Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/2494/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2018. Зареєстровано: 11.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 183/2494/17
		№ 1-кп/183/233/18
		В И Р О К
		іменем України
		 10 квітня 2018 року                                м. Новомосковськ
		Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017040350001129 відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, одруженої, має на утриманні двох малолітніх дітей, яка мешкає без реєстрації місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, -
		за участю: прокурора             ОСОБА_4 ,
		 обвинуваченої             ОСОБА_3 ,
		в с т а н о в и в:
		Приблизно у серпні 2016 року ОСОБА_3 , яка раніше народжувала дитину, на підставі фізіологічних змін її організму, притаманних для жінки у стані вагітності, самостійно встановила у себе наявність вагітності, і, усвідомлюючи можливість настання небезпеки для життя дитини під час вагітності та пологів, проте легковажно розраховуючи на їх відвернення, за кваліфікованою допомогою лікарів не звернулась та на облік до лікаря гінеколога не стала. 
		В ніч на 06 квітня 2017 року у ОСОБА_3 , яка знаходилася за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , почались перейми, проте вона, усвідомлюючи можливість настання небезпеки для життя дитини під час пологів, легковажно розраховуючи на їх відвернення, за кваліфікованою допомогою лікарів не звернулась та близько 04.00 години цього ж дня вийшла з будинку на вулицю та направилась до господарчої незакритої будівлі, де присівши на ногах почала народжувати дитину, та за третіми пологовими переймами ОСОБА_3 народила дитину чоловічої статі, яка впала на лівий бік униз головою та вдарилася о підлогу господарчої будівлі, отримавши тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми, що призвело до смерті. Смерть новонародженої дитини чоловічої статі наступила від закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, які привели до набряку головного мозку, та які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечних для життя, в даному випадку, що спричинили смерть, і знаходяться в прямому причинному зв`язку з її настанням. При цьому ОСОБА_3 умислу на вчинення вбивства дитини не мала, можливості настання тяжких наслідків і смерті дитини у результаті своїх необережних дій не передбачала, хоча повинна була розуміти, що дитина в силу свого віку та стану новонародженого не може подбати про свою безпеку, і обвинувачена повинна була докласти усіх зусиль та вжити заходів, щоб не допустити своїми діями падіння, травмування дитини та настання її смерті.
		Дії ОСОБА_3 кваліфіковано стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину свою визнала повністю та пояснила, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винною у пред`явленому обвинуваченні. Давати показання відмовилася зазначивши, що всі обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Не знає як таке могло статися, не хотіла щоб таке сталося з її дитиною. У скоєному щиро кається. Не заперечувала проти застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він є сусідом з ОСОБА_3 В березні 2017 року бачив, що вона вагітна, а згодом бачив, що живота у неї не має. В квітні 2017 року приймав участь в якості понятого при проведенні огляду трупа дитини, який винесли з погреба за місцем проживання ОСОБА_3 .
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_3 її сусідка. В квітні 2017 року дізналася про народження у ОСОБА_3 дитини, оскільки її запросили в якості понятого при проведенні огляду трупу дитини, який винесли з підвалу. До цього вона не бачила ОСОБА_3 вагітною.
		Від допиту інших свідків сторона обвинувачення відмовилась, обвинувачена проти цього не заперечувала і не наполягала на допиті цих свідків. 
		Судовий розгляд за погодженням всіх учасників судового провадження проведено у відсутність потерпілого ОСОБА_7 , який звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглянути кримінальне провадження без його участі, майнової шкоди йому не завдано, претензій до обвинуваченої не має, покарання їй просив призначити не суворе (а.с.33).
		На підтвердження пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення судом досліджені в судовому засіданні наступні докази:
		- протокол огляду місця події від 12.04.2017 року та фото таблиця до нього, згідно якого в ході огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в погребі в картонному ящику було виявлено труп новонародженої дитини чоловічої статі без видимих тілесних ушкоджень, халат жіночий зі слідами крові;
		- протокол огляду трупа від 13.04.2017 року, згідно якого було оглянуто труп новонародженої дитини чоловічої статі від матері ОСОБА_3 , та виявлені тілесні ушкодження голови;
		- висновок експерта № 160/Е від 29.04.2017 року відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупу новонародженої дитини чоловічої статі встановлено, що смерть настала від закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, які привели до набряку головного мозку. Дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості мають ознаки тяжких як небезпечні для життя, в даному випадку, привели до смерті, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі) незадовго до наступу смерті. Дитина народилася живою, доношеною і життєздатною;
		- висновок експерта № 1/C/Е від 10.05.2017 року відповідно до якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_3 встановлено, що у ОСОБА_3 на момент огляду (13.04.2017 року) мають місце ознаки колишніх пологів (8-а доба післяпологового періоду), що підтверджується даними обстеження та даними додаткових методів дослідження (ультразвукове дослідження, судово-цитологічне дослідження мазків з вмістом молочних залоз), що може відповідати даті пологів, вказаній у постанові (06.04.2017 року);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 23.05.2017 року за участю підозрюваної ОСОБА_3 , в ході проведення якого остання розповіла і показала про обставини, як вона вночі ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину в господарському приміщенні (сараї) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та обставини падіння дитини головою вниз на підлогу одразу після народження;
		- висновок експерта № 160/ЕД від 24.05.2017 року відповідно до якого при судово-медичній експертизі за фактом смерті новонародженої дитини чоловічої статі встановлено, що виявлені при експертизі трупу новонародженої дитини чоловічої статі тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, які привели до набряку головного мозку, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), що може відповідати механізму утворення, на який вказує підозрювана ОСОБА_3 під час слідчого експерименту від 23.05.2017 року.
		Всі вище перелічені докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
		Отже, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні злочину встановленою та доведеною, і її дії за пред`явленим обвинуваченням слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.
		При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, сукупність усіх обставин у справі. Так, обвинувачена ОСОБА_3 вчинила злочин середньої тяжкості, раніше не судима, на обліку у лікарів не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює, хоча працевлаштована не офіційно. Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього. Тому, беручи до уваги вказані вище обставини та особу обвинуваченої, враховуючи думку потерпілого, обвинуваченій слід призначити покарання у виді обмеження волі, оскільки підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає. Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої, буде необхідним і достатнім для її виправлення, і запобігання вчиненню нею нових злочинів.
		Однак, згідно ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
		Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
		07.09.2017 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» №1810-VIII від 22.12.2016 року (надалі  Закон).
		Статтею 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" передбачено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно достатті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, в тому числі, передбачених п. «в» зазначеної ст. 1 Закону  не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
		Відповідно до ст. 13 Закону України "Про амністію у 2016 році" дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом. 
		Згідно із ст. 6 Закону України "Про застосування амністії в Україні" особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні" установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила необережний злочин середньої тяжкості до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», має двох малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомостей про позбавлення батьківських прав щодо яких суду не надано. Отже, оскільки обмежень, передбачених ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році" щодо застосування відносно ОСОБА_3 амністії, судом не встановлено, її слід звільнити від відбування призначеного покарання.
		Речові докази у справі відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд, -
		у х в а л и в :
		ОСОБА_3  визнати винуватою у пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст. 86 КК України та п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VIII від 22.12.2016 року  звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного їй покарання.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно, після його проголошення.
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...