Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1677/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано судом: 30.03.2018. Зареєстровано: 01.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2018.
Дата набрання законної сили: 05.06.2018
Результат оскарження 05.06.2018 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд : залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                              
		 
		Справа № 331/1677/18
		Провадження № 2-а /331/37/2018
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 березня  2018  року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого судді: Жукової О.Є. 
		за участю секретаря : Хащук В.Д.
		представника позивача: ОСОБА_1
		представника відповідача: ОСОБА_2 
		розглянувши у спрощеному позовному провадженні  справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил, 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач22.02.2018 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову прийняту заступником начальника Запорізької митниці ДФС  начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4 у справі про порушення митних правил № 0454/11200/17 від 13 лютого 2018 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 за ст. 485 МК України, справу про порушення митних правил закрити.
		Позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що 11 лютого 2018 року заступником начальника Запорізької митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаєм ОСОБА_4 було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0454/11200/17, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 485 МК України, та на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платів , а саме 1 254 561,90 грн. .
		Позивач  вважає зазначену постанову протиправною та такою що підлягає скасуванню з наступних підстав: в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відсутні докази використання позивачем транспортного засобу не у режимі транзит , а в іншому режимі чи в інших цілях; автомобіль був несправний, він перебував на лікуванні , що свідчить про відсутність у його діях суб»єктивної сторони правопорушення; станом на 28.07.2017 року Запорізька Митниця ДФС була обізнана про не вивезення позивачем транспортного засобу за межі митної території України, тобто станом на 13.02.2018 року, строки, передбачені ст. 467 МК України сплинули; відповідач при вирішенні питання щодо накладення стягнення не провів експертизу транспортного засобу, не визначив належним чином його вартість .
		У вступному слові представник позивача позов підтримав , наполягав на його задоволенні . 
		Представник відповідача у вступному слові проти задоволення позову заперечував , вказавши, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства , в задоволенні позову просив відмовити.
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи , приходить до наступних висновків. 
		Так судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини .
		28.06.2017 року ОСОБА_3 ввіз на митну територію України автомобіль МАZDA 6, 2003 року випуску з об»ємом двигуна 2261 см. куб., в режимі «транзит» з метою «особистого користування», що підтверджено дорученням UAB «TOLESTA», Митною декларацією від 28.06.2017 року. 
		Позивач зобовязаний був вивезти транспортний засіб «МАZDA 6» за межі митної території України в строк до 24 год. 00 хв. 08.07.2017.
		Однак, в установлений строк даний автомобіль, за межі митної території України не вивезено, у зв»язку з чим 28.07.2017р.   Запорізькою митницею ДФС за фактом перевищення ОСОБА_3 встановленого статтею 95 МК України строку транзитного перевезення транспортного засобу «МАZDA 6», більше ніж на десять діб, було порушено справу про порушення митних правил № 0253/11200/17 за ознаками ч. 3 ст. 470 МК України.
		18.08.2017 р. між Запорізькою митницею ДФС та ОСОБА_3, укладено мирову угоду про припинення провадження у справі про порушення митних правил від 28.07.2017 № 0253/11200/17 згідно з якою гр. ОСОБА_3А визнав факт вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
		30.08.2017 р. Запорізькою митницею ДФС складено Акт про виконання мирової угоди від 18.08.2017 № 0253/11200/17 згідно якого гр. ОСОБА_3 до державного бюджету внесено кошти у розмірі 8500 грн., що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 470 МК України.
		15.11.2017з Харківської митниці ДФС Запорізькою митницею ДФС отримано копії документів (лист вх. № 4636/72-21 від 15.11.2017), які надавалися громадянином ОСОБА_3 під час митного контролю при ввезенні 28.06.2017 через пункт пропуску «Гоптівка-Нехотєєвка» даного автомобіля в митному режимі транзиту. Згідно отриманого листа, громадянином ОСОБА_3 при ввезенні 28.06.2017 в Україну автомобіля «MAZDA 6» була заповнена митна декларація. В митній декларації гр. ОСОБА_3 вказав, що він прибув в Україну транспортним засобом «MAZDA 6» VIN-код JMZGY193231119069 з Росії та прямує транзитом в країну призначення - Польща. Крім того, гр. ОСОБА_3 надав письмове зобовязання вивезти транспортний засіб «MAZDA 6», реєстраційний номер ЕСМ533, з території України в строк встановлений митним органом України, із ст.ст. 4 (п. 60), 90-95, 381, 470, 485 МК України ознайомлений.
		21.11.2017Запорізькою митницею ДФС за результатами здійснення митного контролю виявлено порушення громадянином ОСОБА_3 вимог та обмежень встановлених чинним митним законодавством України, чим здійснено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товару - транспортного засобу «MAZDA 6» , 2003 року випуску , реєстраційний номер ЕСМ533, країна реєстрації LT - ОСОБА_5), стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях (експлуатація, використання, переміщення і т.і. транспортного засобу територією України в особистих цілях понад строки встановлені ст. 95 МК України), ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги (переміщення товару в митному режимі «транзит»).
		21.11.2017року Запорізькою митницею ДФС у відношенні ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил № 0454/11200/17 за ознаками адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 485 МК України.
		13 лютого 2018 року заступником начальника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_4 було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0454/11200/17, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 485 МК України, та на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платів , а саме 1 254 561,90 грн.
		Статтею 70 Митного кодексу Українивстановлені види митних режимів. Відповідно до положеньстатті 71 Митного кодексу України встановлено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.
		Таким чином, вибір митного режиму, поміщення у митний режим та зміна митного режиму є виключним правом декларанта.
		Судом встановлено, що при митному оформленні 28.06.2017  року транспортний засіб «MAZDA 6» , 2003 року випуску , реєстраційний номер ЕСМ533, країна реєстрації LT - ОСОБА_5, був оформлений позивачем у режимі «транзит».
		Відповідно дост. 90 Митного кодексу Українитранзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
		Пунктом 1 частини 2статті 91 МК Українивизначено, шо митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);
		Згідност. 92 МК Українимитний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.
		У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.
		У митний режим транзиту можуть бути поміщені будь-які товари, крім заборонених законодавством для ввезення та/або транзиту через митну територію України.
		Для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
		1) подати митному органу митну декларацію (документ, який відповідно достатті 94 цього Кодексувикористовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;
		2) у випадках, визначених законодавством, надати митному органу дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;
		3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно дорозділу X цього Кодексу.
		Статею 92 МК Українивстановлено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цьогоКодексу, Податковогокодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України:
		1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами;
		2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано;
		3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;
		4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об'єктом оподаткування митними платежами відповідно дорозділу XII цього Кодексу.
		Згідност. 93 МК Українитовари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеногостаттею 95 цього Кодексу.
		Відповідно до вимогст. 95 Митного кодексу України, встановлюються строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
		Відповідно до нормст. 284 Митного кодексу України, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V «Митні режими» цього кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митний режим «транзит».
		Отже, ОСОБА_3 , задекларувавши автомобіль як такий, що ввезений в Україну в режимі транзиту, повинен був на протязі 10 днів його вивезти і використовувати лише з метою переміщення до пункту призначення.
		Однак, позивач цього не зробив і використовував транспортний засіб на території України , що підтверджено знаходженням транспортного засобу на території м. Запоріжжя , хоча у митній декларації позивачем було зазначено транзит до республіки Польща. Також, суд звертає увагу на ту обставину, що тривала експлуатація на території України транспортного засобу у період з 28.06.2017 року по час складання протоколу про адміністративне правопорушення 21.11.2018 року , є безумовним доказом використання автомобіля в інших цілях, ніж транзит.
		При цьому судом не приймаються доводи позивача про те, що він не мав можливості вивези транспортний засіб за межі митної території України через хворобу та поламку транспортного засобу, оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 09.01.2018 року по 30.01.2018 року , а транспортний засіб перебув у ремонті на СТО «Люкс-Авто»  з 31.01.2018 року . Тобто , вказані позивачем обставини щодо неможливості вивезення транспортного засобу настали вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення , під час розгляду справи. 
		Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 порушив вимоги до режиму ввезення транспортного засобу, який передбачав звільнення від сплати митних платежів.
		Оскільки фактично автомобіль був ввезений в Україну не з метою транзиту, а з метою використання на території України, ОСОБА_3 при його ввезенні повинен був у відповідності до вимог чинного законодавства сплатити митні платежі, однак цього не було зроблено.
		Відповідно до нормст. 485 Митного кодексу Українизаявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Таким чином, суд приходить до висновку , що в діях позивача дійсно є склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 485 МК України, у зв'язку з чим відповідачем правомірно винесено спірну постанову.
		Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що притягнення його до адміністративної відповідальності заст. 470 МК Українивиключає притягнення його до адміністративної відповідальності заст. 485 МК України, оскільки за змістом ч. 2ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
		Отже, притягнення позивача до відповідальності заст. 485 МК Україниє законним, а питання щодо законності постанови про застосування щодо нього санкцій заст. 470 МК Українине є предметом рогляду у даній справі.
		Доводи позивача про закінченя строку притягнення до відповідальності на момент винесення оскаржуваної постанови є безпідставними, адже порушення є триваючим, так як на момент винесення постанови автомобіль залишався і використовувався на території України.
		Строк притягнення позивача до відповідальності розпочався з листопада 2017 року - дати, коли стало відомо про використання ввезеного на митну територію в режимі «транзит» транспортного засобу всупереч меті, згідно якої було надано митні пільги.
		Щодо решти доводів позивача , суд зазначає наступне. 
		За змістом п.1 ч. 1статті 50 МК Українидля нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.
		За визначеннямст.49 МК Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Інформація, щодо митної вартості транспортного засобу може бути визначена лише з технічних паспортів транспортних засобів, документів, що містять відомості про вартість, а також шляхом проведення огляду транспортного засобу із визначенням технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.
		Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395(далі - Методика) вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ (п. 7.35).
		У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс- листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.
		Таким чином, у службовій записці № 08-7-20-47/715 від 17.11.2017 року, для визначення вартості транспортних засобів використовувалися Інтернет ресурси, можливість використання яких передбачена Методикою, за наявності технічних характеристик відображених в технічному паспорті на транспортний засіб. Крім того, в службовій записці вказані фактори, які б дали можливість більш точно визначити митну вартість автомобіля. Однак, за відсутністю вказаних факторів, згідно положень Методики, митна вартість визначається за інформацією, отриманою з мережі Інтернет. Саме таку інформацію митним органом використано. Отже, митна вартість визначена відповідно до чинного законодавства та із врахуванням Методики.
		Разом з тим, суд зазначає, що представник позивача ОСОБА_1, який є фахівцем в галузі права, був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, був наділений відповідно до ч.1 ст. 498 МК України правом заявити клопотання про проведення огляду та експертизи транспортного засобу, однак,  зазначеного клопотання не заявляв, орієнтовну вартість транспортного засобу, визначену Запорізькою митницею ДФС не оспорював, тобто фактично погодився з нею. 
		Крім того, суд вважає, що здійснений відповідачем розрахунок платежів , які підлягали би сплаті у разі ввезення на митну територію України у митному режимі «імпорт» здійснений з дотриманням чинного законодавства, зокрема, з урахуванням положень ст. 215.3.51  Податкового кодексу України , відповідачем враховано строк експлуатації транспортного засобу , який становить понад 5 років, об»єм циліндру двигуна 2261 см. куб . та здійснено розрахунок за Кодом товару товару (продукції) згідно зУКТ ЗЕД 8703 24 90 30. 
		З наведених положень та обставин справи слідує, що відповідачем правомірно було визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченогост.485 МК Українита винесено постанову від 13.02.2018 року в справі про порушення митних правил № 0454/11200/17 , якою накладено адміністративне стягненняна ОСОБА_3 у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1254561,90 грн. , а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити. 
		Керуючись ст.ст. 77,205, 241 , 268,271, 286  КАС України, суд
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил  відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно видати учасникам справи. 
		Суддя:                                                              О.Є. Жукова 
		30.03.2018 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...