Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/400/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2018. Зареєстровано: 05.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2018.
Дата набрання законної сили: 02.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/400/18
		2/296/201/18 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 "30" березня 2018 р.                                                                                                              м.Житомир
		 Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
		головуючого судді  Рожкової О.С.,
		при секретарі Сингаївській Т.В., Степанчук О.М.,
		позивача ОСОБА_1,
		представника позивача ОСОБА_2, 
		розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Шеріфф» обслуговування маршруту №177 «Житомир-Висока Піч» про визнання права на безкоштовний проїзд у пасажирському приміському транспорті та відшкодування моральної шкоди, 
		 
		                                                         В С Т А Н О В И В:
		 
		15.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Шеріфф», в якому просить визнати за ним право на безкоштовний проїзд в автобусах приміського маршруту, незалежно від форми власності та підпорядкування, стягнути 10 000 грн. моральної шкоди.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є інвалідом другої групи загального захворювання та має відповідно до закону право безкоштовного проїзду в маршрутному таксі приміського маршруту, незалежно від форми власності та підпорядкування. 21.10.2017 року водій приміського маршруту №177 «Житомир  с. Висока Піч» відмовив позивачу у безкоштовному перевезенні у маршрутному таксі, а після сплати грошових коштів за проїзд відмовив і у видачі проїзного квитка, чим порушив гарантоване законом право позивача на безкоштовний проїзд, чим заподіяв йому моральну шкоду. Крім того, факт порушення відповідачем прав позивача на безкоштовний проїзд за вказаним маршрутом підтверджується проведеною 09.11.2017 рейдовою перевіркою транспортних засобів відповідача ОСОБА_3 Укртрансбезпеки Житомирської області, про що складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення за ч.7 ст.133-1 КУпАП. 
		В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
		Представник відповідача в судове засідання не зявився, 28.02.2018 через канцелярію суду подав заперечення проти позову, у яких зазначив, що надані позивачем листи від 16.11.2017 та 29.11.2017 встановили лише факт порушення, яке відбулося 09.11.2017, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення від 14.11.2017 №0002054, однак, не встановлює факту порушення прав позивача, тому, є не належними доказами по справі. Крім того, посилання позивача, не те, що 21.10.2017 йому завдано моральної шкоди, яка полягала в сильному душевному хвилюванні та погіршенням стану здоровя, жодним доказом не підтвердженні, наявні в останнього важкі хвороби не повязані з подією 21.10.2017. Просив відмовити у задоволенні позову, справу розглядати у його відсутності.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що є працівником ОСОБА_3 Укртрансбезпеки Житомирської області. 21.10.2018 надійшла скарга ОСОБА_1 на дії водія приміського маршруту №177 «Житомир  с. Висока Піч» ОСОБА_5 щодо відмови у безкоштовному перевезенні. У звязку з чим, 09.11.2018 проведено рейдову перевірку по маршруту, під час якої виявлено безпідставну відмову позивачу у безкоштовному перевезенні, на підставі чого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на дії водія ОСОБА_5
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є дружиною позивача, який є інвалідом 2 групи загального захворювання та має право на пільгове перевезення. 21.10.2017 в обідній час, користувалися послугами приміського маршруту №177 «Житомир  с. Висока Піч», водій якого, ОСОБА_5, відмовив ОСОБА_6 у безкоштовному перевезенні. Внаслідок чого, останній відчуває біль, запаморочення, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт від протиправних дій відповідача.
		Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, пояснення свідків та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
		Як вбачається з листа Комунальної установи «Центральна міська лікарня №2» від 29.11.2017 року №735, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: м. Житомир, майдан Перемоги, 8-А, кв.2, спостерігається в поліклініці КУ ЦМЛ №2 з 15.04.1995р. з приводу: гіпертонічної хвороби серці ІІІ ст., ст. ІІІ ризик IV; залишкові явища перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу по геморагічному типу; гіпертензивне серце; постійна форма фібриляції пересердь CH A ст.; хронічний калькульозний пієлонефрит; внутрішньокутова І А глаукома обох очей. Перебуває на диспансерному обліку. За станом здоровя психо-емоційні напруження протипоказані.
		Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
		За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна особа зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення   пасажирів, які відповідно до законодавства   користуються   такими   правами,  забезпечують 
		автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. 
		Автомобільному перевізнику,   який   здійснює  перевезення пасажирів на автобусних  маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. 
		Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. 
		Відповідно до ст.41 Закону України «Про автомобільний транспорт» пасажир зобовязаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга.
		Згідно ст.42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.
		Відповідно до ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інваліди І та ІІ групи, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда І групи або дитину-інваліда), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі).
		Пільгове перевезення інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України «Про транспорт».
		Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.
		Судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії АГ №823711, виданого 09.07.2013 року ОСОБА_3 Пенсійного фонду в м. Житомирі Житомирської області, ОСОБА_7 є інвалідом другої групи загального захворювання та має пільги щодо безоплатного проїзду у пасажирському міському транспорті, встановлені Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
		21.10.2018 в с. Тетерівка, Житомирського району, при наданні послуг перевезення по маршруту №177 «Житомир  с. Висока Піч» водій ОСОБА_5 відмовив позивачу в пільговому безкоштовному проїзді при предявленні ним посвідчення інваліда другої групи.
		З приводу неправомірних дій зазначеного перевізника позивач звертався до ОСОБА_3 Укртрансбезпеки у Житомирській області.
		Працівниками ОСОБА_3 Укртрансбезпеки у Житомирській області 09.11.2017 в межах компетенції проведено рейдову перевірку транспортних засобів автомобільного перевізника, який здійснює перевезення пасажирів на вищевказаному маршруті. В ході проведення перевірки встановлено факт порушення Правил надання послуг пасажирського автомобільного тран6спорту, зокрема не видача водієм ОСОБА_5 квитків на право проїзду та факт безпідставної відмови у пільговому перевезенні, про що складено відповідні акти на ПП «Шеріфф» та протокол про адміністративне правопорушення за ч.7 ст.133-1 КУпАП на водія перевізника (а.с.17, 24).
		Таким чином, судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій працівника перевізника ПП «Шеріфф», що виразились у безпідставній відмові у пільговому безкоштовному проїзді у пасажирському міському транспорті, який є інвалідом другої групи загального захворювання, порушено право позивача, гарантоване йому ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Законом України «Про автомобільний транспорт».
		З огляду на наведене, невизнане відповідачем право позивача підлягає захисту судом шляхом визнання права ОСОБА_1, інваліда другої групи загального захворювання, на безкоштовний проїзд в автобусах приміського маршруту, що здійснює ПП «Шеріфф».
		Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		З огляду на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача через невизнання гарантованого позивачу законом права на безплатний проїзд, останній за 21.10.2017 переніс переніс нервові навантаження, хоча за станом здоровя йому протипоказано психо-емоційне напруження, враховуючи характер та обсяг страждань і немайнових втрат, яких зазнав ОСОБА_1, та виходячи із засад розумності, справедливості і виваженості, а також з огляду на встановлені в судовому засіданні факти, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та стягує з ПП «Шеріфф» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 400 грн. 00 коп. 
		Також відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1409,60 грн.
		Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд 
		                                                                В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Шеріфф» з обслуговування маршруту №177 «Житомир-Висока Піч» про визнання права, як інваліда 2 групи загального захворювання, на безкоштовний проїзд в автобусах приміського маршруту, незалежно від форми власності та підпорядкування та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
		Визнати право ОСОБА_1, як інваліда 2 групи загального захворювання, на безкоштовний проїзд в автобусах приміського маршруту, що здійснює Приватне підприємство «Шеріфф».
		Стягнути з Приватного підприємства «Шеріфф», код ЄДРПОУ 36427836, (адреса місцезнаходження: 10009, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, (адреса реєстрації:10014, м.Житомир, майдан Перемоги, 8а, кв.2) моральну шкоду у розмірі 400 грн.
		Стягнути з Приватного підприємства «Шеріфф», код ЄДРПОУ 36427836, (адреса місцезнаходження: 10009, АДРЕСА_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 1409 (одну тисячу чотириста дев"ять) грн. 60 коп.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області. 
		    Cуддя                                                                                 О. С. Рожкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...