Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/6779/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів підряду.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2018. Зареєстровано: 04.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2018.
Дата набрання законної сили: 24.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		21.02.2018                                                            Єдиний унікальний номер 205/6779/17
		 
		 
		Єдиний унікальний номер судової справи 205/6779/17
		Номер провадження 2/205/473/18
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		іменем України
		21 лютого 2018 року                   
		Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення коштів за споживчим договором, ?
		встановив:
		Позивач ОСОБА_1 17 жовтня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення коштів за споживчим договором.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір підряду № 7, згідно з яким відповідач зобов'язався із свого матеріалу і своїми засобами виготовити у строк до 14.01.2017 меблі у ванну кімнату, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити зазначену роботу.
		06.12.2016 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2 000 грн.
		08 грудня 2016 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 100 грн. та 18 грудня 2016 року 900 грн.
		Позивач передав відповідачу грошові кошти на загальну суму 4 000 грн.
		Відповідно до п. 3 Договору підряду № 7 відповідач зобов'язався виготовити меблі у строк до 14.01.2017.
		Однак відповідач в строки зазначені в договорі меблі не виготовив, роботу не розпочав.
		Крім того, п. 4.1 Договору передбачено, що у  випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством.
		З урахуванням того, що сума боргу відповідача складає 4 000,00 грн., то сума пені в розмірі 3% від вартості робіт. Кількість днів прострочення відповідачем щодо виконання своїх зобов'язань з 15 січня 2017 року по 31 серпня 2017 року складає 229 днів і відповідно сума пені складає 27 480 грн. 
		На підставі викладеного позивач просить розірвати договір підряду № 7 від 06 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 31 480 гривень, яка складається з: збитків у розмірі 4 000 грн. та пені у розмірі 27 480 грн.
		Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв про розгляд справи за його відсутності або інформації про поважність причин неявки від відповідача не надходило.
		Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
		У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу на підставі ст. 297 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 06 грудня 2016 року між ОСОБА_1, як замовником, та ФОП ОСОБА_5, як виконавцем, укладено договір підряду № 7, за умовами п. 1 якого виконавець зобов'язався на свій ризик, із свого матеріалу і своїми засобами виготовити меблі у ванну кімнату. Договір містить підпис позивача, відповідача та відбиток печатки ФОП ОСОБА_2 (а.с. 3-4)
		Згідно п.п. 2.4 Договору попередня оплата виконаної роботи складає 2 000 грн.
		06.12.2016 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2 000 грн.
		08 грудня 2016 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 100 грн. та 18 грудня 2016 року 900 грн.
		Позивач передав відповідачу грошові кошти на загальну суму 4 000 грн.
		Відповідно до п. 3 Договору підряду № 7 відповідач зобов'язався виготовити меблі у строк до 14.01.2017.
		Однак відповідач в строки зазначені в договорі меблі не виготовив, роботу не розпочав.
		Статус відповідача як ФОП, зареєстрованого Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 12.02.2009, запис № 2 224 000 0000 062647, код діяльності згідно КВЕД 31.02, діяльність виробництво кухонних меблів, код діяльності згідно КВЕД 31.09, діяльність інших меблів (основний), що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Визначаючи характер спірних правовідносин між сторонами та виходячи з дійсних обставин справи, наявних доказів, суд приходить до висновку, що фактично між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено оплатний, двосторонній, консенсуальний договір про виконання робіт за винагороду - договір побутового підряду, тому вони регулюються положеннями глави 61 ЦК України «Підряд»,Законом України «Про захист прав споживачів», що також відповідає п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».
		Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Згідно зі ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
		Як передбачено ст. 873 ЦК України, вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
		Згідно із ч. 2 ст. 870 ЦК України, якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи.
		Судовим розглядом встановлено, що при укладенні Договору підряду № 7 від 06 грудня 2016 року сторонами погоджені усі істотні умови його договору відповідно до предмету, у тому числі стосовно вартості замовлених робіт, внесення завдатку тощо.
		За правилами ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк, одностороння відмова від його виконання не допускається. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність факту укладення між сторонами договору побутового підряду та його виконання в повному обсязі з боку позивача.
		Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання перед позивачем не виконав, у визначений за погодженням сторін строк роботи не виконав та виріб позивачеві не передав.
		Згідно із ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Згідно п.п. 1, 2, 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
		Оскільки до моменту розгляду судом справи та ухвалення рішення роботи за договором не виконані, відповідач не приступив до їх виконання, тим самим допустивши істотне порушення умов договору, позивач не бажає продовжувати договірні відносини та наполягає на відшкодуванні збитків, суд приходить до висновку про доведеність порушення прав ОСОБА_1 як споживача, які підлягають захисту обраним ним способом шляхом розірвання договору підряду № 7 від 06 грудня 2016 року та стягнення з відповідача сплачених позивачем грошових коштів за вказаним договором в сумі 4 000,00 грн.
		Вирішуючи позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання договору, суд виходить з наступного.
		За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.
		Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
		За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не обмежується.
		Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
		Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
		Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		Отже аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
		Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Крім того, п. 4.1 Договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством.
		З урахуванням того, що сума боргу відповідача складає 4 000,00 грн., то сума пені розраховується в розмірі 3% від вартості робіт. Кількість днів прострочення відповідачем щодо виконання своїх зобов'язань з 15 січня 2017 по 31 серпня 2017 складає 229 днів, то відповідно сума пені складає 27 480 грн. 
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
		На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Позивач відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, а тому відповідно до вимог ч. 6 статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 640 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 837, 865, 870, 873 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», ст.ст. 2, 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення коштів за споживчим договором- задовольнити.
		Розірвати договір підряду № 7 від 06 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1.
		Стягнути з ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1суму заборгованості у розмірі 31 480,00 грн. (тридцять одну тисячу чотириста вісімдесят гривень 00 копійок), яка складається з: збитків у розмірі 4 000,00 грн. та пені у розмірі 27 480,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		         Суддя                                                                                          Н.Г. Остапенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...