Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/4698/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службове підроблення.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2018. Зареєстровано: 27.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2018.
Дата набрання законної сили: 26.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 159/4698/17
		Провадження № 1-кп/159/79/18 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 березня 2018 року м. Ковель 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
		судді     ОСОБА_1 
		за участю секретаря     ОСОБА_2 
		прокурора     ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зілов Ковельського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонера, не судимого,
		у вчиненні злочинів, передбаченого ч.4 ст.27 ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України (кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017030110001768 від 28 липня 2017 року),
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_4 , будучи уповноваженим згідно довіреності, виданої ОСОБА_5 , на вчинення правочинів стосовно належного їй нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , звернувся 26.01.2016 року до Ковельської філії Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» з замовленням на виготовлення довідки про те, що будинок по АДРЕСА_2 , знесений. Після цього, зустрівшись з виконавцем цього замовлення, техніком з інвентаризації нерухомого майна Ковельської філії КП «ВОБТІ» ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що квартира за вищевказаною адресою не знесена, діючи умисно, з метою використання надалі завідомо підробленого документа, шляхом вмовляння, а також обіцянки ОСОБА_6 , що на протязі короткого проміжку часу демонтує будівельні конструкції вказаного об`єкта нерухомості, схилив вказану службову особу до вчинення службового підроблення, в результаті чого остання склала та видала довідку від 02.02.2016 року про те, що квартира АДРЕСА_3 , та належала ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального кругу ОСОБА_7 01.01.2008 року за № 2464, знесена.
		Після цього, ОСОБА_4 , 18.02.2016 року, на підставі вказаної довіреності, виданої на його ім`я ОСОБА_5 , звернувся до Центру з надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради з заявою про реєстрацію припинення права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 855395607104, подавши до вказаного органу завідомо підроблену довідку, видану Ковельською філією КП «ВОБТІ» 02.02.2016 року про те, що дана квартира знесена, тим самим використав завідомо підроблений документ. На підставі названої довідки та інших необхідних документів 22.02.2016 року державним реєстратором було прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи за реєстраційним номером 855395607104.
		ОСОБА_4 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав частково і показав, що дійсно попросив техніка з інвентаризації нерухомого майна Ковельської філії КП «ВОБТІ» ОСОБА_6 видати йому довідку про те, що квартира АДРЕСА_4 , та належала ОСОБА_5 на підставі договору дарування, знесена. Він представляв інтереси  ОСОБА_5 за довіреністю і довідка була йому потрібна для подання в Центр з надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради до заяви про реєстрацію припинення права приватної власності на вказану квартиру.  ОСОБА_6 бачила, що квартира не знесена, однак, він пообіцяв їй, що знесе квартиру за тиждень-два і переконав її видати довідку вже зараз. ОСОБА_6 видала довідку і він подав її у Центр з надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради. 22.02.2016 року державним реєстратором було прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи. Корисливої мети в своїх діях не мав, вважав, що зможе домовитися з мешканцями сусідньої квартири про знесення, однак, це йому не вдалося і виник конфлікт. 
		Вина ОСОБА_4 підтверджується такими доказами.
		Свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_4 , будучи уповноваженим згідно довіреності, виданої ОСОБА_5 , на вчинення правочинів стосовно належного їй нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , звернувся 26.01.2016 року до Ковельської філії Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» з замовленням на виготовлення довідки про те, що будинок по АДРЕСА_2 , знесений. Після цього, зустрівся з нею  техніком з інвентаризації нерухомого майна Ковельської філії КП «ВОБТІ» як з виконавцем цього замовлення. Будинок знесений не був, що було відомо як ОСОБА_4 , так і їй. Однак, ОСОБА_4 шляхом вмовляння, а також обіцянки їй, що на протязі короткого проміжку часу демонтує будівельні конструкції вказаного об`єкта нерухомості, схилив її до вчинення службового підроблення, в результаті чого вона склала та видала довідку від 02.02.2016 року про те, що квартира АДРЕСА_3 , та належала ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального кругу ОСОБА_7 01.01.2008 року за № 2464, знесена, що не відповідало дійсності.
		Свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_4 , 18.02.2016 року, на підставі довіреності, виданої на його ім`я ОСОБА_5 , звернувся до Центру з надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради з заявою про реєстрацію припинення права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 855395607104, подав до вказаного органу довідку, видану Ковельською філією КП «ВОБТІ» 02.02.2016 року про те, що дана квартира знесена. На підставі названої довідки та інших необхідних документів 22.02.2016 року державним реєстратором було прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи за реєстраційним номером 855395607104.
		Факт звернення ОСОБА_4 до Ковельської філії Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» за згаданою вище довідкою підтверджений замовленням-договором № Кв-133.
		Надані  ОСОБА_5 ОСОБА_4 повноваження щодо належної їй квартири підтверджені довіреністю ОСОБА_5 на його ім`я.
		Довідкою від 02.02.2016 року (до вхідного № 0147) підтверджено, що квартира АДРЕСА_3 , та належала ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального кругу ОСОБА_7 01.01.2008 року за № 2464, знесена і ці відомості є неправдивими, про що ОСОБА_4 було відомо.
		22.02.2016 року державним реєстратором було прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи за реєстраційним номером 855395607104, що підтверджено рішенням № 28364653.
		Таким чином,  ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у підбурюванні, тобто схилянні службової особи до вчинення службового підроблення, а також у використанні завідомо підробленого документа, вчинив злочини, передбачені ч.4 ст.27 ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
		Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
		Обставин, що пом`якшують покарання, з числа, передбачених ст.66 КК України, суд не вбачає.
		Суд враховує також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується у місці проживання, є особою похилого віку, має хронічні захворювання.
		З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що покаранням для обвинуваченого має бути штраф.
		Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на статтю 69 КК не потрібно. (пункт 17 постанови пленуму Верховного Суду № 7 від 24.10.2003 року).
		ОСОБА_4 був співучасником злочину, не пов`язаного з його діяльністю чи займаною посадою, тому передбачене ч.1 ст.366 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до нього не застосовується.
		Обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від покарання на підставі акту амністії.
		Прокурор не заперечив проти застосування щодо обвинуваченого акту амністії.
		Відповідно до ст.85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання. 
		Згідно ч.1 та ч.2 ст.86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб; законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
		Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. 
		Відповідно до ч.1 ст.6 згаданого Закону, особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію. 
		Відповідно до п.«ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07.09.2017 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 
		Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини невеликої тяжкості, досяг пенсійного віку на день набрання чинності вказаним вище законом про амністію.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання внаслідок акта амністії, про що заявив клопотання.
		Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,
		з а с у д и в :
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання:
		за ч.4 ст.27 ч.1 ст.366 КК України  у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на момент постановлення вироку у грошовому виразі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складають 850 гривень);
		за ч.4 ст.358 КК України  у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на момент постановлення вироку у грошовому виразі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складають 850 гривень);
		На підставі ч.ч.1,2 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на момент постановлення вироку у грошовому виразі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складають 850 гривень).
		Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на підставі пункту «ґ» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Речовий доказ: копію реєстраційної справи  зберігати у матеріалах провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.
		Головуючий ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...