Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5101/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2018.
Дата набрання законної сили: 29.03.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		29 березня 2018 р.
		м. Київ
		справа № 640/5101/16-к
		провадження № 51-2420км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		прокурора  ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Київського районного суду міста Харкова від 9 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18 травня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220490000601 за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Київського районного суду міста Харкова від 9 лютого 2017 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та виправдано на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.
		Цим же вироком ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Прийнято рішення щодо речових доказів.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_6 на його користь грошові кошти у сумі 10000,00грн. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 30 січня 2016 року близько 17 години 30 хвилин, керуючи трамвайним вагоном КП «Салтівське трамвайне депо», зупинив вагон на зупинці громадського транспорту «провулок Короленко», розташованої навпроти нежитлової будівлі №7 по проспекту Московському, звідки з трамвайного вагону через передні автоматичні двері вийшов пасажир ОСОБА_7 , який почав переходити проїзну частину  проспект Московський до будівлі №7. Засуджений ОСОБА_6 вийшов з кабіни водія, взявши з собою металеву фомку, яку використовує для переводу стрілок, побіг за ОСОБА_7 , і наздогнавши його на проїзній частині навпроти будівлі №7 по проспекту Московському, використовуючи зазначену металеву фомку умисно наніс ОСОБА_7 удар в область голови, лівої руки, спричинивши тим самим останньому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на голові, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я та тілесні ушкодження у вигляді саден на лівій верхній кінцівці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 травня 2017 року вирок Київського районного суду міста Харкова від 9 лютого 2017 року змінено. Вирок в частині виправдання ОСОБА_6 за ч.4 ст.296 КК України скасовано. В решті вирок залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подає
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що органом досудового розслідування дії засудженого кваліфіковані за ч.4 ст.296 КК України, однак суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про відсутність у його діях складу цього злочину та перекваліфікував їх на ч.2 ст.125 КК України, при цьому, викладаючи обвинувачення, визнане судом доведеним, суд у вироку не зазначив форму вини, мету та мотив вчинення злочину засудженим. Крім того, вважає, що судом не враховані положення ст.477 КПК України, згідно з якими досудове розслідування у справі приватного обвинувачення, в тому числі за ч.2 ст.125 КК України, починається лише на підставі заяви потерпілого, яка у справі відсутня. Також посилається і на те, що суд першої інстанції допустив порушення, передбачені п.5 ч.2 ст.412 КПК України, провівши ряд судових засідань за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час та місце їх проведення, на ці порушення прокурор вказував в апеляційній скарзі, однак суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст.419 КПК України, не надав оцінку таким обставинам. Вказує, що в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду міститься описка у прізвищі засудженого. Крім того, у доповненні до касаційної скарги прокурор зазначає, що судові рішення щодо ОСОБА_6 підлягають скасуванню також у зв`язку з м`якістю призначеного засудженому покарання.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити касаційну скаргу прокурора з викладених в ній підстав.
		Мотиви суду
		Відповідно до вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи виправданою, зазначається, зокрема, формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення, а у разі визнання особи винуватою зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		Згідно з положеннями ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
		Проте суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.
		Так, органом досудового розслідування ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення за ч.4 ст.296 КК України. Як зазначено у вироку, за результатами судового розгляду суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ч.4 ст.296 КК України на ч.2 ст.125 КК України, оскільки вони були направлені саме на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому внаслідок неприязних стосунків з останнім, а не були вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
		Однак такий висновок не знайшов відображення при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним. Так, суд не зазначив конкретного мотиву та мети злочину, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню, і в даному випадку відмежовують хуліганство від злочину проти життя та здоров`я особи.
		Крім того, судом не вказано місце вчинення злочину, яке повинно включати повну адресу із зазначенням населеного пункту.
		Отже, викладене у вироку формулювання є неконкретним, що порушує право засудженого на захист.
		Всупереч зазначенню у мотивувальній частині вироку про необхідність саме перекваліфікації злочину, у резолютивній частині вироку суд вказав про виправдання ОСОБА_6 за ч.4 ст.296 КПК України на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України( у зв`язку з недоведеністю що вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачується особа) та одночасно за цим же обвинуваченням визнав його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. Суд апеляційної інстанції скасувавши вирок в частині виправдання ОСОБА_6 за ч.4 ст.296 КК України, в решті залишив його без зміни.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.477 КПК України кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 КК України, здійснюється у формі приватного обвинувачення.
		В силу статті 26 КПК України, в якій закріплено принцип диспозитивності, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. 
		Однак суд залишив поза увагою наведені вимоги кримінального процесуального закону. Так, перекваліфікувавши діяння на злочин, за яким кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, суд не з`ясував з цього приводу думку потерпілого. Більш того, суд першої інстанції, поновивши судовий розгляд після виходу з нарадчої кімнати, належним чином не повідомив потерпілого ОСОБА_7 про дату, час та місце судових засідань та провівши їх за відсутності останнього, допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачене п.5 ч.2 ст.412 КПК України.
		Також судом першої інстанції допущені суттєві протиріччя при призначенні засудженому покарання. Так, призначивши засудженому покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі, суд в той же час, в резолютивній частині вироку вказав про звільнення ОСОБА_6 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі.
		Допущені порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1ст. 412 КПКУкраїни є істотними, оскільки перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		Апеляційний суд допущені судом першої інстанції порушення вимог закону не усунув і всупереч положенням ч.2 ст.419 КПК України з достатньою повнотою не перевірив доводи прокурора.
		Отже, вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, під час якого необхідно усунути зазначені порушення, дати належну правову оцінку усім доказам у справі та постановити судове рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінальнопроцесуального закону.
		Стосовно викладених в доповненні до касаційної скарги доводів прокурора про м`якість призначеного ОСОБА_6 покарання, то вони не підлягають перевірці, оскільки такі доповнення, всупереч вимогам ч.4 ст.404 КПК України, були внесені поза межами строків на касаційне оскарження.
		Керуючисьстаттями434,436,441,442 КПК України, пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.), суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Вирок Київського районного суду міста Харкова від 9 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18 травня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		 
		ОСОБА_8   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...