Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/191/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2018. Зареєстровано: 29.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2018.
Дата набрання законної сили: 27.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  824/191/17-а 
		Головуючий у 1-й інстанції:
		Дембіцький Павло Дмитрович 
		          Суддя-доповідач:  Совгира Д. І. 
		27 березня 2018 року
		м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Совгири Д. І. 
		суддів:  Курка О. П.  Загороднюка А.Г. , 
		розглянувши  в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року (повний текст якої складено в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про оскарження дій, 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про оскарження дій.
		Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
		Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.11.2007 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів призначено до судового розгляду. (а.с.20 цивільна справа №  2-2549/07).
		Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва по справі 3 2-2549/07 від 06.12.2007 року, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнуто з   ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 основну  суму боргу за позику, збитки від інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, що становить 134601,27 грн. та  судові витрати в розмірі 1376,01 грн. (а.с.38 цивільна справа №  2-2549/07)
		Із змісту виконавчого листа видно, що в матеріалах справи міститься  копія виконавчого листа. Виконавчий лист по справі  № 2-2549/07 виданий 22.01.2008 року Печерським районним судом м. Києва, відповідно до якого вирішено стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 основну суму боргу за позику, збитки від інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, що становить 134601,27 грн. та  судові витрати в розмірі 1376,01 грн. Рішення набрало законної сили  17 грудня 2007 року , строк предявлення виконавчого листа до виконання  17 грудня 2010 року.  У виконавчому листі  у графі  відмітки державного виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення  значиться запис  п. 5 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" та підпис. (а.с.51-52 цивільна справа №  2-2549/07 ).
		У матеріалах цивільної справи міститься копія постанови про відкриття виконавчого провадження. Із змісту  вказаної постанови  видно, що 15.04.2010 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ  у м. Києві  Марченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 18715309) за виконавчим листом № 2-2549/07 від 22.01.2008 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 основну  суму боргу, що становить 134601,27 грн. (а.с.54 цивільна справа №  2-2549/07).
		Згідно судової повістки Печерського районного суду м. Києва, вбачається, що Печерський районний суд м. Києва викликає сторін у зв'язку із розглядом  подання Державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду  громадянина України кордон у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів. (а.с.55 цивільна справа №  2-2549/07 ).
		20.09.2010 року Ухвалою Печерського районного суду м. Києва провадження за подання державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, Марченка О.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу у громадянина ОСОБА_6 - закрито. (а.с.62-63 цивільна справа №  2-2549/07)  .
		Згідно Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.10.2013 року, за ОСОБА_3 визнано право власності на автомобіль марки Сузуки Вітара, 1995 р.в., двигун № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3.(а.с. 7-8).
		Дослідженням постанови про зняття з розшуку майна боржника встановлено, що  в матеріалах справи міститься не посвідчена фотокопія постанови про зняття з розшуку  майна боржника у ВП № 18715309. Із змісту вказаної постанови  видно, що  17.04.2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Київ Марченко О.А., винесено постанову про зняття з розшуку  майна боржника у ВП № 18715309. Вказаною постановою вирішено зняти розшук з транспортних засобів, зокрема  п. 2 Сузуки Вітара, 1995 р.в., державний номер НОМЕР_3,  що належить ОСОБА_6, яке накладено ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 27.07. 2010 року ВП № 18715309.  Копію постанови направити  УДАІ м. Києва до виконання сторонам до відома.  (а.с.12)
		Дослідженням постанови про повернення  документа  стягувану встановлено, що  в матеріалах справи міститься не посвідчена фотокопія постанови про повернення виконавчого документа  стягувачу у ВП № 18715309. Із змісту вказаної постанови  видно, що  17.04.2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Київ Марченко О.А., винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 17.04.2014 року.  (а.с.11)
		Згідно листа Регіонального сервісного центру  МВС в Чернівецькій області  № 31/24-2508 від 07.11.2016 року вбачається, що транспортний засіб Сузуки Вітара, 1995  року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 в Державному реєстрі під обтяженням не знаходиться. (а.с.29).
		Крім того, з матеріалів справи видно, що 26.01.2017 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій просив вжити заходи щодо зняття арешту та зняття з розшуку автомобіля марки  Сузуки Вітара, 1995  року випуску, двигун № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить йому на праві власності.  (а.с. 22)
		31.01.2017 року до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла заява позивача разом з ксерокопією рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці по справі № 727/5227/13-ц.
		15.02.2017 року за результатами розгляду звернення позивачу начальником Печерського районного відділу державної виконавчої служби м Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі відділ) надано відповідь із посиланням на  вимоги ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження". (а.с.28).  
		З урахуванням досліджень письмових доказів, а також змісту відповіді, судом встановлено, що  при розгляді звернення  відповідач поверхово, неповно, та об'єктивно  розглянув звернення позивача, не врахував, що 17.04.2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Київ Марченко О.А., винесено постанову про зняття з розшуку  майна боржника у ВП № 18715309. Вказаною постановою вирішено зняти розшук з транспортних засобів, зокрема : п. 2  автомобіль Сузуки Вітара, 1995 р.в., державний номер НОМЕР_3,  що належить ОСОБА_6, яке накладено ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 27.07. 2010 року ВП № 18715309, а копію постанови направлено до  УДАІ м. Києва до виконання сторонам до відома, що не відповідає вимогам Закону.
		Відповідно до частини другої   статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян"  від  02.10.1996  №  393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Частина 3 цієї ж статті вказує на те, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
		У частині 1 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" вказано, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно  і  вчасно розглядати їх,  перевіряти викладені в них факти.
		Статтею 19 цього Закону передбачено, що обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
		Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
		Аналіз викладених норм свідчить про те, що для органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб, законодавством встановлено чітку процедуру щодо розгляду заяв чи скарг.
		Крім того, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що чинне законодавство про звернення громадян встановлює імперативну норму, щодо строку розгляду скарги та заборони розгляду та надання відповідей тими органами або посадовими особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач 26.01.2017 року звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Київ із заявою, в якій просив вжити заходи щодо зняття арешту та з розшуку вищевказаного автомобіля.
		З урахуванням дослідження матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не проведено об'єктивно, всебічно розгляд заяви від 26.01.2017 року, а також  не надано вмотивованої відповіді на заяву - звернення позивача, з урахуванням досліджених письмових доказів.
		Суд може прийняти рішення, яке б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Із норм чинного законодавства, вбачається що адміністративне судочинство  спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. 
		При цьому адміністративний суд може застосувати інший спосіб захисту права, який би гарантував захист прав, свобод та інтересів осіб. Критерієм обрання способу захисту порушеного права є те, що він з урахуванням особливостей спірних відносин повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України  суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України  завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. 
		Згідно із ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
		Із змісту вказаних норм вбачається, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ч. 2 ст. 245 КАС України. При цьому адміністративний суд може застосувати інший спосіб захисту права, який би гарантував захист прав, свобод та інтересів осіб. Критерієм обрання способу захисту порушеного права є те, що він з урахуванням особливостей спірних відносин повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача. 
		Також відповідно до рішення від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. 
		Відповідно до статті 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
		Бездіяльність - це безпідставне повне або часткове ухилення від здійснення передбачених Конституцією та іншими законами функцій і повноважень.
		Відповідачем не надано суду доказів проте, що вказана заява об'єктивно, повно та всебічно розглянута  з урахуванням прийнятого рішення  про зняття з розшуку вищевказаного автомобіля та вжито і інших заходів щодо вжиття заходів відповідачем в організації перевірки за заявою та отримання обґрунтованої відповіді враховуючи, що така відповідь позивачу була надана за наслідками перевірки. 
		Враховуючи вищенаведене, колегя суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з метою захисту порушеного права позивача з урахуванням прийнятої  17.04.2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Київ Марченко О.А., Постанови про зняття з розшуку  майна боржника у ВП № 18715309 та направлення копії до  УДАІ м. Києва до виконання, зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву (звернення) ОСОБА_3  від 26.01.2017 року щодо  зняття арешту та зняття з розшуку автомобіля марки   Сузуки Вітара, 1995 року випуску, двигун № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить йому на праві власності. 
		Щодо позовної вимоги зобов'язати Регіональний сервісний центр в Чернівецькій області зареєструвати право власності на обслуговування автомобіля марки Сузуки Вітара, 1995  року випуску, двигун № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, за ОСОБА_3 з цього приводу суд зазначає, що  позивач, предстанвик позивача не надали суду належні письмові докази, про те, що з урахуванням  досліджених матеріалів справи зверталися до Регіонального сервісного центру в Чернівецькій області з приводу реєстрації право власності на обслуговування автомобіля марки Сузуки Вітара, 1995  року випуску, двигун № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, за ОСОБА_3 А тому в цій частині  належить відмовити у задоволенні позову.
		Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень. 
		Відповідно до положень, закріплених статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду об'єктивність та повноту розгляд заяви позивача  від 26.01.2017 року.
		Крім того, вирішуючи правомірність прийнятої відповіді, відповідачем у судове засіданні не надано достатньо аргументів та доводів, а також письмових доказів, які свідчать про те, що відповідь  від 15.02.2017 року за результатами розгляду звернення позивача прийнято в межах повноважень та у спосіб,  передбачений Конституцією та Законами України. (а.с. 22-23, 28).
		У ході судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій щодо повноти, всебічності та об'єктивності розгляду заяви та надання вказаної відповіді.
		Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а  рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
		 
		 
		Головуючий  Совгира Д. І.    Судді    Курко О. П.    Загороднюк А.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...