Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/2195/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2018. Зареєстровано: 22.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2018.
Дата набрання законної сили: 20.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		20 березня 2018 року 
		справа №805/2195/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/3362/17
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Компанієць І.Д., Васильєвої І.А., Гаврищук Т.Г. у справі №805/2195/17-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		07 червня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі  позивач у справі) звернувся до суду з позовною заявою до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповернення помилково сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 04 січня 2017 року, зобов'язання повернути помилково сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 04 січня 2017 року.
		 
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 13 січня 2009 року є пенсіонером за віком та звільнений від обов'язку сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, а тому сплачені ним у період з 01 січня 2011 року по 04 січня 2017 року суми єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування підлягають поверненню відповідно до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16 січня 2016 року № 6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2016 року № 193/28323 (далі - Порядок № 6).
		 
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення позивачу помилково сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з вересня 2011 року по січень 2017 року у сумі 26417,92 грн. та зобов'язано податковий орган повернути помилково сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування за період з вересня 2011 року по січень 2017 року у сумі 26417,92 грн. 
		 
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність податкового органу щодо неповернення позивачу помилково сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 24 квітня 2014 року по січень 2017 року у сумі 18330,58 грн. та зобов'язано відповідача  повернути надміру сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування за період з 25 квітня 2014 року по січень 2017 року у сумі 18330 гривень 58 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в частині того, що позивач з певного періоду часу звільнений від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464, оскільки є пенсіонером за віком. 
		Суди попередніх інстанцій також дійшли однакової позиції щодо обрання способу захисту порушеного права позивача, зобов'язавши податковий орган повернути помилково сплачену суму єдиного внеску позивачу. Між тим, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в частині позовних вимог, застосувавши положення пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту в межах строку 1095 днів (з 25 квітня 2014 року), який обраховується від дня подання позивачем заяви про повернення сум грошового зобов'язання, тобто з 25 квітня 2017 року.
		 
		У листопаді 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		 
		Позиція податкового органу полягає у тому, що позивач не звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI, оскільки на час звернення до податкового органу позивач не досяг 60-річного віку, а отже не був пенсіонером за віком в розумінні частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
		 
		16 листопада 2017 року (відбиток поштового штампу на конверті) податковим органом до Вищого адміністративного суду України надіслані доповнення до касаційної скарги, які разом із касаційною скаргою передані до Верховного Суду за правилами підпункту 4 пункту першого Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діє з 15.12.2017 року, та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
		У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
		 
		За положеннями частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду прийнята у відкритому судовому засіданні 10 жовтня 2017 року за участю представника відповідача, повний текст постанови складений цього ж дня. Отже, останнім днем подання касаційної скарги було 30 жовтня 2017 року.
		 
		Відтак, відповідачем доповнення до касаційної скарги подані поза межами строку на касаційне оскарження (16 листопада 2017 року), а тому не підлягають врахуванню судом при розгляді касаційної скарги. Крім того, докази надсилання копій доповнень до касаційної скарги іншим учасникам справи податковим органом не надано, що також є підставою для не врахування судом таких доповнень.
		 
		Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
		 
		ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом 26 лютого 2009 року, є платником єдиного податку.
		 
		Згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 виданого 13 травня 2009 року, позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
		          
		25 квітня 2017 року позивач звернувся до податкового органу із заявою №3 про повернення коштів, що були ним сплачені як єдиний соціальний внесок за підприємця платника єдиного податку в період з 01 січня 2011 року по 04 січня 2017 року у сумі 29063,11 грн. 
		 
		10 травня 2017 року відповідач листом №3672/05-07-13-13-9 відмовив в поверненні коштів.
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
		 
		Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) тощо.
		 
		Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		 
		Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464  та підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
		 
		За положеннями статті 1 Закону № 1058  пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року № 3609, який набув чинності з 06 серпня 2011 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		 
		Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
		 
		Згідно із абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень  Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
		 
		Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
		 
		Статтею 2 Закону №1788 визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років).
		 
		Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 цього Закону та частиною першою статті 26 Закону № 1058.
		 
		Таке право виникає у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу. При цьому, статтею 13 Закону № 1788, на підставі якої позивач отримує пенсію, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах за наявності відповідного трудового стажу та за умови праці у відповідних умовах праці.
		 
		З огляду на вищенаведені положення Законів, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до статті 13 Закону № 1788 (у тому числі позивач у справі) мають право на пільги щодо сплати за себе єдиного внеску згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464, оскільки ця норма не містить жодних обмежень та умов щодо набуття фізичною особою-підприємцем статусу пенсіонера за віком.
		 
		Доводи відповідача у касаційній скарзі щодо незастосування до позивача положень частини четвертої статті 4 Закону № 2464 у зв'язку з недосягненням ним 60-річного віку є неприйнятними, оскільки вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.
		 
		Факт надмірної/помилкової сплати позивачем єдиного внеску обумовлює повернення цих коштів податковим органом у передбаченому законодавством порядку.
		 
		Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача, є зобов'язання податкового органу повернути помилково сплачену суму єдиного внеску позивачу за його заявою від 25 квітня 2017 року відповідно до положень Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року №6, який розроблено відповідно до статей 9 та 11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та який визначає процедуру, зокрема, повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску.
		 
		Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №805/2195/17-а залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
		 
		Судді                                                                                                              С.С.Пасічник
		 
		                                                                                                              В.П.Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...