Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/6104/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2018.
Дата набрання законної сили: 01.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		1 березня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 463/6104/16-ц
		 
		провадження № 61-365 св 17
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		представники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
		відповідач - державна установа «Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України»,
		представники відповідача: Шкарабан Андрій Васильович, Крикус Віталій Володимирович,
		третя особа - ОСОБА_10,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 червня 2017 року у складі судді Леньо С. І. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 
		2017 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» (далі - ДУ «Львівський обласний лабораторний центр 
		МОЗ України»), третя особа - ОСОБА_10, про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що він у ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» займає посаду заступника директора з впровадження системи контролю якості та згідно наказу від 6 жовтня 2016 року № 177-В призначений заступником голови тендерного комітету установи.
		 
		Під час засідання тендерного комітету, яке відбулось 21 листопада 2016 року, при розгляді питання про закупівлю обладнання він висловив бажання ознайомитись з документами, на підставі яких комітет приймає рішення. Однак, голова тендерного комітету відмовив у наданні такої можливості та заявив, що він повинен голосувати за прийняття рішення і підписати протокол без ознайомлення. Така відмова його обурила, внаслідок чого він відчув погіршення стану здоров'я та був вимушений залишити засідання тендерного комітету. Незважаючи на прийняті заспокійливі ліки, стан здоров'я не покращився, через що не зміг подати витребовувані у нього письмові пояснення, а наступного дня дізнався про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
		 
		Вважав таке стягнення незаконним та необґрунтованим. Негативні наслідки не настали б навіть при умові самовільного залишення ним засідання тендерного комітету. Засідання відбулось, питання порядку денного були розглянуті з прийняттям відповідного рішення, оскільки кворум присутніх був дотриманий.
		 
		Крім того, у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності не вказано нормативного акту, який ним порушено, а при обранні виду дисциплінарного стягнення не було враховано його позитивну попередню трудову діяльність, в процесі якої отримував заохочення за добросовісне виконання трудових обов'язків.
		 
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності 
		від 21 листопада 2016 року № 21-С.
		 
		Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оголошення догани позивачу за самовільне залишення останнім засідання тендерного комітету проведене правомірно, оскільки, з огляду на його статус члена комітету, завданням якого є здійснення контролю шляхом голосування над процедурою закупівлі, такі його дії свідчать про порушення ним трудової дисципліни та нехтування обов'язками, передбаченими Законом України «Про публічні закупівлі». Обов'язку працівника надати пояснення КЗпП України не передбачає, однак в такому випадку, роботодавець також не позбавляється можливості вирішувати питання про застосування заходів дисциплінарного стягнення. Однак, відмову виконати доручення директора від 21 листопада 2016 року, про що зазначено в оскаржуваному наказі як одну з підстав накладення дисциплінарного стягнення не слід ототожнювати з правом працівника не надавати таких пояснень.Самовільне залишення засідання тендерного комітету очевидно є порушенням організації його роботи. Враховуючи персональну відповідальність голови за виконання покладених на комітет функцій, відмова у виконанні доручення директора про необхідність надання письмових пояснень в тому числі є невиконанням розпорядження адміністрації, керівника, тобто порушенням пункту 4.1.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку. Таким чином, наказ про застосування заходу дисциплінарного стягнення відповідає вимогам трудового законодавства, процедура його винесення дотримана, ступінь тяжкості враховано та він достатньою мірою відповідає вжитим заходам дисциплінарного стягнення, строки не порушенні, і тому, оскаржуваний наказ не може бути визнаний незаконним та не підлягає скасуванню.
		 
		Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення районного суду залишено без змін.
		 
		Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що самовільне залишення засідання тендерного комітету ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» під час робочого дня без жодних пояснень на вимогу уповноваженого власником органу є порушенням трудової дисципліни, за що нормами КЗпП України передбачена дисциплінарна відповідальність, зокрема у виді догани. Крім того, при застосуванні вказаного виду дисциплінарного стягнення відповідачем було дотримано встановлений законом порядок його застосування, а наказом від 23 грудня 2016 року № 22-е достроково знято оголошену позивачу догану, тому заявлені позивачем вимоги є безпідставними.
		 
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дали оцінку та не визначились із питанням, якому органу надано повноваження застосовувати дисциплінарні стягнення до позивача. Судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права, зокрема частину першу статті 147-1 КЗпП України. Суди не проаналізували відповідність наказу про застосування дисциплінарного стягнення вимогам щодо його обґрунтованості та не з'ясували, які саме вимоги посадової інструкції порушив позивач.
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У січні 2018 року справа за позовом ОСОБА_4 до ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України»), третя особа - ОСОБА_10, про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності надійшла до Верховного Суду.
		 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		 
		Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
		У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
		 
		Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
		 
		Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		 
		При цьому, згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		 
		Як вбачається із Протоколу № 6 засідання тендерного комітету ДУ «Львівській обласний лабораторний центр МОЗ України», 21 листопада 2016 року на порядку денному вирішувалось питання щодо закупівлі лабораторного обладнання для потреб установи через систему електронних закупівель Prozorro.
		 
		Пунктами 2.12, 2.15 Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ДУ «Львівській обласний лабораторний центр МОЗ України» передбачено, що заступник голови комітету приймає участь у всіх його засіданнях особисто. За порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону, члени комітету відповідають згідно із законом України.
		 
		Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДУ «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідемстанції України», які затверджені наказом виконуючого обов'язки директора установи від 15 січня 2013 року № 7В, передбачено, що працівник зобов'язаний бути на робочому місці впродовж робочого дня за винятком перерв на відпочинок та харчування (пункт 4.1.3); виконувати своєчасно та в повному обсязі робочі завдання, посадові обов'язки, забезпечувати належну якість виконуваних робіт, утримуватись від дій, які б заважали іншим працівникам виконувати їх трудові обов'язки (пункт 4.1.4); виконувати розпорядження адміністрації, керівника функціонального підрозділу; (пункт 4.1.5); виконувати обов'язки, покладені на нього трудовим договором (пункт 4.1.6).
		 
		Відповідно до частини першої статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
		 
		Згідно пункту 6.3 правил внутрішнього трудового розпорядку дисциплінарні стягнення та заходи дисциплінарного впливу застосовуються директором центру.
		 
		Дорученням директора установи відповідача у позивача витребувано письмові пояснення про причини безпідставного залишення ним засідання тендерного комітету 21 листопада 2016 року, які слід було надати до 17.00 год. 21 листопада 2017 року. Згідно доповідної записки таке доручення позивач відмовився отримати та згідно акту станом на 17 год. 10 хв. письмове пояснення надано не було.
		 
		Закон України «Про публічні закупівлі», на підставі якого проводилось засідання тендерного комітету установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
		 
		Згідно частини четвертої статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
		 
		Судами установлено, що директор установи відповідача відповідно до наказу 
		від 6 жовтня 2016 року № 177-В одночасно є головою тендерного комітету.
		 
		Голова тендерного комітету, згідно пункту 2.11 Положення про тендерний комітет, організовує роботу комітету.
		 
		Крім того, згідно абзацу 3 частини другої статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суди дійшли правильного висновку про те, що самовільне залишення засідання тендерного комітету 
		ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» під час робочого дня без жодних пояснень на вимогу уповноваженого власником органу є порушенням трудової дисципліни, за що нормами КЗпП України передбачена дисциплінарна відповідальність, зокрема у виді догани. Оголошення догани позивачу проведене правомірно, оскільки, з огляду на його статус члена комітету, завданням якого є здійснення контролю шляхом голосування над процедурою закупівлі, такі його дії свідчать про нехтування обов'язками, передбаченими Законом України «Про публічні закупівлі». Крім того, при застосуванні вказаного виду дисциплінарного стягнення відповідачем було дотримано встановлений законом порядок його застосування, а наказом 
		від 23 грудня 2016 року № 22-е достроково знято оголошену позивачу догану, тому заявлені позивачем вимоги є безпідставними.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не з'ясував, які саме вимоги посадової інструкції порушив позивач є безпідставними, оскільки самовільне залишення засідання тендерного комітету є порушенням організації його роботи. З урахуванням того, що позивач є членом комітету, завданням якого є здійснення контролю шляхом голосування над процедурою закупівлі, такі його дії свідчать про порушення ним трудової дисципліни та нехтування обов'язками, передбаченими Законом України «Про публічні закупівлі».
		Враховуючи персональну відповідальність голови за виконання покладених на комітет функцій, відмова у виконанні доручення директора про необхідність надання письмових пояснень, в тому числі є невиконанням розпорядження адміністрації, керівника, тобто порушенням пункту 4.1.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку.
		 
		Обставини, на які також посилається заявник у касаційній скарзі були предметом дослідження судів попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами першої та апеляційної інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                           С. Ф. Хопта
		 
		О. В.Білоконь
		 
		Є. В.Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...