Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6757/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2018. Зареєстровано: 11.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2018.
Дата набрання законної сили: 03.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 квітня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  904/6757/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
		за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
		 
		учасники справи:
		боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста",
		ліквідатор - Черненченко Денис Альбертович, особисто
		Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
		 
		розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста" в особі ліквідатора Черненченка Дениса Альбертовича
		на постанову Дніпропетровського  апеляційного господарського суду 
		від 11.09.2017
		у складі колегії суддів: Вечірко І.О. (головуючий),  Антонік С.Г.,  Дармін М.О.
		у справі №904/6757/17
		про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста"
		 
		ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
		1. Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №904/6757/17 прийнято до провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста" в особі ліквідатора Черненченка Дениса Альбертовича на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі №904/6757/17 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.12.2017.
		2. 09.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №904/6757/17 Господарського суду Дніпропетровської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		3. 05.02.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 26.01.2018, справа №904/6757/17 Господарського суду Дніпропетровської області прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 03.04.2018 о 10 год. 10 хв. з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи.
		4. 26.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" поштовою кореспонденцією надіслало відзив на касаційну скаргу.
		5. На розгляд суду касаційної інстанції винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство) та процесуального права - пункту 1 частини 1 статті 80, статті 91 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 (далі - ГПК України).
		 
		ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення
		6. 19.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста",в особі голови ліквідаційної комісії Черненченка Дениса Альбертовича звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закону про банкрутство).
		7. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2017 заяву боржника прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання на 04.07.2017.
		8. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста" за заявою голови ліквідаційної комісії боржника відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
		9. Підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі була встановлена під час роботи голови ліквідаційної комісії недостатність вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.
		10. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 у складі судді Владимиренко І.В. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Черненченка Дениса Альбертовича, якого зобов'язано вчинити певні дії, відхилено кандидатуру арбітражного керуючого Піпи С.В.
		11. Постанова мотивована дотриманням боржником встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положення статей 104, 105, 110 та 111 ЦК України.
		12. Судом встановлено, що учасниками підприємства боржника 22.12.2016 прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено ліквідатора (голову ліквідаційної комісії) ОСОБА_10, який на виконання вимог статті 105 ЦК України письмово повідомив орган, що здійснює державну реєстрацію, про припинення ТОВ "Торгова компанія "Алиста". Протоколом загальних зборів учасників №9 від 11.05.2017 припинені повноваження ліквідатора ОСОБА_10 та призначено нового ліквідатора Черненченко Д.А.
		13. Судом встановлено, що 19.05.2017 ліквідатором проведено інвентаризацію майна підприємства та складено проміжний ліквідаційний баланс, згідно з яким кредиторська заборгованість складає 1 004 000 грн., активи підприємства відсутні, основні засоби та інше майно відсутнє, у зв'язку з чим оцінка майна не проводилась, наявні грошові кошти на суму 91 678, 21 грн., у складі кредиторської заборгованості відсутні борги по податках і зборах, пенсійних та страхових внесках та по заробітній платі. Проміжний ліквідаційний баланс затверджено рішенням учасника ТОВ "Торгова компанія "Алиста" від 19.05.2017 та направлено до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра ГУ ДФС України у Дніпропетровській області
		14. За висновком господарського суду, встановлені обставини справи та подані документи свідчать про неспроможність ТОВ "Торгова компанія "Алиста" (щодо якого прийнято рішення про ліквідацію) виконати грошові зобов'язання, що є підставою для визнання його банкрутом та застосування до боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство. 
		15. Враховуючи, що арбітражним керуючим Піпою С.В., кандидатура якого обрана за допомогою застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, 19.06.2017 подана відмова від участі у справі про банкрутство ТОВ "Торгова компанія "Алиста", а також те, що станом на 11.07.2017 до суду не надходило жодних згод на виконання повноважень ліквідатора у даній справі, Суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність призначення ліквідатором голову ліквідаційної комісії боржника Черненченка Дениса Альбертовича, а кандидатуру арбітражного керуючого Піпи С.В. відхилив. 
		Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення 
		16. Не погодившись із вказаною постановою, Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу з вимогою скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017, провадження у даній справі припинити, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова не містить всіх доказів на підтвердження реального стану боржника та його платоспроможності. 
		17. 11.09.2017 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Вечірко І.О. (головуючий), Антонік С.Г., Дармін М.О. апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області задовольнив, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 скасував, провадження у справі №904/6757/17 про визнання ТОВ "Торгова компанія "Алиста" банкрутом припинив.
		18. Скасовуючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у справі в порядку статті 95 Закону про банкрутство, а в подальшому виніс оскаржувану постанову, мотивуючи порушенням ліквідатором частин 3, 4, 7, 8 статті 111 ЦК України.
		19. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в період здійснення процедури добровільної ліквідації боржник перерахував ТОВ "Лізингова компанія "Аверс-Груп" (перейменовано на ТОВ "Компанія "Альбіон") грошові кошти на суму 1 140 000 грн., про що свідчать платіжні доручення №229 від 13.02.2017, №230 від 14.02.2017 та №231 від 15.02.2017 (а.с. 37-39). На підтвердження наявності кредиторських вимог ТОВ "Альбіон" до боржника до суду надано договір №140115-1ФП про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 14.01.2015, за умовами якого сума зворотної фінансової допомоги в розмірі 2 144 000 грн. здійснюється шляхом внесення ТОВ "ЛК "Аверс-Груп" на розрахунковий банківський рахунок боржника. Проте, до господарського суду не було надано доказів перерахування боржнику суми зазначеної допомоги, що ставить під сумнів дійсність заборгованості, яка зазначена боржником як підстава для порушення справи про банкрутство.
		20. Враховуючи дані згідно з балансом боржника станом на 31.12.2016 на початок ліквідаційної процедури та станом на 31.03.2017, апеляційний суд зробив висновок, що акт інвентаризації не відображає реального майнового становища боржника на час здійснення ліквідаційної процедури. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в порушення частини 8 статті 111 ЦК України, судом першої інстанції фінансово-майновий стан боржника належним чином не досліджувався, не було перевірено чи мав боржник станом на день прийняття рішення його засновниками (учасниками) про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, виходячи з того, що належних доказів обґрунтованості вимог кредитора та здійснення інвентаризації майна боржника господарському суду не було надано. За таких обставин, суд дійшов висновку, що наданий проміжний ліквідаційний баланс не може підтверджувати стан активів та пасивів боржника, і в зв'язку з цим не дає підстав для висновку про наявність ознак неплатоспроможності боржника.
		21. Апеляційний суд встановив, що в порушення частини 3 статті 111 ЦК України, до заяви про порушення справи про банкрутство не було додано довідки ДПІ про рахунки боржника. Така довідка надана боржником апеляційному господарському суду. Із змісту довідки ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра вбачається, що у боржника відкрито рахунки в АБ "Південний" та в Казначействі (а.с. 191). Разом з тим, надані скаржником документи свідчать про те, що у боржника відкрито 6 банківських рахунків в АБ "Південний", Казначействі України та ПАТ "Альфа-Банк" у місті Києві, однак ліквідатор не вживав заходів до закриття рахунків у процедурі самоліквідації боржника (а.с. 146-148).
		22. Апеляційним судом встановлено, що в порушення частини 7 статті 111 ЦК України, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором боржника до контролюючих органів документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів. Такі дії ліквідатора позбавили контролюючі органи можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, страхових коштів та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника. В матеріалах справи також відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника, незважаючи на те, що рішення про проведення перевірки податковим органом приймалося.
		23. Щодо процесуального права Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на оскарження постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, апеляційний суд зазначив, що в силу положень статей 20, 75, 78 Податкового кодексу України, з огляду на те, що у зв'язку з порушенням справи про банкрутство у контролюючих органів виникають певні обов'язки щодо проведення позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства боржником, то в разі порушення учасниками провадження прав контролюючого органу при здійсненні ним своїх функцій, останній набуває права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.
		24. Апеляційний суд зазначив, що обставини порушення провадження у даній справі за встановлення обставин належного виконання ліквідатором вимог статей 105, 111 ЦК України щодо здійснення процедури самоліквідації унеможливлюють законність порушення в судовому порядку процедури банкрутства із застосуванням провадження за статтею 95 Закону про банкрутство та виключають можливість введення судової ліквідаційної процедури, внаслідок чого провадження у справі №904/6757/17 про банкрутство ТОВ "Торгова компанія "Алиста" слід припинити як таке, що безпідставно порушене , керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України.
		 
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
		Доводи скаржника 
		25. Скаржник доводив, що апеляційний господарський суд, припиняючи провадження у даній справі, порушив норми частини 5 статті 11, частини 1 статті 95 Закону про банкрутство.
		26. Скаржник аргументував, що ним було вжито заходів, спрямованих на пошук та виявлення майна боржника, а доводи органу державної фіскальної служби та висновки апеляційного суду жодним чином не спростували факт того, що надані баланси боржника свідчать про незадовільні результати діяльності товариства.
		27. Скаржник не погодився з висновком, що судом першої інстанції фінансово-майновий стан належним чином не досліджувався, оскільки до заяви про визнання боржника банкрутом було надано довідки реєструючих органів, що підтверджують відсутність у товариства будь-якого майна, отримано довідку із банківської установи щодо наявності коштів на рахунку боржника, зазначаючи про помилкове припинення провадження у справі з порушенням пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.
		28. Щодо висновків апеляційного суду про порушення ліквідатором частини 7 статті 111 ЦК України, скаржник зазначив, що такі посилання є неправильними, оскільки в силу зазначеної норми права ліквідатор зобов'язується надати документи бухгалтерського обліку для проведення перевірки, яка буде проводитись податковим органом на вимогу перевіряючого органу після початку проведення перевірки і вчинення таких дій ліквідатором не є передумовою відповідно до статті 95 Закону про банкрутство для порушення провадження у справі. 
		29. Скаржник доводив, що апеляційний господарський суд розглянув справу за апеляційною скаргою фіскального органу, який не набув у встановленому Законом про банкрутство порядку статусу сторони у даній справі про банкрутство, з порушенням статті 91 ГПК України.
		Доводи інших учасників справи
		30. Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" у відзиві на касаційну скаргу погодилося з висновками суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, зважаючи на існування заборгованості ТОВ "Торгова компанія "Аліста" перед ТОВ "Компанія "Альбіон". Товариство не погодилось з висновками апеляційної інстанції та зазначило, що, зважаючи на майновий стан банкрута, відсутність заборгованості перед Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, яка не має статусу кредитора у даній справі, підтримує касаційну скаргу ТОВ "Торгова компанія "Аліста".  
		 
		НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ 
		31. Конституція України 
		Стаття 55 - кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
		Пункт 8 частини 2 статті 129 - встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
		32. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 
		Стаття 1
		банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
		неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
		учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
		Частина 5 статті 11 - боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
		Частини 1, 2 статті 95 - якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
		33. Цивільний кодекс України
		Частини 1, 5 статті 105 - учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію; строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
		Частина 1 пункту 1 статті 110 - юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
		Частина 3 статті 110 - якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом.
		Частина 3 статті 111 - під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
		Частина 4 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходи щодо інвентаризації майна юридичної особи, яка припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
		Частина 7 статті 111 - для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідація) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
		Частина 8 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
		34. Податковий кодекс України
		Стаття 20 - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.
		Пункт 78.1.7 частини 78.1. статті 78 - документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи  або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушення провадження у справ про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
		35. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991
		Частина 1 статті 91 - сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство (стаття 106 ГПК України).
		Стаття 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		36. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування норм матеріального права, а саме щодо застосування статей 105, 110, 111 ЦК України, статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 та процесуального права - пункту 1 частини 1 статті 80, статті 91 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, можуть бути предметом касаційного розгляду, разом з тим, доводи скаржника з посиланням на невірну оцінку доказів та необхідність їх переоцінки касаційним судом є неприйнятними як такі, що виходять за межі повноважень касаційного суду.
		А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів та мотиви відхилення доводів касаційної скарги
		37. Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, є наслідком належного проведення процедури самоліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку зазначеної норми є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, процедура якої визначається частиною 3 статті 110, статтею 111 ЦК України.
		38. При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство на підставі статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення судового провадження згідно з цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
		39. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "Торгова компанія "Алиста" вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також неподання головою ліквідаційної комісії на момент порушення провадження у цій справі документів на підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації товариства (Документів перерахування кредитором ТОВ "Альбіон" боржнику безвідсоткової фінансової допомоги на суму 2 144 000 грн. за договором №140115-ФП від 14.01.2015, залишок якої на момент порушення процедури банкрутства складав 1 004 000 грн., Акта інвентаризації активів боржника, який би відповідав даним балансу на момент введення процедури самоліквідації, вірно складеного проміжного ліквідаційного балансу, який би відображав фінансові активи та пасив боржника на початок процедури самоліквідації з моменту прийняття рішення засновниками про ліквідацію та на час її завершення затвердженням проміжного ліквідаційного балансу зборами засновників). 
		40. Частиною 7 статті 111 ЦК України визначено як обов'язок голови ліквідаційної комісії у процедурі самоліквідації не тільки подання до контролюючих органів відповідної звітності, але й своєчасне надання первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Отже, у межах процедури самоліквідації ліквідатор (ліквідаційна комісія) повинен вжити самостійних активних кроків до надання контролюючому органу такої документації для того, щоб він міг виконати свої обов'язки з проведення перевірки суб'єкта господарювання на предмет дотримання податкового законодавства.
		З огляду на встановлення апеляційним судом фактів ненадання ліквідатором первинних документів та регістрів податкового обліку, не зважаючи на прийняте податковим органом рішення про проведення позапланової перевірки, зумовленої процедурою самоліквідації боржника, Суд погоджується з правильністю висновків апеляційного суду про порушення прав контролюючого органу головою ліквідаційної комісії у процедурі досудової ліквідації та відхилення доводів ліквідатора про неотримання ним податкового повідомлення про початок перевірки, оскільки в даному випадку на ліквідатора законодавцем покладається обов'язок вчинення самостійних дій з надання відповідних документів контролюючому органу.
		41. Суд касаційної інстанції не погоджується з правильністю застосування апеляційним судом вимог пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі про банкрутство за відсутності предмета спору з огляду на встановлення апеляційним судом обставин необґрунтованого порушення справи про банкрутство та зазначає, що оскільки провадження у даній справі порушено після 19.01.20013, до боржника слід застосовувати положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011. Відтак, провадження у безпідставно порушеній справі про банкрутство має припинятися відповідно до статті 83 Закону. Зокрема, в даному випадку згідно з пунктом 11 частини 1 статті 83 Закону, оскільки апеляційним судом не встановлено ознак неплатоспроможності боржника (заборгованість єдиного кредитора боржника, яка включена до проміжного ліквідаційного балансу не підтверджена належними доказами). 
		42. Разом з тим, невірне застосування апеляційним судом норми процесуального права не мало наслідком прийняття помилкового рішення, оскільки апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що безпідставно порушене провадження у справі про банкрутство має бути припиненим. З огляду на таке, з мотивувальної частини постанови апеляційного суду слід виключити посилання на припинення провадження у справі про банкрутство відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України та застосувати до припинення провадження в даній справі пункт 11 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство.  
		43. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження апеляційним судом обставин справи при перегляді постанови про введення ліквідаційної процедури за статтею 95 Закону про банкрутство та припинення провадження у справі про банкрутство, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження апеляційним судом обставин справи та обґрунтування прийнятого ним рішення про незаконність введення ліквідаційної процедури та припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста", колегія суддів Верховного Суду погоджується з виконанням апеляційним судом обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення ним норм матеріального права та істотного порушення норм процесуального права, яке б зумовлювало скасування прийнятого апеляційним судом рішення.
		44. Доводи скаржника відповідно до пунктів 25, 26, 28, 29 мотивувальної частини даної постанови спростовуються висновками касаційного суду згідно з пунктами 37-40, 42, 43. Доводи скаржника згідно з пунктом 27 мотивувальної частини постанови, визнано Судом у пункті 41 мотивувальної частини постанови, як процесуальне порушення, що не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення суду.
		Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		45. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста" в особі ліквідатора Черненченка Дениса Альбертовича без задоволення та залишення в силі постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2017.
		В. Судові витрати
		46. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає в силі оскаржуване судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста" в особі ліквідатора Черненченка Дениса Альбертовича залишити без задоволення.
		2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі №904/6757/17 залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                       Л.Й. Катеринчук
		 
		Судді                                                                                                    В.Г. Пєсков
		                                                                                                   
		                                                                                                             В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...