що питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду ( рішення у справі «Скордіно проти Італії (№ 1)» (Scordino v. Italy (no. 1) [ВП], заява № 36813/97, пп. 190 та 191, ЄСПЛ 2006-V).
		Виходячи із аналізу ст. 46 вказаного вище рішення Європейського Суду з прав людини, та враховуючи тривалу бездіяльність міської ради щодо не внесення, не прийняття змін, доповнень до Регламенту щодо механізму проведення процедури по достроковому припиненню повноважень міського голови ( при наявності рекомендацій постійної комісії, та враховуючи право органу самоврядування на прийняття такого положення ), суд вважає, що позивач був позбавлений права на безстороннє,добросовісне, розсудливе, з дотриманням принципу рівності перед законом, з запобіганням всім формам дискримінації, пропорційності ( балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод чи інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення), урахування права особи на участь у прийнятті рішення зі всіма обставинами, що мають значення для справи, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та таке рішення поклало на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1Першого протоколу до Конвенції.(«Клаус і ОСОБА_22 проти Грузії» (Klaus and louri Kiladze v. Georgia), заява № 7975/06, п. 76).
		Співставлення обставин справи, доказів, викладених вище,аналізу норм закону, а також те, що орган влади має діяти тільки у спосіб, передбачений законом, та не має права на застосування аналогії права та закону, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого рішення принципу верховенства права, на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, всупереч меті, з якою ці повноваження надані, без належного обґрунтування та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без застосування принципів безсторонності, добросовісності та розсудливості та рівності перед законом; пропорційності- з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілям, на досягнення яких спрямовано це рішення, без урахування права позивача на участь у прийнятті цього рішення : надання пояснень, залучення громади, не довів необхідність негайного вирішення даного питання на позачерговій сесії, та вирішення цього питання з урахуванням своєчасності ( розумного строку), оскільки засідання проводилось до 21 години, не врахував наявність конфлікту інтересів, не врахував заперечень, не проаналізував їх, не дослідив на сесії всіх документів, обговорення носило чисто формальний характер. 
		Викладене узгоджується з діючим законодавством, Конституцією, практикою та рішеннями ЄСПЛ,та ґрунтується на завданнях та основних засадах адміністративного судочинства, передбачених ст.2 КАС України. 
		Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, дискреційні повноваження - це  повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Згідно із п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року  тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції  з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду ( рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V).
		Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світі обставин кожної справи.
		Суд, враховуючи практику ЄСПЛ, так як спосіб, в який органом місцевого самоврядування було розтлумачене та  застосоване  національне законодавство, призводить до наслідків,не сумісних з принципами Конвенції  з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ, але суд не може підміняти своїм рішенням виконання спеціально уповноваженим органом своїх дискреційних повноважень по оцінці суті прийнятого рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови , а  перевірка правомірності рішення ради обмежується процедурними питаннями та  підставами, вказаними вище.
		За такого, суд не входить до оцінки суті прийнятого рішення, і в цій частині вимоги позивача не заслуговують уваги.
		Не заслуговують уваги посилання позивача на порушення процедури голосування в порядку ст. 29 Регламенту, оскільки це спростовано вищевикладеним та оглянутим відеозаписом в судовому засіданні.
		Викладене вище також спростовує заперечення відповідача, що він діяв у спосіб, передбачений законом, оскільки маючи повноваження щодо застосування механізму ст. 79 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", такий спосіб не встановив.
		При цьому, даючи оцінку наданим доказам, суд приходить до висновку, що надані відповідачем письмові докази (документи у підтвердження своїх заперечень) не відповідають процедурі, вказаній у законі щодо форми та змісту навіть у тій частині, процедури, яку застосував відповідач, приймаючи оскаржуване рішення.
		У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
		У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, серед іншого, про: визнання протиправним та нечинним нормативно - правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Способами захисту порушеного права, які передбачені ст. 5 КАС України, є: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його частин, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи може здійснюватись судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
		За такого, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень були порушені права, свободи та інтереси позивача, порушена процедура прийняття рішення, порушені принципи верховенства права,рівності, пропорційності, законності, не запроваджено механізму реалізації положень статті 79 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», порушені вимоги Конституції, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», ЗУ «Про запобігання корупції», регламент Ради VII скликання, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, принципи Конвенції, а за такого,позовні вимоги підлягають задоволенню.( Детально викладено судом вище).
		Оскільки рішення про дострокове припинення повноважень міського голови з дня прийняття відповідного рішення передбачає звільнення з посади, виведення ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Миколаївської міської ради VII скликання, здійснення його повноважень секретарем міської ради, то рішення №27/2 від 05.10.2017 року позачергової сесії про дострокове припинення повноважень міського голови підлягає визнанню протиправним та скасуванню з моменту його прийняття, що є в даному випадку найефективнішим способом захисту порушеного права, та відповідає приписам ст. 5 ч.2 КАС України.
		Відповідно до частин 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у загальному розмірі 1280 грн., що підтверджується квитанціями від 12.10.2017 року за № 26829556 та за № 26829608.
		На виконання вимог ч.ч.1,9 ст.139 КАС України суд вважає, за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача судові витрати у розмірі 704,80 грн.
		Оплачена сума судового збору в сумі 575,20 грн. (в більшому розмірі, ніж встановлено законом), підлягає поверненню позивачу в порядку ст.7 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року.
		Керуючись ст.ст.2,5,6,7,8,9,10, 72-77,79-81,91-94,243-246,295 КАСУкраїни, суд,-
		                                          В И Р І Ш И В :
		Позов - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення 27-ої позачергової сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 05 жовтня 2017 року про дострокове припинення повноважень міського голови з дня його ухвалення в повній частині.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради Код ЄДРПОУ 26565573).
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на протязі 30 днів з дня його проголошення до Одеського Апеляційного адміністративного суду.
		 
		Суддя :                                                                Черенкова Н.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...