Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1846/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2018. Зареєстровано: 03.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2018.
Дата набрання законної сили: 15.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       
		29.03.2018 
		ЄУН 331/1846/18
		Провадження № 3/331/324/2018
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		     29 березня 2018 року                                   м. Запоріжжя
		    Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., при секретарі судового засідання Владиченко І.В. за участю прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, захисника  адвоката ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України у відношенні 
		    ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, обіймає посаду головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ІНФОРМАЦІЯ_3, сімейний стан  одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
		    про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,
		ВСТАНОВИВ:
		    Із протоколу про адміністративне правопорушення № 31 від 22.02.2018 року вбачається, що ОСОБА_3, обіймаючи посаду головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, будучи відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП субєктом відповідальності за правопорушення, повязане з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи про необхідність повідомити в десятиденний строк Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, після отримання доходу 29.05.2017 року, загальна сума якого становить 170047, 47 гривень, розмір якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня 2017 року, що є суттєвою зміною в майновому стані, у десятиденний строк з моменту отримання доходу (з 29.05.2017 року по 07.06.2017 року включно), письмово не повідомив про це Національне агентство з питань запобігання корупції, а зробив це лише 25.09.2017 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією.
		    Такі дії ОСОБА_3 за вищевказаним протоколом кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		    В судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що повідомлення про суттєві зміни у майновому стані ним було зроблено своєчасно, а саме в триденний строк з моменту виявлення суми, що перевищує 50 мінімальних прожиткових мінімумів. Так, 22.09.2017 року, при перевірці залишку коштів на зарплатній картці, ним був перевірений баланс коштів на рахунку, виявивши, що на його рахунок надійшла сума у розмірі, що перевищує 50 мінімальних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, 25.09.2017 року ним було подано на офіційному веб-сайті НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Також він пояснив, що відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством. Відповідно до п. 2 Порядку виплати винагороди державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженому Постановою КМУ № 643 від 08.09.2016 року, у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям виплачується винагорода у розмірі 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ. Таким чином, сума, яка була йому нарахована в розмірі 170047,47 гривень складається із заробітної плати в розмірі 7080 гривень та винагороди в розмірі 162967, 47 гривень. Про те, що вказана сума була йому нарахована 29.05.2017 року, йому не було відомо. Про існування вказаної суми він дізнався лише 22.09.2017 року при перевірці балансу на зарплатній картці, після чого, дізнавшись про походження даної суми, 25.09.2017 року ним було подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Просив суд провадження по справі закрити у звязку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
		    Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, захисника, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити, з огляду на наступне.
		    Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		    Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		    Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суддя під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а вданому випадку про адміністративне корупційне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобовязаний зясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції», чи є особа винною в його вчиненні, отже чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		    Суддя також повинен зясувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного звязку між діянням і виконанням останньою службових (посадових) повноважень, а у відповідних випадках  мети правопорушення.
		    Згідно ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає у разі несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при цьому субєктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобовязані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		    Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 року «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» передбачено, що з 01.01.2017 року у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання доходу на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
		    Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року, «корупція» - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3цього Закону, наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття ї обіцянки (пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка) пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостями.
		    Цією ж нормою також визначено термін "корупційне правопорушення" - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		    Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно врахувати наявність субєктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, визначеного в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", завжди характеризується умисною формою вини. Тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю, в даному випадку, полягає в тому, що особа, яка за законом зобовязана у десятиденний строк з моменту отримання доходу, що перевищує 50 прожиткових мінімумів письмово повідомити про це Національне агентство, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. 
		     З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, перебуваючи на зазначеній вище посаді, дійсно несвоєчасно повідомив НАЗК про суттєвої зміни у майновому стані, а саме, вказане повідомлення було подано ним 25.09.2017 року.
		    Але, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є необґрунтованою, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення № 31 від 22.02.2018 року, складеному відносно нього, відсутні будь-які дані про форму вини, в даному випадку наявність прямого умислу, а матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_3, подавши повідомлення про суттєві зміни у майновому стані 25.09.2018 року, мав умисел на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес.
		    З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 виконав всі дії, які були необхідними з метою подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, що встановлено при розгляді справи та міститься у роздруківці з сайту Єдиного державного реєстру декларацій (а.с. 26). Так, в судовому засіданні встановлено, що 22.09.2017 року при перевірці балансу на зарплатній картці, ОСОБА_3К, дізнавшись про походження суми в розмірі 162967, 47 гривень, 25.09.2017 року подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, при цьому вказані твердження ОСОБА_3 а ні матеріалами справи, а ні прокурором в судовому засіданні не спростовані.
		    Доказаним, дослідженими при розгляді справи, доведено, що реалізувати своє право на своєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані ОСОБА_3 не міг з причин необізнаності, щодо нарахування йому саме 29.05.2017 року винагороди в розмірі 162967, 47 гривень.
		    Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, слід врахувати обєктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його обєктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин, в даному випадку, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання повідомлення без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається.
		    Отже, ознак корупційного правопорушення в діях ОСОБА_3 не вбачається, оскільки останній хоч і подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані несвоєчасно, однак як встановлено в судовому засіданні порушення строків подачі повідомлення мало місце з поважних причин, і саме поважність причин є однією із обовязкових умов притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
		    Не надано доказів також на спростування твердження ОСОБА_3 про своєчасне подання ним повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. 
		     Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочати, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		    Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
		    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 172-6, 221, 245, 247, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		ПОСТАНОВИВ:
		    Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		    Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
		     Суддя                              Л.В. Клименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...