Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 321/369/17-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2018.
Дата набрання законної сили: 19.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		19 березня 2018 року
		м. Київ
		справа № 321/369/17-ц
		провадження № 61-262 св 17
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., 
		Червинської М. Є.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		представник позивача - ОСОБА_5,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Лан»,
		представник відповідача - Немченко Маргарита Вікторівна,
		третя особа - ОСОБА_7,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області у складі судді Олійника М. Ю. від 07 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Крилової О. В., Кухаря С. В., від 21 листопада 2017 року 
		В С Т А Н О В И В :
		У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» (далі - ТОВ «Лан»), третя особа - ОСОБА_7, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
		Позовна заява мотивована тим, що 03 січня 2005 року він був прийнятий на роботу до ТОВ «Лан» на посаду головного бухгалтера. Наказом від 01 вересня 2014 року № 21 його було переведено на посаду бухгалтера з 01 вересня                2014 року. 01 грудня 2016 року ОСОБА_4 було повідомлено про скорочення однієї одиниці - бухгалтера. Наказом від 15 лютого 2017 року № 6 його звільнено з 16 лютого 2017 року з посади бухгалтера ТОВ «Лан» у зв'язку зі скороченням штату на підставі пункту першого статті 40 КЗпП України. Позивач зазначав, що повідомивши його 01 грудня 2016 року про скорочення займаної ним посади з 16 лютого 2017 року та запропонувавши йому посаду охоронника, відповідач передчасно 13 лютого 2017 року прийняв на вказану посаду іншу особу, тобто до закінчення строку прийняття рішення про переведення. Крім того, позивач, зазначав, що у зв'язку із незаконним звільненням йому завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що порушене його конституційне право на працю, порушились його нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя тощо.
		З урахуванням викладеного, ОСОБА_4, просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ директора ТОВ «Лан» ОСОБА_7 від 15 лютого                      2017 року № 6 про звільнення ОСОБА_4 з посади бухгалтера ТОВ «Лан» на підставі пункту першого статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату; поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді бухгалтера ТОВ «Лан» та допустити рішення в цій частині до негайного виконання; стягнути з ТОВ «Лан» на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 лютого 2017 року, по день ухвалення рішення суду; стягнути з ТОВ «Лан» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди                     10 000 грн .
		Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 червня 
		2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 листопада 2017 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
		Визнано незаконним наказ директора ТОВ «Лан» ОСОБА_7 від 15 лютого 2017 року № 6 про звільнення ОСОБА_4 з посади бухгалтера ТОВ «Лан».
		Поновлено ОСОБА_4 на посаді бухгалтера ТОВ «Лан».
		Стягнуто з ТОВ «Лан» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 8 072 грн 66 коп. Зобов'язано виплату з заробітної плати провести за вирахуванням податку на прибуток та інших обов'язкових платежів.
		Стягнуто з ТОВ «Лан» на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 2 000 грн.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що позивач на підставі статті 235 КЗпП України має бути поновлений на роботі на посаді бухгалтера ТОВ «Лан», оскільки наказ директора ТОВ «Лан» ОСОБА_7 від 15 лютого 2017 року № 6 про звільнення ОСОБА_4 з посади бухгалтера ТОВ «Лан» є незаконним.
		У грудні 2017 року ТОВ «Лан», подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		Касаційна скарга мотивована тим, що при звільненні ОСОБА_4 у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідачем були дотримані вимоги трудового законодавства щодо порядку звільнення позивача, а саме: його належним чином було повідомлено про наступне звільнення більш ніж за два місяці, з метою продовження трудових відносин позивачу було запропоновано переведення на вакантну посаду відповідно до його освіти, кваліфікації, досвіду роботи та стану здоров'я, від якої останній відмовився. Крім того, профспілковою групою товариства надано згоду на звільнення позивача із займаної посади.
		У лютому 2018 року ОСОБА_4 подав відзиви на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судами встановлено, що 03 січня 2005 року ОСОБА_4 був прийнятий на роботу до ТОВ «Лан» на посаду головного бухгалтера. Наказом від 01 вересня 2014 року був переведений на посаду бухгалтера з 01 вересня 2014 року. 
		Згідно з наказом від 15 листопада 2016 року № 21 ТОВ «Лан» відбулося скорочення штату працівників у зв'язку з необхідністю раціоналізації штатної структури підприємства, зменшення витрат на оплату праці, фонду заробітної плати. На підставі рішення позачергових загальних зборів ТОВ «Лан»                             від 14 листопада 2016 року скорочено посаду бухгалтера, виведено зазначену посаду зі штатного розпису, затверджений новий штатний розпис з 16 лютого 2017 року.
		01 грудня 2016 року за вихідним листом ТОВ «Лан» № 72 ОСОБА_4 було повідомлено про заплановане скорочення посади бухгалтера та запропоновано одну вільну вакансію - посаду охоронника, проте                           ОСОБА_4 відмовився від отримання вказаного повідомлення, про що було складено відповідні акти.
		Наказом від 30 грудня 2016 року № 30 затверджено новий штатний розпис 
		ТОВ «Лан» на 2017 рік та наказом від 30 грудня 2016 року № 33 внесено зміни до штатного розпису, новою редакцією якого передбачено чотири посади тракториста, одного водія та охоронника. 
		Наказом від 13 лютого 2017 року № 5 на посаду охоронника прийнято ОСОБА_8
		14 лютого 2017 року ОСОБА_4 подав заяву про переведення його на посаду охоронника, проте листом від 15 лютого 2017 року йому було відмовлено.
		Відповідного до наказу від 15 лютого 2017 року № 6 ОСОБА_4 було звільнено 16 лютого 2017 року у зв'язку зі скороченням штату на підставі пункту першого статті 40 КЗпП України.
		Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Згідно з частинами першою та третьою статті 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
		Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконуватиз урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		Статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
		Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України                       (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), керуючись вимогами статті 51 КЗпП України, встановивши, що при звільненні позивача було допущено порушення вимог чинного трудового законодавства, оскільки на час звільнення позивача існували вакантні посади водія та трактористів, які не були запропоновані ОСОБА_4, як працівнику, який підлягав скороченню, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «Лан» не мало підстав для звільнення позивача на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, а тому обґрунтовано поновив ОСОБА_4 на роботі та стягнув відповідно до статті 235 КЗпП України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Разом з тим вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суди попередніх інстанцій, керуючись вимогами статті 237-1 КЗпП України, правильно визначили розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, оскільки позивачем доведено заподіяння такої у зв'язку з порушенням його трудових прав.
		Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» залишити без задоволення.
		Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 червня 
		2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 листопада 
		2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                            В. М. Коротун 
		В. П.Курило
		М. Є.Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...