Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/21425/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2018. Зареєстровано: 06.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2018.
Дата набрання законної сили: 03.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		03.04.2018           Київ            К/9901/23545/18              826/21425/15  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я. 
		розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.11.2016 
		у справі №826/21425/15    
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хімтрейд» 
		до Державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління ДФС у м. Києві 
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Державна податкова інспекція у Соломянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі ДПІ) у лютому 2017 року завернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.11.2016 у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		 
		Ухвалою Верховного Суду України від 06.03.2017 відкрито провадження у справі.
		15.02.2018 справа надійшла до Касаційного адміністративного суду.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини 1 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
		     
		Згідно з приписами частини 1 статті 242 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) за наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов :
		про повне або часткове задоволення заяви;
		про відмову у задоволенні заяви.
		Відповідно до частини 1 статті 244 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) суд відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
		 
		Колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися з огляду на наступне.
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2016 відмовлено у задоволенні касаційної скарги ДПІ, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2015 року залишено без змін.
		 
		Предметом спору у справі була законність прийняття ДПІ податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2015 року №0002292205, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хімтрейд» (далі Товариство) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2861264,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1907509,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 953755,00 грн. та №0002302205, відповідно до якого Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3179182,50 грн., в тому числі за основним платежем - 2119455,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1059727,50 грн.
		 
		ДПІ свої дії щодо прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень обґрунтовує тим, що під час перевірки Товариство не надало доказів, що підтверджують реальність виконання господарського договору, укладеного з ТОВ «СП «Сузір'я» щодо надання послуг з охорони вантажів позивача при їх перевезенні залізницею.
		 
		Застосувавши при вирішенні спору статті 14,138,139,140,141,198,201 Податкового Кодексу України (в редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин) Вищий адміністративний суд України зазначив, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
		 
		Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надаються тощо. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
		 
		При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що на підставі доказів, що містяться у справі, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 КАС України, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
		  
		В якості прикладу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ДПІ посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.03.2016 у справі №826/20907/13-а та від 21.01.2016 у справі №826/11928/15.
		 
		З ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.03.2016 у справі №826/20907/13-а вбачається, що застосувавши до спірних правовідносин положення статті 198 Податкового Кодексу України, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які оцінивши у сукупності документально підтверджені доводи податкового органу щодо відсутності ознак реального суб'єкта господарювання у діяльності постачальника; неподання позивачем податкових накладних на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, а також інших первинних документів, що засвідчували б дійсний рух активів у процесі виконання задекларованих операцій дійшли висновку про невідповідність сформованого платником податкового кредиту за операціями його контрагентом.
		 
		З ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі №826/11928/15 також вбачається, що суд касаційної інстанції, застосувавши приписи статей 14, 44, 198, 201 Податкового Кодексу України та положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виходив з того, що з матеріалів справи вбачається та встановлено судом апеляційної інстанції, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом необхідними первинними документами не підтверджується. Виходячи з цього, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що податковий орган довів факт необґрунтованості отриманої платником податку податкової вигоди, оскільки за спірними операціями оформлювалися лише окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, що свідчить про необґрунтованість отриманої позивачем податкової вигоди.
		 
		За таких обставин, при прийнятті вищенаведених ухвал Вищий адміністративний суд України, застосовуючи положення статей  14, 44, 138, 198, 201 Податкового Кодексу України, виходив з того, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		 
		Наведене не дає підстав вважати, що при прийнятті ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.11.2016 та при прийнятті наданих для порівняння ухвал цього ж суду від 09.03.2016 та від 21.01.2016  суд касаційної інстанції неоднаково застосував одні й ті ж самі норми матеріального права, а саме положення Податкового Кодексу України,  що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки ці рішення приймались внаслідок аналізу та оцінки різних за змістом доказів.        
		 
		Керуючись статтями 242, 244 та пунктом 1 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Відмовити у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.11.2016 у справі №826/21425/15.                                                               
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                                                       І.А. Гончарова
		 
		                                                                                                                                    Р.Ф. Ханова
		 
		                                                                                                                                    І.Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...