Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 664/1798/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2018. Зареєстровано: 08.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2018.
Дата набрання законної сили: 03.07.2018
Результат оскарження 03.07.2018 Апеляційний суд Херсонської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                              06.04.2018                
		Справа № 664/1798/17
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 квітня 2018 року                                                                                        Цюрупинський районний суд                                                                                                                                           Херсонської області 
		у складі:
		головуючого судді                                                                                        Бойко В.П.,
		при секретарі                                                             Білій Ю.В.,
		представників позивача                                                                                 ОСОБА_1, ОСОБА_2
		представника відповідача                                                                                ОСОБА_3
		     
		     розглянувши у судовому засіданні в м.Олешки цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості за договором оренди -
		ВСТАНОВИВ:
		     Позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
		     В судовому засіданні представниками позивача позов уточнено, підтримали та пояснили, що 16.12.2004 року між ОСОБА_6А.(орендодавець) та ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди землі, за яким орендар передала в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку площеою 8,51 га. Земельна ділянка належала ОСОБА_6 на праві власності (державний акт на право власності на земельну ділянку І-ХС №042463, зареєстровано за №217). 14.01.2014 року ОСОБА_6 померла. Спадкоємцем є ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08.06.2017 року, в якому зазначено про отримання в спадщину земельної ділянки площею 2,0849 га, державний кадастровий номер 6525085000:09:007:0011.  Згідно свідоцтва про спадщину, спадкоємцем земельної ділянки яка передана в оренду за договором від 16 грудня 2014 року є її сестра ОСОБА_4 (надалі позивач), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 8 червня 2017 року в якому зазначено про отримання в спадщину земельної ділянки площею 6,4327 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6525085000:09:032:0004, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ХС №042463, виданого Тарасівською сільською Радою Цюрупинського району Херсонської області 26 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №217. Всього у спадщину за заповітами отримано 8,5176 га (2,0849 +6,4327). Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1% вартості земельної ділянки, кожного року не пізніше 30 грудня поточного року (п.11 договору). Обчислення орендної плати за землю повинне здійснюватись з урахуванням індекса грошової оцінки земель (п. 10 договору). Сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається один раз у три роки у разі: -зміни умов господарювання, передбачених договором; -зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; -погіршенння стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; -в інших випадках передбачених законом (п. 13 договору). За весь період дії договору, розмір орендної плати не переглядався. Відповідач не сплачував орендної плати спадкоємцеві за 2014, 2015, 2016 роки. Вищевказане стало підставою для направлення на адресу відповідача ОСОБА_7 вимоги про сплату боргу за договором оренди та про укладання додаткової угоди по договору оренди землі від 16 грудня 2004 року від 02.06.2016 року, в якому позивач, повідомила відповідачку про те, що ОСОБА_6 померла, спадкоємцем земельної ділянки переданої за договором оренди від 16 грудня 2004 року є позивач. У вказаному листі вимагалось сплатити орендну плату та прибути 20.06.2017 року до нотаріуса для внесення змін до договору оренди. Відповідач дану вимогу проігнорувала, хоча на даний момент борг з орендної плати відповідачем погашено. У зв'язку із порушеннями умов договору просить розірвати вказаний договір та стягнути несплачену пеню за 2014 -2017 роки в сумі 18575,49 гривень, поклавши на неї судові витрати.
		     Представник відповідача позов не визнала та пояснила, що позивач набула право власності на земельну ділянку лише у 2017 році, а саме 08.06.2017 році, про що зазначено у відповідних свідоцтвах. Вартість земельної ділянки чітко визначена в договорі - 80817,49 гривень. Розмір орендної плати визначено договором у розмірі 1% вартості земельної ділянки. По-перше, позивач зазначає, що нею надсилалась вимога відповідачеві, якою відповідача повідомлено про зміну власника, підтверджень надсилання не надано. Сплачувати орендну плату після смерті орендодавця було неможливо, оскільки спадкоємець померлої був невідомий. Сума пені не підтверджується тим, що договором не передбачено сплату орендної плати з урахуванням індексу інфляції. В той же час, розрахунок має бути здійснений виходячи з вартості ціни, визначеної в договорі та з врахуванням індексу грошової оцінки земель. Отже, розмір суми має становити 1 відсоток від визначеної вартості земельної ділянки із врахуванням індексу грошової оцінки земель, що в сумі становить 2787,37 гривень. Щодо розірвання договору зазначила, що доказів порушень умов договору позивачем не надано. Просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
		     Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
		     Судом встановлено, що 16.12.2004 року між ОСОБА_6А.(орендодавець) та ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди землі, за яким орендар передала в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку площеою 8,51 га. Земельна ділянка належала ОСОБА_6 на праві власності (державний акт на право власності на земельну ділянку І-ХС №042463, зареєстровано за №217). 14.01.2014 року ОСОБА_6 померла. Спадкоємцем є ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08.06.2017 року, в якому зазначено про отримання в спадщину земельної ділянки площею 2,0849 га, державний кадастровий номер 6525085000:09:007:0011.  Згідно свідоцтва про спадщину, спадкоємцем земельної ділянки яка передана в оренду за договором від 16 грудня 2014 року є її сестра ОСОБА_4 (надалі позивач), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 8 червня 2017 року в якому зазначено про отримання в спадщину земельної ділянки площею 6,4327 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6525085000:09:032:0004, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ХС №042463, виданого Тарасівською сільською Радою Цюрупинського району Херсонської області 26 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №217. Всього у спадщину за заповітами отримано 8,5176 га (2,0849 +6,4327). Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1% вартості земельної ділянки, кожного року не пізніше 30 грудня поточного року (п.11 договору). Обчислення орендної плати за землю повинне здійснюватись з урахуванням індекса грошової оцінки земель (п. 10 договору). Сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається один раз у три роки у разі: -зміни умов господарювання, передбачених договором; -зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; -погіршенння стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; -в інших випадках передбачених законом (п. 13 договору). За весь період дії договору, розмір орендної плати не переглядався. 
		     Щодо розірвання договору слід зазначити наступне. Умовами договору чітко визначено порядок сплати орендних платежів та їх розмір. Договором не перебачено припинення сплати орендних платежів, зокрема, у зв'язку із смертю орендодавця. Судом встановлено, що відповідач, дізнавшись про смерть орендодавця, припинила сплату орендних платежів, чим порушила умови договору.
		     Суд дійшов даного висновку із врахуванням наступних положень законодавства.
		     Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		     Враховуючи, що спадкоємець отримує при спадкування права та обов'язки, то права та обов'язки за спірним договором оренди перейшли до позивача. Таким чином, порушення умов договору відповідачем порушило права позивача, зокрема право на отримання чергових орендних платежів.
		     Статтею 792 Цивільного кодексу визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
		     Статтею 31 Закону України " Про оренду землі" визначено підстави припинення договору оренди земл. Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 Закону № 161-ХІУ, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку можливе лише у разі, якщо таку норму передбачено законом або договором. Відповідно до положень ст.32 Закону України "Про оренду землі" дострокове розірвання договору оренди землі на вимогу однієї із сторін за рішенням суду можливе в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону № 161-ХІV (зокрема, несвоєчасного внесення орендної плати)..
		     Згідно ч. 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобовязана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.
		     У відповідності до ч.1 ст..148-1 ЗКУ до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обовязки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
		     Згідно ч.3 вказаної статті особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобовязана повідомити про це її користувачів із зазначенням:кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;найменування (для юридичних осіб), прізвища, імя, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
		     Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
		     Відповідно до ч.4. ст. 148-1 ЗКУ встановлено, що за згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.
		     Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		     У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати. 
		     Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		     Таким чином, судом встановлено, що відповідач, не маючи для цього підстав, припинила сплату орендних платежів, чим порушила права позивача як спадкоємця, до якого перейшли права за спірним договором оренди. 
		      Слід зазначити, що підстав для припинення оплат чергових орендних платежів не виникало. Відсутність оплати платежів за 2014-2016 роки є підставою для розірвання договору на підставі несвоєчасного внесення орендної плати.
		     В той же час вимоги про стягнення пені є обгрунтованими, оскільки відповідач не вносила своєчасно орендні платежі. Вимога простягнення пені відповідає умовам договору та цивільного законодавства. В той же час, позивачем невірно розраховано суму пені. Суд для обчислення вірних сум виходить з наступного. Пеня за орендні платежі 2014 року нараховувалась у 2015 році. Пеня за орендні платежі 2015 року нараховувалась у 2016 році. Пеня за орендні платежі 2016 року нараховувалась у 2017 році по дату подачі позову. Отже, пеня за орендні платежі 2014 року становить 808,17 гривень *365 днів (2015 року) = 5899,64 гривень. Пеня за орендні платежі 2015 року становить 808,17 гривень *365 днів (2016 року) = 5899,64 гривень. Пеня за орендні платежі 2016 року становить 808,17 гривень *229 днів (2017 року, до моменту подачі позову) = 3701,42 гривень. Загальна сума стягнення становить 15500,70 гривень.
		     Таким чином, з відповідача слід стягнути пеню за прострочення орендних платежів в сумі 15500,70 гривень, оскільки саме ця сума визнається судом доведеною та такою, що відповідає вимогам договору та законодавства.
		     Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
		    Керуючись ст. ст.12, 13, 19, 81, ч.6 ст. 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.792, ч.5 ст.1268 ЦК України, ст.21, 31, 32 ЗК України, ст.141, 148-1 ЗК України, суд-
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 15500,70 гривень пені за прострочення оплат за орендні платежі.
		Стягнути з ОСОБА_5(м.Херсон, вул.Ладичука 11, РНОКПП НОМЕР_1) в дохід ОСОБА_4(с.Клини Олешківського району Херсонської області, вул.Ювілейна, 13, РНОКПП НОМЕР_2) 1068,16 гривень судового збору.
		Розірвати договір оренди землі від 16.12.2004 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що зареєстрований 17.12.2004 року Цюрупинським районним відділом Херсонської регіональної філії Центру ДЗК за №040472900105.
		В задоволенні інших вимог відмовити за необгрунтованістю.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		 
		 
		Суддя                                                     В.П.Бойко
		Повний текст рішення виготовлено 06.04.2018 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...