Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 708/141/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2018. Зареєстровано: 03.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2018.
Дата набрання законної сили: 02.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 708/141/18 
		Номер провадження № 2/708/80/18  
		 
		Р і ш е н н я
		Іменем України
		29 березня 2018 року.
		Чигиринський районний суд Черкаської області
		в складі:
		               головуючої - судді Ткаченко С.Є.
		               при секретарі  ТендітнійЛ.В.,
		                                  з участю позивача - ОСОБА_1,
		відповідача  ОСОБА_2, 
		     
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Чигирині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини, 
		В С Т А Н О В И В: 
		     Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, зазначивши, що згідно до рішення Чигиринського районного суду від 25.06.2013 року, з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3ї, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.06.2013 року до досягнення дочкою повноліття. 
		     За рішенням суду 25.06.2013 року було видано виконавчий лист № 2/708/207/13, який знаходився на виконанні у Чигиринському районному відділі ДВС. 
		     Відповідач ухилявся від сплати аліментів або сплачував їх не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів за період з 01.06.2013 року по 05.01.2018 року, яка відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 05.01.2018 року складає 12153,41 грн. 
		     З урахуванням цієї заборгованості розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 4789,14 грн.     
		Посилаючись на те, що заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача, оскільки він про обов'язок сплачувати аліменти на утримання дочки знав, позивачка прохала стягнути з нього зазначену суму пені.
		     В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача пеню по сплаті аліментів за період з 01.06.2013 року по 05.01.2018 року в сумі 4789,14 грн., пояснивши суду, що відповідач сплатив заборгованість по аліментах лише після подачі нею позову до суду, хоча до цього знав, що в нього є такі борги.
		     Відповідач позов не визнав та пояснив суду, що виконавча служба кожні 6 місяців надавала йому дані про наявність боргу, оскільки відділ статистики своєчасно не надавав дані про розмір середнього заробітку по місту Чигирину.
		Він погасив заборгованість по аліментах в повному обсязі, яка виникла не з його вини. 
		В звязку з цим просить в задоволенні позову відмовити.
		     Вислухавши сторін, вивчивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		     Судом встановлено, що згідно до рішення Чигиринського районного суду від 25.06.2013 року, з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3ї, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.06.2013 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.24-25).
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		     Судячи з наданого позивачкою та перевіреного судом розрахунку заборгованості по аліментах, проведеного 05.01.2018 року державним виконавцем Чигиринського районного відділу ДВС ОСОБА_4, заборгованість відповідача по сплаті аліментів за час перебування виконавчого документа на виконанні за період з 01.06.2013 року по 05.01.2018 року станом на 05.01.2018 року з урахуванням часткового погашення ним боргу в сумі 35026 грн. становить 12153, 41 грн., що свідчить про те, що відповідач сплачував аліменти на утримання дочки не в повному обсязі (а.с.14-16).
		          Статтею 196 Сімейного кодексу України встановлено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
		          Право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене статтею 196 Сімейного кодексу України, не пов'язується з обов'язковим попередженням боржника про наявність заборгованості по аліментам та наданням йому строку для її погашення.
		     За положеннями Сімейного кодексу України аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісячно, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення. Пеня за один місяць прострочення сплати аліментів становить 1% від простроченої суми аліментного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.
		     Оскільки, згідно з положеннями Сімейного кодексу України, аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення.
		     В п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що передбачена статтею 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
		          В постанові Верховного суду України від 11 вересня 2013 року № 6-81 цс 13 сформульована обов'язкова для всіх судів України правова позиція, виходячи з якої, оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
		     З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що в період з 01.06.2013 року по 05.01.2018 року відповідач не в повному розмірі сплачував аліменти на утримання дочки, внаслідок чого утворилась заборгованість по аліментах, яка, як вже зазначалося вище, станом на 05.01.2018 року становить 12153,41 грн. 
		     Разом з тим, судячи з листа Чигиринського районного відділу ДВС № 1984/15.22 від 19.03.2018 року, у разі відсутності у державного виконавця відомостей щодо фактичного заробітку або доходу боржника за період встановлення заборгованості, заборгованість по аліментах визначається, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості, з урахуванням ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України.
		У звязку з тим, що Головне управління статистики надає відомості про середньомісячну заробітну плату штатних працівників по містах і районах за попередній квартал, то державним виконавцем, який виготовляв довідки в 2014-2016 роках, не було це враховано, а тому довідки виготовлялися з помилками.
		На основі вище зазначених відомостей Головного управління статистики у Черкаській області державним виконавцем було проведено перерахунок заборгованості ОСОБА_2 по аліментах та у травні 2017 року направлено сторонам виконавчого провадження для відому (а.с.54-55).
		Незважаючи на те, що відділом ДВС відомості про наявність заборгованості по аліментах відповідачу було направлено в травні 2017 року, суд вважає, що останнім не надано доказів того, що йому не було відомо про розмір сплати аліментів з 01.10.2016 року по травень 2017 року, оскільки з розрахунку заборгованості по аліментах від 30.09.2016 року (а.с.41) та розрахунку заборгованості по аліментах від 06.02.2018 року (а.с.56) вбачається, що відповідач сплачував продовжував сплачувати аліменти в меншому розмірі, ніж вказано в наданому йому розрахунку від 30.09.2016 року, при цьому в судовому засіданні відповідач, не визнаючи позов, разом з тим погодився, що, якщо й слід було нараховувати пеню за несвоєчасну сплату аліментів, то після вересня 2016 року.
		З урахуванням цього суд вважає встановленою вину відповідача у простроченні сплати аліментів та виникнення в звязку з цим заборгованості, починаючи з 01.10.2016 року, оскільки невідповідність розрахунків сум аліментів у довідках відділу ДВС сталася саме з вини державного виконавця, а не відповідача, що підтвердив і Чигиринський районний відділ ДВС у своєму листі № 1984/15.22 від 19.03.2018 року (а.с.54).
		     А тому суд погоджується з наданим позивачкою розрахунком неустойки (пені) лише за період з 01.10.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 1064,22 грн., враховуючи при цьому, що розрахунок здійснено за правилами ст. 196 Сімейного кодексу України та з урахуванням правової позиції, сформованої в постанові Верховного суду України від 11 вересня 2013 року (а.с.21).
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		     Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
		     Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
		     Всупереч зазначеним нормам, відповідачем не доведено відсутності його вини у простроченні сплати аліментів саме за період з 01.10.2016 року по 31.12.2017 року. 
		     Розмір заборгованості по аліментах відповідачем в судовому порядку не оспорено.
		     Більше того, вказану заборгованість по аліментах у розмірі 12153,41 грн. ним було погашено, про що він надав суду відповідні квитанції № 6907 від 29.11.2016 року та № 4568 від 13.02.2018 року (а.с.48-49).      
		     Обставини, на які посилався відповідач, заперечуючи проти позову, не можна визнати достатніми для висновку про наявність правових підстав щодо звільнення його як платника аліментів від передбаченої ст. 196 Сімейного кодексу відповідальності у повному обсязі.
		     Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України у звязку з частковим задоволенням позовних вимог позивачки суд вважає за необхідне покласти на відповідача.
		     На підставі викладеного та, керуючись ст., ст. 180, 196 Сімейного кодексу України, ст., ст. 10, 81, 89,141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		                                                           В И Р І Ш И В:
		     Позов задовольнити частково.
		     Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3ї, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.10.2016 року по 31.12.2017 року в сумі одна тисяча шістдесят чотири гривні 22 коп. 
		     Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,  проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі сімсот чотири гривні 80 коп.
		Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Повне рішення виготовлено 2 квітня 2018 року. 
		                    Головуюча

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...