Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/17499/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2018. Зареєстровано: 28.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2018.
Дата набрання законної сили: 13.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 березня 2018 року 
		Київ
		справа №805/17499/13-а
		касаційне провадження №К/9901/8124/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шипуліної Т.М.,
		суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2015 (суддя Олішевська В.В.), ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 (головуючий суддя - Казначеєв Е.Г., судді: Васильєва І.А, Ханова Р.Ф.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 (головуючий суддя - Казначеєв Е.Г., судді: Васильєва І.А, Ханова Р.Ф.) у справі № 805/17499/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення від 18.09.2013 № 18857/05-17-01 про відмову у включенні у свідоцтво платника єдиного податку нового виду діяльності: «Видача позик за рахунок власного майна».
		Справа розглядалась неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Донецький окружний адміністративний суд постановою від 20.07.2015 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю. 
		Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.09.2015 залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2015 без змін. 
		Крім того, Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.09.2015 відмовив у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про призначення судової експертизи та направлення запиту до Національного банку України.
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку. 
		В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2015, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 та направити справу до суду першої інстанції, зобов'язавши його призначити судову експертизу в частині визначення, чи є надання позики за рахунок власного майна фінансовим посередництвом.
		В обґрунтування своїх вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
		Зокрема, зазначає, що висновок судових інстанцій про неможливість здійснення позивачем господарської діяльності з надання позик за рахунок власних коштів із застосуванням спрощеної системи оподаткування є помилковим. 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.12.2012 позивач звернувся до органу доходів і зборів із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, в пункті 10 «Обрані види діяльності згідно з КВЕД» якої просив у свідоцтво платника єдиного податку від 13.03.2012 № 34108 включити до раніше обраних видів його господарської діяльності надання позик за рахунок власних коштів відповідно до статей 1046 - 1053 Цивільного кодексу України (код згідно з КВЕД - 64.99) та інші види кредитування (код згідно з КВЕД - 64.92).
		Відповідач листами від 20.11.2012 та від 24.12.2012 повідомив Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, що зазначені ним види діяльності належать до групи 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» та не можуть здійснюватись із застосуванням спрощеної системи оподаткування.
		16.09.2013 позивачем подано до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 7185/Б, якою він вніс зміни до господарської діяльності, зазначеної в свідоцтві платника єдиного податку від 13.03.2012 № 34108, а саме - до раніше обраних видів діяльності додав «інші види кредитування: надання позик за рахунок власного майна» (код згідно з КВЕД - 64.92).
		Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області листом від 18.09.2013  № 18857/05-81-17-01 повідомила позивача, що згідно з підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР, сюрвейрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
		За правилами пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
		Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що однією із вимог щодо можливості застосування фізичними особами-підприємцями спрощеної системи оподаткування є вид господарської діяльності, який обрано такими особами.
		При цьому відповідно до абзацу першого пункту 299.9 статті 299 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є, зокрема, невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.
		Так, згідно з абзацом шостим підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють, зокрема, діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
		Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не містить визначення поняття «фінансове посередництво».
		В той же час, відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396, клас 64.92 «Інші види кредитування» включає: фінансову діяльність із наданням позик небанківськими фінансовими установами, при якій надання кредиту може приймати різні форми, такі як позики, іпотечні кредити під заставу, кредитні картки тощо, з наданням такого спектра послуг: надання споживчих кредитів;  фінансування міжнародної торгівлі; надання довгострокового фінансування промисловості з боку промислових банків; грошові позики під заставу за межами банківської системи надання житлових кредитів спеціалізованими недепозитними установами; діяльність ломбардів і лихварів. Цей клас не включає: надання житлових кредитів спеціалізованими установами, які приймають депозити, див. 64.19; операційний лізинг, див. розділ 77 відповідно до виду майна, що його надають в оренду; діяльність із надання грантів (субсидій) громадськими організаціями, див. 94.99.
		Згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД 2010), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, код 64.92 «Інші види кредитування» відповідають коду 65.22 «Надання кредитів» та коду 65.23 «Інше фінансове посередництво» групи 65.2 «Фінансове посередництво», яка включає фінансове посередництво, крім того, яке здійснюють фінансові установи, секції J «Фінансова діяльність».
		Таким чином, вид економічної діяльності «Інші види кредитування» за своєю природою є фінансовим посередництвом, яке здійснюється нефінансовими установами, а тому висновок попередніх судових інстанцій про неможливість провадження такого виду діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до абзацу шостого підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. 
		Щодо оскарження Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 про відмову в задоволенні його клопотання про призначення судової експертизи та направлення запиту до Національного банку України, то слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) суд може призначити експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.  
		Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що питання призначення експертизи віднесено на розсуд суду, яке, крім того, приймається з урахуванням конкретних обставин справи, необхідності застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань та неможливості встановлення фактичних даних іншим шляхом.
		У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що поставлені заявником на вирішення судової експертизи питання не потребують спеціальних знань, а наявні в матеріалах справи письмові докази є достатніми для апеляційного розгляду справи.
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2015, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 у справі                  № 805/17499/13-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                                              Т.М. Шипуліна
		 
		                                                                                                          Л.І. Бившева
		                                                                                                    
		                                                                                                                      В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...