Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/921/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Невжиття заходів щодо протидії корупції.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2018. Зареєстровано: 04.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2018.
Дата набрання законної сили: 03.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №490/921/18 03.04.2018 
		Провадження №33/784/146/18 
		                                                        
		                                            ПОСТАНОВА                   
		                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		     
		3 квітня 2018 року                   м. Миколаїв
		                         
		  Апеляційний суд Миколаївської області
		у складі: 
		головуючого - судді                        Ямкової О.О.
		за участю: 
		секретаря                                                        Горенко Ю.В.
		прокурора                 Кременцова А.В.
		в присутності особи, що притягнута 
		до адміністративної відповідальності    ОСОБА_1
		захисника                 ОСОБА_2
		                                                        
		         розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення 
		      за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 березня 2018 року, якою 
		    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, працюючий начальником Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
		- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-9 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 125 грн., -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що обіймаючи посаду начальника Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області, та будучи державним службовцем категорії «Б» і суб'єктом на якого поширюється дія положень пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», порушив вимоги п. 4 ч.1 та ч. 2 ст. 84 Закону України «Про державну службу», так як не звільнив ОСОБА_3 з посади завідувача сектору оперативної роботи Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області у триденний строк з дня набрання вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 28 серпня 2017 року, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, у зв'язку із втратою останнім права на державну службу.
		В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 просили постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. 
		В обґрунтування своїх вимог вказували, що надані ОСОБА_1 суду пояснення та докази підтверджують відсутність події адміністративного правопорушення та його складу.
		Зазначали, що суд не з'ясував обставин, що мають істотне значення для вирішення справи та не врахував, що ОСОБА_1 звинувачено у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-9 КУпАП, якою встановлено відповідальність за невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою у разі виявлення корупційного правопорушення. 
		Тому вважали, що оскільки корупційне правопорушення, вчинене ОСОБА_3, було виявлене правоохоронними органами, а не керівником Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області, за його вчинення останній поніс кримінальну відповідальність відповідно до санкції статті Кримінального кодексу України без застосування вимог ст. 55 КК України, тобто без позбавлення права обіймати посади державної служби, то ОСОБА_1 отримавши інформацію про вже вчинене корупційне правопорушення, яке було припинене співробітниками правоохоронних органів, не повинен був застосовувати заходи дисциплінарного стягнення.
		Наголошували на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1, діючи з урахуванням висновку дисциплінарної комісії, виніс наказ про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, а саме оголошення догани, про що своєчасно повідомив вищестоящий орган та Управління захисту економіки в Миколаївській області.
		За вищезазначеного ОСОБА_1 не мав мотиву та умислу на порушення вимог ч. 2 ст. 84 Закону України «Про державну службу», а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
		Крім того, особою, якою складено протокол, порушено права ОСОБА_1, так як його не було ознайомлено з протоколом, не було роз'яснено його прав та не надана можливість надати пояснення та зауваження щодо змісту цього процесуального документу, а судом першої інстанції цим фактам оцінка у постанові не надана. 
		Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, а також висловлену під час апеляційного розгляду вимогу про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, заперечення прокурора, який просив суд залишити постанову без змін, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. 
		Висновки судді першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-9 КУпАП, є правильними та ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні.
		В суді ОСОБА_1, щодо якого складений протокол про адміністративне правопорушення, вину не визнав, та пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією він не отримував, з його змістом його ніхто не ознайомлював, а тому вважав такі дії порушенням його прав, передбачених КУпАП. 
		Одночасно ОСОБА_1 надав пояснення щодо фактичних обставин справи, зазначив, що вчинив усі необхідні дії передбачені законом, і у відповідності до висновку дисциплінарної комісії виніс наказ про оголошення догани ОСОБА_3.
		За такого вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-9 КУпАП України.
		Ці доводи судом належним чином перевірені. 
		Так, при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області, який відповідно до займаної посади має категорію «Б» державного службовця та згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом на якого поширюється дія цього закону, всупереч вимог п. 4 ч.1 та ч. 2 ст. 84 Закону України «Про державну службу» не прийняв рішення щодо звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача сектору оперативної роботи Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області у зв'язку із втратою права на державну службу у триденний строк з дня набрання вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2017 року, за яким останнього визнано винним у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.
		6 вересня 2017 року Управлінням захисту економіки в Миколаївській області ОСОБА_1 як начальника Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області повідомлено про винесення обвинувального вироку відносно їх працівника ОСОБА_3.
		15 жовтня 2017 року Управлінням захисту економіки в Миколаївській області на ім'я ОСОБА_1 надіслано копію вищезазначеного вироку, що набрав законної сили для вжиття заходів, передбачених вимогами Законів України «Про запобігання корупції», «Про державну службу» та «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів».
		19 жовтня 2017 року начальником управління Державного агентства рибного господарства ОСОБА_1 повідомлено Управління захисту економіки в Миколаївській області про вжиття всіх можливих та передбачених заходів реагування у повній відповідності до чинного законодавства. 
		На запит Управління захисту економіки в Миколаївській області з проханням надати завірену копію матеріалів службової перевірки та копію наказу 5-ДС від 5жовтня 2017 року начальник Управління Державного агентства рибного господарства в Миколаївській області ОСОБА_1 повідомив, що через відсутність підстав не може надати більше інформації за запитом, ніж повідомляв раніше.
		Однак, згідно листа Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області від 15 січня 2018 року - станом на цю дату ОСОБА_3 звільнено не було, та він працював на посаді завідувача сектору оперативної роботи. 
		За такого ОСОБА_1 не було вжито заходів згідно приписів ч. 2 ст. 84 Закону України «Про державну службу». 
		Так, згідно п. 1 ч.1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі втрати права на державну службу або його обмеження.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу» підставою для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльність пов'язаною з виконанням функцій держави.
		За частиною 2 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.  
		Таким чином, однією із підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення державної служби у разі втрати на неї права є набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину, якщо судом при його постановленні не застосовано до такої особи покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
		За такого суддя першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки завідувача сектору оперативної роботи ОСОБА_3, який є державним службовцем, засуджено за вчинення умисного злочину без застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, то ця особа підлягала притягненню до дисціплінарної відповідальності у вигляді припинення права на державну службу.
		В той же час, при встановлені зазначених обставин, начальник Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області ОСОБА_1 не вжив передбачених законом заходів у зв'язку з виявленням правоохоронними органами корупційного правопорушення, не звільнив з державної служби підлеглого ОСОБА_4, а застосував до нього дисціплінарне стягнення у вигляді догани, всупереч вимогам закону.
		Доводи ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 щодо вжиття ОСОБА_1 заходів на підставі висновків комісії є неспроможними та суперечать вищенаведеним нормам законодавства в частині протидії корупції. 
		Посилання на те, що ОСОБА_1 як керівником установи корупційне правопорушення не виявлялося, а за виявленим раніше правоохоронними органами кримінальним злочином ОСОБА_4 вже понесене покарання, що на думку апелянта виключало підстави для додаткового вжиття ним заходів дисціплінарного покарання, є особистим тлумаченням ним змісту статей 83, 84Закону України «Про державну службу» та статті 65 Закону України «Про запобігання корупції», а також фактичним підлаштуванням особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, норм закону під виправдування вчинених дій. 
		Усі ці фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджуються доказами, на які суд послався в обґрунтування прийнятого рішення, в тому числі як на підтвердження вини ОСОБА_1 на дані протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-9 КУпАП, складеного старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5.
		У протоколі №6 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, складеному 31 січня 2018 року ОСОБА_5 зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення з правами та обов'язками, відмовився від надання пояснень та отримання копії протоколу, а також від мотивування своєї поведінки. За такого копію протоколу було направлено 1 лютого 2018 року за адресою реєстрації ОСОБА_1 (а.с.60-61).
		ОСОБА_1 у суді не заперечував свою зустріч у присутності адвоката з особою, яка склала протокол, але посилався на те, що все відбувалося у загальному приміщенні, і ОСОБА_5 не знайомив його з протоколом, його правами та відмовився надати йому копію протоколу, яку він отримав тільки при розгляді справи у суді першої інстанції.
		Разом з тим, не заперечував, що при вказаній події не був позбавлений права на надання юридичної допомоги та міг скористатися правом на захист, у зв'язку з присутністю свого адвоката.
		Тому суддею дана обґрунтована оцінка цим подіям, в тому числі забезпечення ОСОБА_1 права на захист, яким він скористався при розгляді справи у суді, та фактичним отриманням ним складеного протоколу.
		Щодо порядку вручення протоколу, то пояснення ОСОБА_1 та особи, яка його склала ОСОБА_5 стосовно цих подій відрізняються. 
		В той же час жодною нормою КУпАП не передбачене звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадку направлення поштою другого екземпляра протоколу, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП.    
		Також під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення суд дослідив усі докази, в тому числі надані стороною захисту. 
		Тому відсутні підстави вважати судовий розгляд неповним, про що вказує ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.
		З огляду на наведене, суддя першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 незаконно не звільнив ОСОБА_3 з займаної посади державного службовця у зв'язку із набранням законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою у разі виявлення корупційного правопорушення.
		Підстави для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, про що просять апелянти, відсутні, а тому подані ними апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, суд
		                       
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 березня 2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-9 КУпАП, - залишити без змін. 
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		                        
		           
		     Головуючий                          О.О. Ямкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...