Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/43790/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2018.
Дата набрання законної сили: 30.03.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 березня 2018 року
		м. Київ
		Провадження № 51-5003ск18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року,
		в с т а н о в и л а:
		ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року виправлено описку в судовому рішенні цього суду від 30 січня 2018 року, постановленого за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.
		 
		 
		ОСОБА_4 звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення, яке вважає незаконним і тому просить його переглянути в касаційному порядку.
		 
		 
		Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про таке.
		Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
		Отже, зазначена норма гарантує право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 379 КПК ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
		Разом із тим, указана норма не містить жодних положень щодо порядку такого оскарження, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який постановив таку ухвалу. У зв`язку з цим буквальне філологічне тлумачення може привести до явно абсурдного висновку, що оскарженню підлягають взагалі будь-які ухвали про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень, навіть якщо вони постановлені Верховним Судом, рішення якого за загальним правилом остаточні та оскарженню не підлягають. Не містять положення ч. 3 ст. 379 КПК при їх буквальному філологічному тлумаченні й відповіді на питання про те, в якому порядку мали б оскаржуватися відповідні ухвали апеляційних судів, вищого спеціалізованого суду (у випадку його створення) та Верховного Суду  в апеляційному чи касаційному. 
		За таких обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що зміст положень ч. 3 ст. 379 КПК підлягає з`ясуванню за допомогою інших методів тлумачення, зокрема, логічного та системного. 
		Ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її «похідним» характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок (або відмову у внесенні таких виправлень). Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди обумовлений змістом судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно із оцінкою змісту виправленого судового рішення. 
		У зв`язку з цим, логічно зробити висновок, що оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, як і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Аналогічний висновок необхідно зробити й щодо ухвали про відмову у внесенні виправлень. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднане із наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень, крім випадків, коли суд при постановленні ухвали про внесення виправлень у судове рішення вийшов за межі наданих йому законом повноважень.
		Так, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
		Таким чином, оскільки оскарженню в касаційному порядку не підлягає ухвала Апеляційного суду міста Києва від 30 січня 2018 року (постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді), то так само оскарженню в касаційному порядку не підлягає і ухвала Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року про виправлення до неї виправлень.
		Не може бути обґрунтованою можливість касаційного оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у їх внесенні (без врахування суті виправленого судового рішення) і з огляду на положення ч. 2 ст. 424 КПК, яка передбачає, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Так, ухвала про внесення виправлень у судове рішення може перешкоджати подальшому кримінальному провадженню тільки з урахуванням змісту виправленого рішення. 
		Повертаючись до касаційної скарги ОСОБА_4 , Верховний Суд зауважує, що ухвала Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року, якою виправлено описку в судовому рішенні цього суду від 30 січня 2018 року (постановленого за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді), була прийнята в межах повноважень даного суду та не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню. Перевірка законності вказаної ухвали апеляційного суду про виправлення описки не може бути здійснена без аналізу та надання оцінки змісту рішенню апеляційного суду від 30 січня 2018 року, яке відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК не є предметом перегляду касаційним судом, тому суд касаційної інстанції у даній конкретній ситуації позбавлений права реалізувати свої повноваження, передбачені ст. 436 КПК, за наслідками розгляду касаційної скарги на таке судове рішення, а тому воно не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
		ОСОБА_4 звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року, якою виправлено описку в судовому рішенні цього суду від 30 січня 2018 року, постановленого за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, тобто на судове рішення, яке непідлягає оскарженню в касаційному порядку, а тому у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.
		Враховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
		п о с т а н о в и в:
		відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		С у д д і:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...