Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 819/2118/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2018. Зареєстровано: 23.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2018.
Дата набрання законної сили: 17.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 819/2118/17
		 
		14 березня 2018 рокум.Тернопіль
		Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
		головуючої судді Дерех Н.В.   
		за участю:
		секретаря судового засідання  Заблоцька І.І.
		представників позивача            ОСОБА_1, ОСОБА_2
		представників відповідача        ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5         
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Приватного агропромислового підприємства "Березина"  до ОСОБА_6 управління ДФС у Тернопільській області  про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне агропромислове підприємство « Березина» ( надалі позивач, підприємство, ПАП «Березина» звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_6 управління ДФС у Тернопільській області ( надалі відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Тернопільській області), у якому просить: 1. Визнати протиправними дії ОСОБА_6 управління ДФС у Тернопільській області щодо проведення документальної планової перевірки Приватного агропромислового підприємства « Березина» в період з 14.07.2017 р. по 03.08.2017 р. без вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. 2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0006631401, №0006641403, №0033971300, №0034061300, №0034051300, №0034041300, №0034031300, №0034021300, №0034001300, № НОМЕР_1, які винесені ОСОБА_6 управлінням ДФС у Тернопільській області 31 серпня 2017 року.
		У судовому засіданні представники позивача ПАП «Березина» позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі та вказали, що документальна планова перевірка ПАП « Березина» в період з 14.07.2017 р. по 03.08.2017 р. проведена з порушенням процедури проведення даної перевірки, так як контролюючий орган  не вручив під розписку та не надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, відповідно всі податкові повідомлення-рішення, які прийняті по результатах такої перевірки підлягають до скасування. Просять не брати до уваги пояснення фізичних осіб, які отримані контролюючим органом під час перевірки та після неї, оскільки деякі з них фізично не могли надати пояснень, так як померли. Крім того, контролюючий орган при отриманні таких пояснень посилається на проведення зустрічної звірки з фізичними особами, однак  зустрічні звірки проводяться з субєктами господарювання, а не опитування фізичних осіб. Вважають, що такі пояснення не є належними доказами в розумінні ст. 83 Податкового кодексу України (надалі ПК України). Крім того, така зустрічна звірка контролюючим органом належно не оформлена. Щодо застосування адміністративно-господарських санкцій до позивача за порушення норм з регулювання обігу готівки, вказали, що в даному випадку слід застосовувати норми ч.1 ст. 250 Господарського кодексу України ( надалі ГК України), так як внесення готівки через касу банку мало місце у 2015 році, відповідно строки застосування адміністративно-господарських санкцій станом на день винесення відповідного ППР вже минули. Також контролюючим органом невірно визначені штрафні санкції за нібито повторне нарахування, утримання та сплату ПДФО в ППР № НОМЕР_2, №0034031300, № НОМЕР_1 від 31.08.2017 р., а саме : застосована штрафна санкція у розмірі 50% як за повторне протягом попередніх 1095 днів вчинення порушення, оскільки повторного порушення не виявлено. Щодо ППР, якими збільшено суму грошових зобовязань з ПДВ, ПДФО, військового збору та застосування штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей, що призвели до зменшення податкових зобовязань позивача зазначили, що розрахунок з пайовиками проводився у грошовій формі зі сплатою всіх встановлених податків і зборів, а тому висновки контролюючого органу про такі порушення є хибними, а  тому ППР, якими збільшено суму грошових зобовязань з ПДВ, ПДФО, військового збору та застосовано штрафні санкцій за подання недостовірних відомостей є протиправними та підлягають до скасування.
		Представники відповідача ОСОБА_6 управління ДФС у Тернопільській області у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечили, просили відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Вважають, що оскаржувані ППР винесені контролюючим органом правомірно, в межах його компетенції та на підставі виявлених під час перевірки порушень. Просять врахувати, що у даному випадку відсутній обовязок контролюючого органу повторно надсилати платнику податків повідомлення про проведення планової документальної перевірки після усунення причин, визначених п.1.4.5 та 1.4.6 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків через які своєчасно не було розпочато перевірку. Щодо суті порушень, пояснили, що в ході перевірки проведено зустрічну звірку з фізичними особами, які отримували від позивача плату за користування їхніми паями в готівковій та або/ натуральній формі та встановлено порушення сплати з податку на додану вартість на суму 37055 грн., а тому застосовано штраф у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобовязання  9263 грн. 75 коп. Крім цього, встановлено, що при виплаті фізичним особам коштів за оренду земельних ділянок у не грошовій формі ( сільськогосподарською продукцією, послугами), ПАП « Березина»  не збільшувало базу оподаткування на коефіцієнт, який передбачений п.164.5 ст.164 ПК  України, що призвело до заниження бази оподаткування, порушення вимог пп.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 4176 грн.08 коп. Також позивачем порушено вимоги п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ « Перехідні положення» ПК України в частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на суму 228 грн.40 коп. Щодо встановлення факту не оприбуткування у касі ПАП « Березина» готівки у сумі 72000 грн., внесених на розрахунковий рахунок платника податків 26.03.2015 року, 02.07.2015 року та 22.07.2015 року через відділення АТ « ОСОБА_7 Аваль» на підставі відповідних квитанцій, у яких був зазначений платник « ПАП «Березина» через ОСОБА_1 просили не враховувати підтвердження Чортківського АТ «ОСОБА_7 Аваль», у яких просять вважати платником ОСОБА_1Є , оскільки дані підтвердження є документами невстановленої форми, не мають номера та датовані 20.07.2017 року  через 2 роки після здійснення банківських операцій, що ставить під сумнів їх інформаційну цінність. У касовій книзі підприємства відсутні записи щодо оприбуткування зазначених готівкових коштів у день здійснення касових операцій. Відповідно, застосована до позивача штрафна ( фінансова) санкція на суму 360000 грн. за не оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі є правомірною, а застосування ч.1 ст. 250 ГК України на дані правовідносини не поширюється, оскільки ч.2 ст. 250 ГК України передбачає, що правила ч.1 ст. 250 ГК України  не поширюються на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені ПК України, Законом України « Про банки і банківську діяльність та іншими законами, контроль за дотримання яких покладено на органи доходів і зборів.
		Судом встановлено, що з 14 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року ГУ ДФС у Тернопільській області проведена документальна планова виїзна перевірка ПАП «Березина» податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного  за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування  за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, результати якої оформлені Актом №5190/19-00-14-01/30834431 від 10.08.2017 року. Згідно висновків даного Акта, контролюючим органом встановлені наступні порушення:
		1. Пункту 187.1 ст. 187, п. 209.2, п.209.7,п.209.16 ст. 209 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ   (Декларація   по розрахунках   з бюджетом) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 37055 грн., в тому числі за серпень 2014 року в сумі 16503 грн., за серпень 2015 року в сумі 20552 грн.;
		     2. Пункту 44.1 ст. 44, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p. №996-XIV із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6630379 грн., у тому числі: за лютий 2014 р. в сумі 75060 грн., за квітень 2014 р. в сумі 71489 грн. (сплинув термін позовної давності згідно п.102.1 ст.102 ПКУ), за травень 2014 р. в сумі 89165 грн., за червень 2014 р. в сумі 34259 грн., за липень 2014 р. в сумі 315697 грн., за серпень 2014 р. в сумі 632233 грн., за вересень 2014 р. в сумі 394604 грн., за жовтень 2014 р. в сумі 140946 грн., за листопад 2014 р. в сумі 69290 грн., за грудень 2014 р. в сумі 78839 грн., за січень 2015 р. в сумі 14079 грн., за лютий 2015 р. в сумі 29824 грн., за квітень 2015 р. в сумі 302823 грн., за травень 2015 р. в сумі 304473 грн., за червень 2015 р. в сумі 46338 грн., за липень 2015 р. в сумі 804200 грн., за серпень 2015 р. в сумі 435761 грн., за вересень 2015 р. в сумі 179965 грн., за жовтень 2015 р. в сумі 63861 грн., за листопад 2015 р. в сумі 645181 грн., за грудень 2015 р. в сумі 387566 грн., за лютий 2016 р. в сумі 117521 грн., за березень 2016 р. в сумі 749795 грн., за квітень 2016 р. в сумі 274038 грн., за травень 2016 р. в сумі 309958 грн., за червень 2016 р. в сумі 63414 грн.
		3. Пункту 209.2 ст.209 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 31.12.2015 року), пп.209.2.3 п.209.2ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (в редакції чинній з 01.01.2016 року) та п.4 Постанови КМУ №11 від 12.01.2011 року «Про затвердження порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках» ПАП «Березина» використовувало кошти зі спец рахунку не для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг та не за цільовим призначенням на загальну суму 2513770 грн.
		4. Пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170, підпункту «а» пункту 171.1 статті 171, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 розділу IV ПК України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме встановлено, що на підставі даних договорів оренди земельних ділянок (паїв), податкових розрахунків форми №1 ДФ поданих в ГУ ДФС у Тернопільській області, відомостей на видачу орендної плати, бухгалтерських документів за 2014- 2015рр., а також згідно відібраних пояснень громадян, виявлено факти незабезпечення дотримання вимог чинного законодавства при виплаті доходів за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), в частині застосування коефіцієнта виплати доходу (орендної плати) в натуральній формі в 2014-2015рр. по Озерянській, Сосулівській, Улашківській сільських радах, внаслідок чого встановлено неповне нарахування, утримання та сплата (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого донараховано за 2014р. - 1861,69 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2015р. - 2314,39 грн. податку на доходи фізичних осіб, разом донараховано - 4176,08 грн. податку на доходи фізичних осіб;
		5. Підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 розділу 4 Податкового Кодексу України, та підпункту 1.2 пункту 2 порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, а саме, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них доходу (форма 1 ДФ) за перевіряємий період подано з недостовірними відомостями про оподаткування доходів платників податку в обсягах та згідно з процедурами визначеними Кодексом, та встановлено порушення порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2011р. № 46/18784), а саме у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за III, IV кв. 2014р. та III, IV кв. 2015р. в яких встановлено недостовірне відображення нарахування та виплата орендної плати громадянам за земельні ділянки (паї), згідно договорів оренди та утримання та сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб.
		6. Підпункту «а» 171.2 пункту 171.2 статті 171, підпункту «а» 176.2 пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету військового збору на підставі даних договорів оренди земельних ділянок (паїв), податкових розрахунків форми №1 ДФ поданих в ГУ ДФС у Тернопільській області, відомостей на видачу орендної плати, бухгалтерських документів, а також згідно відібраних пояснень громадян, виявлено факти незабезпечення дотримання вимог чинного законодавства при виплаті доходів за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), в частині застосування коефіцієнта виплати доходу (орендної плати) в натуральній формі в 2015р. по Озерянській, Сосулівській, Улашківській сільських радах, внаслідок чого встановлено неповне нарахування, утримання та сплата (перерахування) до бюджету військового збору, внаслідок чого донараховано за 2015р.- 228,40 грн. 
		7. Пункту 2.6 глави 2, п.4.2 та п.4.3 гл.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено не оприбуткування в касовій книзі готівкових коштів у сумі 72000,00грн.
		На підставі цього податковим органом винесено ряд  податкових повідомлень-рішень, в тому числі, які оскаржені позивачем у даній адміністративній справі, а саме: №0006631401, №0006641403, №0033971300, №0034061300, №0034051300, №0034041300, №0034031300, №0034021300, №0034001300, № НОМЕР_1 від 31 серпня 2017 року.
		Дані податкові повідомлення-рішення ПАП «Березина» оскаржило в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня, однак рішенням ДФС України від 16.11.2017 року №26474/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
		Не погоджуючись з винесеними ГУ ДФС у Тернопільській області податковими повідомленнями - рішеннями ПАП « Березина» звернулося з позовною заявою до суду.
		Завданням адміністративного судочинства у відповідності до ч. 1 ст. 2  Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії ОСОБА_6 управління ДФС у Тернопільській області щодо документальної планової перевірки Приватного агропромислового підприємства « Березина» в період з 14 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що відповідно до наказу № 1125 від 29.11.2016 р., зі змінами внесеними наказом № 1253 від 13.07.2017 р., та на підставі направлень від 13.07.2017 р. № 1961, № 1962, № 1963, № 1964, № 1965, № 1966, № 1967 і направлень від 26.07.2017 р. № 2183 та № НОМЕР_3 ДФС у Тернопільській області проведена документальна планова виїзна перевірка ПАП "Березина"  щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного  за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування  за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року. При цьому,  копії наказів № 1125 р. від 29.11.2016 року та № 1253 від 13.07.2017 року були вручені під розписку Товариству лише 14.07.2017 року безпосередньо в день початку проведення такої перевірки. Жодне письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки Товариства не направлялось і не вручалось під розписку у передбачений абз. 2 п. 77.4 ст. 77 ПК України строк, що не заперечене відповідачем. 
		Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом порушена процедура призначення відповідної перевірки та повідомлення платника податку про проведення відповідної перевірки контролюючим органом.
		Однак, оскільки, ПАП «Березина» допустило контролюючий орган до перевірки, відповідно дослідженню підлягають встановлені контролюючим органом порушення по суті.
		При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про застосування в даному випадку Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, які затверджені Наказом ДФС України від 31.07.2014 року №22 (надалі, Методичні рекомендації), згідно яких вказано, що норми пункту 77.4 статті 77 ПК України не передбачають обов'язку контролюючого органу щодо повторного надсилання платнику податків повідомлення про проведення планової документальної перевірки після усунення причин, визначених пунктами 1.4.5 та 1.4.6 розділу 1 Методичних рекомендацій, через які своєчасно не було розпочато вищенаведену перевірку, оскільки дані Методичні рекомендації не є Законом та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України. А тому, на думку суду, в даному випадку слід застосовувати норми ПК України.  
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що дана позовна вимога до задоволення не підлягає.
		Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0033971300, №0034061300, №0034051300, №0034041300, №0034031300, №0034021300, №0034001300, № НОМЕР_1, №0006631401  від 31.08.2017 р. суд зазначає наступне. 
		Як вбачається з Акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що Підприємство проводило за період з 01.08.2014 року по 30.06.2016 року розрахунки з пайовиками за оренду земельних ділянок у натуральній формі, продукцією невласного виробництва. Відповідно, контролюючий орган, вважає, що відповідач ПАП «Березина» в порушення п.187.1 ст.187, п.209.2 п.209.7 п.209.16 ст.209 ПК України, не включило до податкового зобовязання суми ПДВ від продажу продукції невласного виробництва в сумі 37055,00 грн. Контролюючим органом під час проведення перевірки також встановлено недостовірність відображення Підприємством в податковій звітності нарахування та виплати орендної плати громадянам за земельні частки (паї) та відповідно неповне нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4176,08 грн у звязку з незабезпеченням дотримання вимог  чинного законодавства в частині застосування коефіцієнта (1,17647) при виплаті доходу (орендної плати) в натуральній формі в 2014-2015 року, а також неповне нарахування Підприємством військового збору  за 2015 рік на загальну суму 228,40 грн. 
		Згідно положень ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
		Згідно п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому       пунктом 170.1       статті 170 цього Кодексу.
		У відповідності до п.п.14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений       розділом IV       цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому       статтею 18       та       розділом IV цього Кодексу  
		      Крім того, як вбачається з п.п. 170.1.1 п.170.1 ст.170 ПК України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
		Згідно п.170.1.2 п.170.1 ст.170 ПК України, податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
		Відповідно д п.п.170. 1. 4 п.170. 1. ст. 170 ПК України, доходи, зазначені у підпунктах 170. 1. 1-170. 1. 3  цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті 167 цього Кодексу.
		У відповідності до п.164.5 ст.164 ПК України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
		Виходячи із вищенаведеного, на думку суду, норми п.164.5 ст.164 застосовуються до податкового агента у випадку здійснення розрахунків лише у негрошовій формі. 
		У спірному випадку, судом встановлено, що ПАП «Березина» сплачувало орендну плату за земельний пай у грошовій формі, доказів сплати у не грошовій формі судом не здобуто, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами. 
		Крім того, як вбачається зі змісту п.127.1 ст.127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
		Однак, у позивача ПАП «Березина» в даному випадку не було ознаки повторного вчинення порушення, оскільки ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2017 року було залишено без змін Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року у справі №2а-1970/3216/12, якою, ППР №000122172 від 24.05.2012 року скасовано. Інших порушень нарахування, утримання та сплати ПДФО за попередній 1095 днів судом не встановлено, а тому, накладення штрафу у розмірі 50% у даному випадку є неправомірним.  
		Висновок контролюючого органу про те, що позивач розраховувався з орендодавцями у натуральній формі, а не грошовій продукцією не власного виробництва не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи по суті, оскільки контролюючим органом не представлено, а судом не здобуто доказів придбання сільськогосподарської продукції від третіх осіб, що підтверджено у судовому засіданні показаннями  свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які суд приймає до уваги. 
		Крім того, судом встановлено, що твердження відповідача про отримання пайовиками плати за орендовані земельні ділянки як у грошовій, так і в натуральній формі базується на поясненнях пайовиків, які були отримані контролюючим органом в порядку зустрічної звірки.
		Із системного аналізу норм ПК України та Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 вбачається, що контролюючий орган має право проводити зустрічні звірки з субєктами господарювання, а не з фізичними особами. Тому, суд вважає, що, відбираючи пояснення у пайовиків, відповідач вийшов за межі своїх повноважень та норм ПК України. При цьому, суд зазначає, що пайовики під час відібрання пояснень контролюючим органом не були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а тому, суд вважає, що дані пояснення не є належними та допустимими доказами у даній справі. 
		Відповідно доп.73.5. ст.73 ПК України, за результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається субєкту господарювання у 10-денний строк. Однак, в даному випадку, така довідка контролюючим органом не складалась, і відповідно і ніким не підписувалась. Також суду представлені пояснення осіб, які на момент отримання цих пояснень не проживали на відповідній території або які померли, а також низка цих пояснень відібрана 05.08.2017 року, після закінчення перевірки 03.08.2017 року, що підтверджується датами, зазначеними орендодавцями на своїх поясненнях.           
		Судом, з акту перевірки встановлено, що контролюючим органом в ході проведення перевірки виявлено неповне нарахування Підприємством військового збору за 2015 рік на загальну суму 228,40 грн.
		Порядок справляння військового збору врегульовано п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
		Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_5 України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Обєктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168       цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
		Таким чином, суд приходить до переконання, що чинним податковим кодексом не передбачене застосування до військового збору коефіцієнта, визначеного п.164.5 ст.164 ПК України.
		Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0033971300, №0034061300, №0034051300, №0034041300, №0034031300, №0034021300, №0034001300, № НОМЕР_1, №0006631401  від 31.08.2017 року підлягає до задоволення в повному обсязі.
		Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення  №0006641403 від 31.08.2017 р. суд зазначає наступне. 
		Судом встановлено, що протягом березня та липня 2015 року, засновником ПАП «Березина» ОСОБА_1 кілька разів через касу банку вносились готівкові кошти на розрахунковий рахунок ПАП "Березина" з метою надання поворотної фінансової допомоги на поповнення обігових коштів Підприємства, на виконання Договорів про надання поворотної фінансової допомоги №4 від 26.03.2015року, №5 від 02.07.2015 року, №6 від 22.07.2015 року. Вказані договори укладені між ПАП «Березина» та засновником ПАП «Березина», громадянином ОСОБА_1. Загальна сума таких платежів склала 72000,00 грн, з яких: 26.03.2015 р. - в сумі 35000,00 грн, 02.07.2015 р. - в сумі 26000,00 грн та 22.07.2015 р. - в сумі 11000,00 грн. На думку контролюючого органу, порушення, у даному випадку, полягають у не оприбуткуванні в касовій книзі Підприємства зазначених коштів у день їх надходження та видачі для внесення на розрахунковий рахунок ПАП "Березина", так як в платіжних квитанціях банку платником платежу виступає ПАП "Березина" через ОСОБА_1, та отримувачем є ПАП "Березина".
		Підпункт 14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України передбачає, що поворотна фінансова допомога  сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обовязковою до повернення. 
		При цьому, суд зазначає, що, виходячи із системного аналізу терміну «поворотна фінансова допомога» та враховуючи призначення платежу у вищезазначених квитанціях, Підприємство не може саме собі надавати поворотну фінансову допомогу, що не заперечувалося представником контролюючого органу ОСОБА_4Б у судовому засіданні. 
		Відповідно до п. 2.5 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 (надалі, Положення №637), якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими". З викладеного вбачається, що в даному випадку для отримувача коштів ПАП "Березина" мав місце саме безготівковий розрахунок і відповідно норми п. 2.6 глави 2 та п. 4.2 і 4.3 глави 4 Положення № 637 до таких розрахунків не застосовуються.
		При цьому, доказів видачі підприємством засновнику ОСОБА_10 коштів для внесення на розрахунковий рахунок ПАП « Березина» контролюючим органом не надано, а судом не здобуто.
		Судом не приймається до уваги твердження відповідача про необхідність неврахування письмових підтверджень банку про уточнення, що готівкові кошти внесені фізичною особою - ОСОБА_1 у квитанціях №4 від 06.03.2015 року, №5 від 02.07.2015 року і №6 від 22.07.2015 року, у звязку із допущеними технічними помилками, оскільки Інструкцією проведення касових операцій банками України, затвердженої Постановою НБУ від 01.06.2011 року №174 такі уточнення не передбачені. Однак, так як, підтвердження банку АТ « ОСОБА_7 Аваль» не змінювали призначення платежу, а виправили лише технічну помилку, суд у даному випадку приймає до уваги та враховує письмові підтвердження банку про уточнення, що готівкові кошти, які відображені  у квитанціях №4 від 06.03.2015 року, №5 від 02.07.2015 року і №6 від 22.07.2015 року, внесені фізичною особою - ОСОБА_1, а не ПАП « Березина». 
		Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у 5-кратному розмірі на суму 7200,00 грн., суд зазначає наступне. 
		У відповідності до ст.250 Господарського кодексу України (надалі ГК України), адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом, встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
		У відповідності до абз. З ч. 1 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р. (далі - Указ № 436/95), фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 ГК України.
		Вказана позиція підтверджується також постановою Верховного Суду України від 04.11.2014 р. у справі № 21-466а14, у якій суд зазначив наступне: "За своєю суттю передбачена статтею І Указу № 436/95 фінансова санкція є. адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 ГК. При цьому колегія суддів зазначає, що адміністративно-господарська санкція як захід організаційно - правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 ГК строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК. відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності».
		Аналіз приписів статті 250 ГК України дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (не оприбуткування в касах готівки) податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій. Правова позиція щодо застосування до спірних відносин статті 250 ГК висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 лютого 2007 року № 21-713во06,  15 вересня 2009 року № 21-558во09, 27 травня 2014 року № 21-126а14.
		Таким чином, адміністративно-господарська санкція за не оприбуткування в касі готівки стосовно ПАП "Березина" з урахуванням того, що внесення коштів на рахунок було 26.03.2015 р., 02.07.2015р. та 22.07.2015 р., могла бути застосована до 26.03.2016 р., 02.07.2016 р. та 22.07.2016р. відповідно.
		З огляду на внесення виправлень технічних помилок у банківські квитанції №4 від 06.03.2015 року, №5 від 02.07.2015 року і №6 від 22.07.2015 року, враховуючи вимоги ст.250 ГК України, суд приходить до переконання, що позовна вимога  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006641403 від 31.08.2017 р. підлягає до задоволення.
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		У відповідності до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ).
		        У рішенні в справі «Щокін проти України» (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом.
		При розгляді ЄСПЛ податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне та вільне володіння своїм майном. Визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про недотримання контролюючим органом вимог ч.2 ст. 2 КАС України при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки вони  винесені з порушенням норм податкового законодавства, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для  прав, свобод та інтересів ПАП «Березина» і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, а тому суд прийшов до переконання про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0033971300, №0034061300, №0034051300, №0034041300, №0034031300, №0034021300, №0034001300, № НОМЕР_1, №0006631401, №0006641403 від 31.08.2017 р., які підлягають до задоволення, у решті позовних вимог слід відмовити.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що у відповідності до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом  сплачено судовий збір у розмірі 6200 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією №553 від 01.12.2017 року та 1600 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 656 від 15.01.2018 року. Як зазначалося, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_6 управління ДФС у Тернопільській області 1600 грн. 00 коп., сплаченого судового збору згідно квитанції №656 від 15.01.2018 року.
		Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позов Приватного агропромислового підприємства «Березина» (с. Капустинці, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30834431) до ОСОБА_6 управління ДФС у Тернопільській області (вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень  задовольнити частково.
		2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0006631401, №0006641403, №0033971300, №0034061300, №0034051300, №0034041300, №0034031300, №0034021300, №0034001300, № НОМЕР_1, які винесені ОСОБА_6 управлінням ДФС у Тернопільській області (вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) 31 серпня 2017 року.
		3. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії ОСОБА_6 управління ДФС у Тернопільській області (вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) щодо проведення документальної планової перевірки Приватного агропромислового підприємства «Березина» (с. Капустинці, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30834431) в період з 14 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року  відмовити. 
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_6 управління ДФС у Тернопільській області (вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) на користь Приватного агропромислового підприємства «Березина» (с. Капустинці, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30834431) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. сплаченого судового збору згідно квитанції №656 від 15.01.2018 року.       
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено та підписано 22 березня 2018 року.
		 
		Головуючий суддяДерех Н.В.
		копія вірна
		         СуддяДерех Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...