Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/5361/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2018. Зареєстровано: 04.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2018.
Дата набрання законної сили: 11.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №  216/5361/16-ц 
		Провадження №  2/216/289/18    
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		  07.03.2018                                                                       м.Кривий Ріг
		                                                       Дніпропетровська область 
		Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,
		за участю: 
		секретаря судового засідання Нестеренко В.В.,
		представника позивача Помазана А.С.,
		представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 цивільну справу за позовом приватного підприємства «Придніпровська паливно-енергетична компанія» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, 
		В С Т А Н О В И В:
		У листопаді 2016 року приватне підприємство «Придніпровська паливно-енергетична компанія» (далі - ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія») звернулось до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 06 червня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів власників ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» від 01.03.2016 року, визнання недійсним змін до установчих документів у вигляді Статуту в новій редакції, визнання права на частину в статутному капіталі підприємства та інше.
		01 липня 2016 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за заявою відповідача було постановлено ухвалу про забезпечення позову, відповідно до якої судом накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить підприємству, заборонено підприємству та іншим особам відчужувати будь-яким чином (в тому числі шляхом укладання договорів купівлі-продажу, міни, інших цивільно-правових договорів, внесення до статутних фондів інших юридичних осіб), обтяжувати будь-яким чином, передавати (в тому числі на умовах застави та ін.) будь-яким фізичним та юридичним особам майно, яке належить підприємству, заборонено реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають право перереєстрації корпоративних прав, здійснювати реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відносно підприємства, заборонено голові комісії з припинення або ліквідатору проведення будь-яких дій, направлених або пов'язаних з ліквідацією або припиненням діяльності підприємства. 
		19 жовтня 2016 року ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2016 року про забезпечення позову було скасовано апеляційним судом Дніпропетровської області та постановлено нову ухвалу про відмову в задоволені заяви відповідача про вжиття заходів забезпечення позову. 
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1001628258 і п. 2.2. статуту ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» предметом діяльності підприємства, зокрема, є оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості й будівництва, а також інші види діяльності, що не суперечать законодавству.
		23 травня 2016 року між ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопромпостач» (далі - ТОВ «Енергопромпостач») було укладено договір купівлі-продажу № 23/05-16 про продаж виробничого обладнання згідно специфікації: 
		 плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 30) вартістю 2 250 000 грн. 00 коп. без ПДВ;
		 плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 33) вартістю 3 000 000 грн. 00 коп. без ПДВ;
		 плавучий землесосний снаряд ЗРС-Г-ЛС-27 (№ 30) вартістю 1 750 000 грн. 00 коп. без ПДВ;
		на суму 7 000 000 грн. 00 коп. (сім мільйонів грн. 00 коп.) без ПДВ, ціна з ПДВ - 8 400 000 грн. 00 коп. (вісім мільйонів чотириста тисяч грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ - 1 400 000 грн. 00 коп.
		Згідно із п. 4.3. вказаного договору остаточний термін оплати товару було встановлено 25.07.2016 року. Відповідно до виписки по рахунку № 260010257312 за 11.07.2016 року, який належить підприємству, зазначена сума за договором купівлі-продажу № 23/05-16 згідно з рахунком НОМЕР_1 від 24.05.2016 року була зарахована на рахунок позивача 11.07.2016 року. 
		Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу № 23/05-16 товар згідно специфікацій повинно бути передано покупцю за місцем знаходження обладнання в 10 (десяти) денний термін після зарахування коштів на поточний рахунок продавця, але оскільки 01 липня 2016 року судом за заявою відповідача було постановлено ухвалу про забезпечення позову та накладено арешт на все рухоме майно, яке належить підприємству на праві власності, товар передано не було.
		Згідно із п. 6.6. договору купівлі-продажу № 23/05-16, якщо продавець з будь-яких причин, за виключенням обставин, передбачених Розділом 8 цього Договору, не передає товар протягом строку, передбаченого п. 2.1. цього Договору, цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку покупцем шляхом направлення повідомлення іншій стороні. ТОВ «Енергопромпостач» на адресу позивача було направлено повідомлення № 07-25-02 від 25 липня 2016 року про розірвання договору на підставі п. 6.6. в односторонньому порядку.
		Пунктом 6.7. договору купівлі-продажу № 23/05-16 визначено, що продавець зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення про розірвання договору на підставі п. 6.6. договору повернути сплачені за товар грошові кошти на поточний рахунок покупця та сплатити покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків вартості товару. Відповідно до виписки по рахунку № 260010257312 за 27.07.2016 року підприємство повернуло грошові кошти в сумі 8 400 000 грн. 00 коп. (вісім мільйонів чотириста тисяч грн. 00 коп.) на рахунок ТОВ «Енергопромпостач» 27.07.2016 року. Штраф у розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків вартості товару, тобто 1 260 000 грн. 00 коп. (один мільйон двісті шістдесят тисяч грн. 00 коп.), було сплачено на рахунок ТОВ «Енергопромпостач» після отримання претензії від ТОВ «Енергопромпостач» № 09-16-03 від 16 вересня 2016 року, що підтверджується випискою по рахунку № 260010257312 за 23.09.2016 року.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), тобто сума реальних збитків завданих неправомірним накладанням арешту на рухоме майно, яке належить підприємству, складає 1 260 000 грн. 00 коп. (один мільйон двісті шістдесят тисяч грн. 00 коп.). 
		Плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 30) належить підприємству на праві приватної власності та був придбаний згідно з договором купівлі-продажу № 31-16 від 23 березня 2016 року за ціною 743 000 грн. 00 коп. без ПДВ з метою подальшого продажу. Факт сплати за договором купівлі-продажу № 31-16 підтверджується платіжними дорученнями № № 11885 та 11886 від 29 березня 2016 року. Згідно із видатковою накладною № РзО-004 плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 30) було передано у власність підприємства.
		Плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 33) належить підприємству на праві приватної власності та був придбаний згідно з договором купівлі-продажу № 30-16 від 23 березня 2016 року за ціною 1 400 000 грн. 00 коп. без ПДВ з метою подальшого продажу. Факт сплати за договором купівлі-продажу № 30-16 підтверджується платіжними дорученнями № 11887 від 29 березня 2016 року, № 11908 від 30 березня 2016 року, № 11958 від 13 квітня 2016 року, № 12024 від 21 квітня 2016 року, № 12038 від 26 квітня 2016 року, № 12058 від 28 квітня 2016 року, № 12059 від 29 квітня 2016 року, № 12076 від 05 травня 2016 року, № 12101 від 12 травня 2016 року. Згідно із видатковою накладною № РзО-003 плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 33) було передано у власність підприємства.
		Плавучий землесосний снаряд ЗРС-Г-ЛС-27 належить підприємству на праві приватної власності та був придбаний згідно з договором купівлі-продажу № 29-16 від 23 березня 2016 року за ціною 630 000 грн. 00 коп. без ПДВ з метою подальшого продажу. Факт сплати за договором купівлі-продажу № 29-16 підтверджується платіжними дорученнями № № 11878 та 11883 від 29 березня 2016 року. Згідно із видатковою накладною № РзО-002 плавучий землесосний снаряд ЗРС-Г-ЛС-27 було передано у власність підприємства.
		Загальна вартість плавучого землесосного снаряду 350-50Л (№ 30), плавучого землесосного снаряду 350-50Л (№ 33) і плавучого землесосного снаряду ЗРС-Г-ЛС-27 складає: 743 000 + 1 400 000 + 630 000 = 2 773 000 грн. 00. (два мільйони сімсот сімдесят три тисячі грн. 00 коп.).
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), тобто упущена вигода, завдана неправомірним накладанням арешту на рухоме майно, яке належить підприємству, складає різниця між ціною придбання плавучих землесосних снарядів 350-50Л (№ 30), 350-50Л (№ 33), ЗРС-Г-ЛС-27 та ціною продажу за договором купівлі-продажу № 23/05-16, і складає: 7 000 000 - 2 773 000 = 4 227 000 грн. (чотири мільйони двісті двадцять сім тисяч грн. 00 коп.).
		Частинами 1, 3 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Згідно із ч. 1 ст. 155 ЦПК України у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.
		Крім того, відповідач здійснював додатковий тиск на директора ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» ОСОБА_5, попереджуючи про кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення.
		Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача реальні збитки, завдані заходами забезпеченням позову, у сумі 1 260 000 грн. 00 коп. та упущену вигоду, завдану заходами забезпеченням позову, у сумі 4 227 000 грн. 00 коп., а також судовий збір у сумі 82 305 грн. 00 коп. 
		У судовому засіданні представник позивача Помазан А.С. позов підтримав та просив його задовольнити. 
		У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали й заперечували проти його задоволення, посилаючись на безпідставність позовних вимог. При цьому представник відповідача ОСОБА_2 надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що дійсно 06.06.2016 року відповідачем була подана позовна заява про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів власників ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» від 01.03.2016 року, визнання недійсним змін до установчих документів у вигляді Статуту в новій редакції, визнання майнового права на частину в статутному капіталі підприємства, зобов'язання підприємства внести зміні до свого Статуту, якими прийняти до складу власників підприємства. На давний час справа розглядається й рішення в ній не ухвалено. Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_4 є спадкоємцем за заповітом та на законних підставах претендує на право власності підприємством, а також те, що предметом позову в тій справі є частина майна ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія», пропорційна частині у статутному капіталі померлого учасника, а також взявши до уваги ту обставину, що підприємство вже провело 01.03.2016 року збори власників підприємства та виключили зі складу власників підприємства померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, не маючи на це правових підстав на вирішення питань про виключення померлого учасника без включення спадкоємця, у ОСОБА_4 були та є всі підстави вважати, що за час вирішення справи в суді, будуть неодноразово проводитись реєстраційні дії стосовно підприємства, які будуть підлягати скасуванню, що призведе до виникнення нових майнових спорів. Таким чином, аргументовано довівши свою правову позицію в суді, надавши для цього необхідні документи для підтвердження можливої загрози щодо відчуження майна підприємства, проведення реєстраційних дій та припинення діяльності підприємства взагалі, судом було враховано можливі складнощі для невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та задоволено заяву про забезпечення позову в повному обсязі. На судове засідання, яке відбулося 01.07.2016 року, представники підприємства не з'явились та нічого не надали в якості підтвердження зобов'язань компанії перед контрагентами та можливі негативні для підприємства наслідки у разі невиконання договірних зобов'язань. Такі договори були складені та підписані 23.05.2016 року, тобто задовго до того, як заява про забезпечення позову була розглянута в судовому засіданні. Представники підприємства не змогли довести факт виникнення перешкод для ведення підприємством господарської діяльності у разі задоволення заяви про забезпечення позову, а також просити суд встановити заставу для того, щоб у разі виникнення необхідності підприємство мало змогу вести активну діяльність у сфері господарювання. Наслідки неспроможності представників підприємства аргументувати ризики прийняття такого рішення для підприємства в суді стали причиною звернення до ОСОБА_4 з позовом про відшкодування збитків, які фактично були спричинені не ухвалою суду, а нехтуванням необхідністю довести ризики для підприємства та з'явитись до зали суду взагалі. Крім того, підприємством у цій справі не були надані суду жодні докази щодо того, які заходи приймались для уникнення фінансових втрат за даним договором поставки. Разом з тим ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» і ТОВ «Енергопромпостач» узгодили в договорі розділ 8, а саме дії непереборної сили, в якому йдеться про ті обставини, які можна вважати форс-мажорними, а викладені обставини непереборної сили не є виключними. Так, ознакою обставин непереборної сили можна вважати те, що вони: по-перше, не залежать від волі учасників договірних відносин; по-друге, унеможливлюють виконання зобов'язань за дійсних умов здійснення комерційної (господарської) діяльності. Таким чином, ухвалу суду про забезпечення позову можна вважати обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами), оскільки вона унеможливлює виконання умов договору поставки обладнання, який бу наданий підприємством на підтвердження виниклих збитків. Також ухвала суду ніяким чином не залежить від волі підприємства. Форс-мажорні обставини не мають «преюдиціальний» (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Тобто, доводячи до відома ТОВ «Енергопромпостач», ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» мало доказ того, що не може з причин, які не залежать від волі підприємства, виконати умови договору. Підтвердженням цього могла слугувати ухвала суду про забезпечення позову. Натомість підприємство, маючи обставини непереборної сили та можливість довести їх до відома контрагента, чекало 11 днів з дня проголошення ухвали про забезпечення позову для отримання грошових коштів за зобов'язання, яке не мало змоги виконати. Це говорить про те, що позивач діяв умисно, маючи намір стягнути з відповідача грошові кошти за власну недбалість, неуважність та халатність, прикриваючись при цьому несправедливим, на думку позивача, рішенням про забезпечення позову. Крім того, позивач невірно тлумачить положення ст. 155 ЦПК України. При поданні позовної заяви позивач посилається на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.10.2016 року, якою була скасована ухвала суду першої інстанції та постановлена нова ухвала. Тобто забезпечення позовних вимог діяло протягом періоду з 01.07.2016 року до 19.10.2016 року. Проте, окрім скасування ухвали про забезпечення позову, рішення суду про відмову в задоволенні вказаного позову ОСОБА_4 до підприємства не має, провадження у справі не закрито, заяву без розгляду не залишено. Така заява про відшкодування збитків до ОСОБА_4 є винятково тиском на останню.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який є директором ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія», пояснив, що 22 липня 2016 року він вийшов на роботу після відпустки та дізнався про проблеми підприємства, які виникли у зв'язку з ухвалою суду про забезпечення позову. Діяльність фірми була заблокована повністю, ніхто навіть не уявляв собі таких наслідків. Врегулювання спору з контрагентом не було, оскільки думали, що все буде добре. Де було майно за договором він не знає та чи передавалось воно в оренду йому не відомо, тому що цим займається юридичний відділ. Під час відпустки обов'язки директора підприємства виконував його заступник.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, який є директором ТОВ «ПВЦ «Дніпровибухтехнологія», пояснив, що снаряди продали для того, щоб купити нове обладнання. Снаряди після продажу вони в оренду не брали та ними не користувались. За скільки продали снаряди він не пам'ятає. Обмежень на укладення договорів у нього не було, згода власників на укладення цих договорів у нього була. До теперішнього часу жодних претензій до нього як директора з боку власників щодо укладення цих угод не має. 
		Заслухавши пояснення представників сторін і показання свідків, дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом встановлено, що в червні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів власників ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» від 01.03.2016 року, визнання недійсним змін до установчих документів у вигляді Статуту в новій редакції, визнання майнового права на частину в статутному капіталі підприємства, зобов'язання підприємства внести зміні до свого Статуту, якими прийняти до складу власників підприємства. 
		Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2016 року заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про забезпечення позову було задоволено та: накладено арешт на все належне ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» на праві власності нерухоме й рухоме майно; заборонено підприємству та іншим особам відчужувати будь-яким чином (в тому числі шляхом укладання договорів купівлі-продажу, міни, інших цивільно-правових договорів, внесення до статутних фондів інших юридичних осіб), обтяжувати будь-яким чином, передавати (в тому числі на умовах застави та ін.) будь-яким фізичним та юридичним особам майно, яке належить підприємству; заборонено реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають право перереєстрації корпоративних прав, здійснювати реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відносно підприємства; заборонено голові комісії з припинення або ліквідатору проведення будь-яких дій, направлених або пов'язаних з ліквідацією або припиненням діяльності підприємства. 
		Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2016 року ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2016 року було скасовано та постановлено нову ухвалу про відмову в задоволені заяви представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про забезпечення позову.
		На давний час справа за вказаним позовом відповідача розглядається й рішення в ній не ухвалено. 
		Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
		Разом з тим відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1001628258 і п. 2.2. статуту ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» предметом діяльності підприємства, зокрема, є оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості й будівництва, а також інші види діяльності, що не суперечать законодавству.
		23 травня 2016 року між ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» та ТОВ «Енергопромпостач» було укладено договір купівлі-продажу № 23/05-16 про продаж виробничого обладнання згідно специфікації: 
		 плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 30) вартістю 2 250 000 грн. 00 коп. без ПДВ;
		 плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 33) вартістю 3 000 000 грн. 00 коп. без ПДВ;
		 плавучий землесосний снаряд ЗРС-Г-ЛС-27 (№ 30) вартістю 1 750 000 грн. 00 коп. без ПДВ;
		на суму 7 000 000 грн. 00 коп. (сім мільйонів грн. 00 коп.) без ПДВ, ціна з ПДВ - 8 400 000 грн. 00 коп. (вісім мільйонів чотириста тисяч грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ - 1 400 000 грн. 00 коп.
		Згідно із п. 4.3. вказаного договору остаточний термін оплати товару було встановлено 25.07.2016 року. Відповідно до виписки по рахунку № 260010257312 за 11.07.2016 року, який належить підприємству, зазначена сума за договором купівлі-продажу № 23/05-16 згідно з рахунком НОМЕР_1 від 24.05.2016 року була зарахована на рахунок позивача 11.07.2016 року. 
		Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу № 23/05-16 товар згідно специфікацій повинно бути передано покупцю за місцем знаходження обладнання в 10 (десяти) денний термін після зарахування коштів на поточний рахунок продавця, але оскільки 01 липня 2016 року судом за заявою відповідача було постановлено ухвалу про забезпечення позову та накладено арешт на все рухоме майно, яке належить підприємству на праві власності, товар передано не було.
		Згідно із п. 6.6. договору купівлі-продажу № 23/05-16, якщо продавець з будь-яких причин, за виключенням обставин, передбачених Розділом 8 цього Договору, не передає товар протягом строку, передбаченого п. 2.1. цього Договору, цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку покупцем шляхом направлення повідомлення іншій стороні. ТОВ «Енергопромпостач» на адресу позивача було направлено повідомлення № 07-25-02 від 25 липня 2016 року про розірвання договору на підставі п. 6.6. в односторонньому порядку.
		Пунктом 6.7. договору купівлі-продажу № 23/05-16 визначено, що продавець зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення про розірвання договору на підставі п. 6.6. договору повернути сплачені за товар грошові кошти на поточний рахунок покупця та сплатити покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків вартості товару. Відповідно до виписки по рахунку № 260010257312 за 27.07.2016 року підприємство повернуло грошові кошти в сумі 8 400 000 грн. 00 коп. (вісім мільйонів чотириста тисяч грн. 00 коп.) на рахунок ТОВ «Енергопромпостач» 27.07.2016 року. Штраф у розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків вартості товару, тобто 1 260 000 грн. 00 коп. (один мільйон двісті шістдесят тисяч грн. 00 коп.), було сплачено позивачем на рахунок ТОВ «Енергопромпостач» після отримання претензії від останнього № 09-16-03 від 16 вересня 2016 року, що підтверджується випискою по рахунку № 260010257312 за 23.09.2016 року.
		З матеріалів справи вбачається, що плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 30) належить підприємству на праві приватної власності та був придбаний згідно з договором купівлі-продажу № 31-16 від 23 березня 2016 року за ціною 743 000 грн. 00 коп. без ПДВ з метою подальшого продажу. Факт сплати за договором купівлі-продажу № 31-16 підтверджується платіжними дорученнями № № 11885 та 11886 від 29 березня 2016 року. Згідно із видатковою накладною № РзО-004 плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 30) було передано у власність підприємства.
		Плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 33) належить підприємству на праві приватної власності та був придбаний згідно з договором купівлі-продажу № 30-16 від 23 березня 2016 року за ціною 1 400 000 грн. 00 коп. без ПДВ з метою подальшого продажу. Факт сплати за договором купівлі-продажу № 30-16 підтверджується платіжними дорученнями № 11887 від 29 березня 2016 року, № 11908 від 30 березня 2016 року, № 11958 від 13 квітня 2016 року, № 12024 від 21 квітня 2016 року, № 12038 від 26 квітня 2016 року, № 12058 від 28 квітня 2016 року, № 12059 від 29 квітня 2016 року, № 12076 від 05 травня 2016 року, № 12101 від 12 травня 2016 року). Згідно із видатковою накладною № РзО-003 плавучий землесосний снаряд 350-50Л (№ 33) було передано у власність підприємства.
		Плавучий землесосний снаряд ЗРС-Г-ЛС-27 належить підприємству на праві приватної власності та був придбаний згідно з договором купівлі-продажу № 29-16 від 23 березня 2016 року за ціною 630 000 грн. 00 коп. без ПДВ з метою подальшого продажу. Факт сплати за договором купівлі-продажу № 29-16 підтверджується платіжними дорученнями № № 11878 та 11883 від 29 березня 2016 року. Згідно із видатковою накладною № РзО-002 плавучий землесосний снаряд ЗРС-Г-ЛС-27 було передано у власність підприємства.
		Таким чином, загальна вартість плавучого землесосного снаряду 350-50Л (№ 30), плавучого землесосного снаряду 350-50Л (№ 33) і плавучого землесосного снаряду ЗРС-Г-ЛС-27 складає: 743 000 + 1 400 000 + 630 000 = 2 773 000 грн. 00. (два мільйони сімсот сімдесят три тисячі грн. 00 коп.).
		Різниця між ціною придбання плавучих землесосних снарядів 350-50Л (№ 30), 350-50Л (№ 33), ЗРС-Г-ЛС-27 та ціною продажу за договором купівлі-продажу № 23/05-16 складає: 7 000 000 - 2 773 000 = 4 227 000 грн. (чотири мільйони двісті двадцять сім тисяч грн. 00 коп.).
		За таких обставин, унаслідок невиконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу у зв'язку з наявністю зазначеної ухвали про забезпечення позову, останньому завдано збитків у вигляді реальних збитків у розмірі 1 260 000 грн. 00 коп. та упущеної вигоди в розмірі 4 227 000 грн. 00 коп.
		За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Згідно із ч. 1 ст. 155 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпечення позову.
		До доводів представників відповідача про те, що підприємством не було вжито заходів для уникнення фінансових втрат, зокрема шляхом переговорів із контрагентом, суд ставиться критично, оскільки допитаний у судовому засіданні директор підприємства ОСОБА_5 пояснив, що ніхто навіть не уявляв собі таких наслідків, що діяльність фірми буде заблокована повністю у зв'язку з ухвалою про забезпечення позову, тому врегулювання спору з контрагентом не було, оскільки думали, що все буде добре. Крім того, умовами договору купівлі-продажу визначено наслідки невиконання учасником договору взятих на себе зобов'язань. При цьому суд враховує, що такі доводи стосуються лише реальних збитків.
		Доводи представників відповідача про те, що всі договори купівлі-продажу укладені «заднім числом» з метою імітації завдання штучної шкоди й тиску на відповідача, а також без відповідних повноважень на це їх учасників, суд до уваги не бере, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Разом з тим суд враховує, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, всі зазначені договори укладені реально, повністю виконані, не оскаржені в судовому порядку та не визнані судом недійсними.
		Ураховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, є законними та достатньо обґрунтованими, тому їх слід задовольнити. 
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплаті судового збору в розмірі 82 305 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 22 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, 
		В И Р І Ш И В:
		Позов приватного підприємства «Придніпровська паливно-енергетична компанія» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь приватного підприємства «Придніпровська паливно-енергетична компанія» збитки, заподіяні забезпеченням позову, а саме реальні збитки в розмірі 1 260 000 (один мільйон двісті шістдесят тис.) грн. та упущену вигоду в розмірі 4 227 000 (чотири мільйони двісті двадцять сім тис.) грн., а всього 5 487 000 (п'ять мільйонів чотириста вісімдесят сім тис.) грн. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь приватного підприємства «Придніпровська паливно-енергетична компанія» судовий збір у розмірі 82 305 (вісімдесят дві тис. триста п'ять) грн.
		Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		         Суддя                                             Ю.В. Онопченко
		 
		Повне рішення складено 16 березня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...