Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/614/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2018. Зареєстровано: 01.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2018.
Дата набрання законної сили: 14.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"14" березня 2018 р.           Справа№ 910/614/18
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Ткаченка Б.О.
		суддів:            Зеленіна  В.О. 
		          Зубець Л.П. 
		За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
		 
		представники сторін:
		від позивача -            Муха Д.О. - ордер КС № 295557 від 05.03.2018;
		від відповідача-1 - Пегза К.К. - дов. № Ц/3-074/100-18 від 14.02.2018;
		від відповідача-2 - Волько А.І. - дог. №23/01 від 30.01.2018,
		 
		розглянувши матеріали 
		апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в 
		          особі філії «Центр забезпечення виробництва» та 
		          Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне»
		на ухвалу          Господарського суду міста Києва 
		від           22.01.2018
		у справі          № 910/614/18 (суддя Головатюк Л.Д.)
		за заявою          Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН»
		про          забезпечення позову 
		 
		особи, які отримають статус учасника справи:
		позивач          Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН»
		відповідач-1          Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в
		          особі філії «Центр забезпечення виробництва» 
		відповідач-2          Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне»
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		На підставі п. 1 ч. 1 .ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, до подання позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» (далі - заявник, ТОВ «ЛОРІГОН») звернулось із заявою про забезпечення позову:
		- шляхом заборони філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Філія) приймати будь-який товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» (далі - ТОВ «Текстиль-Рівне») в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 року та заборони здійснювати перерахунок коштів на виконання договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 року, вносити зміни та укладати додаткові угоди до договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 року на строк - до кінця розгляду справи,
		- шляхом заборони ТОВ «Текстиль-Рівне» поставляти будь-який товар в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 року, вносити зміни та укладати додаткові угоди до договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 року, складати будь-які документи, що стосуються поставки товару в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 року на строк - до кінця розгляду справи,
		- шляхом заборони Головному управлінню по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» МФО 322669 здійснювати фінансові операції (переказ коштів, повернення коштів) на розрахункові рахунки одержувача ТОВ «Текстиль-Рівне» за виконання договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 року укладеного між Філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та ТОВ «Текстиль-Рівне» на строк - до кінця розгляду справи.
		Вимоги заяви зводяться до того, що виконання умов договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 полягає у поставці ТОВ «Текстиль-Рівне» комплектів постільної білизни з бязі до ПАТ «Укрзалізниця», яка в свою чергу зобов'язана сплатити кошти за поставки таких комплектів. Оскільки зазначений договір є спірним виконання його умов призведе до неправомірного використання ПАТ «Укрзалізниця» бюджетних коштів, а також поставку товару без достатніх правових підстав. Зазначене свідчить, що у випадку незадоволення цієї заяви істотно ускладниться виконання рішення суду, а також значно ускладниться поновлення порушених прав позивача.
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018  у справі № 910/614/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» про забезпечення позову, до його подачі, задоволено частково.
		Заборонено філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» приймати будь-який Товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 та заборонено здійснювати перерахунок коштів на виконання договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, вносити зміни та укладати додаткові угоди до договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 на строк - до кінця розгляду справи.
		Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» поставляти будь-який товар в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, вносити зміни та укладати додаткові угоди до договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, складати будь-які документи, що стосуються поставки товару в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 на строк - до кінця розгляду справи. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» відмовлено. Зустрічне забезпечення не застосовано.
		 
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва»  звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		В обґрунтування апеляційної скарги Філія посилається на безпідставність та неправомірність висновків суду першої інстанції. Судом не надано оцінки обставинам справи. Заявником на надано жодних належних, допустимих доказів, які можуть свідчити про порушення права позивача. Також Філія посилається на недобросовісність дій заявника, метою яких є зрив закупівлі та втручання в господарську діяльність ПАТ «Укрзалізниця».
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18 скасувати.
		В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Текстиль-Рівне» посилається на те, що задоволення заяви є безпідставним, матеріали справи не містять доказів, з якими пов'язується застосування даного виду забезпечення позову. Антимонопольним комітетом було відмовлено в задоволенні скарги на спірний договір. Заявник умисно перешкоджає господарській діяльності ТОВ «Текстиль-Рівне».
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018, для розгляду апеляційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Зубець Л.П.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.03.2018.
		07.03.2018 через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва», в якому заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
		07.03.2018 через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне», в якому заявник просить закрити апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, оскільки у представника апелянта відсутні належні докази його повноважень, у випадку не закриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
		13.03.2018 та 14.03.2018 через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» надійшли заперечення на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» в якому представник ТОВ «Текстиль-Рівне» зазначив про наявність у нього повноважень.
		 
		Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
		Представник Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянтів, викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити в задоволенні скарг та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
		Стосовно посилання на відсутність повноважень у адвоката Волько А.І. на представництво ТОВ «Текстиль-Рівне», у зв'язку з невідповідністю серії ордеру раді адвокатів, за якою закріплений адвокат, судова колегія звертає увагу на наступне.
		Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. У свою чергу, ордер є лише одним із документів, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
		В матеріалах справи міститься оригінал договору про надання правничої допомоги № 23/01 від 30.01.2018, яким ТОВ «Текстиль-Рівне» уповноважило Волько А.І. на, зокрема, представництво в судах та подання процесуальних документів.
		З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку про наявність у матеріалах справи належних доказів, які підтверджують повноваження адвоката Волько А.І. на представництво ТОВ «Текстиль-Рівне».
		Таким чином, підстави для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Текстиль-Рівне» відсутні, скарга повинна розглядатися по суті.
		Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
		 
		З матеріалів справи встановлено, що відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), Філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Замовник, Філія «ЦЗВ» ПАТ «Укралізниця») проводилася процедура закупівлі: «Комплекти постільної білизни з бязі» згідно з оголошенням № UA-2017-09-29-001713-C, розміщеним в електронній системі публічних закупівель ProZorro на офіційному сайті: prozorro.gov.ua.
		Замовником вирішено визнати переможцем процедури закупівлі № UA-2017-09-29-001713-с ТОВ «Текстиль-Рівне» (ЄДРПОУ: 32171289) та розміщено намір про укладення договору про закупівлю.
		28.12.2017 між філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Текстиль-Рівне» було укладено договір № ЦЗВ-02-09017-01 на загальну суму: 3 212 100,00 грн.
		Позивач зазначає про наявність підстав для визнання протоколу розгляду тендерних пропозицій № 1222/683/-17-Т від 21.11.2017 та договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.11.2017 - недійсними.
		У зв'язку з цим звернувся із заявою про забезпечення позову до подачі самого позову.
		Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
		 
		Заява про забезпечення позову мотивована тим, що він був укладений з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки при оцінці тендерних пропозицій учасників, замовник застосував дискримінаційний підхід і був необ'єктивним, що порушило право позивача на об'єктивну і неупереджену оцінку тендерних пропозицій.
		Заявник вважає, що наведене твердження є підставою для визнання протоколу розгляду тендерних пропозицій № 1222/683/-17-Т від 21.11.2017 та договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.11.2017 - недійсними.
		При цьому, на думку заявника виконання договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.11.2017 є реальною загрозою неправомірного використання ПАТ «Укрзалізниця» бюджетних коштів, а поставка товару відбудеться без достатніх правових підстав, що в свою чергу призведе до неможливості поновлення прав заявника щодо результатів процедури закупівлі, у разі задоволення позовних вимог.
		Враховуючи наведені доводи заявника суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та іншим особам вчиняти певні дії стосовно товарів в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017 є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. 
		Стосовно заборони АТ «Ощадбанк» здійснювати фінансові операції (переказ коштів, повернення коштів) на розрахункові рахунки одержувача ТОВ «Текстиль-Рівне» за виконання договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, суд відмовив у задоволенні клопотання в цій частині, оскільки Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» не є стороною даної справи, а відповідна заборона є втручанням у банківську діяльність АТ «Ощадбанк».
		 
		Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та іншим особам вчиняти певні дії стосовно товарів в рамках договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, з огляду на наступне.
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
		Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		 
		Як встановлено вище, підставою позовних вимог позивач вважає дискримінаційний підхід при оцінці тендерних пропозицій.
		Проте, матеріали заяви не містять обґрунтованих доводів та доказів які підтверджують застосування дискримінаційного підходу при оцінці тендерних пропозицій.
		Прийняті судом посилання заявника на реальну загрозу неправомірного використання ПАТ «Укрзалізниця» бюджетних коштів та поставку товару без достатніх правових підстав не є достатніми для забезпечення позову, оскільки у заяві відсутні належні доводи порушення прав заявника, такі як, зокрема, застосування дискримінаційного підходу при оцінці тендерних пропозицій.
		При цьому, судова колегія звертає увагу на додані до апеляційної скарги Філії докази, якими підтверджується обрання переможцем розміру ТОВ «Текстиль-Рівне», оскільки тендерна пропозиція ТОВ «Текстиль-Рівне» склала 3 854 520,00 грн., а ТОВ «ЛОРІГОН» - 3 901 132,80 грн. Крім того, також надано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері закупівель, яким відмовлено ТОВ «ЛОРІГОН» у задоволенні скарги про порушення порядку закупівель та скасування рішення про визнання ТОВ «Текстиль-Рівне» переможцем торгів.
		Крім того, судом вірно встановлено відсутність підстав щодо заборони Головному управлінню по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» здійснювати фінансові операції на розрахункові рахунки одержувача ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-РІВНЕ» за виконання договору № ЦЗВ-02-09017-01 від 28.12.2017, з огляду на те, що Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» не є стороною даної справи, а відповідна заборона є втручанням у банківську діяльність АТ «Ощадбанк». 
		Враховуючи наведені обставини, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» в апеляційних скаргах, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.
		Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» підлягають задоволенню.
		У зв'язку із задоволенням апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН».
		Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 136-140, 269-270, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» задовольнити.
		2.          Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/614/18 скасувати.
		3.          У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» про забезпечення позову, яка подана до пред'явлення позову - відмовити.
		4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» 1 762,00 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.
		5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРІГОН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» 1 762,00 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.
		6.          Доручити видачу відповідних наказів Господарському суду міста Києва.
		7.          Матеріали справи № 910/614/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
		8.          Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
		  
		 
		Головуючий суддя                                                            Б.О. Ткаченко 
		 
		Судді                                                                                В.О. Зеленін
		 
		                                                                                Л.П. Зубець
		 
		Повний текст рішення складено 19.03.2018 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...