Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8493/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2018. Зареєстровано: 11.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2018.
Дата набрання законної сили: 05.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 квітня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/8493/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
		 
		за участю директора ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" Харченко Р.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
		 
		на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2017
		(Суддя - Спичак О.М.)
		та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017
		(Головуючий суддя - Алданова С.О.; судді - Мартюк А.І., Зубець Л.П.)
		 
		у справі
		за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
		 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" 
		про визнання договору недійсним в частині, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (Далі - ДП "Укрзалізничпостач") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (Далі - ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Паливна Компанія" (Далф - ТОВ "Перша Паливна Компанія") про визнання недійсним договору від 28.03.2017 купівлі-продажу прав грошових вимог, що укладений між ТОВ "Перша Паливна Компанія" та ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал".
		 
		2. В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати недійсним договір від 28.03.2017 купівлі-продажу грошових вимог в частині  купівлі-продажу права грошової вимоги у розмірі 4035364,89 грн до ДП "Укрзалізничпостач", що виникло на підставі договору поставки №ЦХП-14-003614-01 від 16.01.2014. 
		 
		3. Ухвалою місцевого господарського суду від 10.07.2017 припинено провадження у справі №910/8493/17 в частині позовних вимог до ТОВ "Перша Паливна Компанія", з огляду на те, що провадження у справі про банкрутство останнього припинено та діяльність суб'єкта господарювання також припинено. 
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		4. Рішенням господарського суду міста Києва від 17.07.2017 у справі № 910/8493/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.  
		 
		5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 апеляційну скаргу ДП  "Укрзалізничпостач" залишено без задоволення.
		5.1. Рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2017 у справі №910/8493/17 залишено без змін. 
		 
		6. Судові рішення обґрунтовані тим, що: 
		6.1. спірний правочин було укладено на підставі протоколу про проведення аукціону №1 від 28.03.2017, складеного організатором аукціону - Товарною біржею "Феміда" в порядку реалізації (продажу) майна боржника, що визначений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство);
		6.2. відчуження права вимоги до позивача за спірним правочином було вчинено в межах процедури банкрутства, отже порушення, у даному випадку,  загальних норм права щодо відступлення права вимоги та умов договору  щодо заміни кредитора у зобов'язанні не може бути підставою для визнання недійсним договору, укладеного за результатами аукціону з продажу майна боржника, оскільки у такому випадку майно (право вимоги до боржника) вибуло з володіння ТОВ "Перша Паливна Компанія" у примусовому порядку поза його волі згідно норм Закону про банкрутство. 
		6.3. посилання позивача на те, що продаж грошової вимоги було вчинено без погодження з боржником, не вказують на наявність достатніх  підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу прав грошових вимог від 28.03.2017 в частині  купівлі-продажу права грошової вимоги у розмірі 4035364,89 грн до ДП "Укрзалізничпостач".
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		7. ДП "Укрзалізничпостач" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 17.07.2017, постанову Київського  апеляційного господарського суду від 26.09.2017 та передати справу №910/8493/17 на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		8.  Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права:, зокрема, 38 Закону про банкрутство, ст. ст. 16, 203, 215, 229, 230, 626-628 Цивільного кодексу ст. ст. 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 15.12.2018.
		8.1. Скаржник вважає, що право вимоги до ДП "Укрзалізничпостач", яке виникло на підставі договору поставки №ЦХП-14-003614-01 від 16.01.2014 не могло бути відчужено на користь відповідача без попередньої письмової згоди позивача, оскільки умовами вказаного правочину передбачено, що права та обов'язки за цим договором можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам лише за взаємною письмовою згодою сторін.
		8.2. Крім того, зазначає, що при винесенні рішень судами не враховано доводи ДП  "Укрзалізничпостач" щодо порушень Відповідачем 2 умов п. 6.5. Договору поставки від 16.01.2014 № ЦХП-14-00314-01, отже Відповідач 2 при укладенні договору ввів в оману Відповідача 1 тим, що не повідомив про факт нестачі продукції за договором поставки, права вимоги за яким було відчужено.
		 
		9. ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
		9.1. Відповідач у відзиві, зокрема, посилається на те, що продаж грошових вимог у процедурі банкрутства без згоди позивача, що виникли на підставі договору поставки, не вказує на наявність достатніх підстав для визнання договору від 28.03.2017 недійсним;
		9.2. крім того, відповідач посилається на те, що доводи позивача про відсутність дебіторської заборгованості за договором поставки від 16.01.2014 № ЦХП -14-00314-01 були предметом судового розгляду у справі №910/7086/17, чинним рішенням у якій задоволено позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" до ДП "Укрзалізничпостач" та стягнуто з останнього  6 171 361,24  грн за договором від 16.01.2014 № ЦХП -14-00314-01.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018 прийнято справу № 910/8493/17 господарського суду міста Києва з касаційною скаргою ДП "Укрзалізничпостач" на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 910/8493/17 до провадження.
		10.1 Призначено розгляд касаційної скарги ДП "Укрзалізничпостач" на  05 квітня 2018 року о 12 год. 15 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		 
		11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
		 
		12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		13. Під час розгляду справи судами встановлено, що 16.01.2014 між ДП "Укрзалізничпостач" (замовник) та ТОВ "Перша Паливна Компанія" (постачальник) було укладено договір поставки №ЦХП-14-00314-01, відповідно до умов п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити паливо рідинне та газ; оливи мастильні (дизельне паливо, яке відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 або ДСТУ 3868-99), назване у подальшому "товар", найменування, марка та кількість якого вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на умовах що викладені у цьому договорі. 
		 
		14. Сторони дійшли згоди у  п. 12.4 вказаного договору, що права та обов'язки за цим договором можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам лише за взаємною письмовою згодою сторін.
		 
		15. У подальшому, в межах справи про банкрутство ТОВ "Перша Паливна Компанія" ,  28.03.2017 між ТОВ "Перша Паливна Компанія" (продавець) та ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу прав грошових вимог підприємства боржника до ДП "Укрзалізничпостач" за вказаним правочином.
		 
		16. Відповідно п.1.1 договору від 28.03.2017, на умовах цього правочину у відповідності до протоколу про проведення аукціону №1 від 28.03.2017 , складеного організатором аукціону - Товарною біржею "Феміда", продавець зобов'язався передати покупцю права грошових вимог від третіх осіб (права вимоги), згідно опису вимог наведеного у додатку №1 до цього договору.
		 
		17. Згідно ст.1 ГПК України, підприємства, установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
		 
		18. Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. 
		 
		19. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України). 
		 
		20. Відповідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст  правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		 
		21. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України). 
		 
		22. З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
		 
		23. За загальним правилом, правочин не може бути визнаний недійсним, якщо закону не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання. Якщо недійсна частина правочину виконана будь-якою із сторін, господарський суд визначає наслідки такої недійсності залежно від підстави, з якої вона визнана недійсною.
		 
		24. Разом з тим, у ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.
		 
		25. У ч. 1 ст. 42 наведеного Закону передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
		 
		26. У ч. ч. 1, 2 ст. 44 Закону про банкрутство передбачено, що  після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
		- Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні можуть продаватися:
		- основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);
		- відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу;
		- необоротні активи банкрута;
		- дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.
		 
		27. Отже, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. 
		 
		28. Доводи скаржника про те, що право вимоги до ДП "Укрзалізничпостач", яке виникло на підставі договору поставки №ЦХП-14-003614-01 від 16.01.2014, не могло бути відчужено на користь відповідача без попередньої письмової згоди позивача, оскільки умовами вказаного правочину передбачено, що права та обов'язки за цим договором можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам лише за взаємною письмовою згодою сторін відхиляються колегією суддів оскільки, відчуження права вимоги до позивача за спірним правочином було вчинено в межах процедури банкрутства про що правомірно зазначено судами попередніх інстанцій у оскаржуваних рішеннях.
		 
		29. Висновки попередніх судових інстанцій про те, що, у даному випадку, порушення  загальних норм права щодо відступлення права вимоги та умов договору  щодо заміни кредитора у зобов'язанні не може бути підставою для визнання недійсним договору, укладеного за результатами аукціону з продажу майна боржника, оскільки у такому випадку майно (право вимоги до боржника) вибуло з володіння ТОВ "Перша Паливна Компанія" у примусовому порядку поза його волею у ліквідаційній процедурі  згідно норм Закону про банкрутство, є правомірними.
		 
		30. Доводи заявника касаційної скарги про те, що при винесенні рішень судами не враховано доводи ДП  "Укрзалізничпостач" щодо порушень відповідачем 2 умов п.6.5. Договору поставки від 16.01.2014 № ЦХП-14-00314-01, отже відповідач 2  при укладенні договору ввів в оману відповідача 1 тим, що не повідомив про факт нестачі продукції за договором поставки, права вимоги за яким було відчужено, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки не впливають на правильність висновків судів, не вказують на наявність достатніх  підстав для визнання недійсним договору від 28.03.2017  купівлі-продажу прав грошових вимог в частині  купівлі-продажу права грошової вимоги у розмірі 4035364,89 грн до ДП "Укрзалізничпостач" та не є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень.
		 
		31. Крім того, суд касаційної інстанції враховує, у даному випадку, позицію відзиву на касаційну скаргу відповідача, який, не погоджуючись із доводами позивача про відсутність дебіторської заборгованості за договором поставки від 16.01.2014 № ЦХП -14-00314-01 посилається на чинне рішення у справі  №910/7086/17, у якому здійснено правовий аналіз наявності цієї дебіторської заборгованості  та задоволено позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" до ДП "Укрзалізничпостач" та стягнуто з останнього  6 171 361,24  грн. за договором від 16.01.2014 № ЦХП -14-00314-01.
		 
		32. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
		 
		33. Крім того, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		 
		34. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		35. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
		 
		36. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України,   оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, касаційний суд не вбачає.
		 
		37. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за її подання покладається на позивача.
		 
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на  рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі №910/8493/17 залишити без задоволення.
		 
		2  Рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі №910/8493/17 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                  С.В. Жуков
		Судді                                                                                                                В.В. Білоус  
		                                                                                                                        Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...