Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/1076/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення права на інформацію та права на звернення.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2018. Зареєстровано: 03.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2018.
Дата набрання законної сили: 26.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		14.03.2018 Справа №607/1076/18 
		Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_2, працююча в прокуратурі Тернопільської області,
		-- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП,
		-- за участю: ОСОБА_1
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, складеним 20.12.2017р. заступником керівника Управління  керівником відділу контролю у сфері діяльності державних органів Управління з питань дотримання права на інформацію та представництво в Конституційному Суді України Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ОСОБА_2, до Уповноваженого ВРУ з прав людини надійшло звернення потерпілої ОСОБА_3 стосовно порушення прокуратурою Тернопільської області вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». Згідно матеріалів справи, потерпіла звернулася до прокуратури з інформаційним запитом від 16.01.2017р., в якому, зокрема просила надати інформацію про освіту прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 Відповідь на вказаний запит потерпілій було надано начальником Відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 листом від 20.01.2017р. №19/3-17 вих., яким потерпілій повідомлено про те, що біографічні дані прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_4, у тому числі інформація про освіту, відносяться до конфіденційної інформації. За наслідками проведеної перевірки зроблено висновок, що відмова начальника Відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 у наданні потерпілій запитуваної інформації про освіту прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 суперечить вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» та в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 до матеріалів справи додала свої заперечення відносно протоколу про адміністративне правопорушення та заявила клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки граничний строк притягнення її до адміністративної відповідальності, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП закінчився, а тому немає підстав для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП.
		Згідно статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 
		У судовому засіданні встановлено, що 06 лютого 2017 року ОСОБА_3 скерувала на імя Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_5 звернення із викладенням обставин, про вчинення, на її думку, уповноваженою особою прокуратури Тернопільській області адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 КУпАП, за наслідками перевірки якого заступником керівника Управління  керівником відділу контролю у сфері діяльності державних органів Управління з питань дотримання права на інформацію та представництво в Конституційному Суді України Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ОСОБА_2 складений протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП.
		Судом були дослідженні матеріали: протокол про адміністративне правопорушення від 20.12.2017р.; звернення журналіста видання «Ні корупції» ОСОБА_3 від 06.02.2017р., адресоване Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_5; інформаційний запит журналіста інтернет-видання «Ні корупції» ОСОБА_3 від 16.01.2017р., адресований прокурору Тернопільській області Перчу В.О.; лист-відповідь прокуратури Тернопільської області від 20.01.2017р. №19/3-17 вих., адресований журналісту інтернет-видання «Ні корупції» ОСОБА_3, підготовлений начальником відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1; пояснення ОСОБА_1 від 16.11.2017р.; «Положення про відділ організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Тернопільської області»; лист начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 від 16.11.2017р. №19/3-17вих., адресований журналісту інтернет-видання «Ні корупції» ОСОБА_3; листи-повідомлення представника Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України ОСОБА_6 від 01.12.2017р. №11/15-с 284481.17-2/28-120 і від 22.12.2017р. №11/15-с 284481.17-3/28-120; заперечення ОСОБА_1 від 07.02.2018р. з додатками.
		Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені участині третій цієї статті.
		Матеріали адміністративної справи надійшли на адресу суду 22 січня 2018 року. 
		Як вбачається із досліджених матеріалів справи, дата вчинення, на думку уповноваженої особи, яка склала протокол, адміністративного правопорушення ОСОБА_1, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП вказана 20 січня 2017 року, що стверджується в самому протоколі про адміністративне правопорушення від 20.12.2017р. 
		Отже, уже станом на дату розподілу автоматизованою системою документообігу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріалів справи на розгляд головуючого судді Дзюбановський Ю.І., пройшло більше трьох місяців з дня вчинення правопорушення.
		Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:
		-- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
		-- закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні  з дня виявлення правопорушення).
		Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення, безпосередньо повязано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку субєктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
		При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у звязку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
		Пункт7 частини першоїстатті 247 КУпАП не містить положеньпро наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадженняпро адміністративні правопорушення.
		Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
		Відповідно до вимогст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушенняніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Закриття провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності у звязку з закінченням строків є формою вираження відмови держави від притягнення особи до адміністративної відповідальності, а, в свою чергу, метою останньої є доведення вини.
		Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є саме постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
		На підтвердження наведеного суд вважає за необхідне зіслатися на зміст частини другої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, та частини першої статті 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі«Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
		В рішенні «Пантелєєнко проти України» (заява №11901/02 від 29 червня 2006 року) ЄСПЛ наголошує наступне «…практика Суду також встановлює, що принцип презумпції невинуватості порушується, коли судове рішення відносно особи, звинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про те, що вона винна без доведення її провини у відповідності до закону вирішення питання відносно невинуватості обвинуваченого можливе до тих пір, поки кримінальний процес не закінчується прийняттям обвинувального вироку («Секаніна проти Австрії» зазначена вище, п. 30).
		Хоча приписи КУпАП не передбачають такої форми рішення, як обвинувальний вирок суду, саме постанова про накладення адміністративного стягнення за своєю правовою природою є тотожним процесуальним документом.
		Тобто суд, за сплином строк не вправі зясовувати обставини вчинення правопорушення та визнавати особу винною чи визнавати її невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, про що вказано у позиції Верховного Суду України в постанові від 08.08.2017р. (справа №6-15341ск06). 
		Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 7, 38, 245, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя -
		  
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП згідно протоколу від 20.12.2017р. закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		Копію постанови направити заступнику керівника Управління  керівником відділу контролю у сфері діяльності державних органів Управління з питань дотримання права на інформацію та представництво в Конституційному Суді України Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ОСОБА_2 (м. Київ, вул. Інститутська,21/8).
		 
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. 
		СуддяОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...