Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/11693/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2018.
Дата набрання законної сили: 22.03.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		22 березня 2018 року
		м. Київ
		справа № 521/11693/16-к
		провадження № 51-380 км 17
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		 
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2017 року у кримінальному провадженні № 12016160470001905 за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_6 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , не судимої, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
		 
		 
		 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		За вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на неї обов`язки, передбачені п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2017 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду  без зміни.
		 
		За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою в тому, що вона 02 травня 2016 року в період часу з 15.30 год. по 16.00 год., діючи з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном, проникла в приміщення квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрала майно ОСОБА_7 на суму 5222 грн.
		 
		Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Прокурор зазначає, що: вирок місцевого суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України, оскільки він не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, зокрема, місця вчинення злочину, способу проникнення до житла та виду заподіяної шкоди від злочину; судовий розгляд у місцевому суді відбувся без участі потерпілої, яку не було належним чином повідомлено про дату та час судового засідання, а отже суд не мав можливості з`ясувати її думку щодо проведення засідання у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, чим порушив її права. Крім того прокурор вказує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України, оскільки цей суд замість наведення мотивів на спростування доводів апеляційної скарги прокурора лише констатував застосування судом першої інстанції положень ч. 3 ст. 349 цього Кодексу.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу.
		 
		 
		 
		Мотиви суду
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		 
		Згідно з приписами п. 5 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
		 
		За змістом ч.3 ст.56 КПК України, під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, а також висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому. Відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. При цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
		 
		Проте, матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про направлення потерпілій ОСОБА_7 повідомлення про призначення судового розгляду на 02 листопада 2016 року будь-яким із передбачених ч. 1 ст. 135 КПК України способів. У судовому засіданні прокурор заявив, що потерпіла була належним чином повідомлена про дату та час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , однак суд не здійснив жодних заходів для перевірки цієї інформації, будь-яких підтверджень направлення їй та отримання нею судових повісток в матеріалах провадження немає.
		 
		Суд апеляційної інстанції на це порушення уваги не звернув.
		 
		За таких обставин колегія суддів не може дійти висновку, що потерпіла ОСОБА_7 була належним чином повідомлена про дату та час розгляду кримінального провадження, а отже твердження, викладені в касаційній скарзі прокурора, про порушення судом прав потерпілої, передбачених ст. 56 КПК України, є обґрунтованими. Наведене порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним та відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу є безумовною підставою для скасування рішення суду.
		 
		Крім того, відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		У мотивувальній частині обвинувального вироку, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, мають бути зазначені: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. 
		 
		Наведених вимог судами першої та апеляційної інстанцій не дотримано.
		 
		Як убачається з обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалася у тому, що вона 02 травня 2016 року в період часу з 15.30 год. по 16.00 год., проникнувши до квартири АДРЕСА_2 за допомогою заздалегідь заготовленого ключа від замку вхідної двері, який був раніше викрадений у потерпілої, таємно викрала шкіряну жіночу куртку чорного кольору та жіночу жилетку чорного кольору, що належить ОСОБА_7 , після чого з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила матеріальну шкоду потерпілій на суму 5222 грн.
		 
		При формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, місцевий суд допустив невиправдане спрощення, усупереч ст. 374 КПК України не зазначив чіткого місця вчинення злочину (м. Одеса), а також спосіб проникнення до житла потерпілої та перелік викраденого майна, тобто, не зазначив обставин, які відповідно до ст. 91 цього Кодексу підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та які, незважаючи на розгляд кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, мають бути встановлені в рішенні суду. 
		 
		При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченій. Тому наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. 
		 
		З огляду на вищевказане, чіткість та конкретність викладення у вироку фактичних обставин скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення викликає сумнів, а тому вирок місцевого суду не може вважатися таким, що відповідає вимогам процесуального закону.
		 
		На це порушення кримінального процесуального закону звертав увагу прокурор у своїй апеляційній скарзі. Проте, апеляційний суд усупереч ст. 419 КПК України не перевірив належним чином доводів прокурора, не дав на них вмотивованої відповіді, обмежившись посиланням на те, що справу було розглянуто в місцевому суді відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, який визнав недоцільним дослідження доказів. Тобто, жодної відповіді на доводи апеляції прокурора ухвала не містить.
		 
		Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не перевірено обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, необхідних для правової оцінки дій засудженої та які, відповідно до ст. 91 КПК України, входять до предмету доказування, а, отже, допущені такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення .
		 
		Висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах
		 
		Відповідно до ч 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак дана норма не звільняє суд від обов`язку встановити обставини , які підлягають доказуванню в кримінальному провадження та визначені ст. 91 КПК України . Тобто законодавець зобов`язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження , а ст. 349 КПК України лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин. 
		 
		Урахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора слід задовольнити. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України,п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), колегія суддів вважає за необхідне скасувати судові рішення.
		 
		З цих підстав суд ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити.
		Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2017 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1     ОСОБА_8  ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...