Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 396/180/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2018.
Дата набрання законної сили: 19.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		19 березня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 396/180/17-ц
		 
		провадження № 61-963св17
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4, 
		відповідач - ОСОБА_5,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Мурашка С. І., від 20 листопада 
		2017 року,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		06 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до 
		ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6, про усунення від права на спадкування обов'язкової частки у спадщині. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 25 січня 1969 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб. Позивач зазначала, що сімейні відносини у подружжя не склалися, тому з 1995 року ОСОБА_7 почав проживати з матір'ю позивача - ОСОБА_8 Протеофіційно шлюб розірвано не було. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер. За життя ним було складено заповіт на ім'я позивача, відповідно до якого він заповів їй  земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 4,01 га
		НОМЕР_1, що належала йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю. Оскільки на час смерті ОСОБА_7 відповідач досягла пенсійного віку, вона претендує на обов'язкову частку у спадковому майні. Позивач зазначала, що відповідач ухилялася від надання допомоги чоловікові, який потребував постійного стороннього догляду через похилий вік та тяжку хворобу.
		 
		Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд усунути 
		ОСОБА_5 від права на спадкування обов'язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_7
		 
		Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області у складі судді Шепетька В. І. від 15 червня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Усунуто ОСОБА_5 від права на спадкування обов'язкової частки у спадковому майні після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спадкодавець через похилий вік та тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, а відповідач ухилялася від надання йому допомоги, а тому відповідно до статті 1224 ЦК України її слід усунути від права на спадкування обов'язкової частки у спадщині померлого.
		 
		Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 20 листопада
		2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спадкодавець не потребував допомоги саме від ОСОБА_5, за наданням такої допомоги до неї не звертався, допомогу йому надавали позивач та її мати, які доглядали його та утримували у належних умовах.
		 
		У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду 22 грудня 2017 року, 
		ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судом не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, які свідчать про те, що спадкодавець перебував у безпорадному стані з 2001 року, а його дружина, яка в силу статті 75 СК України повинна матеріально підтримувати свого чоловіка, не надавала йому будь-якого допомоги, хоча мала таку можливість.
		 
		20 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу, у якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість. 
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Частиною п'ятою статті 1224 ЦК Українипередбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
		 
		Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. 
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, правильно застосувавши вказану норму матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено того, що відповідач свідомо ухилялася від надання допомоги спадкодавцю у зв'язку із його безпорадним станом, а також, що спадкодавець потребував допомоги саме ОСОБА_5, що могло бути підставою для усунення від права на спадкування. Крім того, судом встановлено, що з 2012 року відповідач сама потребує сторонньої допомоги, що підтверджується довідкою комунального закладу «Помічнянська лікарня» Добровеличківського району Кіровоградської області (а. с. 39), а тому суд правильно зазначив, що відповідач не мала можливості надавати матеріальну допомогу спадкодавцю, який з 1995 року постійно проживав з позивачем та її матір'ю, не розірвавши шлюб з відповідачем. 
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.
		 
		З урахуванням наведеного рішення апеляційного суду є такими, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 20 листопада 
		2017 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                         Є. В. Синельников
		 
		О.В. Білоконь
		 
		С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...