Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3624/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2018.
Дата набрання законної сили: 03.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		3 квітня 2018 року
		м. Київ
		справа № 461/3624/16-к
		провадження № 51- 2696 км 18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6  ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140050001996, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не мав, 
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини.
		За вироком Галицького районного суду м. Львова від 21 жовтня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за частиною 4 статті 296 КК на 3 роки позбавлення волі.
		Обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши під варту у залі суду.
		Строк покарання визначено рахувати з 21 жовтня 2016 року.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 07 травня 2016 року близько 23:50 разом з ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку № 81 по вул. Городоцькій у м. Львові, усвідомлюючи, що знаходяться в громадському місці в нічний час, будучи в стані алкогольного сп`яніння, діючи групою осіб, з хуліганських мотивів та мотивів явної неповаги до установлених норм поведінки, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, під надуманим, дріб`язковим приводом вчинили конфлікт з ОСОБА_9 , під час якого ОСОБА_8 заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 , а  ОСОБА_6 завдав потерпілому ОСОБА_9 удари в голову спеціально пристосованим та заздалегідь заготовленим предметом для нанесення тілесних ушкодженьдерев`яною биткою, використання якої не охоплювалось умислом ОСОБА_8 , спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження.
		Також цим вироком визнано винуватим та засуджено ОСОБА_8 , що в касаційному порядку не оскаржується.
		Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2017 року вирок Галицького районного суду м. Львова від 21 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		При цьому зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог частин 1, 2 статті 412 КПК не зазначив підстав, за яких апеляційну скаргу захисника та її підзахисного визнано необґрунтованою.
		Свою позицію захисник вмотивовує тим, що суд апеляційної інстанції не проаналізував та не співставив показання свідка ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_9 , не надав належної оцінки протиправній поведінці потерпілого, яка, на думку захисту, мала місце за наведених обставин.
		Заслухавши доповідь судді, зваживши на доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.
		Мотиви Суду.
		Відповідно до частини 1статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, у суді апеляційної інстанції було залишено без зміни вирок районного суду, а апеляційні скарги захисників та засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення.
		При цьому доводи захисника про невмотивованість ухвали апеляційного суду є неспроможними з огляд у на таке.
		Суд апеляційної інстанції переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою захисника, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину передбаченого частиною 4 статті 296 КК та  навів переконливі аргументи на спростування доводів захисника про неправильну кваліфікацію дій її підзахисного.
		При цьому, додатково допитав ОСОБА_6 на предмет фактичних обставин кримінального провадження, уточнив про наявність знаряддя злочину, а також початок конфліктної ситуації, яка призвела до відомих наслідків.
		При цьому зважив на показання потерпілого, який в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив встановлені у суді першої інстанції всі обставини вчинення кримінального правопорушення та спростував показання засудженого щодо конфліктної ситуації, вказавши що саме ОСОБА_8 її розпочав, а не він, такі показання потерпілого також підтвердили свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
		Доводи захисника про відсутність намірів у її підзахисного використовувати биту для вчинення хуліганських дій та її посилання на показання засудженого про придбання бити в той день саме як сувеніру, не підтверджуються жодним доказом та на думку колегії суддів, є способом уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
		Предметами, спеціально пристосованими або заздалегідь заготовленими для заподіяння тілесних ушкоджень, є будь-які речі, що не належать до зброї, які видозмінені чи спеціально знаходилися у винного з метою спричинення тілесних ушкоджень під час хуліганства.
		Крім того у суду не викликає сумнівів показання потерпілого щодо нанесення засудженим ударів битою, що також узгоджується з висновком експертизи №875 від 10 травня 2016 року (т.1 а.п. 79 ) проведеною у кримінальному провадженні. 
		Отже, колегія суддів вважає, що докази здобуті під час досудового розслідування та судового розгляду в їх сукупності дають можливості стверджувати, що  ОСОБА_6 діючи умисно в стані алкогольного сп`яніння з хуліганських мотивів та мотивів явної неповаги до установлених норм поведінки, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувався особливою зухвалістю із застосуванням спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого предмету, групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною 4 статті 296 КК.
		Суд апеляційної інстанції перевіряючи вирок районного суду, дійшов правильного висновку, що представлені стороною обвинувачення докази в їх сукупності є достатніми та взаємопов`язаними для підтвердження пред`явленого прокурором обвинувачення та надав вичерпні мотиви, з яких апеляційну скаргу захисника та скаргу її підзахисного залишив без задоволення.
		Таким чином, перевірка матеріалів кримінального провадження свідчить, що доводи наведені в касаційній скарзі захисника щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону є неспроможними, а ухвала апеляційного суду законною та обґрунтованою. 
		Крім того, у касаційній скарзі захисник, посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому не наводить доводів такої позиції, як і не ставить питання про скасування вироку районного суду на таких підставах, а свої щодо істотних порушень вимог закону обґрунтовує лише безпідставним залишенням без належного вмотивування доводів апеляційних скарг учасників кримінального провадження.
		Ухвала Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2017 року відповідає вимогам статті 419 КПК, при цьому істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбаченістатті 412 КПК Українита які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом також не встановлено.
		Отже, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника  без задоволення.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...