Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14803/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2018. Зареєстровано: 27.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		19.03.2018Справа №  910/14803/17
		За позовом Національного природного парку "Голосіївський"
		до                               1) Київської міської ради
		                                   2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд"
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, 
		на стороні позивача - Міністерство екології та природних ресурсів України
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, 
		на стороні позивача - Комунальне підприємство "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа"  
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, 
		на стороні відповідача-1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		за участю Прокуратури міста Києва
		про визнання недійсним рішення Київської міської ради
		 
		Суддя  Гумега О.В.
		секретар судового засідання 
		Репа Я.І.
		Представники:
		від Прокуратури міста Києва: Винник О.О.  
		від позивача:  Погребиський М.П. за довіреністю б/н від 26.09.2017
		            Рибіцька Ю.Б., за  посвідченням  адвоката № 4365 від 17.02.2011 
		від відповідача-1: Перепелицін К.М. за довіреністю № 225-КМГ-4187 від 30.11.2017
		від відповідача-2: Тунік А.В. за  довіреністю №  30-11/16  від 30.11.2016,  
		від третьої особи-1: Іванюк Н.В. за довіреністю б/н від 09.01.2018
		від третьої особи-2:  не з'явився
		третьої особи: Ткаченко О.О., довіреність № 05703-22903  від 30.11.2017
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Національний природний парк "Голосіївський" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" (відповідач-2) про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) "Про внесення змін до договору оренди ділянки від 01.07.08 № 79-6-00632, укладеного між Київської міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення, паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва".
		Відповідно до поданої позовної заяви позивач також просив суд об'єднати в одне провадження для спільного розгляду заявлену в рамках даного позову позовну вимогу про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884), з вимогою про визнання недійсним Договору оренди, що розглядається в рамках справи № 910/11164/16.
		Позовні вимоги Національного природного парку "Голосіївський" мотивовані тим, що спірне рішення прийняте Київською міською радою (відповідачем-1) з порушенням вимог ст.ст. 123, 124, 149, 150 Земельного кодексу України, статей 7, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", внаслідок чого в оренду ТОВ "Авеста-Буд" (відповідачу-2) було передану спірну земельну ділянку, віднесену в установленому законом порядку до території природно-заповідного фонду, що, на думку позивача, призвело до порушення його прав, прав територіальної громади Києва та українського народу вцілому. 
		На твердження позивача, спірна земельна ділянка була включена до території Національного природного парку "Голосіївський" (далі - НПП "Голосіївський"), підтвердженням чого є: Додаток 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації "Про погодження матеріалів корегування проекту створення національного природного парку з робочою назвою "Голосіїв" (І черга)" від 30.03.2006 № 619; Схема території Національного природного парку "Голосіївський", Охоронне зобов'язання № 1-1-2, оформлене 29.01.2008 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища.
		Разом з тим позивач зазначив, що на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (далі - КО "Київзеленбуд"), а саме його відокремленого підрозділу - КП "ЛПГ "Конча- Заспа", що підтверджується Проектом організації і розвитку лісового господарства Лісопаркового господарства "Конча-Заспа" КМДА Державного комунального об'єднання зеленого будівництва «Київзеленбуд" (Інв. № 32, Том II, книга 1,1999 рік), зокрема, Викопіюванням із Планшету № 5. 
		Позивач стверджував, що відповідач-1 в порушення ст. 150 Земельного кодексу України передав спірну земельну ділянку в оренду відповідачу-2 за відсутності відповідної постанови Кабміну або без погодження Верховної Ради України, крім того, відповідачем-1 порушено наведену норму закону з огляду на те, що особливо цінна земельна ділянка була вилучена у існуючого землекористувача не для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, а з метою передачі в оренду приватній особі для провадження господарської діяльності шляхом здійснення комерційного будівництва.
		Позивач також зазначив, що за відсутності проекту відведення спірної земельної ділянки в силу винесення відповідачем-1 спірного рішення з порушенням ст. 123 Земельного кодексу України, проект землеустрою не погоджувався природоохоронним органом та органом з питань лісового господарства.
		Крім того, позивач вважає, що прийняте відповідачем-1 оскаржуване рішення про укладення з відповідачем-2 Договору оренди спірної земельної ділянки на умовах, визначених у договорі оренди земельної ділянки від 01.07.2008 № 79-6-00632 (укладеному на підставі скасованого рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 року у справі 2-7181/08), як заміна первісного зобов'язання (новація), не відповідає земельному законодавству.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 порушено провадження у справі № 910/14803/17 та призначено розгляд справи на 25.09.2017 о 12:00 год.
		25.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі, з урахуванням яких позивач просив суд розглядати заявлені ним позовні вимоги з урахуванням даних письмових пояснень. Так, позивач зазначив, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка в складі урочища Бичок перебувала у користуванні лісопаркового підприємства (КП "ЛГП "Конча-Заспа", яке є відокремленим підрозділом КО "Київзеленбуд"), що вказує на її статус земельної ділянки лісогосподарського призначення, а отже порядок використання цієї земельної ділянки врегульовується не тільки положеннями земельного, природоохоронного, а й лісового господарства. Позивач вважає, що внаслідок незаконної передачі під забудову в оренду відповідачу-2 лісної земельної ділянки відбулась фактична зміна цільового призначення спірної земельної ділянки з порушенням процедури, передбаченої ст. 20 Земельного кодексу України, а саме: за відсутності відповідного рішення Київської міської ради, відповідних висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
		25.09.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 (ТОВ "Авеста-Буд") надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 просив суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог Національного природного парку "Голосіївський" про визнання недійсним рішення Київської міської ради та відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви з огляду на таке:
		- пропуск позивачем строку позовної давності підтверджується з огляду на те, що спірне рішення Київської міської ради було прийняте 29.10.2009 і було опубліковане у відкритих джерелах, зокрема, у газеті "Хрещатик", на час прийняття спірного рішення позивач був зареєстрований в установленому законом порядку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, крім того, директор позивача Дробот Б.В. на момент прийняття Київською міською радою рішення № 446/3884 від 25.03.2010 про внесення змін до оскаржуваного рішення № 532/2601 від 29.10.2009 був депутатом Київської міської ради і був зареєстрований в залі засідань під час голосування 25.03.2010, що підтверджує обізнаність керівника позивача про наявність оскаржуваного рішення;
		- КО "Київзеленбуд", як і КП "ЛГП "Конча-Заспа", є комунальними об'єднанням і підприємством, а відповідно, не відносяться до державного лісогосподарського підприємства, а тому планово-картографічні матеріали лісовпорядкування КО "Київзеленбуд", на які вказував позивач з посиланням на п. 5 розділу VІІІ  "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України, не можуть підтверджувати право на земельну ділянку в спірному випадку;
		- в матеріалах справи відсутнє та ніколи не приймалось рішення Київської міської ради про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:119:0063, що передавалась в оренду відповідачу-2, до категорії земель - ліси;
		- в матеріалах справи відсутній правовстановлюючий документ (державний акт на право постійного користування чи право власності, договір оренди земельної ділянки), який би засвідчував право користування на спірну земельну ділянку загальною площею 2,6495 га, що розташована за адресою: Столичне шосе (урочище "Бичок",  ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва у КО "Київзеленбуд";
		- спірна земельна ділянка до моменту оформлення у встановленому порядку на неї прав оренди ТОВ "Авеста-Буд" не перебувала у приватній власності, постійному користуванні чи в оренді в будь-якої особи, що підтверджується фактом формування і реєстрації спірної земельної ділянки Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лише 27.06.2008;
		- в свою чергу, оскільки спірна земельна ділянка, що передавалась в оренду ТОВ "Авеста-Буд" на підставі оскаржуваного рішення Київської міської ради, не перебувала в постійному користуванні ні КО "Київзеленбуд", ні КП "ЛГП "Конча-Заспа", то дана земельна ділянка не вилучалась і не могла вилучатись у даних осіб;
		- крім того, оскільки 27.06.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було сформовано і зареєстровано спірну земельну ділянку, межі цієї земельної ділянки вже були встановлені в натурі (на місцевості), цільове призначення цієї земельної ділянки було встановлено рішенням Київської міської ради №952/1613 від 26.06.2007 (для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням) і оскаржуваним рішенням Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 не змінювалось, то на твердження відповідача-2, необхідних та законодавчо встановлених підстав для розроблення і затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної  ділянки не було; в свою чергу, оскільки такий проект землеустрою не розроблявся, то і його погодження згідно ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України не вимагалось;
		- разом з тим, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, ТОВ "Авеста-Буд" було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою;
		- постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі №2а-6723/11/2670 (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України №К/9991/25192/12 від 15.01.2013), за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України та Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, треті особи - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Авеста-Буд" про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 29.10.2009 №532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 №446/3884) встановлено, що надання в оренду ТОВ "Авеста-Буд" спірної земельної ділянки Київською міською радою ніяким чином не порушувало вимог ст.150 Земельного кодексу України з огляду на те, що спірна земельна ділянка в межі НПП "Голосіївський" не ввійшла.
		25.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просив суд: 
		1. Витребувати у Київської міської ради Технічну документацію про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 № 79-6-00632 (кадастрова справа № А-13401).
		2. Витребувати у Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" проект організації і розвитку лісового господарства Лісопаркового господарства "Конча-Заспа" КМДА Державного комунального об'єднання зеленого будівництва "Київзеленбуд" (інв. 32, том ІІ, книга 1, 1999 рік).
		25.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.
		В судове засідання, призначене на 25.09.2017, представники позивача та відповідача-2 з'явилися.
		Представник відповідача-1 в судове засідання 25.09.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.09.2017 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. 
		В судовому засіданні, призначеному на 25.09.2017, судом розглянуте та задоволене клопотання позивача, подане 25.09.2017 через відділ діловодства суду, про витребування доказів у відповідача-1 та Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа".
		В судовому засіданні, призначеному на 25.09.2017, судом задоволене клопотання представника позивача про продовження строку вирішення спору.
		Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, нез'явлення представника відповідача-1 в судове засідання 25.09.2017, необхідність витребування додаткових доказів та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд ухвалою від 25.09.2017 продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 06.11.2017 о 14:50 год.
		10.10.2017 через відділ діловодства суду від Прокуратури міста Києва надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу.
		03.11.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 (Київської міської ради) надійшов відзив, відповідно до якого відповідач-1 просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з огляду на таке:
		- оскаржуване рішення Київської міської ради є актом індивідуальної дії, тобто створює правові наслідки лише для конкретної особи (відповідача-2 по справі) та вичерпало свою дію фактом його виконання, а саме - підписанням договору оренди на підставі даного рішення; позивач не є суб'єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття оскаржуваного рішення, а відповідно дане рішення не може порушувати прав, свобод чи інтересів позивача;
		- ТОВ "Авеста-Буд" відповідно до вимог діючого земельного законодавства розробило технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, оскільки розробка і затвердження проекту землеустрою, а також проведення його експертизи, не було передбачено чинним законодавством у випадку, коли земельна ділянка сформована та проведено її державну реєстрацію;
		- на даний час оскаржуване рішення Київської міської ради є чинним, при цьому постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі № 2а-6723/11/2670 встановлено, що вказане рішення Київської міської ради прийняте з дотриманням вимог ст. 19 Конституції України і не порушувало норм діючого земельного законодавства в Україні та інтересів держави, що Київська міська рада при прийнятті вказаного рішення не порушувала норм діючого законодавства та інтересів держави, оскільки спірна земельна ділянка не входить в межі Національного природного парку "Голосіївський";
		- в матеріалах справи відсутнє рішення Київської міської ради про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
		- відповідач-1 вважає необґрунтованими твердження позивача про відсутність рішення Київської міської ради про передачу в оренду ТОВ "Авеста-Буд" спірної земельної ділянки, оскільки законодавством не визначено конкретної форми змісту рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, а тому прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення є волевиявленням органу місцевого самоврядування, викладеним в межах його повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Земельним кодексом України;
		- відповідач-1 вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що шляхом винесення оскаржуваного рішення Київська міська рада фактично вилучила спірну земельну ділянку у попереднього користувача без дотримання відповідної процедури, при цьому звернув увагу, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували його право користування спірною земельною ділянкою.
		03.11.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
		06.11.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі, якими позивач надав заперечення на доводи відповідача-2, викладені останнім у відзиві, а саме:
		- позивач стверджує, що звернувся до суду з позовом з дотриманням строку позовної давності, вважає, що перебіг позовної давності в даному спорі починається від дня, коли право позивача фактично було порушено з боку відповідача-2, а саме з початку проведення останнім дій по знищенню цінних об'єктів на спірній земельній ділянці (квітень, серпень 2016); до того моменту, поки відповідач-2 не почав проведення на спірній земельній ділянці дій, що призвели б до втрати її цінних властивостей, право позивача, головною метою створення і діяльності якого є збереження національного природного парку, не було порушено, тобто, в даному випадку перебіг позовної давності не залежить від того, на якому етапі позивач дізнався про існування оскаржуваного рішення;
		- позивач зазначає, що відповідачами не надано доказів обізнаності позивача про порушення його права з дня винесення оскаржуваного рішення, відповідачами не наведено конкретних доказів, які б вказували на чітке визначення моменту, коли позивач дізнався про наявність оскаржуваного рішення, з якого почався б відлік строку позовної давності;
		- позивач вважає, що при розгляді питання про застосування строку позовної давності судом має бути враховано: статус спірної земельної ділянка, яка, у складі особливо цінних земель, має особливе значення не тільки для учасників цього спору, а й для всіх громадян країни, спірна земельна ділянка підлягає особливій охороні; правовідносини щодо відведення спірної ділянки на користь відповідача-2 становлять суспільний інтерес, який підлягає захисту; в спірному випадку підлягає застосуванню норма п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України, відповідно до якої позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, якими згідно зі ст. 269 ЦК України є особисті немайнові права, що належать кожній фізичній особі від народження або за законом, а відповідно до Конституції України фізична особа має право, зокрема, на безпечне для життя і здоров'я довкілля;
		- на підтвердження перебування на момент винесення оскаржуваного рішення спірної земельної ділянки в постійному користуванні КП "ЛГП "Конча-Заспа" КО "Київзеленбуд" позивач послався на такі докази:
		- викопіювання із Планшету № 5 в рамках Проекту організації і розвитку лісового господарства ЛПГ "Конча-Заспа" КМДА ДКО зеленого будівництва "Київзеленбуд" (Інв. № 32, том II, книга 1, 1999 рік);
		- Технічна документація про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 року № 79-6-00632 (кадастрова справа № А-13401), в якій наявні: Акт комісії по визначенню збитків, пов'язаних із оформленням права користування земельною ділянкою площею 2,7 га за ТОВ "Авеста-Буд" (урочище "Бичок", діл. 1 парна сторона) у Голосіївському лісництві лісопаркового господарства "Конча-Заспа", квартал 29 виділи 2, 4, 6, 9, 10, 12, 8); Розрахунок (попередній) збитків від не отриманого доходу КП "ЛПГ "Конча-Заспа" від 11.06.2008; Акт технічного обстеження лісових площ, замовлених для потреб з виведенням (без виведення) їх із складу лісового фонду від 10.06.2008; Розрахунок втрат лісогосподарського виробництва, зумовлених можливим наданням ТОВ "Авеста-Буд" спірної земельної ділянки від 11.06.2008; довідка від 23.06.2008 № 247, видана Комунальним підприємством "ЛПГ "Конча-Заспа" Товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд";
		- наведені докази, на думку позивача, підтверджують, що умовою відведення спірної земельної ділянки у користування ТОВ "Авеста-Буд" було її вилучення в існуючого землекористувача, а також відшкодування останньому втрат лісогосподарського виробництва; 
		- позивач стверджує, що проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду ТОВ "Авеста-Буд" не розроблявся і не погоджувався;
		- позивач стверджує, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду, що передбачає дотримання визначеної законодавством процедури її вилучення і зміни цільового призначення; спростовуючи доводи відповідачів про те, що спірна земельна ділянка не увійшла до складу НПП "Голосіївський", позивач зазначив такі документи: лист Департаменту земельних ресурсів КМДА від 22.08.2017 № 057021-Р-283/16- 8748, надісланий на адресу керівника ГО "Корчувате - наш дім" Репінського A.C.; лист від 11.11.2016 № 001-3200 за підписом Київського міського голови В.Кличка на адресу Верховної ради України; 
		- позивач стверджує, що станом на кінець 2005 року, в складі регіонального ландшафтного парку "Голосіїв" спірна земельна ділянка мала цільове призначення "землі природно-заповідного фонду", а в оренду ТОВ "Авеста-Буд" ця ж ділянка була передана з призначенням "землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення";
		- позивач заперечує проти посилань відповідачів на будь-які судові рішення, винесені у справах, до розгляду яких НПП "Голосіївський" взагалі не був залучений в будь-якому статусі, зазначає виключно про правову оцінку судом відповідних обставин, крім того, рішення у справах, на які посилаються відповідачі, не містять оцінки тих доводів, які наразі надає позивач;
		06.11.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких відповідач-2 просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зазначаючи додатково про таке:
		- КП "ЛГП "Конча-Заспа" під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/11164/16 надала пояснення № 367 від 25.09.2017, відповідно до яких спірна земельна ділянка, що перебуває в оренді у ТОВ "Авеста-Буд", не відноситься до балансових територій КП "ЛГП "Конча-Заспа" і у останнього відсутні правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку;
		- листом № 03-4629 від 16.11.2007 КО "Центр містобудування та архітектури" повідомив ТОВ "Авеста-Буд", що матеріалів по відведенню спірної земельної ділянки в  архівах Головкиївархітектури немає;
		- у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, КП "ЛГП "Конча-Заспа" не було землекористувачем цієї земельної ділянки;
		- спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і не перебувала у користуванні будь-якої особи на момент виникнення спірних правовідносин, крім того, спірна земельна ділянка була сформована і зареєстрована лише 27.06.2008, а отже, не існувала до цієї дати, а тому не могла бути вилученою у будь-якої особи;
		- посилання позивача на ст. 150 Земельного кодексу України відповідач-2 вважає невірним, оскільки спірна земельна ділянка не вилучалась з комунальної власності, її викуп не проводився, вона не переходила у приватну власність ТОВ "Авеста-Буд", а залишається в комунальній власності територіальної громади м. Києва;
		- відповідач-2 зазначив, що оскільки проект землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу НПП "Голосіївський", не був погоджений у встановленому законом порядку, на нього НПП "Голосіївський" не отримав позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, він не є затвердженим рішенням органу місцевого самоврядування - Київською міською радою, а тому в силу ч. 7 ст. 47 Закону України "Про землеустрій" не встановлено меж територій земельних ділянок, що входять до складу НПП "Голосіївський";
		- відповідач-2 зазначив, що в проекті землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу НПП "Голосіївський", останнім самостійно було визначено межі території земельних ділянок, які входять до складу парку, із зазначенням суміжних землекористувачів без віднесення до цих територій земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд". План-схема територій земельних ділянок НПП "Голосіївський", який є складовою частиною зазначеного проекту землеустрою, підписано (погоджено) директором НПП "Голосіївський" ще в листопаді 2011, що свідчить про відсутність у позивача порушеного права та його обізнаність щодо не входження земельної ділянки в межі НПП "Голосіївський";
		- відповідач-2 послався на листи № 05-358/3569 від 13.02.2012 Головного управлянні земельних ресурсів Київської міської ради, лист № 199/2-04 від 01.08.2014 НПП "Голосіївський", лист № 140 від 01.08.2014 ТОВ "Ліга Експерт", зі змісту яких вбачається, що спірна земельна ділянка не увійшла в межі НПП "Голосіївський".
		06.11.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме: заборонити ТОВ "Авеста-Буд", Київській міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або проводити будь-які роботи, в тому числі, але не виключно по вирубці дерев, землевпорядні роботи (роботи із землеустрою) будівельні роботи на земельній ділянці площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі м. Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) та передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" згідно з Договором оренди від 28.10.2010, зареєстрованим за номером 79-6-00791.
		В судовому засіданні 06.11.2017 представники позивача заяву про забезпечення позову, подану 06.11.2017 через відділ діловодства суду, не підтримали.
		06.11.2017 через відділ діловодства суду від Міністерства екології та природних ресурсів України надійшло клопотання про залучення Міністерства екології та природних ресурсів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
		Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 06.11.2017, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене.
		В судовому засіданні 06.11.2017 здійснювався розгляд клопотання Міністерства екології та природних ресурсів України, поданого 06.11.2017 через відділ діловодства суду, про залучення Міністерства екології та природних ресурсів України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Клопотання судом задоволене.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 відкладено розгляд справи на 13.11.2017 о 16:00 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство екології та природних ресурсів України.
		11.11.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просив суд витребувати у Київської міської ради належним чином завірену копію Кадастрової справи № А-13401.
		13.11.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли заперечення на заяву від 06.11.2017 про забезпечення позову, відповідно до яких відповідач-2 просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, жодним чином не пов'язані з предметом позову у даній справі.
		13.11.2017 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-1 (Міністерства екології та природних ресурсів України) надійшли письмові пояснення (в порядку ст. 22 ГПК України), відповідно до яких третя особа просила суд задовольнити повністю позовну заяву НПП "Голосіївський", у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення прийняте Київською міською радою з порушенням вимог земельного та природоохоронного законодавства. В обґрунтування підставності заявленого позивачем позову третя особа послалась на відповідь Київської міської державної адміністрації від 11.11.2016 № 001-3200 на звернення народного депутата України Гопко Г.П., рішення Київської міської ради від 23.12.2003 № 334/1209 "Про створення першої черги регіонального ландшафтного парку "Голосіїв" та рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 "Про затвердження Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста", Указ Президента України "Про створення національного природного парку "Голосіївський" від 27.08.2007 № 794/2007. Стосовно заяви про застосування строку позовної давності третя особа заперечувала, враховуючи, що безпосередня обізнаність позивача про порушення прав парку з'явилась не у 2010 році, а у 2016 році, коли відповідач-2 своїми діями розпочав вирубку дерев та забудову частини території парку.
		В судовому засіданні 13.11.2017 представники позивача не підтримали заявлене безпосередньо у позовній заяві клопотання про об'єднання в одне провадження для спільного розгляду заявлену в межах позову у даній справі позовну вимогу про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884), з вимогою про визнання недійсним Договору оренди, що розглядається в рамках справи № 910/11164/16. Зважаючи на наведене, розгляд зазначеного клопотання судом не здійснювався.
		В судовому засіданні 13.11.2017 судом розглянуте та задоволене клопотання позивача, подане 11.11.2017 через відділ діловодства суду, про витребування доказів у Київської міської ради (відповідача-1).
		В судовому засіданні 13.11.2017 судом здійснювався розгляд справи по суті. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 відкладено розгляд справи на 21.11.2017 о 14:00 год.
		20.11.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії звернення ТОВ "Авеста-Буд" від 12.10.2009 № 12010/34, копії відповіді Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.11.2009, реєстраційної картки Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відповіді від 13.11.2009 № 05-532/31874.
		21.11.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання, яким позивач просив суд долучити до матеріалів справи отриманий ним від Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" Проект організації та розвитку КП "ЛПГ "Конча-Заспа" (2017 рік), при цьому звернув увагу, що відповідно до інформації п. 1.2 Розділу І вказаного Проекту, урочище "Бичок" було передано до складу лісопаркового господарства згідно Постанови РМ УРСР № 1438 від 19.10.1960.  Вказаним клопотанням позивач також просив, відповідно до положень ст. 90 ГПК України, надіслати повідомлення до відповідного слідчого органу, прокуратури для проведення перевірки обставин, що свідчать про вчинення з боку посадових осіб Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа", Київської міської державної адміністрації дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень.
		21.11.2017 через відділ діловодства суд від представника відповідача-1 на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2017 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії кадастрової справи № А-13401.
		Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.11.2017, подав клопотання, відповідно до якого просив суд витребувати у Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" Проект організації і розвитку лісопаркового господарства "Конча-Заспа" КМДА Державного комунального об'єднання земельного будівництва "Київзембуд" (Інв. № 32, Том. ІІ, книга 1, 1999 рік), викопіювання із Планшету № 5. Наведене клопотання позивача судом розглянуте та задоволене в судовому засіданні 21.11.2017.
		Клопотання позивача щодо направлення повідомлення до відповідного слідчого органу, прокуратури для проведення перевірки обставин, що свідчать про вчинення з боку посадових осіб Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа", Київської міської державної адміністрації  дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, судом відхилено. 
		В судовому засіданні, призначеному на 21.11.2017, дослідивши матеріали справи, керуючись положеннями ст. 27 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа", в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 розгляд справи відкладено на 18.12.2017 о 14:00 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" (03028, м. Київ, пров. Тихвінський, буд. 1).
		08.12.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
		18.12.2017 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-1 надійшли доповнення до письмових пояснень, відповідно до яких третя особа-1 повністю підтримала позовну заяву Національного природного парку "Голосіївський" та просила суд її задовольнити повністю.  Зокрема, третя особа зазначила що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового та природно-заповідного фонду, передача її в оренду юридичній особі, яка не є спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємством, є порушенням ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України.
		Судове засідання, призначене на 18.12.2017, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
		15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/14803/17 у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.01.2018 о 15:00 год., учасники справи викликані у підготовче засідання, їх явку визнано обов'язковою.
		17.01.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (доповнення), відповідно до якого відповідач-1 просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову з огляду на необгрунтованість доводів позивача стосовно того, що шляхом винесення оскаржуваного рішення Київська міська рада фактично вилучила спірну земельну ділянку у попереднього користувача без дотримання відповідної процедури, враховуючи, що позивачем не надано доказів, які підтверджують його право користування спірною земельною ділянкою та доказів на підтвердження порушення його прав та інтересів Київською міською радою.
		19.01.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов відзив, відповідно до якого відповідач-2 просив суд застосувати наслідки пропущення строків позовної давності до позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що з моменту коли позивач дізнався/міг дізнатись про нібито порушення свого права пройшло майже вісім років, будь-яких перешкод чи причин для неподання позовної заяви про визнання недійсним рішення КМР в межах строку позовної давності позивачем не наведено та не підстверджено.
		Додатково до заперечень, які наводились проти задоволення позову, відповідач-2 звернув увагу, що норма ч. 4. ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" набрала чинності відповідно до Закону України від 21.01.2010 № 1826-VI, тоді як оскаржуване рішення прийняте раніше, а отже до цієї дати межі НПП "Голосіївський" могли визначатись виключно на підставі затвердженого проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій. В той же час, НПП "Голосіївський" не має затвердженого проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій, що свідчить про те, що станом на момент прийняття Київською міською радою рішення №532/2601 від 29.10.2009 межі НПП "Голосіївський" не визначались.
		19.01.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшли пояснення у справі, згідно яких Прокуратура міста Києва вважає, що рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято з порушенням земельного, природоохоронного та лісового господарства. 
		22.01.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист, яким позивач просив суд долучити до матеріалів справи відповідь на відзив Київської міської ради (відповідача-1) та докази направлення вказаної відповіді іншим учасникам справи. Відповідно до наданої відповіді позивач висловив свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем-1 у відзиві заперечень та мотиви їх повного відхилення, зокрема, позивач навів спростування доводів відповідача-1 щодо неможливості застосування ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", позивач також заперечував щодо не доведення ним факту порушення його прав та інтересів внаслідок винесення оскаржуваного рішення. Як зазначив позивач, спірна земельна ділянка до моменту її передачі в оренду відповідачу-2 для забудови увійшла до складу територій НПП "Голосіївський", відносно яких Нацпарк здійснює ряд функцій щодо збереження та відтворення, проведення будівництва на спірній земельній ділянці неминуче передбачає вирубку цінного лісу, що унеможливить подальше її використання за призначенням - в якості території природно-заповідного фонду в межах природного парку, саме це вже спричинило порушення прав та інтересів позивача, метою створення і діяльності якого є збереження та відтворення цінних природних об'єктів.
		22.01.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач-2 просив суд витребувати у позивача та третьої особи-1 Проект організації території Національного природного парку "Голосіївський" охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 532 від 19.12.2013 з усіма картографічними матеріалами.
		22.01.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі, які містять перелік доказів, які, на думку позивача, підтверджують факт входження спірної земельної ділянки до складу НПП "Голосіївський", доказів, які підтверджують статус спірної земельної ділянки як землі природно-заповідного фонду, та доказів, які підтверджують той факт, що спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні КО "Київзеленбуд", а саме його відокремленого підрозділу - КП "ЛГП "Конча-Заспа" до моменту її вилучення і передачі в оренду ТОВ "Авеста-Буд". 
		У підготовче засідання, призначене на 22.01.2018, з'явились представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-1.
		Представники третьої особи-2 у підготовче засідання, призначене на 22.01.2018, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.
		У підготовчому засіданні суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
		Представник відповідача-1 в підготовчому  засіданні, призначеному на 22.01.2108, подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Клопотання залучене судом до матеріалів справи.
		В підготовчому засіданні, призначеному на 22.01.2018, здійснювався розгляд клопотання відповідача-2, поданого 22.01.2018 через відділ діловодства суду, про витребування у позивача та третьої особи-1 Проекту організації території Національного природного парку "Голосіївський" охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 532 від 19.12.2013 з усіма картографічними матеріалами. Клопотання судом задоволене.
		В підготовчому засіданні, призначеному на 22.01.2018, здійснювався розгляд клопотання відповідача-1, поданого 22.01.2018 в підготовчому засіданні, про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Клопотання судом задоволене.
		Ухвалою Господарського процесуального кодексу України від 22.01.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), витребувані  докази, відкладено підготовче засідання у справі № 910/14803/17 на 12.02.18  о 14:40 год. 
		29.01.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив ТОВ "Авеста-Буд" (відповідача-2) на позовну заяву. Відповідно до наданої відповіді позивач висловив свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем-2 у відзиві заперечень та мотиви їх повного відхилення, зокрема, щодо спливу строку позовної давності, щодо необґрунтованості посилань відповідача-2 на відсутність доказів на підтвердження факту перебування спірної земельної ділянки в постійному користуванні КП "ЛГП "Конча-Заспа" КО "Київзеленбуд", щодо невідповідності посилань відповідача-2 на відповідні норми законодавства, які не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, щодо доводів відповідача-2 щодо неможливості застосування ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
		08.02.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.
		У підготовче засідання, призначене на 12.02.2018, з'явились представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2, третьої особи-1 та третьої особи на стороні відповідача-1.
		Представники третьої особи-2 у підготовче засідання, призначене на 12.02.2018, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
		Представник позивача в підготовчому засіданні, призначеному на 12.02.2108, подав клопотання, відповідно до якого просив суд ухвали про повідомлення і виклики направляти на фактичну адресу Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа", а, у випадку ігнорування вимог суду, зокрема, щодо подання доказів, застосовувати до Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" відповідні заходи процесуального примусу. Клопотання залучене судом до матеріалів справи.
		У підготовчому засіданні 12.02.2018 представник третьої особи на стороні відповідача-1 (Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав пояснення по справі, відповідно до яких просив суд залишити позовну заяву без задоволення. 
		Представник третьої особи-1 (Міністерства екології та природних ресурсів України) в підготовчому засіданні 12.02.2018 подав клопотання про долучення оригіналів доказів, а саме Проекту організації території Національного природного парку  "Голосіївський" охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів № 532 від 19.12.2013 з усіма картографічними матеріалами. Згідно поданого клопотання третя особа-1 просила суд повернути наведений Проект з усіма картографічними матеріалами Міністерству екології та природних ресурсів України після його дослідження. Клопотання судом задоволене та залучене до матеріалів справи.
		У підготовчому засіданні 12.02.2018 представник відповідача-2 подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження. Клопотання залучене судом до матеріалів справи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче провадження на 12.03.2018 о 15:00 год.
		20.02.2018 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
		01.03.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.
		02.03.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
		06.03.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
		07.03.2018 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-2 (Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа") надійшла заява про надання документів на виконання вимог суду, зокрема, оригіналів Проекту організації і розвитку лісового господарства лісопаркового господарства "Конча-Заспа" Київської міської державної адміністрації Державного комунального об'єднання зеденого будівництва "Київзеленбуд" (Інв. № 32, Том ІІ, кника 1, 1999 рік) та Планшету № 5 Лісовпорядкування 1999 ЛПГ "Конча-Заспа" Голосіївське лісництво. Оригінали наведених документів третя особа-2 просила суд повернути їй після дослідження судом або після набрання судовим рішенням законної сили.
		07.03.2018 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-2 (Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа") надійшли пояснення по справі, відповідно до яких третя особа-2, зокрема, просила суд проводити розгляд справи без участі представника Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа". Разом з тим, у наведених поясненнях третя особа-2 підтвердила, що: спірна земельна ділянка в урочищі "Бичок" на Столичному шосе в Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, не відноситься до земель лісового фонду балансових територій КП "ЛПГ "Конча-Заспа"; з моменту створення підприємства та по теперішній час межі балансових територій  КП "ЛПГ "Конча-Заспа" в натурі не встановлені та в установленому порядку на місцевості не закріплені; правовстановлюючі документи на земельну ділянку 8000000000:90:119:0063 у КП "ЛПГ "Конча-Заспа" відсутні; рішенням Київської міської ради № 952/1613 від 26.06.2007 земельній ділянці встановлено цільове призначення; рішенням Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 передбачено передачу в оренду вказаної земельної ділянки ТОВ "Авеста-Буд".
		12.03.2018 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-1 (Міністерства екології та природних ресурсів України) надійшли доповнення до письмових пояснень, відповідно до яких третя особа-1 просила суд повністю задовольнити позовну заяву позивача, яку вважає обґрунтованою, оскільки приналежність спірної земельної ділянки території парку, на думку третьої особи-1, доводиться Проектом організації території парку, затвердженого наказом Мінприроди від 19.12.2013 № 532, зокрема, на картосхемі функціонального зонування території парку з масштабом 1:50000 схематично зображено указану земельну ділянку, яка розташована в господарській зоні парку. 
		У підготовче засідання, призначене на 12.03.2018, з'явились представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2, третьої особи-1 та третьої особи на стороні відповідача-1.
		Представник третьої особи-2 у підготовче засідання, призначене на 12.03.2018, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		У підготовчому засіданні 12.03.2018 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.03.2018 о 14:20 год. 
		13.03.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли докази направлення ним копії позовної заяви з додатками до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		15.03.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
		15.03.2018 через відділ діловодства суду від прокурора у справі надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
		В судове засідання, призначене на 19.03.2018, з'явились представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2, третьої особи-1 та третьої особи на стороні відповідача-1.
		Представник третьої особи-2 у судове засідання, призначене на 19.03.2018, не з'явився, разом з тим, згідно поданих 07.03.2018 через відділ діловодства суду пояснень по справі, третя особа-2 просила суд проводити розгляд справи без участі її представника. 
		У судовому засіданні 19.03.2018 судом здійснювався розгляд справи по суті.
		Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
		При розгляді справи по суті в судовому засіданні 19.03.2018 судом було заслухано вступне слово позивача та третьої особи-1, яка бере участь на його стороні, відповідача-1 та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача-2 та прокурора, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).
		Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях у справі,  відповіді на відзив відповідача-1, відповіді на відзив відповідача-2, письмових поясненнях у справі з переліком доказів.
		Прокурор та представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, підтримали заявлені позивачем позовні вимоги з підстав, викладених у поданих ними письмових поясненнях у справі. 
		Представник відповідача-1 проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього, у задоволенні позову просив суд відмовити повністю.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, просив суд залишити позовну заяву без задоволення з підстав, викладених у поданих ним поясненнях по справі.
		Представник відповідача-2 проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву, водночас вказав на наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства,  просив суд застосувати наслідки пропущення строків позовної давності до позовних вимог та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. 
		Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.03.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
		Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд
		 
		                                                              ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - Національний природний парк "Голосіївський" звернувся до Господарського суду  міста Києва з позовом до Київської міської ради (відповідача-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" (відповідача-2) про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) "Про внесення змін до договору оренди ділянки від 01.07.08 № 79-6-00632, укладеного між Київської міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення, паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва".
		Позивач стверджує, що оскаржуване рішення прийняте Київською міською радою з порушенням вимог ст.ст. 123, 124, 149, 150 Земельного кодексу України, статей 7, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", внаслідок чого в оренду ТОВ "Авеста-Буд" було передану спірну земельну ділянку, віднесену в установленому законом порядку до території природно-заповідного фонду, що, на думку позивача, призвело до порушення його прав, прав територіальної громади Києва та українського народу в цілому. 
		В обґрунтування порушення своїх прав та інтересів внаслідок винесення оскаржуваного рішення, позивач також зазначив, що спірна земельна ділянка до моменту її передачі в оренду ТОВ "Авеста-Буд" для забудови увійшла до складу територій Національного природного парку "Голосіївський", відносно яких останній здійснює ряд функцій щодо збереження та відтворення, тоді як проведення будівництва на спірній земельній ділянці неминуче передбачає вирубку цінного лісу, що унеможливить подальше її використання за призначенням - в якості території природно-заповідного фонду в межах природного парку, що вже спричинило порушення прав та інтересів позивача, метою створення і діяльності якого є збереження та відтворення цінних природних об'єктів.
		В обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення з порушенням вимог чинного законодавства, позивач вказав, зокрема, на таке:
		- відповідач-1 в порушення ст. 150 Земельного кодексу України передав спірну земельну ділянку в оренду відповідачу-2 за відсутності відповідної постанови Кабміну або без погодження Верховної Ради України;
		- в порушення ст. 150 Земельного кодексу України особливо цінна земельна ділянка була вилучена у існуючого землекористувача не для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, а з метою передачі в оренду приватній особі для провадження господарської діяльності шляхом здійснення комерційного будівництва;
		- за відсутності проекту відведення спірної земельної ділянки в силу винесення відповідачем-1 оскаржуваного рішення з порушенням ст. 123 Земельного кодексу України, проект землеустрою не погоджувався природоохоронним органом та органом з питань лісового господарства;
		- прийняте відповідачем-1 оскаржуване рішення про укладення з відповідачем-2 Договору оренди спірної земельної ділянки на умовах, визначених у договорі оренди земельної ділянки від 01.07.2008 № 79-6-00632 (укладеному на підставі скасованого рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 року у справі 2-7181/08), як заміна первісного зобов'язання (новація), не відповідає земельному законодавству;
		- крім того, на твердження позивача, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка перебувала у користуванні лісопаркового підприємства (КП "ЛГП "Конча-Заспа", яке є відокремленим підрозділом КО "Київзеленбуд"), що вказує на її статус земельної ділянки лісогосподарського призначення;
		- внаслідок незаконної передачі під забудову в оренду відповідачу-2 лісної земельної ділянки відбулась фактична зміна цільового призначення спірної земельної ділянки з порушенням процедури, передбаченої ст. 20 Земельного кодексу України, а саме: за відсутності відповідного рішення Київської міської ради, відповідних висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
		Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
		Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. 
		Згідно частин 1, 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, одним з яких є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси, зокрема, суб'єкта господарювання (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).
		Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.    
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. 
		Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).
		Оскільки спір у даній справі стосується визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування (Київської міської ради),  судом враховано, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
		Відповідно до пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		З аналізу вищезазначених норм вбачається, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення конкретно визначених законом прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.
		У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
		За змістом ст. 4 ГПК України до господарського суду має право звернутися кожна особа (визначена частиною 2 наведеної статті), яка вважає, що її право чи законний інтерес у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду, порушено, невизнано або оспорюється. Тобто, в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її права та законні інтереси потребують захисту. Виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача.
		Разом з тим, на позивача в силу приписів ст. 74 ГПК України покладений обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду належними, допустимими, достовірними та достатніми (у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України) доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, не визнаються або оспорюються, а тому потребують захисту.
		Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. 
		Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності
		За змістом ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України  розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до вказаного Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
		Відповідно до ч. 1 статті 123 даного Кодексу (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. 
		Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
		З огляду на зазначені вище норми, право розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності в територіальних межах м. Києва належить до повноважень Київської міської ради.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частино 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" також встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. 
		До виключної компетенції міських рад відносяться питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
		Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Відповідно до статей 6 та 8 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи. 
		Згідно частини 2 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" порядок формування та повноваження міської, районних у місті рад визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" з особливостями, передбаченими цим Законом. 
		Рішенням Київської міської ради № 810/3385 від 19.07.2005, відповідно до статей 373, 374 та 792 Цивільного кодексу України, статей 81 - 85, 93, 124, 127, 134 - 139 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", з урахуванням Концепції запровадження у місті Києві конкурентних засад надання земельних ділянок, затвердженої рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 № 676/2086, з метою впровадження відкритих економічних методів регулювання земельних відносин, розвитку інфраструктури первинного ринку землі, залучення додаткових коштів для виконання програм соціально-економічного розвитку міста, вдосконалення процедури набуття прав на землю для містобудівної діяльності, затверджено Тимчасовий порядок набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві (далі - Порядок), яким визначено процедуру організації та проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок та набуття права оренди земельних ділянок в м. Києві.
		Відповідно до п. 1.4 Положення конкурс проводиться у випадку, коли особливості об'єкта торгів вимагають застосування комплексу критеріїв визначення переможця торгів, який має не тільки сплатити відповідну суму коштів, а також запропонувати найкращі умови забудови та іншого використання земельної ділянки.
		Пунктом 1.6 Порядку передбачено, що відбір земельних ділянок для проведення аукціонів та конкурсів здійснюється ініціаторами на підставі розроблених проектів землеустрою, із врахуванням наявних результатів планування використання земель міста Києва, організації землеустрою, моніторингу Генерального плану міста Києва, схем планування територій, детальних планів територій, проектів забудови, проектів розподілу територій, іншої містобудівної документації та державних будівельних норм, з урахуванням державних та громадських інтересів, а також зацікавленості потенційних інвесторів щодо конкретних земельних ділянок. 
		Пунктом 8.1 Порядку визначено, що право оренди земельної ділянки набувається на підставі результатів конкурсу або аукціону, проведених за визначеною розділами II та III цього Порядку процедурою, з особливостями, визначеними цим розділом.
		Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №952/1613 "Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для реалізації на земельних торгах (конкурсах) під забудову" вирішено затвердити перелік земельних ділянок, призначених для реалізації на земельних торгах (конкурсах) під забудову, згідно з додатком до цього рішення, зокрема, пунктом 9 наведеного додатку Київська міська рада визначила земельну ділянку орієнтовною площею 2,5 га за адресою - шосе Столичне (урочище "Бичок" діл. 1, парна сторона) для реалізації на конкурентних засадах (інвестиційних конкурсах) під забудову з попереднім цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва та експлуатації офісно-житлового комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями торгово-розважального призначення і паркінгом. Вказане рішення Київської міської ради від 26.06.2007 №952/1613 є чинним та не скасовано.
		В подальшому, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1115 від 28.08.2007 "Про проведення конкурсів із залучення інвесторів будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок)", було затверджено перелік інвестиційних проектів для реалізації їх на конкурсних засадах, відповідно до пункту 1 якого вказано - будівництво офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище "Бичок") (урочище "Бичок", діл. 1, парна сторона).
		Крім того, згідно п. 5 вказаного розпорядженням Київської міської державної адміністрації доручено постійно діючій комісії, утвореній розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 № 2442 "Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста", у встановленому порядку провести конкурс із залучення інвесторів для реалізації інвестиційних проектів.
		Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1410 від 25.10.2007 "Про затвердження результатів конкурсів із залучення інвесторів" ТОВ "Авеста-Буд" було визнано переможцем конкурсу із залучення інвесторів у  інвестиційний проект - будівництво офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище "Бичок") (урочище "Бичок", діл. 1) (п. 12 додатку до вказаного розпорядження Київської міської державної адміністрації).
		На виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1410 від 25.10.2007 між Головним управлінням економіки і інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Авеста-Буд" укладений Інвестиційний договір від 28.12.2007 №049-13/і/49.
		Згідно статті 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку
		На виконання наведених норм ст. 202 Земельного кодексу України 27.06.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було внесено земельно-кадастрову інформацію на земельну ділянку за інв. №1Д-1591 в державний реєстр земель, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 8 000 000 000:90:119:0063.
		Отже, спірна земельна ділянка на Столичному шосе (урочище "Бичок", ділянка 1) в Голосіївському районі міста Києва була сформована, її межі були визначені в натурі (на місцевості), вона була зареєстрована у встановленому законом порядку.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 у справі №2-7181/08 за позовом ОСОБА_14 до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи ТОВ "Авеста-Буд" про визнання права на оренду землі, визнання договору оренди земельної ділянки укладеним та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено; визнано право ТОВ "Авеста-Буд" на оренду земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва, згідно з результатами конкурсу, що затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.10.2007 № 1410, а також визнано укладеним, з дня набрання рішенням законної сили, договір оренди земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією на Столичному шосе (урочище "Бичок", ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" та Київською міською радою, в редакції, яка підписана ТОВ "Авеста-Буд", та вирішено вважати переданою в оренду дану земельну ділянку на умовах викладеного у рішенні тексту договору.
		Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.07.2008 зареєстровано договір оренди земельної ділянки між ТОВ "Авеста-Буд" та Київською міською радою, про що зроблено запис від 01.07.2008 за № 79-6-00632 у книзі записів державної реєстрації договорів. Об'єктом оренди відповідно до вказаного договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - Столичне шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва; розмір - 2,6495 га; цільове призначення - для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням; кадастровий номер - 8000000000:90:119:0063.
		Проте, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 у справі №2-7181/08, на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008 між ТОВ "Авеста-Буд" та Київською міською радою укладено (зареєстровано), було скасовано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.07.2009.
		Як встановлено судом, 29.10.2009 Київською міською радою прийняте оскаржуване позивачем рішення №532/2601 "Про внесення змін до договору оренди ділянки від 01.07.08 № 79-6-00632, укладеного між Київської міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення, паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва".
		Відповідно до п. 2 оскаржуваного рішення (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) Київська міська рада вирішила укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" договір оренди земельної ділянки площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на умовах, визначених у договорі оренди земельної ділянки від 01.07.2008 № 79-6-00632, з урахуванням положень пункту 1 цього рішення, як заміну первісного зобов'язання (новація).
		Пунктом 4 оскаржуваного рішення визначено, що з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, укладеного на підставі пункту 2 цього рішення, вважати припиненим договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008 № 79-6-00632, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд".
		Відповідно до пункту 7 оскаржуваного рішення вирішено внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, а саме: земельну ділянку площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва віднести за функціональним призначенням до території громадських будівель та споруд.
		На підставі рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 між ТОВ "Авеста-Буд"  і Київською міською радою 28.10.2010 укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демяненко Т.М. (далі - Договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010), що встановлено також постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі №2а-6723/11/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України № К9991/25192/12 від 15.01.2013. Вказаною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі №2а-6723/11/2670 встановлено, що прийняте Київською міською радою 29.10.2009 рішення за №532/2601 перебувало в межах вимог статті 19 Конституції України і не порушувало норм діючого земельного законодавства в Україні та інтересів держави.
		Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.10.2010 було зареєстровано Договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 за №79-6-00791, тобто проведено його державну реєстрацію та в силу статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) він набрав чинності.
		Згідно положень частини 1 статті 116,124 Земельного кодексу України, рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.
		Враховуючи, що законодавством не визначено конкретної форми самого змісту такого рішення про надання в оренду земельної ділянки, прийняття Київською міською радою рішення №532/2601 від 29.10.2009 (з урахуванням змін, внесених рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) є волевиявленням органу місцевого самоврядування, прийнятим в межах його повноважень, та у спосіб,  передбачений Конституцією України та Земельним кодексом України. В свою чергу, твердження позивача про необхідність наявності рішення органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення, яке фактично було підмінене оскаржуваним рішенням, яке позивач вважає "технічним документом" для узаконення неправомірних орендних відносин між відповідачами, що попередньо виникли на підставі скасованого рішення суду, судом відхиляються як безпідставні з огляду на таке.
		Судом встановлено, що згідно Договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010, укладеного між Київської міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" на виконання рішення Київської міської ради від 29.10.2009 за № 532/26014, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) за №79-6-00791, між сторонами виникли зобов'язання щодо оренди земельної ділянки площею 2,6495 га, з приводу забудови якої ТОВ "Авеста-Буд" приймав участь в інвестиційному конкурсі та став його переможцем, з тим же самим цільовим призначенням, яке було встановленим рішенням Київської міської ради №952/1613 від 26.06.2007  - для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1).
		Згідно приписів ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції,чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок лише у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). 
		Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
		Матеріалами справи підтверджується, що про цільове призначення спірної земельної ділянки було зазначено в рішенні Київської міської ради №952/1613 від 26.06.2007 (для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням) і оскаржуваним рішенням Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось.
		Враховуючи, що на момент прийняття 29.10.2009 Київською міською радою оскаржуваного рішення №532/2601 земельна ділянка на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва розміром 2,6495 га за кадастровим номером 8000000000:90:119:0063 була належним чином зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в державному реєстрі земель 27.06.2008, а отже, межі її були встановлені в натурі (на місцевості), а також те, що рішенням Київської міської ради від 29.10.2009 №532/2601 не передбачалось зміни цільового призначення цієї земельної ділянки, то необхідних та законодавчо встановлених підстав для розроблення і затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки не було. 
		Таким чином, надання земельної ділянки на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва розміром 2,6495 га за кадастровим номером 8000000000:90:119:0063 ТОВ "Авеста-Буд" відбулось відповідно до статті 123 Земельного кодексу України на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, що міститься в матеріалах справи.
		Відповідно до ч. 3 ст.186 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009) державній експертизі землевпорядної документації підлягав саме проект землеустрою, а не технічна документація із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, як різновид землевпорядної документації. 
		ТОВ "Авеста-Буд" відповідно до вимог діючого земельного законодавства розробило технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, оскільки розробка і затвердження проекту землеустрою, а також проведення його експертизи не було передбачено чинним законодавством у випадку, коли земельна ділянка сформована та проведено її державну реєстрацію.
		Відтак, матеріалами справи не підтверджуються твердження позивача про порушення порядку передачі земельної ділянки на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва розміром 2,6495 га за кадастровим номером 8000000000:90:119:0063 ТОВ "Авеста-Буд".
		Щодо тверджень позивача, третьої особи-1, прокурора про належність спірної земельної ділянки на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва до земель природно-заповідного фонду та віднесення її до категорії особливо цінних земель судом встановлено наступне.
		Указом Президента України "Про створення національного природного парку "Голосіївський" від 27.08.2007 № 794/2007 (із змінами, внесеними згідно з   Указом Президента № 976/2008 (976/2008) від 30.10.2008) метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об'єктів Київського Полісся, а також для поліпшення екологічного стану міста Києва, відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" постановлено: створити на території міста Києва національний природний парк "Голосіївський" з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України; установити площу земель національного природного парку "Голосіївський" 4525,52 гектара, в тому числі 1879,43 гектара земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та надаються національному природному парку "Голосіївський" в постійне користування, і 2646,09 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.
		Обставини, які є предметом розгляду спору у даній справі,  а саме щодо належності земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі м. Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) до земель природно-заповідного фонду та відповідність оскаржуваного рішення Київської міської ради вимогам чинного, в тому числі природоохоронного, законодавства вже встановлювалися рішеннями судів, що набрали законної сили у встановленому законом порядку.
		Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі №2а-6723/11/2670 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України та Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, треті особи - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Авеста-Буд" про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 29.10.2009 №532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 №446/3884) встановлено, що надання в оренду ТОВ "Авеста-Буд" земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва Київською міською радою, ніяким чином не порушувало вимог статті 150 Земельного кодексу України, з огляду на те, що спірна земельна ділянка в межі Національного природного парку "Голосіївський" не ввійшла.
		Відповідність висновків Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-6723/11/2670 фактичним обставинам справи та правильність застосування норм матеріального права до спірних правовідносин підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України № К9991/25192/12 від 15.01.2013 у вказаній справі.
		Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Враховуючи наведену норму ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що вищенаведені обставини щодо спірної земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, укладеного ТОВ  "Авеста-Буд" на підставі рішення Київської міської ради від 29.10.2009 №532/2601, встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-6723/11/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України № К9991/25192/12 від 15.01.2013, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва № 910/14803/17, у якій беруть участь вказані особи, щодо яких встановлено ці обставини. При цьому аналіз змісту ч. 4 ст. 75 ГПК України свідчить, що не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб. Водночас, суд зазначає, що преюдиціальне значення в даному випадку надається саме обставинам, встановленим вказаними судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
		Таким чином, враховуючи встановлення рішенням суду, що набрало законної сили у встановленому законом порядку, відповідності рішення Київської міської ради від 29.10.2009 за №532/2601 вимогам закону, правові підстави для визнання того факту, що земельна ділянка площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва входить в межі Національного природного парку "Голосіївський" та належить до земель природно-заповідного фонду, відсутні. При цьому жодні наявні в матеріалах даної справи докази не спростовують вказаного висновку суду.  Рішення Київської міської ради про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, - в матеріалах справи відсутнє.
		Крім того, судом враховано, що на даний час Національний природній парк "Голосіївський" не визначив у встановленому законом порядку межі земельної ділянки, яка мала б передаватися йому в постійне користування для функціонування та обслуговування парку, не завершив процес оформлення права постійного користування такою земельною ділянкою.
		Згідно ч. 4 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним кодексом України.
		Відповідно до норм ч. 4 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд", ст. 47 Закону України "Про землеустрій", ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", а також норм Земельного кодексу України, межі території природно-заповідного фонду встановлюються лише після надання органом місцевого самоврядування або виконавчої влади дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, розробки такого проекту землеустрою відповідною землевпорядною організацією із необхідними для нього документами, погодження проекту землеустрою щодо організації  і  встановлення  меж  територій природно-заповідного фонду у встановленому порядку, проходження державної землевпорядної експертизи, затвердження органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади своїм рішенням такого проекту землеустрою.
		Згідно з ч. 7 ст. 47 Закону України "Про землеустрій", рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого  природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
		Відповідно до статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою. 
		Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. 
		Пунктами 1, 2  ч. 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягають право власності та речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки чи постійного користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом чи інформаційною довідкою з цього реєстру.
		Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
		Проте, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні та не були подані позивачем: рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу Національного природного парку "Голосіївський"; докази державної реєстрації земельної ділянки Національного природного парку "Голосіївський" в державному земельному кадастрі; правовстановлюючий документ, який би засвідчував у встановленому порядку право постійного користування у Національного природного парку "Голосіївський" земельною ділянкою, яка відводиться для його функціонування та обслуговування; докази реєстрації права постійного користування земельною ділянкою Національного природного парку "Голосіївський" в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 
		Водночас, відповідно до витягу з державного земельного кадастру № НВ-8000018202013 від 04.06.2013, виданого Головним управлінням Держземагентства у м. Києві, цільове призначення спірної земельної ділянки визначене як землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення, зі змісту вказаного витягу вбачається, що спірна земельна ділянка за адресою: шосе Столичне (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва площею 2,6495 га належить до комунальної власності. 
		Таким чином, твердження позивача про входження земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, що перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд" в межі Національного природного парку "Голосіївський", не відповідає обставинам справи, оскільки межі земельної ділянки, яка відводиться для функціонування та обслуговування Національного природного парку "Голосіївський" в постійне користування, межі територій земельних ділянок, що входять до складу Національного природного парку "Голосіївський", не встановлені в порядку, передбаченому законодавством.
		При цьому, в матеріалах справи наявний проект землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу Національного природного парку "Голосіївський", в якому межі території земельних ділянок, які входять до складу парку, не включають території земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд".
		Крім того, в матеріалах справи, наявні докази, які підтверджують, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд", не входила в межі територій земельних ділянок, що включаються до складу Національного природного парку "Голосіївський" (лист Національного природного парку "Голосіївський" від 01.08.2014 № 199/2-04, лист Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради від 13.02.2012 № 05-358/3569, лист ТОВ "Ліга Експерт" № 140 від 01.08.2014, як були долучені відповідачем-2 до матеріалів справи).
		Так, листом від 01.08.2014 № 199/2-04 Національний природний парк "Голосіївський" (за підписом заступника директора з рекреації - начальник відділу Година О.О.) підтвердив, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:90:119:0063 не входить до складу Національного природного парку "Голосіївський".
		Судом також встановлено, що при розробці проекту землеустрою на земельну ділянку парку, Національним природним парком "Голосіївський" самостійно було встановлено межі земельної ділянки парку з суміжними землекористувачами без земельної ділянки, що була передана в оренду ТОВ "Авеста-Буд". План погодження меж земельної ділянки парку було підписано директором НПП "Голосіївський", а також погоджено  Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд".
		Як стверджував позивач, на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (далі - КО "Київзеленбуд"), а саме його відокремленому підрозділу - Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча- Заспа".
		Проте, під час розгляду справи КП "ЛПГ "Конча-Заспа" (третя особа-2) надало письмові пояснення, згідно яких підтвердило, що: спірна земельна ділянка в урочищі "Бичок" на Столичному шосе в Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, не відноситься до земель лісового фонду балансових територій КП "ЛПГ "Конча-Заспа"; з моменту створення підприємства та по теперішній межі балансових територій  КП "ЛПГ "Конча-Заспа" в натурі не встановлені та в установленому порядку на місцевості не закріплені; правовстановлюючі документи на земельну ділянку 8000000000:90:119:0063 у КП "ЛПГ "Конча-Заспа" відсутні; рішенням Київської міської ради № 952/1613 від 26.06.2007 земельній ділянці встановлено цільове призначення; рішенням Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 передбачено передачу в оренду вказаної земельної ділянки ТОВ "Авеста-Буд".
		Отже, судом досліджено, що в матеріалах справи відсутні визначені законом належні, допустимі та достатні докази, які б у встановленому законодавством порядку засвідчували право користування на земельну ділянку загальною площею 2,6495 га, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, що розташована на  Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва, у Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та його відокремленого підрозділу КП "ЛПГ Конча-Заспа". 
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, земельна ділянка загальною площею 2,6495 га, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва не входила до складу території Національного природного парку "Голосіївський", яка згідно Указу Президента України від 27.08.2007 №794/2007 в редакції Указу Президента України від 30.10.2008 №976/2008 "Про створення національного природного парку "Голосіївський" мала, зокрема, формуватися із земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" із їх вилученням у нього чи без такого вилучення.
		При цьому суд зазначає, що докази, на які позивач посилався на підтвердження факту включення спірної земельної ділянки до складу Національного природного парку "Голосіївський", а саме:
		- охоронне зобов'язання № 1-2-2 від 29.01.2008, видане Міністерством охорони навколишнього природного середовища (а.с. 13 т. 1);
		- матеріали додатку № 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації "Про погодження матеріалів корегування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою "Голосіїв" від 30.03.2006 (а.с. 173-250 т. 1, а.с 1-30 т. 2), зокрема: карта Урочища "Бичок" загальною площею 56,44 га (а.с. 4 т. 2 ); графічні матеріали на космічних знімках Урочища "Бичок" (а.с. 21 т. 2); план меж земельних ділянок, що проектуються включення до складу НПП "Голосїів" (а.с. 27 т. 2); схема територій, які пропонується включити до cкладу НПП "Голосіїв", в тому числі Урочище "Бичок" загальною площею 56,44 га (а.с. 29 т. 2);
		- Згода на розроблення документації із землеустрою Д-3665 від 28.12.2007 в рамках кадастрової справи № А-13401 (а.с. 51 т. 3), -
		не приймаються у якості належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували такий факт включення спірної земельної ділянки до складу Національного природного парку "Голосіївський", оскільки вказані документи не є правовстановлюючими документами, які б станом на час прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення засвідчували право користування у Національного природного парку "Голосіївський" спірною земельною ділянкою.
		За таких же підстав, судом не приймаються в якості належних, допустимих та достатніх доказів того, що спірна земельна ділянка увійшла до складу Національного природного парку "Голосіївський" лист Департаменту земельних ресурсів КМДА від 22.08.2017 № 057021-Р-283/16- 8748, надісланий на адресу керівника ГО "Корчувате - наш дім" Репінського A.C.; лист від 11.11.2016 № 001-3200 за підписом Київського міського голови В.Кличка, надісланий народному депутатові України Гопко Г.М. на адресу Верховної ради України (а.с. 57-66 т. 2).
		Суд також не приймає в якості належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт перебування спірної земельної ділянки в постійному користуванні Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", а саме його відокремленого підрозділу Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа", докази, на які посилався позивач в підтвердження такого факту, а саме:
		- витяг з планшету № 5, лісовпорядкування 1999 р. (Проект організації і розвитку лісового господарства Лісопаркового господарства "Конча-Заспа" Київської міської державної адміністрації Державного комунального об'єднання зеленого будівництва "Київзеленбуд" (Інв. № 32, том II, книга 1, 1999 рік) (копії - а.с. 148-149 т. 2, оригінали вказаного проекту та планшету № 5 додано в якості додатків № 1, 2, до заяви про надання документів, поданих 07.03.2018 третьою особою-2  через відділ діловодства суду);
		- документи  в рамках кадастрової справи № А-13401: 
		Довідка від 23.06.2008 № 247, видана Комунальним підприємством "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа"  ТОВ "Авеста-Буд" про відшкодування  збитків землекористувача - КП "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа", спричинених вилученням земельної ділянки для ТОВ "Авеста-Буд" в повному обсязі (а.с. 96 т. 3); 
		Розрахунок втрат лісогосподарського виробництва, зумовлених можливим наданням ТОВ "Авеста-Буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків та подальшої їх експлуатації, по Столичному шосе (урочище "Бичок, діл. 1) у Голосіївському районі м. Києва площею 2,7 га (№ 230 від 11.06.2008) (а.с. 97 т. 3); 
		Акт комісії по визначенню збитків, пов'язаних із оформленням права користування земельною ділянкою площею 2,7 га ТОВ "Авеста-Буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків та подальшої їх експлуатації, по Столичному шосе (урочище "Бичок, діл. 1 парна сторона) у Голосіївському лісництві лісопаркового господарства "Конча-Заспа", квартал 29 виділа 2, 4, 6, 9, 10, 12, 8, яким затверджено розмір суми збитків, пов'язаних із оформленням права користування земельною ділянкою площею 2,7 га ТОВ "Авеста-Буд",  а також додаток  до вказаного акту "Розрахунок (попередній)" (а.с. 98-102 т. 3);
		Акт технічного обстеження лісових площ, замовлених для потреб з виведенням (без виведення) їх зі складу лісового фонду від 10.06.2008 (а.с. 103 т. 3 ); 
		платіжні доручення №№ 15, 16 від 20.06.2008 щодо оплати ТОВ "Авеста-Буд" втрат лісогосподарського виробництва і відшкодування збитків, зумовлених вилученням земельної ділянки (а.с. 105 т. 3); 
		Земельно-кадастрова інформація на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, із зазначенням землекористувача, за рахунок якого відведена земельна ділянка ТОВ "Авеста-Буд" (а.с. 203 т. 3).
		Вищевказані документи, на які посилався позивач, не є правовстановлюючими документами, які б станом на час прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення засвідчували право користування спірною земельною ділянкою у Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", а саме його відокремленого підрозділу Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа".
		Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що спірна земельна ділянка до моменту оформлення у встановленому порядку на неї прав оренди ТОВ "Авеста-Буд", не перебувала у приватній власності, постійному користуванні чи в оренді в будь-якої особи, жодних прав будь-яких інших осіб на неї не існувало, що підтверджується фактом формування і реєстрації спірної земельної ділянки Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лише 27.06.2008. 
		Таким чином, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що передавалась в оренду ТОВ "Авеста-Буд" на підставі оскаржуваного рішення Київської міської ради № 532/2601 від 29.10.2009, не перебувала в постійному користуванні ні Національного природного парку "Голосіївський", ні Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", ні його відокремленого підрозділу Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа", то дана земельна ділянка не вилучалась і не могла вилучатись у даних осіб.  
		Відповідно до ч. 2 ст.149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
		Відповідно до ч. 9 ст.149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
		Відповідно до вищевказаних норм Земельного кодексу вилученою може бути виключно земельна ділянка, яка перебуває у землекористуванні, при цьому Кабінет Міністрів України здійснює вилучення виключно земельних ділянок державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні.
		Як було встановлено, спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і не перебувала у постійному користуванні будь-якої особи на момент виникнення спірних правовідносин. 
		Крім того, як зазначалось, спірна земельна ділянка була сформована і зареєстрована лише 27.06.2008 року, а отже, до цієї дати не могла бути вилученою в будь-якої особи.
		Посилання позивача на ст. 150 Земельного кодексу України, яка регламентує вилучення (викуп) земельної ділянки з комунальної чи державної власності, суд також вважає безпідставними. Суд відзначає, що спірна земельна ділянка загальною площею 2.6495 га, що розташована за адресою: Столичне шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва не вилучалась з комунальної власності, її викуп не проводився, вона не переходила та не передавалась у приватну власність ТОВ "Авеста-Буд", а залишається та надалі перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва.
		Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються зокрема на такі категорії: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
		Згідно з ч.1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Віднесення земельної ділянки до відповідної категорії земель є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, до юрисдикції якого входить розпорядження земельною ділянкою комунальної чи державної власності.
		Суд приймає до уваги, що рішенням сесії Київської міської ради від 29.10.2009 №532/2601 міська рада визначила функціональне призначення земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд", як території громадських будівель та споруд. Відповідно до витягу з державного земельного кадастру №НВ-8000018202013 від 04.06.2013, виданого Головним управлінням Держземагенства у м. Києві, цільове призначення земельної ділянки визначене як землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення. В матеріалах справи відсутнє рішення Київради про віднесення цієї земельної ділянки до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
		Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується належність спірної земельної ділянки загальною площею 2,6495 га, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва, до земель природно-заповідного фонду та особливо цінних земель. 
		Отже, з огляду на встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку щодо недоведеності позивачем належними та допустимими доказами, що оскаржуване  рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) прийняте з порушенням вимог ст.ст. 123, 124, 149, 150 Земельного кодексу України, статей 7, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", а рівно позивачем не доведено наявність саме у позивача порушених прав або законних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду. 
		Посилання позивача на подання ним позову з метою захисту прав територіальної громади міста  Києва та українського народу суд оцінює критично, оскільки згідно положень Конституції України, Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутись до суду за захистом саме своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. Разом з тим, позивач не довів наявність у нього прав та правових підстав діяти від імені територіальної громади міста  Києва та українського народу.
		Крім того, оскаржуване рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) є актом індивідуальної дії, тобто створює правові наслідки лише для конкретної особи (ТОВ "Авеста-Буд" - відповідача-2 у справі) та вичерпало свою дію фактом його виконання, а саме - підписанням договору оренди земельної ділянки на підставі вказаного рішення Київської міської ради. При цьому суд зазначає, що позивач не є суб'єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради, а відповідно, оскаржуване рішення не може порушувати прав та законних інтересів позивача.
		Щодо заяви відповідача-2 про пропуск позивачем строку позовної давності щодо позовних вимог та застосування наслідків такого спливу, викладеної у відзиві на позовну заяву, поданому 25.09.2017, суд зазначає наступне.
		Відповідач-2 стверджує про пропуск позивачем строку позовної давності з огляду на те, що спірне рішення Київської міської ради було прийняте 29.10.2009 і було опубліковане у відкритих джерелах, зокрема, у газеті "Хрещатик", на час прийняття спірного рішення позивач був зареєстрований в установленому законом порядку, а відтак, здійснював свою діяльність, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.03.2010 (дата внесення змін до оскаржуваного рішення № 532/2601 від 29.10.2009), вказаний витяг також підтверджує, що керівником позивача був Дробот Б.В., останній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 446/3884 від 25.03.2010 про внесення змін до оскаржуваного рішення № 532/2601 від 29.10.2009 був депутатом Київської міської ради і був зареєстрований в залі засідань під час голосування 25.03.2010, що підтверджує обізнаність керівника позивача про наявність оскаржуваного рішення.
		Позивач стверджує, що звернувся до суду з позовом з дотриманням строку позовної давності, оскільки в даному спорі перебіг позовної давності не залежить від того, на якому етапі позивач дізнався про існування оскаржуваного рішення, позивач вважає, що перебіг позовної давності в даному спорі починається від дня, коли право позивача фактично було порушено з боку відповідача-2, а саме з початку проведення останнім дій по знищенню цінних об'єктів на спірній земельній ділянці (квітень, серпень 2016), зазначає, що до того моменту, поки відповідач-2 не почав проведення на спірній земельній ділянці дій, що призвели б до втрати її цінних властивостей, право позивача, головною метою створення і діяльності якого є збереження національного природного парку, не було порушено.
		Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
		У Цивільному кодексу України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).
		Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. 
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
		Частинами 3, 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		Оцінивши в сукупності надані сторонами, третіми особами та прокурором пояснення та зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача-2 про пропуск позивачем строку на  звернення до суду з вимогою про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884). 
		При цьому судом враховано, що в проекті землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу НПП "Голосіївський", останнім самостійно було визначено межі території земельних ділянок, які входять до складу парку, із зазначенням суміжних землекористувачів без віднесення до цих територій земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ "Авеста-Буд". План-схема територій земельних ділянок НПП "Голосіївський" (а.с. 83 т. 2), який є складовою частиною зазначеного проекту землеустрою, підписано (погоджено) директором НПП "Голосіївський" ще в листопаді 2011, що додатково свідчить про обізнаність позивача про наявність оскаржуваного рішення.
		В той же час, доводи позивача про те, що в даному спорі перебіг позовної давності не залежить від того, на якому етапі позивач дізнався про існування оскаржуваного рішення, а має значення, коли право позивача фактично було порушено з боку відповідача-2, а саме з початку проведення останнім дій по знищенню цінних об'єктів на спірній земельній ділянці (квітень, серпень 2016) судом відхиляються як безпідставні. Так, суд звертає увагу, що безпосередньо з оскаржуваного рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) вбачається, що ним внесено зміни до договору оренди ділянки від 01.07.08 № 79-6-00632, укладеного між Київської міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення, паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва". Визначення такого цільового призначення оренди спірної земельної ділянки саме по собі передбачало здійснення будівництва на спірній земельній ділянці.
		Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Аналогічну правову позицію висловив Верховний  Суд України у постанові від 27.05.2014 у справі № 3-23гс14.
		Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
		Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Зважаючи на обставини даної справи, а також врахувавши приписи ч. 2 ст. 207 ГПК України, судом залишене без розгляду усне клопотання представника відповідача-2 про закриття провадження у справі, заявлене ним у судовому засіданні 19.03.2018, а отже після закриття підготовчого провадження у справі без зазначення поважних на те причин.
		Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд відмовляє у задоволенні позову повністю, а саме.
		У задоволенні позову про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) до відповідача-2 (ТОВ "Авеста-Буд") суд відмовляє з підстав неналежності такого відповідача, оскільки оскаржуване рішення в межах своїх повноважень приймала саме Київська міська рада (відповідач-1).  
		У задоволенні позову про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) до відповідача-1 (Київської міської ради) суд відмовляє з підстав його необґрунтованості, оскільки:
		- позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що оскаржуване  рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) прийняте з порушенням вимог законодавства;
		- позивачем не доведено наявність у нього порушених прав або законних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду;
		- оскаржуване  рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) вичерпало свою дію фактом його виконання, а саме - підписанням між ТОВ "Авеста-Буд"  і Київською міською радою Договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 на підставі вказаного рішення Київської міської ради.
		Враховуючи, що у задоволенні позову про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) відмовлено з підстав його необґрунтованості, суд не застосовує при цьому позовну давність та наслідки її спливу, оскільки позовна давність застосовується лише за наявності порушення прав особи.
		 
		Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, містить ч. 3 ст. 123 ГПК України.
		Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
		Сторонами не подано попереднього розрахунку суми судових витрат в порядку ст. 124 ГПК України.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З огляду наведені приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та відмову в позові повністю, судовий збір повністю покладається на позивача. 
		 
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва                                                               
		                                                                
		                                                          В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
		    
		Повне рішення складено 26.03.2018     
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                       О.В. Гумега

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...