Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/10/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2018. Зареєстровано: 01.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2018.
Дата набрання законної сили: 28.03.2018
Результат оскарження 14.06.2018 Верховний Суд: скасовано ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції повністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		28 березня 2018 року  м. ОдесаСправа № 916/10/18Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
		Головуючого судді: Головея В.М.
		Суддів: Принцевської Н.М.,  Разюк Г.П., 
		(У звязку з перебуванням  судді-учасника колегії ОСОБА_1 у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №351 від 27.03.2018 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2018)
		 
		секретар судового засідання Федорончук Д.О.,  
		 
		за участю представників сторін:
		від Фонду державного майна України -  ОСОБА_2 (за довіреністю),
		від ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт»  ОСОБА_3 (за довіреністю), 
		від Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області  ОСОБА_4 (за довіреністю), 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Готельний комплекс «Курорт Еліт»
		на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.01.2018 року про забезпечення позову
		у справі № 916/10/18
		за позовом Фонду державного майна України 
		до:  1.  Приватного підприємства «Готельний комплекс «Курорт Еліт»
		      2. Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області 
		про визнання незаконним рішення та визнання недійсним договору 
		 
		ВСТАНОВИЛА: 
		 
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2018 (суддя Погребна К. Ф.) заяву Фонду державного майна України про забезпечення позову задоволено. До закінчення розгляду справи по суті накладено арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород  Дністровськй, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157 (далі  спірна земельна ділянка).
		Ухвала господарського суду мотивована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно утруднить виконання рішення господарського суду.
		Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, Приватне підприємство «Готельний комплекс «Курорт Еліт» (далі  ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» відповідач 1) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  ухвалу скасувати, оскільки вона необґрунтована, протиправна, така, що винесена судом з порушенням процесуального  законодавства.
		Апелянт зазначає, що з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на спірну земельну ділянку, вже накладено декілька арештів за ухвалами суду, які є чинними по теперішній час. Отже вжиття нових заходів забезпечення позову в межах цієї справи є безпідставним. Крім цього, скаржник вважає, що правовідносини між відповідачами у справі щодо спірної земельної ділянки, яка слугувала підставою для укладання договору купівлі-продажу, виникли раніше набуття державою в особі ФДМУ права власності на майно бази відпочинку «Зорі Тирасполю». 
		Представник відповідача 2 в судове засідання 21.03.2018 не зявився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 
		В судовому засіданні 21.03.2018 представник відповідача 1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню.
		Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2018 підтримала доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції  без змін.
		В судовому засіданні 21.03.2018 судова колегія заслухала пояснення представників сторін та оголосила перерву до 28.03.2018.
		Представники відповідачів в судовому засіданні 28.03.2018 надали пояснення, в яких просили суд, апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції  скасувати.
		В судовому засіданні 28.03.2018 представник позивача просила суд, ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ст. 137 ГПК України).
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 02.06.2017 № 357 та визнання недійсним Договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 08.06.2017, який укладений між відповідачами, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,6914 га, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Лазурна, 19, кадастровий номер: 5110300000:02:019:0157.
		Судова колегія вважає, оскільки Фонд подав немайновий позов, то, відсутні збитки для відповідача у вигляді грошових коштів. Позивач просить забезпечення у вигляді арешту майна, це в свою чергу обмежує власника реалізувати правомочності розпорядження майном, тобто фактично змінювати власника майна до вирішення спору і такий спосіб забезпечення позову не обмежує власника у користуванні та володінні майном, а тому не завдає майнової шкоди. 
		Отже, враховуючи, що предметом спору у даній справі є, визнання недійсним рішення Затоківської селищної ради рішення Затоківської селищної ради від 02.06.2017 № 357 «Про продаж ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5110300000:02:019:0157) площею 0,6914 га за адресою: вул.. Лазурна, 19, Сонячний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, що перебуває в постійному користуванні ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» для обслуговування обєктів рекреаційного призначення» та визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 08.06.2016 предметом якого була саме спірна земельна ділянка, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників судового процесу, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, господарський суд дійшов вірно висновку про задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується судова колегія.
		Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що правовідносини між відповідачами у справі щодо спірної земельної ділянки, яка слугувала підставою для укладання договору купівлі-продажу, виникли раніше набуття державою в особі ФДМУ права власності на майно бази відпочинку «Зорі Тирасполю», оскільки дані доводи не стосуються оскарженої ухвали, вони можуть бути досліджені при розгляді справи по суті.  
		Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що на спірну земельну ділянку, вже накладено декілька арештів за ухвалами інших судів, які є чинними по теперішній час, оскільки господарським процесуальним кодексом не передбачено обмежень суду в господарських справах не вживати заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно в тому разі, які іншими судами вже накладений арешт. 
		З огляду на викладене судова колегія вважає, що наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду. 
		 
		Керуючись ст. ст. 136-146, 269,   271  ст.ст. 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.01.2018 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
		  Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя:Головей В.М.
		 
		 
		Судді:Принцевська Н.М.
		 
		 
		ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...