Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/2185/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2018. Зареєстровано: 11.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2018.
Дата набрання законної сили: 04.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 квітня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  912/2185/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
		за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.
		 
		за участю представників:
		ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" - Сабадаша І.В. (довіреність від 15.01.2018 № 1485/юр) та Тєлєшева М.Л. (довіреність від 28.03.2018 № 1520/юр),
		ПАТ "Сбербанк" - Кошлія Р.В. (довіреність від 05.12.2017,
		ТОВ "Фінансгарант" - Грибенко Ю.П. (довіреність від 15.04.2017),
		ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" - Карандашова Я.О. (директор),
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" 
		на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017
		(суддя - Коваленко Н.М.)
		та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017
		(колегія суддів: Кузнецов В.О. - головуючий, Чус О.В., Євстигнеєв О.С.)
		 
		у справі
		 
		за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал"
		про банкрутство, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2016 порушено провадження у справі № 912/2185/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал" (далі в тексті - ПрАТ "НВО "Етал"/ Боржник).
		2. 30.06.2016 (номер публікації: 33007, дата публікації на сайті ВГСУ: 30.06.2016 18:38) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство АТ "НВО "ЕТАЛ". Граничним строком на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника визначено: протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
		3. До господарського суду 15.07.2016 надійшла заява № 12/07/16 від 12.07.2016 кредитора - ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" (далі в тексті - Кредитор) з грошовими вимогами до боржника в сумі 592 332 315, 19 грн., з яких основного боргу - 363 061 408, 39 грн. та неустойки (штрафу, пені) - 229 270 906, 80 грн.
		Короткий зміст заяви з грошовими вимогами до боржника та рішень судів першої і апеляційної інстанції постановлених внаслідок розгляду зазначеної заяви
		4. Заява Кредитора з грошовими вимогами до Боржника обґрунтована наступним.
		4.1. 25 грудня 2015 року між ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" та ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" укладено Договір відступлення права вимоги № 499-07-1, відповідно до якого ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" права вимоги за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 p., укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та Мидзою Юрієм Володимировичем, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
		4.2. Зазначені права вимоги ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" набуло на підставі договору відступлення права вимоги № 499-07 від 17 вересня 2015 pоку, укладеного між ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" 22 грудня 2014 року між ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" був укладений Договір про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, за яким ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" прийняло на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням Мидзи Юрія Володимировича за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та Мидзою Ю. В., в редакції, викладеній у Додатковій угоді № 11 від 22.12.2014. За умовами Договору від 22.12.2014 про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором від 13.07.2007 № 499-07 Співпозичальник (ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ") прийняв на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням Позичальника за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, укладеним між Кредитором та Мидзою Ю. В. Згідно п. 1.3 Договору від 22.12.2014 з моменту укладення цього Договору Співпозичальник та Позичальник стають солідарними боржниками за Кредитним договором та несуть солідарний обов'язок перед Кредитором за виконання зобов'язань з повернення кредиту та інших зобов'язань Позичальника, передбачених Кредитним договором. За умовами п.п. 2.1, 2.2, 2.5 Договору від 22.12.2014 Співпозичальник зобов'язався виконувати всі зобов'язання Позичальника за Кредитним договором нарівні з Позичальником у передбачені Кредитним договором строки та порядку.
		4.3. Відповідно до умов договорів відступлення права вимоги, № 499-07 від 17.09.2015, укладеного між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ", та № 499-07-1 від 25.12.2015, укладеного між ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" та ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ", (п. 1.1.2) визначення терміну "Основний договір" означає договір, відповідно до якого виникло Право вимоги, що відступається за цим Договором, а саме: Кредитний договір № 499-07 від 13.07.2007. Згідно з пунктом 1.1.4 договорів відступлення права вимоги № 499-07 та № 499-07-1, визначення терміну "Зобов'язання" за цим Договором означає зобов'язання Боржника за Основним договором сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Основним договором, будь-які інші суми, що належать до сплати за Основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані Боржнику за Основним договором, а також суми штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків. Згідно з умовами пункту 2.2. вищевказаних договорів відступлення права вимоги, у зв'язку з укладенням цього Договору Первісний кредитор відступає права сторони-кредитора за Основним договором, а Новий кредитор приймає всі права Первісного кредитора і стає стороною-кредитором за Основним договором (Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007). Так, за умовами зазначених договорів, сторони погодили та встановили, що Новий кредитор набуває Право вимоги за Основним договором до Боржника з моменту підписання цього договору. До Нового кредитора переходить права Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі права Первісного кредитора за договором/договорами зазначеними в п. 1.1.5 цього Договору. Цей Договір не передбачає внесення змін до Основного договору та порядку розрахунків Боржника з Новим Кредитором (п.п. 2.3, 2.4, 2.5 договорів № 499-07 та № 499-07-1).
		4.4. Оскільки Мидзою Ю.В. не було у встановлений п. 5.5 додаткової угоди № 11 до Кредитного договору строк сплачено проценти за користування кредитом за січень 2015 року в сумі 22 384,05 доларів США, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" набуло права з 01.02.2015 вимагати від Мидзи Ю.В. та ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" як співпозичальника дострокового повернення наданого кредиту та сплати процентів за користування ним та інших платежів.
		4.5. 29 липня 2015 року господарським судом Кіровоградської області винесено рішення по справі № 912/1948/15 за позовом ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" про стягнення 41 089 420,09 грн., яким позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" на користь ПАТ "Банк "Національні інвестиції" 41 088 037,05 грн. заборгованості за кредитним договором № 499-07, з яких: 39 141 059,27 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 1 825 596,56 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 114 997,95 грн. пені, 6383,27 грн. 3% річних, а також 73072,69 грн. судового збору.
		4.6. 15.09.2015 на виконання рішення суду видано наказ. 12.11.2015 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. відкрито виконавче провадження № 49337112 з примусового виконання зазначеного наказу.
		4.7. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 березня 2016 року на підставі договору відступлення права вимоги № 499-07 від 17 вересня 2015 року ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області по справі № 912/1948/15 було замінено на його правонаступника - ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ". Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 червня 2016 року постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 березня 2016 року залишена в силі.
		4.8. Станом на 29.06.2016 заборгованість за Кредитним договором № 499-07 не погашена і становить 1 736 346, 56 (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч триста сорок шість доларів США 56 центів) доларів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання цієї заяви складає 43 151 846,19 гривень.
		4.9. Заборгованість по відсоткам за період з 01.01.2015 по дату порушення провадження у справі про банкрутство (29.06.2016) складає 9 673 794,96 гривень, пеня 32 732 089,93 гривень, три проценти річних від простроченої суми згідно п. 2 ст. 625 ЦК України - 2 031 690,67 гривень (розрахунок додається).
		4.10. Таким чином, загальна сума боргу, яку кредитор заявляє до боржника відповідно до Договору про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 становить 87 589 421,75 гривень, з яких сума неустойки (штрафу, пені) 32 732 089,93 гривень, сума основного боргу 54 857 331,82 гривень.
		4.11. Договори застави, які б забезпечували виконання вищезазначених вимог, між кредитором та боржником не укладались, вимоги кредитора заставою не забезпечені.
		4.12. 25 грудня 2015 року між ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" та ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" укладено Договір відступлення права вимоги № 431-11-1, відповідно до якого ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" права вимоги за Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011, укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Контакт-Центр Україна", в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
		4.13. Зазначені права вимоги ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" набуло на підставі договору відступлення права вимоги № 431-11 від 17 вересня 2015 pоку, укладеного між ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції".
		4.14. 11 березня 2014 року між ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" був укладений Договір про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011, за яким ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" прийняло на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Центр Україна" за Кредитним договором № 431-11, укладеним між ТОВ "Контакт-Центр Україна" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції", з урахуванням додаткових угод до нього. Згідно п. 1.3 Договору від 11.03.2014 з моменту укладення цього Договору Співпозичальник та Позичальник стають солідарними боржниками за Кредитним договором та несуть солідарний обов'язок перед Кредитором за виконання зобов'язань з повернення кредиту та інших зобов'язань Позичальника, передбачених Кредитним договором. За умовами п.п. 2.1, 2.2, 2.5 Договору від 11.03.2014 Співпозичальник зобов'язався виконувати всі зобов'язання Позичальника за Кредитним договором нарівні з Позичальником у передбачені Кредитним договором строки та порядку.
		4.15. Таким чином, на підставі договору відступлення права вимоги № 431-11-1 від 25 грудня 2015 року до ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" перейшли права кредитора у правовідносинах з ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" щодо виконання останнім умов кредитного договору № 431-11 від 21.12.2011.
		4.16. За умовами Кредитного договору № 431-11 від 21.12.2011 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ "Контакт-Центр Україна" зобов'язувалося повернути банку кредит, наданий у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом заборгованості 5 000 000,00 (п'ять мільйонів доларів США 00 центів) з процентною ставкою 12,1% річних, з строком повернення кредиту до 22 грудня 2014 року включно.
		4.17. Однак, у встановлений Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 строк позичальник та співпозичальник кредит не повернули та з грудня 2014 року припинили сплачувати відсотки за користування кредитом.
		4.18. Станом на 29.06.2016 заборгованість за Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 р. не погашена і становить 5 000 000,00 (п'ять мільйонів доларів США 00 центів) доларів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання цієї заяви складає 124 260 465,00 гривень.
		4.19. Заборгованість по відсоткам за період з 01.12.2014 по дату порушення провадження у справі про банкрутство (29.06.2016) складає 20 396 352,59 гривень, пеня 97 334 662,72 гривень, три проценти річних від простроченої суми згідно п. 2 ст. 625 ЦК України - 6 207 768,60 гривень (розрахунок додається).
		4.20. Таким чином, загальна сума боргу, яку кредитор заявляє до боржника відповідно до Договору про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 становить 248 199 248,91 гривень, з яких сума неустойки (штрафу, пені) - 97 334 662,72 гривень, сума основного боргу 150 864 586,19 гривень.
		4.21. Договори застави, які б забезпечували виконання вищезазначених вимог, між кредитором та боржником не укладались, вимоги кредитора заставою не забезпечені.
		4.22. 25 грудня 2015 року між ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" та ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" укладено Договір відступлення права вимоги № 169-12-1, відповідно до якого ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" права вимоги за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Свісс Партнерз", в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
		4.23. Зазначені права вимоги ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" набуло на підставі договору відступлення права вимоги № 169-12 від 17 вересня 2015, укладеного між ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції".
		4.24. 11 березня 2014 року між ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" був укладений Договір про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, за яким ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" прийняло на себе солідарний обов'язок щ всім зобов'язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Свісс Партнерз" за Кредитним договором № 169-12, укладеним між ТОВ "Свісс Партнерз" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції", з урахуванням додаткових угод до нього. Згідно п. 1.3 Договору від 11.03.2014 з моменту укладення цього Договору Співпозичальник та Позичальник стають солідарними боржниками за Кредитним договором та несуть солідарний обов'язок перед Кредитором за виконання зобов'язань з повернення кредиту та інших зобов'язань Позичальника, передбачених Кредитним договором. За умовами п.п. 2.1, 2.2, 2.5 Договору від 11.03.2014 Співпозичальник зобов'язався виконувати всі зобов'язання Позичальника за Кредитним договором нарівні з Позичальником у передбачені Кредитним договором строки та порядку.
		4.25. Таким чином, на підставі договору відступлення права вимоги № 431-11-1 від 25 грудня 2015 року до ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" перейшли права кредитора у правовідносинах з ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" щодо виконання останнім умов кредитного договору № 169-12 від 30.05.2012.
		4.26. За умовами Кредитного договору № 169-12 від 30.05.2012 ТОВ "Свісс Партнерз" зобов'язувалось повернути банку кредит, наданий у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом заборгованості 4 990 000,00 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч доларів США 00 центів) з процентною ставкою 15.1% річних, з строком повернення кредиту до 22 грудня 2014 року включно.
		4.27. Однак, у встановлений Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012 строк позичальник та співпозичальник кредит не повернули та з грудня 2014 року припинили сплачувати відсотки за користування кредитом.
		4.28. Станом на 29.06.2016 заборгованість за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012 не погашена і становить 4 990 000,00 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч доларів США 00 центів) доларів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання цієї заяви складає 124 011 944,07 гривень.
		4.29. Заборгованість по відсоткам за період з 01.12.2014 по дату порушення провадження у справі про банкрутство (29.06.2016) складає 26 996 365,82 гривень, пеня 99 204 154,15 гривень, три проценти річних від простроченої суми згідно п. 2 ст. 625 ЦК України-6 331 180,49 гривень (розрахунок додається).
		4.30. Таким чином, загальна сума боргу, яку кредитор заявляє до боржника відповідно до Договору про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012 становить 256 543 644,53 гривень, з яких сума неустойки (штрафу, пені) - 99 204 154,15 гривень, сума основного боргу -157 339 490,38 гривень.
		5. Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 у справі № 912/2185/16 визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСГАРАНТ" до боржника - Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал" в сумі 592 332 315, 19 грн та  вирішено включити їх до реєстру вимог кредиторів, зокрема, 363 061 408, 39 грн до 4 черги та 229 270 906, 80 грн до 6 черги задоволення.
		6. Вказана ухвала про визнання грошових вимог ТОВ"ФІНАНСГАРАНТ" до ПрАТ  "Науково-виробниче об'єднання "Етал" обґрунтована наступним.
		6.1. В результаті дослідження вищезазначених обставин, якими Кредитор обґрунтовує свої кредиторські вимоги, господарський суд вважає, що заява кредитора - ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" з грошовими вимогами до Боржника є обґрунтованою та підтверджена належними документальними доказами. Тому, грошові вимоги даного Кредитора в сумі 592 332 315, 19 грн підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог, відповідно до положень ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі 363 061 408, 39 грн до 4 черги та 229 270 906, 80 грн до 6 черги задоволення.
		6.2. Також в ухвалі суду першої інстанції встановлено, що повноважним представником кредитора - ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" надано для огляду в судовому засіданні оригінали документів (доказів), доданих до заяви Кредитора з грошовими вимогами, які оглянуті в засіданні суду - 06.10.2016.
		7. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017  апеляційні скарги ПАТ "Сбербанк" та ПАТ  "Піреус Банк МКБ" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 у справі №912/2185/16 залишено без змін.
		8. Зазначена постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним.
		8.1. Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2015 р. у справі №912/1948/15 задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал" про стягнення заборгованості на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором №499-07. Зазначене рішення свідчить про те, що господарським судом було оглянуто оригінал договору про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором №499-07 та перевірено правомірність його укладення.
		8.2. Відсутність у базі даних емітентів, опублікованих на офіційному веб-сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України інформації щодо укладення спірних договорів про встановлення солідарного обов'язку свідчить виключно про неправильність складання звітності та спростовує доводи публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про недійсність цих договорів.
		8.3. Колегією суддів апеляційної інстанції не прийнято до уваги посилання Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" щодо недійсності додаткової угоди № 11 до кредитного договору № 499-07, оскільки факт правомірності даної додаткової угоди підтверджено господарським судом Кіровоградської області під час розгляду справи № 912/1948/15.
		8.4. Щодо посилання Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про порушення його прав судом першої інстанції, у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника банку в іншому судовому засіданні та відмовою у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла до висновку що з наявного в  матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвалу господарського суду від 10.04.2017 про призначення судового засідання для розгляду заяви кредитора - ТОВ "Фінансгарант" отримано скаржником 14.04.2017 р. (т.24 а.с.190).Таким чином, скаржник був належним повідомлений про час та місце розгляду кредиторських вимог ТОВ "Фінансгарант", проте, не скористався наданим йому процесуальним правом прийняти участь у судовому засіданні.
		8.5. Враховуючи викладене, в постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
		9. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані положеннями статей 234, 513, 533, Цивільного кодексу України, статей 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 198 Господарського кодексу України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами учасника справи, який подав касаційну скаргу
		10. ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" (далі в тексті - Скаржник) подало через Дніпропетровський апеляційний господарський суд касаційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 та винести постанову, якою відмовити ТОВ "Фінансгарант" у визнанні конкурсним кредитором ПрАТ "НВО "ЕТАЛ" у повному обсязі.
		11. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у визнанні грошових вимог ТОВ "Фінансгарант" в касаційній скарзі наводяться наступні доводи.
		11.1. У зв'язку з відсутністю підтверджених фактів обліку та відображення у звітності Боржника та Банку договорів солідарного обов'язку, на які посилається оскаржуваний кредитор як на підставу своїх вимог, зазначене свідчить, що вимоги ТОВ "Фінансгарант" неправомірно визнані судами попередніх інстанцій.
		11.2. В касаційній скарзі зазначається про недійсність Додаткової угоди № 11 до Кредитного договору № 499-07 від 13.07.2007 та Договорів про встановлення солідарного обов'язку.
		11.3. На переконання Скаржника, суди неправильно застосували норми матеріального права стосовно відсутності ліцензії у факторингової компанії на здійснення валютних операцій.
		11.4. Судом першої інстанції порушено норми процесуального права під час розгляду заяви з грошовими вимогами у судовому засіданні за відсутності представника Скаржника.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		12. Як свідчать матеріали справи від ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Боржник просить суд залишити без змін ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 у справі № 912/2185/16, а касаційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" - без задоволення.
		13. Також в матеріалах справи містяться відзиви, які надійшли до суду 06.11.2017 та 28.02.2018 від ТОВ "Фінансгарант" на касаційну скаргу у якому Кредитор просить суд залишити касаційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		14. Разом з тим, від ТОВ "Фінансгарант" надійшли додаткові пояснення щодо касаційної скарги ПАТ "Піреус Банк МКБ" у яких Кредитор заперечує проти доводу касаційної скарги про недійсність Додаткової угоди № 11 до Кредитного договору № 499-07 від 13.07.2007 та Договорів про встановлення солідарного обов'язку.
		Позиція Верховного Суду
		15. Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.2017 у справі № 912/2185/16 (головуючий суддя Удовиченко О.С., суддя Куровський С.В., суддя Ткаченко Н.Г.) прийнято касаційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 та на ухвалу господарського суду  Кіровоградської області від 29.05.2017 до касаційного провадження та призначено до розгляду на 06.11.2017.
		16. Ухвалами Вищого господарського суду України від 06.11.2017, 22.11.2017 та 29.11.2017 розгляд справи за вказаною касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства  "Піреус Банк МКБ" було відкладено до 22.11.2017,  29.11.2017 та 06.12.2017 відповідно.
		17. 06.12.2017 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2017.
		18. Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2017 розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства  "Піреус Банк МКБ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 та на ухвалу господарського суду  Кіровоградської області від 29.05.2017 відкладено до 13.12.2017. 
		19. 13.12.2017 судове засідання з розгляду справи № 912/2185/16 не відбулось, у зв'язку з хворобою судді доповідача у справі Удовиченка О.С.
		20. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2018 прийнято до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відкрито касаційне провадження у справі № 912/2185/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" на ухвалу господарського суду Кіровоградської від 29.05.2017 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017; призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" на 4 квітня 2018 року.
		21. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення скасувати з направленням справи в скасованій частині на новий розгляд виходячи з наступного.
		22. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		23. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		24. Щодо наступних доводів касаційної скарги про те, що:
		24.1. У зв'язку з відсутністю підтверджених фактів обліку та відображення у звітності Боржника та Банку договорів солідарного обов'язку, на які посилається оскаржуваний кредитор як на підставу своїх вимог, зазначене свідчить, що вимоги ТОВ "Фінансгарант" неправомірно визнані судами попередніх інстанцій.
		24.2. В касаційній скарзі зазначається про недійсність Додаткової угоди № 11 до Кредитного договору № 499-07 від 13.07.2007 та Договорів про встановлення солідарного обов'язку.
		24.3. На переконання Скаржника, суди неправильно застосували норми матеріального права стосовно відсутності ліцензії у факторингової компанії на здійснення валютних операцій, колегія суддів зазначає наступне.
		25. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.
		26. Згідно приписів ч. 2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
		27. Враховуючи викладене, можна дійти до висновку, що завдання господарського суду у справі про банкрутство полягає не у встановлені та дослідженні обґрунтованості грошових вимог кредитора, а у констатації вже встановлених у судовому рішенні під час позовного провадження фактів наявності заборгованості чи відсутності такої у боржника. Господарський суд, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 23 та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», перевіряє обґрунтованість та законність дій розпорядника майна боржника та власне боржника, щодо розгляду грошових вимог, про що за результатами розгляду виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів та розмір грошових вимог кредиторів, які підлягають відхиленню.
		28. Беручи до уваги ту обставину, що в межах справи про банкрутство № 912/2185/16 триває розгляд позову про визнання недійсним договору поруки № 431-11 від 11.03.2014 укладеного АТ "НВО "ЕТАЛ" та АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011, а також враховуючи те, що заборгованість за вказаним договором є однією із складових заявлених грошових вимог ТОВ "Фінансгарант", колегія суддів вважає передчасним розгляд судами попередніх інстанцій заявлених грошових вимог ТОВ "Фінансгарант" до Боржника в сумі 592 332 315, 19 грн, внаслідок чого оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа № 912/2185/16 в скасованій частині підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		29. Щодо доводу касаційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права під час розгляду заяви з грошовими вимогами у судовому засіданні за відсутності представника Скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
		30. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого   представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в установленому порядку (п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. №18).
		31. Також в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що з наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвалу господарського суду від 10.04.2017  про призначення судового засідання для розгляду заяви кредитора - ТОВ "Фінансгарант" отримано скаржником 14.04.2017 (т.24 а.с.190).
		32. Колегія суддів враховуючи наведене, підтримує висновок суду апеляційної інстанції  про те, що Скаржник був належним повідомлений про час та місце розгляду кредиторських вимог ТОВ "Фінансгарант", проте, не скористався наданим йому процесуальним правом прийняти участь у судовому засіданні.
		33. Також судом касаційної інстанції визнаються обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді. Зважаючи на те, що про дату судового засідання Позивача було попереджено заздалегідь, а отже, у останнього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду, а тому колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
		34. Враховуючи наведене, довід касаційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права під час розгляду заяви з грошовими вимогами у судовому засіданні за відсутності представника Скаржника визнається необґрунтованим, та таким що спростовується встановленими фактичними обставинами справи.
		35. Згідно ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		36. З огляду на викладене, касаційна скарга ПАТ «Піреус Банк МКБ» підлягає частковому задоволенню, оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а справа в скасованій частині підлягає направленню на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
		37. Враховуючи те, що судом касаційної інстанції нове рішення по справі не приймається, а справа у скасованій частині передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат за подання касаційної скарги, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.
		Керуючись ст. ст. 240,  300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		          
		1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"  задовольнити частково.
		 
		2. Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 912/2185/16 скасувати.
		 
		3. Справу № 912/2185/16 в частині кредиторських вимог ТОВ "Фінансгарант" направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
		 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          С.В. Жуков
		 
		Судді                                                                                                       В.В. Білоус
		 
		                                                                                                                Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...