Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/1219/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2018. Зареєстровано: 27.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		Справа № 524/1219/17
		Провадження №2/524/74/18 
		                                        РІШЕННЯ 
		                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      
		               
		14.03.2018  року Автозаводськийрайонний суд м. Кременчука в складі
		головуючого судді Кривич Ж.О.,
		секретаря судового засідання Коваль Т.М.,
		з участюпредставників ОСОБА_1, ОСОБА_2, Пономаренко Н.О., ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, до Кременчуцької міської ради та міського голови ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування розпорядження про звільнення, про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати, про визнання факту існування прямої дискримінації, -
		                                                     ВСТАНОВИВ:
		     
		У лютому 2017 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі по тексту рішення - Департамент освіти) про визнання незаконним і скасування розпорядження про її звільнення, про поновлення на роботі та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		     
		У березні 2017 року ОСОБА_5 доповнила позов вимогами до інших відповідачів - Кременчуцької міської ради та міського голови ОСОБА_6 і остаточно просила суд про наступне: 
		-визнати незаконним і скасувати розпорядження заступника директора Департаменту - начальника управління професійно-технічної, загальної середньої та позашкільної освіти ОСОБА_4 № 39 о/с від 16.02.2017 року про звільнення та поновити її на роботі на умовах, визначених контрактом від 01.09.2008 року;
		-стягнути з Департаменту освіти на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;
		-встановити факт існування щодо неї прямої дискримінації з боку відповідачів, наслідком якої стало незаконне звільнення з роботи. 
		В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 позов підтримав, суду пояснив, що ОСОБА_5 сумлінно виконувала обов'язки директора одного із найбільш успішних комунальних закладів освіти у місті - Кременчуцької гімназії № 5 імені Т.Г. Шевченко (далі по тексту рішення - заклад освіти, гімназія). Умови трудового договору позивача врегульовані контрактом.
		Після того, як у 2015 році до влади у м. Кременчуці прийшов новий склад міської ради, місто очолив новий мер, позивач поряд з кількома іншими керівниками комунальних підприємств та установ потрапила у коло «не своїх». Спочатку їй усно пропонували звільнитися, потім незаконно оголосили догану, а пізніше відповідачі всіляко сприяли спробам неправомірно притягнути її до адміністративної відповідальності за корупційні діяння.
		Не досягнувши мети змусити ОСОБА_5 звільнитися, Департамент освіти 16.02.2017 року наказом № 39 о/с достроково розірвав з нею трудовий договір з підстав п.п. в) п. 5.2 цього контракту та звільнив з посади директора гімназії на підставі ст. 36 п. 8 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.
		Представник ОСОБА_1 вважав, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад такого порушення, яке можна кваліфікувати як одноразове грубе порушення трудових обов'язків, і звільнення - це прояв прямої дискримінації позивача. 
		Представник Департаменту освіти - адвокат Ульянов Р.Н. позов не визнав, суду пояснив, що міська влада і Департамент освіти весь час перебування ОСОБА_5 на посаді директора гімназії № 5 всіляко підтримували учбовий заклад як один з найбільших та престижних у місті.
		     Підставою для звільнення став факт грубого порушення позивачем правил безпеки під час перевезення групи дітей, в результаті чого учні 1-3 класів гімназії наразилися на реальну небезпеку для життя та здоров'я. Кричущий випадок набув розголосу, і батьки поскаржилися до Департаменту освіти. Під час перевірки викладених у скарзі обставин, попри очевидність порушення правил безпеки, ОСОБА_5 своєї провини не визнала. Представник вважав, що застосований захід дисциплінарного стягнення є пропорційним і цілком виправданим. При звільненні були враховані як тяжкість вчиненого проступку з огляду на його можливі наслідки, так і інші обставини - представник пояснив, що авторитарний стиль управління гімназією змусив звільнитися багатьох досвідчених педагогів та викликав справедливі нарікання з боку батьків учнів.
		     Представник відповідача - Кременчуцької міської ради Пономаренко Н.О. позов не визнала. Суду пояснила, що позивач перебувала у трудових відносинах з Департаментом освіти. Міський голова не має повноважень на призначення або звільнення очильників закладів освіти міста.
		     Представник відкидала аргументи ОСОБА_5 щодо дискримінації її прав з боку міської влади та мера ОСОБА_6 і позовні вимоги в цій частині вважала надуманими. Зауважила, що ОСОБА_9 невірно визначила коло співвідповідачів у справі, оскільки гімназія № 5 є юридичною особою, і позовна вимога про стягнення середнього заробітку має бути заявлена саме до гімназії (письмове заперечення, т.1, а. с. 151-157).
		     Відповідач - міський голова ОСОБА_6 в суд не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
		     Третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 заперечував проти позову. Суду пояснив, що Департамент освіти, реагуючи на письмову скаргу батьків учнів гімназії, провів ретельну перевірку дотримання правил безпеки під час перевезення групи дітей з гімназії до міського Палацу культури 27.01.2017 року для участі у проекті «Велика Асамблея «Армії Добра». Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_5 самоусунулась від контролю за процесом перевезення учнів та свідомо або з недбалості проігнорувала нормативні вимоги щодо безпеки таких перевезень. Так, не були видані наказ щодо затвердження маршруту, відсутній письмовий договір на нерегулярні перевезення, на групу з 38 учнів не було призначено медичного працівника та визначено недостатню кількість педагогів, які мали супроводжувати дітей. В результаті 38 учнів 1-3-х класів їхали в автобусі, який має 22 місця для сидіння.
		     ОСОБА_4 вважав, що через дії директора діти наразилися на реальну небезпеку для життя та здоров'я. Він зауважив, що ОСОБА_5 не визнала ні своєї провини, ні провини інших педагогічних працівників гімназії.
		     Під час судового розгляду представник відповідача - Кременчуцької міської ради заявляв клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Кременчуцької гімназії № 5 (т.1, а. с. 136-138), а представник Департаменту освіти просив суд роз'яснити позивачу право заявити клопотання про залучення в якості співвідповідача зазначеного закладу освіти як належного відповідача за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку ( т. 1, а. с. 139). В судовому засіданні 09.06.2017 року таке право представнику позивача було роз'яснено, проте представник не заявив клопотання про залучення до участі співвідповідача. Вирішуючи клопотання представника міської ради, суд відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 р.) у залученні співвідповідача відмовив.
		     Судом були задоволені клопотання сторін про залучення письмових доказів та про допит свідків. 
		     
		Свідок ОСОБА_11 - мати учня - повідомила про те, як близько 12-ої години 27.01.2017 року діти на подвір'ї гімназії чекали на автобус, бігали, ковзалися, з ними була тільки хореограф. Від батьків інших дітей свідок дізналася, що дітей перевозили у переповненому автобусі.
		     Свідок ОСОБА_12 - мати учня 1 класу гімназії, який приймав участь у заході, розповіла суду про те, що діти їхали стоячи дуже щільно; автобус був переповнений. З дітьми були троє дорослих - хореограф школи, водій та його помічник.
		Аналогічні показання суду надала свідок ОСОБА_13, донька якої також навчалась у 1-му класі гімназії.
		Свідок ОСОБА_14 - педагог-організатор гімназії, пояснила, що супроводжувала дітей у міський Палац культури і назад. Замовляли два автобуси, проте прибув тільки один. Діти сиділи по троє, а деякі стояли. Проте, діти були в гарному настрої, по дорозі співали.
		Свідок ОСОБА_15 - заступник директора по виховній роботі - пояснила, що вона відповідала за участь гімназії у проекті «Велика Асамблея «Армії Добра». Про дату проведення заходу стало відомо 16.01.2017 року. Директор попередньо домовилась з керівниками ПАТ «Кременчукгаз» та КП «Кременчукводоканал» про 2 автобуси для перевезення дітей, а їй доручила підготувати листи-замовлення. Замовлення були передані до підприємств-спонсорів 25.01.2017 року, але наприкінці робочого дня 26.01.2017 року -«точно після 15-ої години» їй повідомили телефоном, що автобусу від КП «Кременчукводоканал» не буде. Було вирішено, що учні 5-10 класів у її супроводі дістануться до Палацу культури громадським транспортом, а учні молодших класів - автобусом з ПАТ «Кременчукгаз». 
		     Свідок ОСОБА_16 - вчитель гімназії - повідомила суд, що наказ № 42 о/д від 26.01.2017 року про участь гімназії у позашкільному заході вона не підписувала.
		     Свідок ОСОБА_17 - керівник гуртка (хореограф) гімназії повідомила, що разом з ОСОБА_14 супроводжувала дітей до Палацу культури. Попередньо було замовлено два автобуси, але один не приїхав, через що діти їхали стоячи або сиділи «на колінах» один в одного.
		     Свідок ОСОБА_18 - вчитель гімназії пояснила, що дітей не супроводжувала, підпис у наказі № 42 від 26.01.2017 року їй не належить. Інструкцію з техніки безпеки підписала пізніше в кабінеті заступника директора. ОСОБА_5 при цьому присутня не була.
		     Свідок ОСОБА_19 - мати учениці 2-А класу гімназії - пояснила, що дізналася про те, як діти їздили у Палац культури від інших батьків. Звернулася до директора за поясненнями, проте ОСОБА_5 повела себе зверхньо, суті претензій зрозуміти не хотіла, що спонукало свідка та двох інших батьків поскаржитися у Департамент освіти.
		     Свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 характеризували ОСОБА_5 як керівника авторитарного складу.
		     Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані ними докази, встановив такі фактичні обставини справи:
		     ОСОБА_5 було призначено на посаду директора Кременчуцької гімназії № 5 ім. Т.Г. Шевченко начальником Управління освіти виконкому Кременчуцької міської ради 01.09.2008 року на підставі контракту на строк до 28.08.2013 року (т.1, а. с. 15-16). 30.05.2013 року наказом начальника Управління № 304/ о/с строк дії контракту з ОСОБА_5 було продовжено на строк до 31.08.2018 року; також між сторонами трудового договору укладено додаткову угоду (т.1, а. с. 14-15).
		     27 січня 2017 року у міському Палаці культури мав відбутися загальноміський позашкільний захід - фінальний етап проекту «Велика Асамблея «Армія Добра», організатором якого був Департамент освіти. Учні гімназії заздалегідь готувалися до участі у проекті. 
		     
		16.01.2017 року заступник директора з виховної роботи гімназії № 5 ОСОБА_15 на нараді у Департаменті освіти дізналася про дату проведення заходу - 27.01.2018 року, про що доповіла директору. ОСОБА_5 доручила їй підготувати листи-замовлення на перевезення дітей двома автобусами - до підприємств-спонсорів ПАТ «Кременчукгаз» та КП «Кременчукводоканал», скласти проект наказу про участь у заході та провести з його учасниками інструктаж з техніки безпеки.
		Гімназія власних транспортних засобів, придатних для перевезення організованих груп дітей, немає. Практика безоплатного замовлення автобусів для перевезення дітей у підприємств - «шефів» існувала і раніше, про що було відомо Департаменту освіти і нарікань з його боку не викликала. Зокрема, перевезення дітей у листопаді до міського Палацу культури для участі у репетиції фінального виступу було організовано у такий самий спосіб (т.2, а.с. 17).
		     Керівники підприємств попередньо усно погодили надання автобусів - КП « Кременчукводоканал» для перевезення 40 учнів, ПАТ «Кременчукгаз» - для перевезення 20 учнів. 25.01.2017 року листи-замовлення були передані до адміністрацій цих підприємств.
		 
		     26.01.2017 року директор гімназії видала наказ № 42 о/д від 26.01.2017 року «Про участь учнів гімназії у проекті «Велика Асамблея «Армїї Добра», яким затвердила склад учнів - 66 учасників заходу, призначила відповідальними за їх безпеку 6 вчителів, контроль і відповідальність за участь дітей у заході поклала на ОСОБА_15 ( т.1, а.с. 61-62). Відповідно до посадової інструкції заступника директора з виховної роботи ОСОБА_15 є особою, яка «здійснює контроль за технікою безпеки під час проведення шкільних та позашкільних заходів за участю учнів гімназії» (п.3.14, т.1, а.с. 46).
		     26.01.2017 року наприкінці робочого дня стало відомо, що КП «Кременчукводоканал» автобусу не надасть. Часу замовити автобус у інших перевізників не було, і директор прийняла рішення, що діти 5-10 класів поїдуть до міського Палацу культури у супроводі ОСОБА_15 громадським транспортом, а діти 1-3 класів - автобусом ПАТ «Кременчукгаз» у супроводі інших педагогічних працівників.
		     27.01.2017 року учні Кременчуцької гімназії № 5 прийняли участь у позашкільному закладі - проекті «Велика Асамблея «Армія Добра». Батьки учнів молодших класів, які очікували дітей на подвір'ї гімназії, стали свідками того, що частина дітей їхала стоячи у переповненому автобусі. Це викликало зрозуміле занепокоєння батьків. Вони обговорювали це у соцмережах, а батьки трьох учнів звернулися за роз'ясненнями до ОСОБА_5, проте не зустріли порозуміння, і 30.01.2017 року ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_12 письмово поскаржилися до Департаменту освіти.
		     Під час службової перевірки комісія Департаменту освіти встановила, що перевезення дітей відбулося з порушеннями вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» і «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». ОСОБА_5 письмово пояснила, зокрема, що 27 січня 2017 року 38 учнів 1-3 класів гімназії були перевезені автобусом ПАТ «Кременчукгаз», (т.1, а.с. 76),
		У висновку комісії (т.1, а. с. 79-88) зазначено, що порушення полягали у наступному: директор не видала наказ щодо організації маршруту та призначення для кожної групи з десяти дітей керівника, відповідального за їх супроводження, а для групи з 30 учнів - медпрацівника; директор не уклала письмові договори на перевезення учнів; не погодила маршрут руху з органами національної поліції; в автобусі з кількістю місць для сидіння - 22 були перевезені 38 дітей.
		16.02.2017 року заступник директора Департаменту освіти ОСОБА_4 видав наказ № 39 о/с про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_5 з підстав п.п. в п. 5 контракту (з ініціативи Департаменту освіти до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених чинним законодавством) та про її звільнення з посади директора гімназії і розірвання з нею трудового договору на підставі ст. 36 п. 8 КЗпП України (підстави, передбачені контрактом, т.1, а.с. 5-8).
		     Зі змісту наказу (стор. 6, 7 наказу) вбачається, що Департамент освіти визнав дії ОСОБА_5 одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків керівником, через яке «кілька десятків учнів наразилися на реальну небезпеку їх життю та здоров'ю», що є підставою для звільнення відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України. У наказі зазначено також, що приймаючи рішення, Департамент освіти взяв до уваги «іншу наявну інформації про стан справ в Кременчуцькій гімназії № 5».
		Вирішуючи спір, суд виходить із такого:
		Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Частиною 1 статті 39 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено, що  керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіти та трудовим договором.
		Статут гімназії № 5 передбачає, що директор гімназії, зокрема, створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі ..., забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм техніки безпеки ( п. 4.6. розділу ІУ Статуту, т.1, а.с. 179).
		Умови контракту від 01.09.2008 року з додатковою угодою від 30.05.2013 року зобов'язували ОСОБА_5 «створювати безпечні умови праці учасників навчально-виховного процесу) ( п. 2.2 Контракту, т.1, а.с. 15 зворот).
		Отже, директор закладу освіти є посадовою особою, відповідальною за створення безпечних умов навчального процесу та організацію безпечної участі школярів у позашкільних заходах.
		       Відповідно до частини 1 та 3 статті 38 Закону України «Про автомобільний транспорт» до перевезення організованих груп дітей (далі - груп дітей) відноситься одночасне перевезення групи з десяти і більше дітей, для яких замовником послуги призначається керівник, відповідальний за супроводження їх під час поїздки, а на групу з 30 і більше дітей призначається також медичний працівник. …Регулярні та нерегулярні перевезення груп дітей здійснюють за умови узгодження маршруту та розкладу руху із замовником та відповідними підрозділами Національної поліції…Максимальна кількість дітей та супроводжуючих осіб  при перевезенні автобусом не повинна перевищувати кількості місць для сидіння  в  ньому,  передбачену технічною   характеристикою транспортного засобу та визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. 
		Аналогічні вимоги містять пункти 64, 69, 70 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затв. Постановою КМУ від 18.02.1997 року № 176 з наступними змінами. 
		Фактичні обставини, встановлені судом, дають підстави для висновку про те, що перевезення 38 учнів молодших класів гімназії 27.01.2017 року до міського Палацу культури відбулося з порушенням спеціальних правил, встановлених для перевезення організованих груп дітей. Директор ОСОБА_5 не вжила вичерпних заходів, щоб запобігти такому порушенню.
		В судовому засіданні представник Департаменту освіти стверджував, що в автобусі знаходилося близько 50 дітей, а свідок ОСОБА_12 говорила про 60 дітей. Проте ці пояснення не узгоджуються з обставинами, встановленими службовою перевіркою та самим оскаржуваним наказом про звільнення ОСОБА_5, де зазначено, що 38 дітей було перевезено автобусом з кількістю місць для сидіння 22. З наказу №42 о/д від 26.01.2017 року вбачається, що участь у заході мали прийняти 38 учнів 1-3 класів гімназії (т.1, а.с. 60-61). 
		Відповідно до частини першої статті 41 КЗпП України додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов є одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності… 
		   Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків
		грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких
		його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду (абзац 2 п.28 Постанови №9 від 06.11.1992 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів».
		Надаючи оцінку дисциплінарному проступку, який вчинила ОСОБА_5, суд враховує наступні обставини: директор не мала наміру організувати перевезення дітей саме в такий спосіб і задля їх комфорту і безпеки попередньо домовилась про два автобуси з загальною кількістю місць для сидіння, достатньою для перевезення дітей. Як було зазначено, практика звернення за такою допомогою до ПАТ «Кременчукгаз» та КП «Кременчукводоканал» була звичною, тому директор обґрунтовано очікувала, що транспортні засоби будуть надані. Дізнавшись про відмову КП «Кременчукводоканал» надати автобус напередодні, директор не мала достатнього часу звернутись до іншого перевізника. Перевезти дітей необхідно було в межах міста на невелику відстань (7-8 зупинок громадського транспорту), тому ОСОБА_5 прийняла рішення про перевезення дітей молодшого віку одним автобусом.
		Суд враховує також, що остаточне рішення перевезти всіх 38 дітей одночасно, а, наприклад, не за 2 рейси, прийняв перевізник, на якого відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» та статті 145 «Правил надання послуг автомобільного пасажирського транспорту» покладений обов'язок забезпечити зручну та безпечну поїздку пасажирів. ОСОБА_5 не була присутня під час посадки учнів в автобус, ніяких розпоряджень водієві, який, до речі, їй не підпорядкований, не надавала.
		Із пояснень свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_17 можна зробити висновок, що водій перевізника обрав таку швидкість руху, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.
		Автобус ПАЗ-3205 має кількість посадкових місць - 22 шт., загальну кількість місць - 37-41 ( т.1, а.с. 10, 62), тому заяви про те, що «дітей перевозили як худобу», в умовах смертельної небезпеки для життя та здоров'я є явно перебільшеними. В ситуації, яка склалася, спроба організувати проїзд 38 дітей у віці 6-9 років у розпал робочого дня громадським транспортом, могла наразити їх на більшу небезпеку. Ризик для життя та здоров'я дітей під час цієї поїздки був таким самим, як і під час щоденних поїздок школярів у міському громадському транспорті.
		З огляду на такі обставини Департамент освіти не мав достатніх підстав вважати, що вчинене ОСОБА_5 порушення трудових обов'язків є грубим. Також відповідач не міг «враховувати іншу наявну інформацію», оскільки умовою звільнення за п.1 ст.41 КЗпП України є вчинення працівником саме одноразового грубого порушення трудових обов'язків. Рішення про звільнення не може бути вмотивоване іншими, раніше вчиненими, дисциплінарними проступками особи (Постанова від 23.01.2018 року Верховного Суду у справі № 451/1731/14-ц). З цих підстав суд визнає незаконним і скасовує розпорядження №39 о/с від 16.02.2017 року про її звільнення.
		Рішенням власника - Кременчуцької міської ради Полтавської області гімназію №5 ліквідовано. У Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.02.2018 року внесений запис за № 1 585 120 0000000783 про припинення діяльності юридичної особи (т.2, а.с. 164, зворот). У зв'язку з тим, що поновлення ОСОБА_5 на посаді директора гімназії №5 неможливо, суд визнає її звільненою за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією закладу освіти ( абз.3 п.18 Постанови №9 від 06.11.1992 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
		У відповідності до ч.3 ст. 235 КЗпП України суд одночасно приймає рішення про виплату ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Справа перебувала в провадженні суду більше одного року не з вини позивача, тому суд стягує середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Стягненню з Департаменту освіти на користь позивача за період з 16.02.2017 року по день ухвалення рішення підлягають 142 021,45 грн. (265 днів вимушеного прогулу х 535,93 грн. середнього заробітку за один день).
		Позовні вимоги в частині визнання факту прямої дискримінації позивача з боку відповідачів, наслідком якої стало незаконне звільнення, задоволенню не підлягають.
		Так, відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» прямою дискримінацією є ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
		Письмовими доказами, які надала позивач, належно підтверджуються обставини притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом начальника Управління освіти №44 а/п від 15.12.2015 року і подальшого його скасування самим відповідачем у червні 2016 року після звернення ОСОБА_5 з позовом до суду (т.1, а.с. 109). Також у лютому 2016 року мав місце факт складення відносно позивача прокуратурою м. Кременчука двох протоколів про адміністративні корупційні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КУпАП. Постановою судді Автозаводського районного суд від 05.05.2016 року провадження у справі було закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень; постанова набрала законної сили (т.1, а.с. 107-108). Проте позивач не надала суду переконливих пояснень того, як ці обставини пов'язані одна з одною та з оскаржуваним розпорядженням про звільнення. Департамент освіти без достатніх підстав надав оцінку діям ОСОБА_5 під час організації перевезення дітей 27.01.2017 року як таким, що є грубим порушення трудових обов'язків. Проте сам факт дисциплінарного проступку мав місце. Прикладів того, що в аналогічній ситуації Департамент освіти до іншого керівника поставився більш прихильно, позивач суду не наводила. У сукупності зазначені обставини свідчать про відсутність підстав для висновку про невиправдане обмеження відповідачами прав та свобод ОСОБА_5
		На підставі викладеного, відповідно до статей 263-265 ЦПК України, суд,
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимогиОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2. реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса реєстраціїАДРЕСА_1) до Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради - задовольнити частково.
		Визнати незаконним та скасувати розпорядження №39 о/с від 16.02.2017 року прозвільнення позивача з посади директора Кременчуцької гімназії № 5 ім. Т.Г. Шевченка Кременчуцької міської радиза одноразове грубе порушення трудових обов'язківкерівником установи та визнати її звільненою за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією учбового закладу.
		Стягнути з Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на користь ОСОБА_5 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 16.02.2017 року у сумі 142 021,45 грн.
		Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 9110,74 грн.
		Інші позовні вимоги ОСОБА_5 до Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та позовні вимоги до Кременчуцької міської ради і міського голови ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
		Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення - 23.03.2018 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...