Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/171/14-ц : Окремі процесуальні питання; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2018.
Дата набрання законної сили: 20.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		20 березня 2018 року           
		м. Київ
		                                                                      
		справа № 361/171/14-ц
		провадження № 14-9звц18     
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді -Ткачука О.С.,
		суддів:Данішевської В.І., Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Андрущенко Н.С.,
		позивача - ОСОБА_3,
		представника позивача - ОСОБА_4,
		представника позивача - ОСОБА_5,
		представника відповідача - ОСОБА_6,
		представника відповідача - Устинової А.В.,
		 
		розглянула в судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 червня 2014 року, ухваленого суддею Шинкаря А.О., ухвали апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року, постановленої колегією суддів у складі: Гуль В.В., Лащенка В.Д., Матвієнко Ю.О., ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року, постановленої колегією суддів судової палати у цивільних справах у складі суддів:  Умнової О.В., Кафідової О.В., Висоцької В.С., з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.і
		Учасники справи:
		позивач: ОСОБА_3,
		представник позивача - ОСОБА_4,
		відповідач - приватне акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс»,
		відповідач - закрите акціонерне товариство «Ерлан»,
		відповідач - приватний акціонерного товариства «Інкон»,
		відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Морозко»,
		відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант»,
		відповідач - ОСОБА_11,
		відповідач - ОСОБА_12,
		третя особа - ОСОБА_13 
		третя особа - Броварська районна державна адміністрація Київської області,
		третя особа - Управління державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради,
		третя особа - реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області,
		третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Кіб-Сервіс»,
		у справі за позовом про відшкодування шкоди,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позову 
		1. У січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс», закритого акціонерного товариства «Ерлан», приватного акціонерного товариства «Інкон», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Морозко», товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант», ОСОБА_11, ОСОБА_12, треті особи: ОСОБА_13, Броварська районна державна адміністрація Київської області, Управління державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Кіб-Сервіс» (далі - ТОВ «Кіб-Сервіс»), про відшкодування шкоди, яку йому було заподіяно внаслідок неправомірних дій відповідачів.
		2. Позовна заява мотивована тим, що у 1997 році було утворено підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-КІ» (далі - ТОВ «Фермой-КІ»), метою діяльності якого було будівництво заводу по виробництву морозива в с. Красилівка Броварського району Київської області. Завод було збудовано, але не здано в експлуатацію. Учасниками ТОВ «Фермой-КІ» були компанія «Clanvest Limited» (Ірландія), президентом якої був позивач та товариство з обмеженою відповідальністю «Магнет» (далі - ТОВ «Магнет», Польща). 
		3. На підставі договорів купівлі-продажу часток від 10 квітня 2000 року та 15 березня 2001 року, позивач став власником 100 % часток у ТОВ «Фермой-КІ». З метою залучення додаткових інвестицій для завершення будівництва заводу ОСОБА_3 уступив 0,85 % статутного фонду новим учасникам. Були внесені зміни до договору про діяльність ТОВ «Фермой-КІ» та розподіл часток у статутному фонді став таким: ТОВ «Кіб-Сервіс» (Харків) - 0,3 %, ТОВ «Магнет» (Польща) - 0,05 %, ПП «Європа Плюс» - 0,35 %, ОСОБА_14 - 0,2 %, ОСОБА_3 - 99,1 %. Після нового розподілу часток у статутному фонді ТОВ «Фермой-КІ», а саме: ТОВ «Кіб-сервіс» (Харків) - 0,3 %; ПП «Європа Плюс» - 0,35 %; ОСОБА_14 - 0,2 %; ОСОБА_3 -  99,15 %.  
		4. Додатковою угодою до договору про діяльність ТОВ «Фермой-КІ», на підставі якої до складу учасників товариства введено компанію «Avagno Enterprises Limited», яка стала власником частки, що раніше належала ОСОБА_3 у розмірі 99,0 % статутного фонду, а частка ОСОБА_3 становила 0,15 %. Зазначав, що зловживаючи довірою позивача, службові особи вказаних вище підприємств зареєстрували в 2001-2002 роках зазначені зміни до договору щодо діяльності ТОВ «Фермой-КІ», зменшивши його частку в статутному капіталі, а потім без його відома взагалі виключили його з учасників товариства. На підставі внесених змін було скасовано реєстрацію ТОВ «Фермой-КІ» шляхом реорганізації приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІБІ». 
		5. Заволодівши майном, що складалося з інвестицій, вказані вище особи протягом 2002-2003 років реалізували його та передали як внески у статутні фонди товариства з обмеженою відповідальністю «ІнКон» та товариства з обмеженою відповідальністю «Морозко», яке було реалізовано третім особам, зокрема спірне майно приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс». 
		6. Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року визнано незаконною реєстрацію вказаних змін та доповнень до договору про діяльність ТОВ «Фермой-КІ». Позивач вважає, що всі подальші правочини, які були вчинені після рішення апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року суперечать чинному законодавству.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		7. 05 червня 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив. 
		8. Рішення першої інстанції вмотивовано тим, що відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб. Поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення дія ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доказує наявність шкоди та її розмір. 
		9. Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи із того, що ОСОБА_3 не надано належних доказів на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди та її розміру, а також, оскільки обладнання, вартість якого він просить відшкодувати, є невід'ємною частиною належного відповідачу майнового комплексу. 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		10. 22 липня 2014 року апеляційний суд Київської області постановив ухвалу, якою залишив рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2014 року без змін.
		11.Рішення апеляційного суду вмотивовано тим, що позивач не є учасником ТОВ «Фермой-КІ» та не є власником спірного майна, що свідчить про недоведеність позовних вимог. Суд зазначав, що відповідно до положень ст. 3 ЦПК України та враховуючи обраний позивачем спосіб звернення до суду за захистом порушених прав, останній не може вважатися належним позивачем у справі за відсутності у нього порушених, невизнаних або оспорюваних прав, які судом не встановлено.
		 
		Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції 
		12. 19 листопада 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу, якою залишив рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2014 року та ухвалу апеляційний суд Київської області від 22 липня 2014 року без змін.
		13. Рішення касаційного суду вмотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій, як вважав суд, правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.  
		 
		Короткий зміст рішення Європейського суду з прав людини 
		14. 12 жовтня 2017 року Велика Палата Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) ухвалила рішення у справі «Бурмич та інші проти України» («Burmych and Others v. Ukraine», заява № 46852/13 та ін.), до якого приєднано заяву заявника № 33421/15. Указаним рішенням установлено порушення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції по захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенції), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
		15. У додатку № 1 до вказаного рішення ЄСПЛ під номером 33421/15 зазначено заяву ОСОБА_3 та вказано дату звернення до ЄСПЛ, а саме: 10 серпня 2015 року.
		16. Тим же Рішенням Велика Палата ЄСПЛ оголосила прийнятними заяви № 46852/13, № 47786/13, № 54125/13, № 56605/13 та № 3653/14 (§2 резолютивної частини рішення), які разом з іншими 12 143 заявами включно із заявою позивача № 33421/15 мають розглядатись відповідно до зобов'язань, що випливають із пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» («Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine», заява № 40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року), яким встановлено існування структурної проблеми, що призводить до порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції 
		(§ 3 резолютивної частини рішення).
		17. Враховуючи викладене, Велика Палата ЄСПЛ вирішила вилучити всі ці заяви, включно із заявою позивача №33421/15 з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції та передати їх Комітету міністрів Ради Європи з метою їх розгляду в рамках вжиття заходів загального характеру для виконання зазначеного пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», у тому числі щодо надання відшкодування за невиконання або тривале виконання рішень національних судів, як це передбачено у п'ятому пункті резолютивної частини зазначеного рішення, та сплати боргу за рішенням національного суду
		(§ 4 резолютивної частини рішення). 
		 
		Рух справи про перегляд судових рішень 
		18. У листопаді 2017 року ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4, звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2014 року, ухвали апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VII, а саме у зв'язку зі встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні зазначеної справи судом.
		19. Підставою для перегляду зазначених судових рішень заявник вважав рішення ЄСПЛ від 12 жовтня 2017 року у справі № 46852/13 «Бурмич та інші проти України», до якого приєднано його заяву № 33421/15. Указаним рішенням установлено порушення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції по захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенції), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР«Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
		20. Провадження у справі Верховним Судом України не було відкрито.
		21. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до п.п. 4 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		22. На підставі п.п. 3 п. 1 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 червня 2014 року, ухвали апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року передано до Верховного Суду для її розгляду за правилами перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		23. Пунктом 2 ч. 3 ст. 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.
		24. Частиною 3 ст. 425 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 423 цього Кодексу подається до Верховного Суду і розглядається у складі ВеликоїПалати.
		25. 29 січня 2018 року Ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу призначено до розгляду.
		26. 26 лютого 2018 року Міністерство юстиції України надало копію рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України» разом з його перекладом українською мовою, який є автентичним (лист № 2272/5.2.1/ін-18). 
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 
		 
		Доводи особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення 
		27. Позивач вважає, що рішенням від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України» ЄСПЛ задовольнив його заяву № 33421/15. 
		28. Позивач стверджує, що ЄСПЛ звернув увагу у всіх справах, де було виявлено системну проблему та винесено пілотне рішення, що кожен заявник фактично є «потерпілим», який має право на те, щоб пілотне судове рішення було повністю виконано на національному рівні, та на отримання відшкодування. Так як право власності на майно було втрачено заявником незаконно, то він має право на відшкодування завданої шкоди винними особами. Вважає, що неможливість заявнику протягом тривалого періоду отримати справедливу сатисфакцію за втрачене майно та виконання рішення апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року становить порушення права заявника на мирне володіння своїм майном. 
		29. Враховуючи викладене позивач просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 червня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року.
		30. Під час розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви про перегляд судових рішень представники заявника надали пояснення щодо суті заявлених вимог і повторно оголосили свої вимоги. 
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження 
		31. 19 лютого 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю «Кіб-Сервіс» надано заперечення на заяву ОСОБА_3 про перегляд судових рішень, в якому воно посилається на те що, заявлений у позові розмір збитків та упущеної вигоди не підкріплений належними доказами, позивач не довів порушення його цивільного права, отже, не є належним позивачем, тому у позові йому має бути відмовлено. 
		32. 21 лютого 2018 року приватним акціонерним товариством «Дніпрометалсервіс» надано відзив на заяву ОСОБА_3 про перегляд судових рішень за виключними обставинами, в якому воно посилається на те що, оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. При вирішенні даної справи судами правильно визначений характер правовідносин між сторонами, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, отже для їх скасування відсутні правові підстави. 
		33. 21 лютого 2018 року ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 арбітражним керуючим ОСОБА_19 надано відзив на заяву ОСОБА_3 про перегляд судових рішень за виключними обставинами, в якому він посилається на те що, у позовній заяві не обґрунтовано факту заподіяння позивачу моральної шкоди, її розміру, вини відповідачів або дій, якими було завдано моральну шкоду позивачу. Зазначав, що вимоги в цій частині є непідтвердженими жодними доказами, отже - безпідставними та задоволенню не підлягають. 
		34. 20 березня 2018 року представником приватного акціонерного товариства «Ерлан»Устиновою А.В. надано відзив на заяву ОСОБА_3 про перегляд судових рішень за виключними обставинами, в якому вона посилається на те, що за своїм змістом рішення ЄСПЛ, на яке посилається представник позивача, не містить вказівок щодо заявника ОСОБА_3 Його заява не розглядалася взагалі, оскільки вилучена з реєстру справ ЄСПЛ і передана до Комітету Міністрів ради Європи. Посилалась на те, що рішення Комітету Міністрів Ради Європи з цього питання не прийняте, отже, твердження позивача про наявність виключних обставин є передчасним. 
		35. 20 березня 2018 року представником приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс»надано доповнення до відзиву, в якому він посилається на те що, рішення ЄСПЛ, на яке посилається представник позивача, не може впливати на судові рішення по справі, оскільки обставини, встановлені ЄСПЛ у рішенні у справі «Бурмич та інші проти України», стосуються виключно недосконалості процедури виконання судових рішень в Україні рішення ЄСПЛ не встановлює порушень при розгляді цієї справи національними судами та, відповідно, не може бути підставою для перегляду судових рішень національних судів у цій справі. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		Оцінка аргументів учасників справи 
		36. ВеликаПалата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, пояснення заявника й інших учасників справи, а також перевіривши наведені у заяві доводи та матеріали справи вважає, що заява ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
		 
		Щодо рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України»
		37. Стаття 8 Конституції України передбачає, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Зверненнядо суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		38.Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		39. У ст. 55 Конституції України зазначено, що кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
		40. Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, для України вона набрала чинність 11 вересня 1997 року і є частиною національного законодавства України.
		41. Для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини, який далі називається «Суд», що передбачено ст. 19 Конвенції.
		42. У ст. 32 Конвенції зазначено, що юрисдикція ЄСПЛ поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, подані йому на розгляд відповідно до статей 33, 34, 46 і 47.
		43. У статті 37 Конвенції вказано, що ЄСПЛ може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини дають підстави дійти до висновку: а) що заявник не має наміру далі підтримувати свою заяву; або b) спір уже вирішено; або c) що на будь-якій іншій підставі, встановленій ЄСПЛ, подальший розгляд заяви не є виправданим.
		44. Відповідно до частини першої ст.44 Конвенції рішення Великої Палати є остаточним.
		45. Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення ЄСПЛ в будь-яких справах, у яких вони є сторонами, що закріплене у ч. 1 ст. 46 Конвенції. Остаточне рішення ЄСПЛ передається Комітетові Міністрів, який здійснює нагляд за його виконанням. 
		46. Таким чином, ЄСПЛ є належною міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною та наділена повноваженнями встановлювати порушення Україною міжнародних зобов'язань при розгляді справ судом у розумінні п. 2 ч. 3 ст. 423 ЦПК України.
		47. З урахуванням вимог, передбачених ч. 1 ст. 32 Конвенції, ч. 2 ст. 19 Конституції України щодо обов'язку органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у контексті ст. 124 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можна зробити висновок, що усі питання тлумачення і застосування Конвенції та Протоколів до неї є компетенцією ЄСПЛ, а застосування норм матеріального і процесуального права та вирішення справ при здійсненні правосуддя є виключними повноваженнями судів.
		48. ВеликаПалата Верховного Суду приймає до уваги, що відносини, що виникають у зв'язку з виконанням рішень ЄСПЛ урегульовано як у самій Конвенції, рішеннях ЄСПЛ, так і у Законі України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
		49. Крім того, у контексті ст. 32 Конвенції необхідно звернути увагу на висновки ЄСПЛ щодо класифікації його рішень, викладені у п.157,158 та 159, 161 у рішенні «Бурмич та інші проти України».
		50. У цих пунктах зазначено, що упродовж майже двох десятиліть ЄСПЛ розглядає масові спори, що виникають внаслідок різних структурних або системних проблем у Договірних Державах. Ці недоліки у сфері прав людини в Договірних Державах призводять до постійного зростання кількості заяв до ЄСПЛ та ставлять під загрозу довгострокову ефективність системи захисту прав людини, встановлену Конвенцією. (п. 157).
		51. У п. 158 ЄСПЛ вказав, що процедуру пілотного рішення було започатковано у відповідь на збільшення навантаження ЄСПЛ, спричиненого низкою справ, що виникли внаслідок однієї і тієї ж самої структурної або системної проблеми, та з метою забезпечення довгострокової ефективності конвенційного механізму (п.п. 108 - 112, рішення у справі «Броньовський проти Польщі» (Broniowski v. Poland) (щодо суті), п.п. 190. 191).
		52. Разом із тим ЄСПЛ визначив, що подвійне призначення цієї процедури полягає, з одного боку, у зменшенні загрози ефективному функціонуванню конвенційної системи, а з іншого - у сприянні якнайшвидшому та ефективному усуненню недоліків, що впливають на захист конвенційних прав у національній правовій системі (п. 159). Враховуючи у процесі виконання пілотного рішення інтереси всіх існуючих або потенційних потерпілих від системної проблеми, процедура має на меті надання належного захисту всім фактичним та потенційним потерпілим від цієї проблеми, а також конкретному заявнику (заявникам) у пілотному рішенні (рішення «Броньовський проти Польщі» (Broniowski v. Poland) (щодо суті), п. 193). Відповідно до логіки процедури пілотного рішення, забезпечення «адекватного та достатнього відшкодування» у розумінні пункту п'ятого резолютивної частини рішення у справі Іванов є договірним зобов'язанням, пов'язаним із виконанням пілотного рішення, нагляд за виконанням якого здійснюється Комітетом міністрів, при цьому роль ЄСПЛ суттєво обмежується виявленням системної проблеми та, за необхідності, визначенням заходів загального характеру, які слід вжити з метою виконання рішення. Таким чином, суть процедури пілотного рішення полягає у наданні належного відшкодування потерпілим у подальших аналогічних справах у рамках виконання пілотного рішення.
		53. У п. 160. ЄСПЛ підсумував, що за суттю пілотного рішення держава-відповідач зобов'язана усунути першопричину порушення на майбутнє та забезпечити засіб відшкодування шкоди, вже завданої не тільки окремому заявнику (заявникам) у «пілотній» справі, але й усім іншим потерпілим від аналогічного порушення. Логіка полягає в тому, що в рамках заходів загального характеру, вжиття яких вимагається від держави-відповідача, у процесі виконання пілотного рішення мають поглинатись всі інші потерпілі.
		54. У цьому ж рішенні ЄСПЛ зазначив, що в рамках процедури пілотного рішення одним із найважливіших завдань є спонукання держави-відповідача до запровадження засобу юридичного захисту для всіх потерпілим від системного порушення, а відповідальність за надання відшкодування обов'язково покладатиметься на національні органи влади. (п.п. 181, 182)
		55. ЄСПЛ наголосив, що його головне завдання визначається ст. 19 Конвенції, а ухвалення рішення про надання справедливої сатисфакції за ст. 41 є лише додатковим до цього завдання. Отже, враховуючи мету процедури пілотного рішення, що, як зазначено вище, полягає у наданні допомоги державам під час вирішення системних проблем на національному рівні, тим самим забезпечуючи заявникам права та свободи, передбачені Конвенцією, відповідно до статті 1, функція ЄСПЛ за статтею 19 не може бути перетворена на надання індивідуального грошового відшкодування у кожній повторюваній справі, що виникає з однієї тієї ж системної проблеми( п. 160).
		56. На думку ЄСПЛ, його практика у справах типу Іванов (п.п. 148 - 156) до сьогодні не досягла своєї мети, наразі для нього настав час, як зазначалось у згаданому рішенні у справі «Е.Г. проти Польщі та 175 інших заяв щодо річки Буг проти Польщі» (E.G. v. Poland and 175 Other Bug River applications v. Poland) (п. 27), переглянути свою роль за обставин, коли держава-відповідач не вжила упродовж розумного строку загальних засобів юридичного захисту та визначити відповідні наслідки у світлі статті 46 Конвенції.(п.182).
		57. ЄСПЛ також вказав, що як вбачається з наведеної практики ЄСПЛ (п.п. 165 - 166), одна з важливих особливостей цієї процедури полягає у її гнучкості, що дозволяє ЄСПЛ пристосовувати свої рішення щодо подальших справ до різних юридичних та фактичних обставин для досягнення подвійної мети: забезпечення найбільш ефективного процедурного рішення та забезпечення виконання державою-відповідачем своїх зобов'язань за ст. 1 та п. 1 ст. 46 Конвенції, зокрема в частині надання адекватного відшкодування всім існуючим та потенційним потерпілим від будь-яких системних порушень. (п. 210)
		58. Разом із тим ЄСПЛ у п. 215 рішення вказав на мету пілотного рішення, а також на обсяг юрисдикції суду, зокрема зазначив, що мета пілотного рішення полягає у тому, щоб забезпечити всім потерпілим від констатованого системного порушення рівні умови у питанні щодо отримання відшкодування за допомогою процесу виконання, більш доцільним та ефективним, у тому числі з точки зору забезпечення індивідуального правосуддя, для досягнення цієї мети є ухвалення Великою палатою рішення, що стосуватиметься всіх потерпілих, які до цього часу звернулися зі скаргами до ЄСПЛ. Насамкінець слід нагадати, що в цьому контексті відповідно до положень ст. 32 Конвенції, юрисдикція ЄСПЛ «поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, подані йому на розгляд відповідно до ст.ст. 33, 34, 46 і 47», і що «у випадку виникнення спору щодо юрисдикції ЄСПЛ» спір вирішує сам ЄСПЛ.
		59. У пункті 165 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України» зазначено, що характерним для процедури пілотного рішення є те, що ЄСПЛ розглядає відповідні питання також з точки зору інтересів інших потенційних потерпілих. Цей аналіз обов'язково включає розгляд аналогічних заяв, що наразі розглядаються, та тих, що можуть бути подані до ЄСПЛ у майбутньому.
		60. У пункті 166 рішення вказано, що з моменту ухвалення рішення у справі «Броньовський проти Польщі» (Broniowski v. Poland) усталеною практикою ЄСПЛ при вирішенні пілотних справ стало також ухвалювати процесуальні рішення щодо майбутнього розгляду аналогічних справ, про які Уряд держави-відповідача вже було повідомлено, та нових аналогічних справ.
		61. При цьому ЄСПЛ у п.196 цього рішення зазначив, що держава-відповідач і Комітет міністрів мають взяти на себе відповідальність за статтею 46 та забезпечити повне виконання пілотного рішення ЄСПЛ у справі Іванов та, окрім вжиття необхідних заходів загального характеру, спрямованих на вирішення першопричини проблеми, забезпечити заявників належним юридичним захистом на національному рівні, у тому числі механізмом відшкодування їм шкоди, завданої встановленого ЄСПЛ порушенням Конвенції, який виконуватиме таку ж функцію, що й рішення про надання справедливої сатисфакцію відповідно до статті 41 Конвенції 
		62. У наступних пунктах 197, 198 ЄСПЛ звернув увагу, що юридичні питання за Конвенцією щодо тривалого невиконання рішень національних судів в Україні, вже були вирішені у пілотному рішенні у справі Іванов. Таким чином, ЄСПЛ виконав свою функцію за статтею 19 Конвенції. Зокрема, він визначив системний недолік, дійшов висновку, що він є порушенням Конвенції, та надав вказівки щодо заходів загального характеру, які слід вжити відповідно до статті 46 з метою належного виконання пілотного рішення для забезпечення юридичного захисту та відшкодування шкоди всім жертвам, минулим, теперішнім і майбутнім, встановленого системного порушення. Відповідно до принципу субсидіарності, який лежить в основі всієї Конвенції, а не лише процедури пілотного рішення, питання, розглянуте у пілотному рішенні у справі Іванов, у тому числі забезпечення відшкодування потерпілим від системного порушення Конвенції, констатованого у справі Іванов, є питанням виконання рішення відповідно до ст. 46 Конвенції.
		63. Ця справа та всі аналогічні 12 143 справи, що розглядаються ЄСПЛ, а також будь-які аналогічні майбутні справи, які подаватимуться до ЄСПЛ, є невід'ємною частиною процесу виконання пілотного рішення. Вирішення цих справ, у тому числі стосовно заходів індивідуального характеру щодо відшкодування, мають обов'язково охоплюватись заходами загального характеру щодо виконання, які мають бути вжиті державою-відповідачем під наглядом Комітету міністрів. Отже, всі такі справи підлягають вирішенню в рамках процесу виконання, і про них має бути повідомлено Комітету міністрів, як органу, який відповідно до конвенційної системи має повноваження здійснювати нагляд за наданням відшкодування та відновленням справедливості щодо всіх потерпілих від системної проблеми, встановленої у пілотному рішенні (рішення у справах «Броньовський проти Польщі» (Broniowski v. Poland) (щодо суті), п. 193 та Іванов (Ivanov), п.п. 94 - 95), у тому числі й щодо заявників, зазначених у доданих переліках.
		64. У п. 215 рішення ЄСПЛ вказав, що вирішення цих заяв і 12 143 заяв, які перебувають на розгляді, незалежно від того, чи була про них повідомлена держава-відповідач, є більшою мірою частиною процесу виконання пілотного рішення у справі Іванов, а відшкодування за системну проблему, констатовану у рішенні у справі Іванов, має бути надано всім потерпілим, у тому числі тим, хто вже подав заяви до ЄСПЛ, у рамках процедури виконання, яка здійснюється під наглядом Комітету міністрів (також п'ятий пункт резолютивної частини рішення суду у справі Іванов (Ivanov) і п.п. 195 - 196 та 203 - 204).
		65. Також ЄСПЛ наголосив, що всі ці заяви спричинені однією тією ж системною проблемою, встановленою рішенням у справі Іванов, і що по суті вони стосуються одних і тих самих питань фактів і права, що і ця справа, а також враховуючи вже викладені висновки (п.п. 211 - 212), ЄСПЛ вважав, що ці справи мають бути об'єднані у цьому провадженні відповідно до пункту 1 Правила 42 Регламенту ЄСПЛ у поєднанні з пунктом 1 Правила 71.Крім того, враховуючи викладені причини (п.п. 200 - 208 і 211 - 212), ЄСПЛ вважає, що 7 741 заява, про які було повідомлено Уряду, наведені у Додатку I, і 4 502 нові заяви, зазначені у Додатку II до цього рішення, також мають бути вилучені з реєстру справ відповідно до підпункту «с» п. 1 ст. 37 Конвенції.
		66. ЄСПЛ вирішив приєднати до п'яти заяв, зазначених у п. 1 цього рішення,12 143 заяв, наведених у додатках І і ІІ до цього рішення; оголосив більшістю голосів прийнятними п'ять заяв № 46852/13, № 47786/13, № 54125/13, № 56605/13 та № 3653/14, подані пані ОСОБА_15 та чотирма іншими заявниками; та постановив  що зазначені п'ять заяв та 12 143 заяви, наведені в додатках I і II до цього рішення, мають розглядатись відповідно до зобов'язань, які випливають із пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) (заява № 40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року), яким встановлено існування структурної проблеми, що призводить до порушення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
		68. Отже, у рішенні «Бурмич та інші проти України» ЄСПЛ констатував системні проблеми на стадії виконання судових рішень, ухвалених національними судами і вказав на необхідність контролю з боку Комітету Міністрів за виконанням рішень та забезпечення виконання свого юридичного зобов'язання за ст. 46 Конвенції державою, включаючи прийняття таких загальних заходів для виправлення ситуації, які можуть вимагатись пілотним рішенням щодо надання захисту всім іншим потерпілим, існуючим або потенційним, виявленого системного дефекту.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		73. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 червня 2014 року, ухвали апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року слід відмовити.
		Керуючись п.п. 3 п. 1 розд. XIII «Перехідніположення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, ст.ст. 416, 419, 423, 429, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 5 червня 2014 року, ухвали апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс», закритого акціонерного товариства «Ерлан», приватного акціонерного товариства «Інкон», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Морозко», товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Гарант», ОСОБА_11, ОСОБА_12, треті особи: ОСОБА_13, Броварська районна державна адміністрація Київської області, Управління державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Кіб-Сервіс», про відшкодування шкоди відмовити
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                        О.С. Ткачук
		 
		Судді:                                     Н.О. Антонюк  Н.П. Лященко
		С.В. Бакуліна  О.Б. Прокопенко
		В.В. Британчук  Л.І. Рогач
		Д.А. Гудима І.В. Саприкіна
		В.І. Данішевська О.М. Ситнік
		О.С. Золотніков   В.Ю. Уркевич
		О.Р. Кібенко О.Г. Яновська
		Л.М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...