Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/1030/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2018.
Дата набрання законної сили: 28.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова        
		Іменем  України
		 
		28 березня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 372/1030/15-ц
		 
		провадження № 61-9536св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області,
		відповідачі - Обухівська районна державна адміністрація Київської області, управління Держземагентства в Обухівському районі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
		треті особи: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_17 в особі представника ОСОБА_36, на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області у складі судді Потабенко Л. В. від 20 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Мережко М. В., Сержанюка А. С., від 16 серпня 2016 року, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У березні 2015 року прокурор в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської областізвернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, управління Держземагентства в Обухівському районі, ОСОБА_2,                  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,                         ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, треті особи: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,                ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27,                     ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, про визнання недійсним розпоряджень та державних актів на право власності на землю.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що в ході проведення перевірки було встановлено, що Обухівською районною державною адміністрацією Київської області у порушення вимог діючого земельного законодавства було передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради громадянам: ОСОБА_2, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_19, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 Згідно з договорами купівлі-продажу вони їх відчужили ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_37
		 
		Оскільки відповідачами неправомірно отримані у власність земельні ділянки, прокурор просив в судовому порядку визнати незаконними, скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області, спірні державні акти, витребувати земельні ділянки з незаконного володіння та визнати за територіальною громадою в особі Козинської селищної ради право власності на вказані земельні ділянки.
		 
		Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області                            від 20 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 серпня 2016 року, позовні вимоги першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. 
		 
		Визнано недійсними та скасовано розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 28 вересня 2009 № 1204 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради», в частині затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність наведеним громадянам. 
		Визнано недійсними пункти 1, 3 розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 21 грудня 2009 № 1689 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 27-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради». 
		Визнано недійсними спірні державні акти на право власності на земельні ділянки. Витребувано із незаконного володіння відповідачів на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області спірні земельні ділянки.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11 грудня                      2015 року заяву ОСОБА_17 про перегляд наведеного заочного рішення залишено без задоволення.
		 
		Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні земельні ділянки були незаконно передані у власність відповідачам за рахунок земель водного фонду на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 28 вересня 2009 року № 1204 та від 21 грудня 2009 року                       № 1691, що є порушенням закону. Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги прокурора щодо визнання незаконними та скасування розпоряджень відповідача, визнання недійсними державних актів, витребування земельних ділянок, суди вважали недоцільним визнавати за державою в особі територіальної громади Козинської селищної ради право власності на спірні земельні ділянки, оскільки права держави частковим задоволенням позову повністю відновлені. Відмовляючи у задоволенні заяви про застосування позовної давності, суди виходили з того, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, проте такої заяви подано стороною не було.
		 
		12 вересня 2016 рокуОСОБА_17 в особі представника ОСОБА_36, подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що визначення категорії земель спірних земельних ділянок на предмет приналежності їх до земель водного фонду можливе після виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж, розміру прибережної захисної смуги, відповідно до статті 88 ВК України та статті 60 ЗК України та винесення її меж в натурі. Крім того, посилалась на наявність постанови про закриття кримінального провадження від 07 березня 2013 року, якою встановлено, що вся сукупність фактичних даних не дає підстави зробити висновок про протиправність передачі ділянок, в тому числі і розпорядженнями від 28 вересня 2009 року № 1204 та від 21 грудня                          2009 року № 1689, у власність громадянам або про відсутність повноважень у Обухівської районної державної адміністрації на прийняття означених розпоряджень, що спростовує висновки судів про належність спірних земельних ділянок до земель водного фонду. Серед іншого, судами була залишена поза увагою та обставина, що прокурором пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогою про скасування розпоряджень. 
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		15 лютого2018 року справа передана до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		 
		Встановлено, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 21 грудня 2009 № 1686 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, вилучено ділянки загальною площею 48,5388 га з користування товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос», товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Затишне», товариства з обмеженою відповідальністю «Дана», товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-інвест», закритого акціонерного товариства «ТІЗ-Топаз» та передано єдиним масивом безоплатно у власність 27-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства.
		На підставі вказаного розпорядження управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області 15 березня 2010 надано 27-ми громадянам та одночасно зареєстровано державні акти на земельні ділянки відповідної площі та відповідними кадастровими номерами та державними актами серій: ОСОБА_2 - НОМЕР_1, 2,0000 га,                               НОМЕР_2; ОСОБА_21 - НОМЕР_3, 2,0000 га, НОМЕР_4; ОСОБА_22 - НОМЕР_5, 2,0000 га, НОМЕР_6; ОСОБА_6 - НОМЕР_7, 2,0000 га, НОМЕР_8; ОСОБА_7 - НОМЕР_9, 1,6675 га, НОМЕР_10; ОСОБА_8 - НОМЕР_11, 2,0000 га, НОМЕР_12; ОСОБА_23 - НОМЕР_13, 0,6865 га, НОМЕР_14; ОСОБА_24 - НОМЕР_15, 2,0000 га, НОМЕР_16; ОСОБА_10 - НОМЕР_17, 2,0000 га, НОМЕР_19; ОСОБА_11 - НОМЕР_20, 2,0000 га, НОМЕР_18; ОСОБА_12 - НОМЕР_21, 2,0000 га, НОМЕР_22; ОСОБА_38 - НОМЕР_23, 1,3464 га, НОМЕР_24; ОСОБА_14 - НОМЕР_25, 1,3823 га, НОМЕР_26; ОСОБА_15 - НОМЕР_27, 0,6716 га, НОМЕР_28; ОСОБА_16 - НОМЕР_29, 0,8525 га, НОМЕР_32; ОСОБА_25 - НОМЕР_33, 2,0000 га, НОМЕР_30; ОСОБА_26 - НОМЕР_34, 2,0000 га, НОМЕР_35; ОСОБА_27 - НОМЕР_31, 1,9318 га, НОМЕР_36; ОСОБА_28 - НОМЕР_37, 2,0000 га, НОМЕР_38; ОСОБА_29 - НОМЕР_39, 2,0000 га, НОМЕР_40; ОСОБА_30 - НОМЕР_41, 2,0000 га, НОМЕР_42; ОСОБА_31 - НОМЕР_43, 2,0000 га, НОМЕР_44; ОСОБА_19 - НОМЕР_45, 2,0000 га, НОМЕР_47; ОСОБА_32 - НОМЕР_46, 2,0000 га, НОМЕР_48; ОСОБА_33 - НОМЕР_49, 2,0000 га, НОМЕР_50; ОСОБА_34 - НОМЕР_51, 2,0000 га, НОМЕР_52; ОСОБА_35 - НОМЕР_53, 2,0000 га, НОМЕР_54.
		На підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок та поставлення відміток на державному акті на право власності на земельні ділянки, громадяни, яким вказаним розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації передано безоплатно у власність земельні ділянки, відчужили їх: ОСОБА_21 - ОСОБА_3 (договір від 22 березня 2010 № 741); ОСОБА_22 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (договір від 22 березня 2010 № 613);                ОСОБА_23 - ОСОБА_9 (договір від 26 березня 2010 № 1335); ОСОБА_24 - ОСОБА_9 (договір від 26 березня 2010 № 1265); ОСОБА_25 - ОСОБА_9 (договір від 26 березня 2010 № 1286); ОСОБА_26 - ОСОБА_17 (договір від 22 березня 2010 № 725); ОСОБА_27 - ОСОБА_9 (договір від 26 березня 2010 № 1272); ОСОБА_28 - ОСОБА_3 (договір від 22березня 2010 № 748); ОСОБА_29 - ОСОБА_37 та ОСОБА_17 (договір від 24 березня 2010 № 1011); ОСОБА_30 -                    ОСОБА_37 та ОСОБА_17 (договір від 24 березня 2010 № 1025);                   ОСОБА_31 - ОСОБА_3 (договір від 23 березня 2010 № 859); ОСОБА_32 - ОСОБА_3 (договір від 22 березня 2010 № 732); ОСОБА_33 -           ОСОБА_37 та ОСОБА_17 (договір від 24 березня 2010 № 1023);   ОСОБА_34 - ОСОБА_9 (договір від 26 березня 2010 № 1307); ОСОБА_35 - ОСОБА_20 (договір від 23 березня 2010 № 821).
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки          (стаття 257 ЦК України). 
		При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
		При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. 
		Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають, зокрема, право заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові.
		Згідно зі статтею 31 ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.
		Відтак заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного, що відповідає вимогам наведених статей процесуального законодавства.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_17 заявлено про застосування позовної давності у запереченнях на позовну заяву при розгляді справи в суді першої інстанції (а. с. 111 том 2).
		На підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
		Це правило пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.
		Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. 
		Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
		За частиною другою статті 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
		Одним з таких органів є прокуратура, на яку пунктом 2 статті 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.
		Статтею 45 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. 
		У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
		У разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
		Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
		Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня                  1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
		Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. 
		Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. 
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України, прийнятій за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень в порядку Глави 3 Розділу V ЦПК України у справі № 6-2469цс16                          від 16 листопада 2016 року. 
		 
		У позовній заяві прокурор зазначив, що про порушення вимог чинного законодавства під час відведення земельних ділянок у приватну власність та про наявність підстав для визнання протиправним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації йому стало відомо лише після проведення прокуратурою перевірки. 
		 
		З огляду на положення статті 261 ЦК України, статті 45 ЦПК України 2004 року суд повинен був з'ясувати, з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з даним позовом та чи є в нього поважні причини для поновлення такого строку. 
		 
		Крім того, під час розгляду таких справ суди мають враховувати висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20 жовтня
		2011 року в справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04). Зокрема, пункт 71, де зазначено, що потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; у контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.
		 
		Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами повністю не встановлено, а тому судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Керуючись статтями 389, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_17 в особі представника ОСОБА_36, задовольнити частково.
		 
		Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 жовтня                     2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 серпня                  2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		 
		З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване рішення судів попередніх інстанцій втрачає законну силу та у подальшому виконанню не підлягає.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                  М. Є. Червинська
		Судді:                                                                            Н. О. Антоненко
		                                                                                       В.І. Журавель
		В.М. Коротун
		                                                                                       В.П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...