Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/2077/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2018.
Дата набрання законної сили: 28.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		28 березня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 359/2077/17
		провадження № 61-255св17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідачі: Бориспільське міськрайонне відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, державне підприємство «Сетам»,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство «ПриватБанк», ОСОБА_5, служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської районної державної адміністрації Київської області,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бориспільського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року у складі судді Журавського В. В. та рішення Апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Березовенко Р. В., Олійника В. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Бориспільського міськрайонного відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» (далі - ПАТ «ПриватБанк»), ОСОБА_5, служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, про визнання електронних торгів з продажу нерухомого майна недійсними. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що їй на праві власності належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1.
		 
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 39 079,43 грн. та судовий збір у сумі 390,79 грн. 
		 
		Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (який у подальшому перейменовано на Бориспільське міськрайонне відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області) від 27 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 16 жовтня 2014 року на підставі вказаного рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 39 470,22 грн. 
		 
		У межах виконавчого провадження 22 грудня 2016 року проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, які були оформлені протоколом № 222513. Переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_5 
		 
		Електронні торги проведено з порушенням організації та порядку їх проведення, а саме: інформаційне повідомлення про проведення електронних торгів не містило відомостей про особу зберігача та порядок ознайомлення з майном; відомостей про зареєстрованих осіб у квартирі, що підлягала реалізації на електронних торгах. У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач та її неповнолітня дочка - ОСОБА_6 Під час продажу спірної квартири на електронних торгах не було отримано згоду органу опіки та піклування, яка є обов'язковою щодо відчуження нерухомого майна, право власності на яке мають діти. 
		 
		Позивач просила визнати недійсними електронні торги, проведені 22 грудня 2016 року  з реалізації нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, оформлені протоколом № 222513.
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2017 року ОСОБА_4 відмовлено у позові. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 16 лютого 2017 року неповнолітню ОСОБА_6 зареєстровано у квартирі АДРЕСА_1. Електронні торги, на яких реалізовано спірну квартиру, відбулись 22 грудня 2016 року. На час їх проведення неповнолітня не була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1, а тому чинним законодавством України не вимагалось отримання згоди органу опіки та піклування на реалізацію даної квартири. Крім того, суд виходив із того, що позивачем не доведено наявність суттєвих порушень у організації та порядку проведення електронних торгів, які б могли вплинути на результат їх проведення або на права та законні інтереси ОСОБА_4 
		 
		Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2017 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові. 
		 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_5, як власника реалізованого на електронних торгах майна, не було залучено до участі у справі як сторону (співвідповідача). Оскільки суд апеляційної інстанції не має повноважень залучати до участі у справі осіб, яких не було залучено при розгляді справи судом першої інстанції, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої та ухвалення нового рішення про відмову у позові.  
		 
		ОСОБА_4 у касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції застосовано норми закону, які не підлягали застосуванню; інформаційне повідомлення про електронні торги не містить повну інформацію про порядок ознайомлення з майном, як це передбачено вимогами чинного законодавства України; відмовляючи у позові, суди не звернули увагу на те, що у квартирі, реалізованій на прилюдних торгах, зареєстрована та проживає неповнолітня ОСОБА_6  
		 
		У березні 2018 року ДП «Сетам» подано відзив на касаційну скаргу, у якому вказано про те, що відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, і такий договір може бути визнано недійсним з підстав недодержання в момент його укладення вимог статей 203, 215 ЦК України. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що електронні торги відбулись із порушенням вимог чинного законодавства України; такі порушення вплинули на результати їх проведення, у зв'язку із чим відбулось порушення прав та законних інтересів позивача. Під час передачі нерухомого майна на реалізацію з електронних торгів неповнолітня дочка позивача не була зареєстрованою у спірній квартирі, а тому отримання згоди органу опіки і піклування на відчуження квартири у встановленому законом порядку не вимагалось. На підставі викладеного ДП «Сетам» просило рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін. 
		 
		ОСОБА_5 у відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду у березні 2018 року, зазначав, що він, як переможець електронних торгів, мав бути залучений до участі у справі як відповідач. Судом першої інстанції таку процесуальну дію вчинено не було, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучення осіб до участі у справі на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, тому обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у позові.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1.
		 
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 39 079,43 коп. та судовий збір - 390,79 грн.
		 
		Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 27 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 16 жовтня 2014 року на підставі вказаного рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 39 470,22 коп. 
		 
		21 вересня 2015 року складено акт опису та арешту майна боржника. 
		 
		Згідно з постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 21 вересня 2015 року накладено арешт на все майно ОСОБА_4 у межах звернення стягнення 39 470,22 грн та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику. 
		 
		30 червня 2016 року проведено оцінку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та визначено ціну її продажу на прилюдних торгах у розмірі 797 045,00 грн. 
		 
		Електронні торги призначені на 24 листопада 2016 року не відбулись, про що 26 листопада 2016 року складено протокол № 215023.
		 
		22 грудня 2016 року відбулись електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, які оформлені протоколом № 222513. Переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_5, який придбав майно за найвищою ціною у розмірі 557 931,50 грн.
		 
		08 лютого 2017 року головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області складено акт про проведення електронних торгів. 
		 
		Постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області від 16 березня 2017 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Печерським районним судом м. Києва 16 жовтня 2014 року на підставі рішення суду цього ж суду від 18 серпня 2014 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 39 470,22 грн. 
		 
		Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в  інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. 
		 
		Як вбачається зі змісту статей 33, 119 ЦПК України 2004 року на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. 
		 
		Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
		 
		Відповідно до пункту 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. 
		 
		Сторонами у справі про визнання прилюдних торгів недійсними є продавець - відділ державної виконавчої служби в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить їх за договором із державною виконавчою службою, і покупець - учасник прилюдних торгів, для яких настали наслідки угоди і можуть наступати наслідки визнання угоди недійсною.
		 
		Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що електронні торги є договором купівлі-продажу, однак до справи не залучено сторону цього договору - покупця нерухомого майна.
		 
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, правильно встановив характер спірних правовідносин та визначив норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, прийнявши до уваги те, що переможця електронних торгів не залучено до участі у справі як відповідача та те, що суд апеляційної інстанції на стадії перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку позбавлений такої можливості, обґрунтовано відмовив у позові. 
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлено у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2017 року залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                        Ю. В. Черняк
		 
		 
		                                                                                                                    Б.І. Гулько
		 
		 
		                                                                                                                    Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...